Аналіз фінансових результатів

1. Класифікація видів діяльності підприємства.

2. Класифікація доходів та витрат підприємства згідно формі №2.

3. Аналіз формування фінансових результатів.

4. Аналіз рівнів, динаміки, структури фінансових результатів.

5. Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності.

6. Аналіз взаємозв'язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку.

7. Підрахування резервів підвищення прибутку підприємства.

1. Класифікація видів діяльності підприємства

Класифікація видів діяльності підприємства надана у П(С)БО№3 "Звіт про фінансові результати", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

Види діяльності поділяються на групи: І. Звичайна.

1.1. Операційна.

1.1.1. Основна.

1.1.2. Інша операційна.

1.2. Інша.

1.2.1. Інвестиційна.

1.2.2. Фінансова. II. Надзвичайна.

Звичайна - будь яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її обслуговують або виникають в результаті її проведення.

Операційна - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Основна - операції, що пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

Інша операційна включає: реалізацію іноземної валюти, реалізацію інших обігових активів, операційну оренду активів, дослідження та розробки, операційні курсові різниці, створення резервів сумнівних боргів, уцінку запасів, сплату санкцій, списання заборгованостей, відшкодування раніше списаних активів.

Інвестиційна придбання і реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових засобів.

Включає: операції з необоротними активами, фінансовими інвестиціями, надання позичок, надходження дивідендів від фінансових інвестицій, реалізацію майнових комплексів, переоцінку необоротних активів і інвестицій.

Фінансова - діяльність, яка приводить до змін розмірів та складу приватного та позичкового капіталу підприємства.

Включає випуск акцій (емісій), отримання та погашення кредитів, сплату відсотку за користування грошовими засобами.

Надзвичайна діяльність - це операції або події, які відрізняються від звичайних та не виконуються часто або постійно (ліквідація наслідків стихійного лиха та техногенних аварій).

2. Класифікація доходів та витрат підприємства згідно формі №2

Доходи поділяються на:

І. Прибуток від звичайної діяльності.

1. Прибуток від реалізації готової продукції, робіт та послуг.

2. Інший операційний прибуток;

а) реалізація іноземної валюти;

б) реалізація інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій);

в) операційна оренда активів;

г) операційна курсова різниця (позитивна);

д) отримані штрафи, пені, неутримки;

є) відшкодування раніше списаних активів;

ж) списання кредиторської заборгованості;

з) отриманні гранти та субсидії.

3. Дохід від участі в капіталі:

а) інвестиції в асоційовані підприємства;

б) інвестиції в дочірні підприємства;

4. Інші фінансові доходи:

а) отриманні дивіденди;

б) отриманні відсотки;

в) інші доходи від фінансових операцій.

5. Інші доходи:

а) реалізація необоротних активів;

б) реалізація фінансових інвестицій;

в) реалізація майнових комплексів;

г) неопераційна курсова різниця;

д) безоплатно отримані активи;

є) інші доходи від звичайної діяльності.

II. Доходи від надзвичайної діяльності:

1) відрахування збитків від надзвичайних подій;

2) інші надзвичайні доходи;

3) зменшення податку на прибуток.

Витрати включають:

І. Витрати від звичайної діяльності.

1. Витрати підприємства:

а) собівартість реалізації робіт, послуг;

б) адміністративні витрати;

в) витрати на збут.

2. Інші операційні витрати:

а) витрати на дослідження та розробки;

б) собівартість реалізованої іноземної валюти;

в) собівартість реалізованих виробничих запасів;

г) операційна оренда активів;

д) втрати від операційної курсової різниці;

є) визнані штрафи, пені, неутримки;

ж) втрати від уцінки запасів;

з) недостачі і втрати від псування цінностей;

і) сумнівні та безнадійні борги;

к) інші витрати операційної діяльності.

3. Втрати від участі в капіталі:

а) від інвестицій у асоційовані підприємства;

б) від спільної діяльності;

в) від інвестицій у дочірні підприємства.

