Завдання № 6

Климов зловживав спиртними напоями і всю свою заробітну плату витрачав на їх придбання. Сім’я Клімова в зв’язку з цим була поставлена в скрутне матеріальне становище, тому що його дружина не працювала, а займалася вихованням двох малолітніх дочок. Дружина звернулася із заявою до суду про обмеження свого чоловіка в дієздатності, щоб мати змогу отримувати його заробітну плату самостійно.

1. Яке рішення повинен постановити суд?

2. Які правові наслідки обмеження дієздатності фізичної особи?

Відповіді повинні ґрунтуватися на положеннях відповідних статей Цивільного кодексу України.

Тестові завдання

Доберіть правильні відповіді, зверніть увагу на повноту формулювання відповідей з посиланням на відповідні статті Цивільного кодексу України, при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.

1. Цивільна правоздатність фізичної особи – це:

1. здатність фізичної особи мати цивільні права та обов’язки;

2. здатність фізичної особи набувати цивільні обов’язки;

3. здатність фізичної особи здійснювати цивільні обов’язки;

4. здатність фізичної особи розпоряджатися своїми правами;

5. здатність фізичної особи вільно та самостійно укладати правочини;

6. здатність фізичної особи нести цивільно-правову відповідальність.

2. Момент виникнення та припинення цивільної правоздатності фізичних осіб:

1. виникає з моменту повноліття фізичної особи та припиняється з її смертю;

2. виникає з моменту народження фізичної особи та припиняється з її смертю;

3. виникає з 15 років та припиняється з смертю фізичної особи;

4. виникає в процесі життя та припиняється з рішенням суду;

5. виникає з 18 років та припиняється з смертю фізичної особи.

3. Що є місцем проживання фізичної особи:

1. населений пункт, у якому особа проживає постійно або тимчасово;

2. житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання постійно, переважно або тимчасово;

3. місце реєстрації фізичної особи;

4. будь-яка пристосована для проживання споруда незалежно від місця розташування в населеному пункті, в лісі, полі, горах, пустелях та іншому місці розташування.

4. З якого віку фізична особа вільно обирає собі місце проживання:

1. з досягненням 14 років;

2. з досягненням 14 років, за винятком обмежень, які встановлюються законом;

3. з досягненням 16 років;

4. з досягненням 18 років, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

5. Скільки місць проживання може мати фізична особа:

1. одне;

2. два;

3. законом не обмежено;

4. п’ять.

6. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років є:

1. місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з яким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає;

2. місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає;

3. місце проживає її батьків (усиновлювачів), якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами);

4. місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місце знаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

7. Місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є:

1. місце проживання її батьків (усиновлювачів), якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами);

2. місце реєстрації особи;

3. вільно вибирає місце проживання.

8. Цивільна дієздатність фізичної особи – це:

1. здатність фізичної особи створювати для себе цивільні права;

2. здатність фізичної особи набувати цивільні права;

3. здатність фізичної особи своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки;

4. здатність фізичної особи усвідомлювати свої права.

9. Види дієздатності фізичних осіб:

1. повна;

2. часткова;

3. мінімальна;

4. неповна;

5. обмежена;

6. дрібна;

7. спеціальна.

10. Часткова цивільна дієздатність настає з:

1. 14 років;

2. 15 років;

3. коли особа не досягла 13 років;

4. 18 років;

5. від 14 до 18 років;

6. від 16 до 18 років.

11. Неповна цивільна дієздатність належить фізичним особам у віці:

1. від 10 до 13 років;

2. до 14 років;

3. до 15 років;

4. від 14 до 18 років.

12. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи відбувається за:

1. рішенням суду;

2. наказом керівника підприємства;

3. рішенням профспілок;

4. рішенням правоохоронних органів;

5. закріплення в законодавчих актах заборони працівникам деяких відомств займати посади, пов’язані з підприємницькою діяльністю.

13. Строк, протягом якого відбувається визнання фізичної особи безвісно відсутньою та умови такого визнання:

1. якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування;

2. якщо протягом трьох років в місті її постійного проживання немає відомостей про її місце перебування;

3. якщо є підстави вважати, що особа померла.

14. Умови оголошення фізичної особи померлої:

1. якщо у місті постійного її проживання немає відомостей про її перебування протягом трьох років;

2. якщо у місті постійного її проживання немає відомостей про її перебування протягом шести місяців;

3. якщо особа відсутня протягом двох років у місті свого постійного проживання;

4. якщо особа постійно не з’являється в місті свого постійного проживання.

15. Суд встановлює:

1. опіку над фізичною особою в разі визнання її недієздатною;

2. піклування над фізичною особою в разі обмеження її цивільної дієздатності;

3. опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування.

16. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1. яка була усиновлювачем але усиновлення було скасоване або визнане недійсним з її вини;

2. яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

3. поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування;

4. яка має судимість за скоєння умисного злочину.

17. Опікун може укладати з підопічним:

1. договір дарування;

2. договір позики;

3. договір майнового найму;

4. договір доручення;

5. договір міни;

6. договір довічного утримання (догляду).

18. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:

1. відмовитися від майнових прав підопічного;

2. видавати письмові зобов’язання від імені підопічного;

3. укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації;

4. укладати договори з підопічним;

5. укладати договори щодо іншого цінного майна.

19. Опіка припиняється у разі:

1. передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

2. досягнення підопічним 14 років;

3. поновлення цивільної дієздатності особи, яка була визнана недієздатною;

4. направлення малолітньої особи до школи соціальної реабілітації за умови, що вона раніше перебувала під опікою.

20. Піклування припиняється у разі:

1. засудження неповнолітнього до позбавлення волі;

2. досягнення неповнолітньою особою повноліття;

3. реєстрація шлюбу неповнолітньої особи;

4. надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

5. поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Рекомендовані нормативно-правові акти та література: 1,4,6,13,17,18,19,36,42,43,55,57,62,66,69,70,71,77,81,82,83,84,85,89,90,92, 96,97.

Тема 8. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин.