Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів виробничого потенціалу, практика це підтверджує, є їхня ціна або вартість. Порівнянність показників потенціалу в грошовій оцінці в часі й просторі дозволяє виявити динаміку й структуру виробничих потенціалів підприємств і територіальних утворень, розходження й тенденції їхньої дифе­ренціації за цим показником, а також за ефективністю викори­стання виробничого потенціалу. У цьому випадку сума варто­стей елементів буде характеризувати величину всього вироб­ничого потенціалу підприємства. Таким чином, визначення величини потенціалу пов'язане насамперед з оцінюванням вартості його елементів.

Методика визначення вартості першого елемента виробничого потенціалу промислового підприємства — основних виробничих фондів — розроблена детально.

Як елемент виробничого потенціалу підприємства варто приймати середньорічну вартість тільки його основних про­мислово-виробничих фондів.

Вартість основних фондів постійно змінюється під впли­вом природних процесів, виробничих умов та інновацій. її досить надійне фіксування можливе тільки на обмежений період квартал, рік.

У вартості першого елемента вироб­ничого потенціалу повинна враховуватися повна вартість основних фондів.

Для підтримки основних фондів у працездатному стані проводяться поточні й капітальні ремон­ти, здійснюється їхня модернізація.

Вартість елемента по­тенціалу «основні фонди» в дійсності не підвищується, оскільки споживча вартість самих основних фондів не зростає вище від первісної.

Вартість першого елемента потенціалу — «основні виробничі фонди» становитиме:

Во.ф. = В_ОПФ + В_м.ф., (4.3)

де В_опф —середньорічна балансова вартість основних промислово-виробничих фондів підприємства,

В_м.ф —витрати на модернізацію основних виробничих фондів.

В умовах науково-технічної революції знання є головними засобами підтримки продуктивної сили живої праці, є субстанцією продуктивності праці й визначають її можливості.

Вартість елемента потенціалу «промислово-виробничий персонал» буде являти собою суму:

В_т.р = Фз.п + Фм.з + Зн +Зв.п +Зпк, (4.4)

де Фз.п — фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;

Фм.з — фонд матеріального заохочення;

Зн — затрати на навчання кадрів;

Зв.п —затрати, пов'язані з їхньою перепідготовкою;

Зпк — затрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

Четвертим елементом виробничого потенціалу є технологія. Технологія належить до числа виробничих ресурсів довгострокового користування.

вартість технології виробництва повинна визначатися так само, як і основних фондів:

Вт =Вт.д. + Вт.н. – Вт.л., (4.5)

де Вт — вартість використовуваних виробничих технологій;

Вт.д — вартість технологій, що діють на підприємстві на початок періоду;

Вт.н — вартість знову освоєних технологій;

Вт.л — вартість технологій, використання яких припиняється в даному періоді часу.

При визначенні вартості технологій варто мати на увазі, що їхнє впровадження поєднане з виконанням різноманітних робіт, отже, зумовлює різні види витрат.

Останній елемент виробничого потенціалу підприємства— інформація являє собою специфічну форму існування наукових знань. Інформація також має вартість.

Інформація містить у собі також різноманітні компоненти, що представляють зміст заходів у галузі вдосконалення організації виробництва, праці й управління. У загальному випадку до них можна віднести розроблення й впровадження раціональних "форм поділу й кооперації праці; поліпшення організації підбору й розміщення кадрів; удосконалення організації й обслуговуван­ня робочих місць; раціоналізацію трудового процесу, впровад­ження передових прийомів і методів праці; удосконалення нор­мування праці й поліпшення її умов; зміцнення дисципліни праці; заходи щодо підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування; застосування прогресивних видів матеріальних ресурсів; розвиток творчої активності працюючих, раціоналізаторської й-Винахідницької діяльності. Тому при визначенні вар­тості елемента «інформація» головну увагу варто звертати на ви­явлення матеріальних і фінансових затрат, пов'язаних з ре­алізацією розглянутих вище й інших подібних заходів а також із придбанням інформаційних ресурсів.

Маючи вартість кожного елемента виробничого по­тенціалу підприємства, загальну його величину можна розра­хувати в такий спосіб:

П = Во.ф + Вт.р +Ве.р +Вт + Ві, (4.6)

де П — величина виробничого потенціалу підприємства;

Вер — вартість енергетичних ресурсів;

Ві — вартість елемента «інформація».

Величину виробничого потенціалу промислового підприємства можна буде визначити як:

П = В_ОВФ + Вм.ф + Фз.п + Фм.з + Вс.р. + ВР.п.і., (4.7)

де Вовф - середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів у планованому році;

Вм.ф — витрати на модернізацію основних промислово-виробничих фондів у розрахунковому році;

Фзц — фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу в планованому році;

Фм.з — фонд матеріального заохочення підприємства в аналізованому році;

Вср — вартість спожитих у розрахунковому році енергетичних ресурсів;

Вр.п.і. — річні витрати в попередньому п'ятирічному періоді матеріальних і фінансових коштів (крім капітальних вкладень) на розвиток і удосконалення виробництва.

Рівень ефективності використання виробни­чого потенціалу в цілому також може характеризувати кінцевий результат його функціонування/зміст якого було вже розглянуто. У такому випадку інтегральний показник віддачі виробни­чого потенціалу господарської системи буде визначатися відно­шенням.

(4.8)

де П — величина виробничого потенціалу підприємства (об'єднання);

В — кінцевий результат його функціонування.

Таким чином, вивчення ролі кожного з елементів вироб­ничого потенціалу в процесах утворення кінцевого результату функціонування підприємства — важливий елемент стратегії управління внутрішньовиробничими можливостями.