4. Фінансові витрати:

а) відсотки за кредит;

б) інші фінансові витрати.

5. Інші витрати:

а) собівартість реалізованих необоротніх активів;

б) собівартість реалізованих фінансових інвестицій;

в) собівартість реалізованих майнових комплексів;

г)втрати від неопераційних курсових різниць;

д) уцінка необоротних активів фінансових інвестицій;

є) списання необоротних активів;

ж) інші витрати від операційної діяльності.

II. Витрати від надзвичайної діяльності:

1) Втрати від надзвичайних подій;

2) Втрати від техногенних аварій;

3) Інші;

4) Податки на прибуток від надзвичайної діяльності.

Прибуток - це величина, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

3. Аналіз формування фінансових результатів

Різні напрямки основної діяльності підприємства, що пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції — товарів, робіт, послуг (далі - продукції), а також фінансової та інвестиційної діяльності дістають остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Ці показники подаються в розд. І "Фінансові результати" "Звіту про фінансові результати" (далі - Звіт). Першоджерело даних - клас 7 "Доходи і результати діяльності" діючого Плану рахунків.

Основним узагальнюючим показником Звіту є чистий прибуток, який підприємство отримало за звітний період (або збитки, яких воно зазнало).

Послідовність формування чистого прибутку (збитку) підприємства показано на рис.1. У нижньому правому кутку прямокутників містяться посилання на коди рядків форми № 2.

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. За чистим прибутком визначається прийнятний для інвестора рівень дохідності активів підприємства для порівняння з альтернативними варіантами напрямку інвестування (за умови порівнянного ризику). Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства, що відбито у формі № 4 "Звіт про власний капітал" фінансової звітності. Постійне збільшення прибутку за умов припустимого ризику, тобто в разі залучення додаткових коштів чи додаткового розміщення акцій зміцнює конкурентні позиції підприємства на ринку капіталу.

Розглянемо, які саме чинники впливають на цей підсумковий показник.

Основним чинником є дохід (виручка) від реалізації продукції, що свідчить про ринковий попит на продукцію підприємства, повернення вкладених у виробництво коштів і можливість розпочати новий виробничий цикл. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін кожного виду. Відділи маркетингу підприємств зобов'язані постійно аналізувати ринковий попит на продукцію підприємства і своєчасно на нього реагувати. Економічне обґрунтування обсягів виробництва виконується через пошук так званого критичного обсягу, критичної точки, або точки беззбитковості.

Ще один чинник, який істотно впливає на розмір чистого прибутку. - це сукупні витрати на виробництво і збут продукції.

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів є оцінювання динаміки прибутку, виявлення і кількісне оцінювання впливу різних чинників на його розмір, а також оцінювання резервів збільшення прибутку.

4. Аналіз рівнів, динаміки і структури фінансових результатів

Розрізняють такі напрямки аналізу:

• зміни показників за розглядуваний період (горизонтальний аналіз);

• структури показників та їх змін (вертикальний аналіз). Приклад аналізу фінансових результатів наведений у табл.1,2.

Таблиця

Аналіз фінансових результатів

Номер рядка	Показник	Період	Зміни за звітний період
звітний	попередній	тис. грн. (гр. 1 - гр. 2)	відсотки (гр. 3: Ір. 2)
а	б			-1 J	4 '
	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції			+833	9.1
	Собівартість реалізованої продукції			+500	6.2
	Валовий прибуток від реалізації (р. 1 - р. 2)			+333	28.5
	Понаднормативні загальновиробничі умовно-постійні та адміністративні витрати			+80	29.6
	Витрати за збут			+30	25.0
	Витрати основної операційної діяльності, пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції		8390.	+610 1 7.3
	Прибуток від реалізації (р. 1 - р. 6)			+223	28.7
	Інші операційні доходи			+30	25.0
	Прибуток від операційної діяльності (р. 7 + р. 8)			+253	28,2
	Прибуток від участі в капіталі	ЗО		-10	-25.0
	Інші фінансові доходи		ЗО	-10	-33.0
	Прибуток від звичайної діяльності (р. 9 + р. 10 + р. 11)			+233	24.1
	Податок на прибуток			+70 24.1!
	Чистий прибуток (р. 12 - р. 13)			+ 163: Д,4.1

Структура прибутку від звичайної діяльності

Таблиця 2

Номер	Показник	Розмір, тис. грн., за період	Частка, %, за період	Зміни у структурі,
рядка		звітній	попередній	звітній	попередній	пунктів (гр. 4 - гр. 3)
а	б
	Прибуток від
	операційної			95,8	92.8	-3.0
	діяльності					———— 1
	Прибуток від участі в	ЗО		2,5	4.1	+ 1.6
	капіталі					І
	Інші фінансові доходи			1,7	3,1	+ 1.4 |
	Прибуток від			100,0	100,0	° • ]
	звичайної діяльності

Дані табл.1 свідчать про збільшення у звітному періоді чистого прибутку на 24,1%. Цьому сприяло збільшення прибутку від операційної діяльності на 18,2% за рахунок збільшення обсягів реалізації та відносного зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції. У звітному періоді на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції підприємство витрачало (8500+350+150)/10000 = 90 коп., а в попередньому періоді (8000+270+120)/9167 = 91,5 коп.

Негативним є абсолютне та відносне (на 1 грн чистого доходу від реалізації продукції) збільшення адміністративних витрат та витрат на збут, зменшення прибутку від участі в капіталі, тобто від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, а також зменшення інших фінансових доходів (дивіденди, відсотки та інші доходи, одержані від фінансових інвестицій). Як наслідок цього відбулись зміни у структурі прибутку від звичайної діяльності, а саме: збільшилась частка прибутку від операційної діяльності, зменшилась його частка за рахунок участі в капіталі, а також зменшились інші фінансові доходи.

5.Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності

До чинників, що впливають на операційний прибуток, належать зміни:

• ціни на реалізовану продукцію;

• обсягів реалізації продукції;

• структури реалізованої продукції;

• собівартості одиниці продукції;

• собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.

Суть методики розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час па прибуток не впливають.

Виклад методики аналізу впливу наведених чинників супроводжується розв'язанням прикладів (вихідні дані наведені в табл. 3).

1. Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію

де Q_i1 - обсяг реалізації i -го виду продукції у звітному періоді (i = 1, n); p_i1, р_i0 - ціна реалізації i -го виду продукції у періоді відповідно звітному та попередньому.

Для кожного i -го виду продукції встановлюється, скільки можна одержати прибутку додатково завдяки реалізації обсягів виробництва у звітному періоді за цінами, що перевищують ціни в попередньому періоді.

Приклад. Вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію за видами виробів:

АР; = 55(20 - 19) = 55 тис. грн;

АР/ = 30(50 - 39,9) = 303 тис. грн;

АР/.' = 50(35 - 35) = 0 (ціни не змінювались);

АРІ,' =55(30 -23,5) = 357,5 тис. грн;

АР/' =34(41,2 -43) = -61,2 тис. грн;

АР^д. =52(50-10*) = 2080 тис. грн.

(* Ціна виробу Б, що був замінений на виріб Ж.)

Сукупний вплив на прибуток змін ціни на всю реалізовану продукцію.

2. Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

де P₀ - прибуток від реалізованої продукції за попередній період;

S_1,0 - фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді, що розрахована в цінах і тарифах попереднього періоду,

S_i0 - собівартість і-го виду продукції в попередньому періоді;

Q_i1 - обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді;

де Q_i0 - обсяг реалізації і-го виду продукції в попередньому періоді.

S₀ - фактична собівартість реалізованої продукції в попередньому періоді,

З'ясовується, скільки додатково було отримано прибутку тільки завдяки збільшенню обсягів виробництва окремих видів продукції. Для зручності порівняння обсяги виражені через собівартість (з метою уникнення впливу цінового чинника). Припускається, що пропорційно до зміни обсягів виробництва змінюється прибуток.

Приклад. Фактична собівартість реалізованої продукції у звітному періоді за видами виробів

8_ЛІ,о =55* 17,3=951,5 тис. грн;

S_Bi,o = 30*35,9= 1077тис.грн;

Sn'o = 50*29,8 = 1490 тис. грн;

8ді'₀ = 55*18,77 = 1032,3 тис. грн;

8_Є І,о =34*42,1 = 1431,4 тис. грн;

8_ЖІ,о = 52* 11,32^Л = 588,6 тис. грн;

(^л Собівартість виробу Б за попередній період.)

Вплив на прибуток змін обсягів реалізації продукції

3. Вплив па прибуток змін у структурі реалізованої продукції

де V_1,0 - обсяги реалізації продукції у звітному періоді за цінами попереднього періоду; V₀ - виручка від реалізації продукції за попередній період,

Приклад. Обсяги реалізації продукції за видами виробів у звітному періоді за цінами попереднього періоду

У_ЛІ,о = 55 * 19= 1045 тис. грн;

V_Bi.o= ЗО* 39,9 =1197 тис. грн;

У_ГІ,о = 50*35= 1750тис.грн;

уді.о = 55 * 23,5= 1292,5 тис. грн;

Vei,o = 34 * 43 = 1462 тис. грн;

ужі,о = 52 * 10 - 520 тис. грн;

Vi,o = 7266,5 тис. грн.

Вплив на прибуток змін у структурі реалізованої продукції

4. Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

де s_i1 - собівартість і-го виду продукції у звітному періоді.

Таблиця З

Вихідні дані та розрахункові показники для аналізу one	аційного прибутку від реалізованої продукції за чинниками
	Обсяг реалізації одиниці продукції, тис. грн., за період	Ціна реалізації одиниці продукції, тис. грн., за період	Собівартість одиниці продукції, тис. грн., за період	Виручка від реалізації продукції, тис. грн., за період	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн., за період	Прибуток від реалізованої продукції, тис. грн., за період	Зміни прибуле увід реалізаці ЇАР(гр. 11 -гр. 12)
Вид виробів	& «'й '«го	Попередній Q,o	'5 'й - .й р; «оо	Попередній Ріо	«.§ ctf аз оо	35 "й ч <U о CU г/С <и ^ е о е	<**> СІ •3* н 'S3 сі, 00 ^ >	Попередній УІО(гр.2хгр.4) ....	W) сх •з " н ~ 'S3 сі 00 ^ с/5"	vO •55 а Я (- І« Is С о оо	0^ сі «(-, 1^ S сі го ^ от	Попередній РІО(гр. 8-гр.Ю)
а
А					18(13)	17,3							-26
Б	-		-		-	11,32	-		-		-	-212
В	ЗО			39,9	47,7(30)	35,9							-114
Г					30,0(24)	29,8							-36
д			ЗО	23,5	22,1(20)	18,77
є			41,2		-39,5(28)	42,1
ж		-		•	48.5(35)	-		• -		-
Разом	X	X	X	X	X	X

У дужках - у тому числі змінні затрат

Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за видами виробів

А/»*'= 55(18-17,3) = 38,5 тис. грн;

АР; = 30(47,7 - 35,9) = 354,0 тис. грн;

АР/= 50(30,0-29,8) =10,0 тис. грн;

ДР^ = 55(22,1-18,77) =183,1тис.грн;

АР_е: = 34 (39,5 - 42.1) = -88,4 тис. грн;

ДР;_А. = 52(48,5-11,32*) =1933,4 тис. грн. • (*Собівартість одиниці виробу Б за попередній період.)

Сукупне збільшення собівартості продукції (тобто зменшення прибутку) зумовлюється збільшенням собівартості одиниці продукції:

ДР^Л =38,5+354.0+10,0+183,1-88,4+1933,4=2430,6 тис. грн.

5. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції

Приклад. Вплив на прибуток змін собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції

6. Сукупний вплив чинників на прибуток від реалізації продукції

7. Загальне збільшення операційного прибутку

де P₁ - операційний прибуток за звітний період;

∆P^O - збільшення інших операційних доходів.

Приклад. Загальне збільшення операційного прибутку

АР - 1150 - 897 = 223 + ЗО = 253 тис. грн.

Структуру змін операційного прибутку за чинниками з числовими абсолютними показниками і у відсотках (відповідно до розглянутого прикладу) наведено на рис 2.

Збільшення операційного прибутку до 253 тис. грн пояснюється збільшенням прибутку від реалізації продукції (88,1 %) та збільшенням інших операційних доходів (11,9 %). Вирішальними чинниками збільшення прибутку від реалізації продукції були такі:

- підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раза порівняно з фактичним рівнем);

-збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови

незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно

з фактичним рівнем).

Оскільки ціни на реалізовану продукцію підвищились більше, ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.

У наведеному прикладі вплив чинника змін у структурі реалізованої продукції виявився неістотним. Загалом у фактичному збільшенні операційного прибутку частка цього чинника становить 2,8 %.

6. Аналіз взаємозв'язку обсягів виробництва, собівартості та прибутку

В сучасних умовах у аналізі слід ураховувати необхідність орієнтації вітчизняних підприємств на маркетинг, виробництво продукції, на яку є постійний попит, за прийнятними для підприємства цінами.

Розглядуваний напрямок аналізу властивий системі аналізу "директ-костінг". Такий аналіз дає змогу послідовно визначити за критерієм беззбитковості критичні обсяги реалізації; кри­тичний рівень цін реалізації; критичний рівень постійних витрат; критичний рівень змінних витрат на одиницю продукції. При визначенні одного з наведених показників інші вважаються фіксованими.

Розглянемо методику відповідних розрахунків для одно- та багатономенклатурного виробництва, а також для умов, за яких ціна реалізації продукції залежить від обсягів її реалізації (умови так званої недосконалої конкуренції).

Основою аналізу є поділ витрат підприємства на такі:

• постійні, або умовно постійні (S_пост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв'язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;

• змінні (S_змін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників-відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат - продукт, виріб;

• сукупні (S) - сума постійних (S_пост) та змінних (S_змін)витрат:

S = S_пост+ S_змін; S_змін = Q_Sзмін; V = Q*p,

де Q - обсяг виробництва (реалізації) у натуральних одиницях вимірювання;

S_змін - змінні витрати на одиницю продукції;

V - виручка від реалізації продукції;

р - ціна реалізації одиниці продукції. Припускається, що обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації продукції.

Використовуючи наведені раніше рівняння, можна розрахувати критичний обсяг виробництва (Q_крит) тобто обсяг, який забезпечує беззбитковість діяльності підприємства. Це досягається тоді, коли виручка від реалізації продукції дорівнює сукупним витратам.

V=S_пост + Q_критS_змін,

Якщо V=Q*p, то

pQ_крит= S_пост + Q_критS_змін,

звідки

Різниця між ціною реалізації виробу та змінними витратами на один виріб (знаменник останнього рівняння) становить маржинальний дохід на одиницю виробу.

Розрахувавши Q_крит, можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.

Приклад. Постійні витрати S _пост = 2500 тис. грн; ціна одиниці продукції р = 35 тис. грн; змінні витрати на одиницю продукції S_змін = 22 тис. грн. Критичний обсяг виробництва

блтяг =₃₅_₂₂=192од.

Припустимо, що служба маркетингу наполягає на збільшенні витрат на рекламу; водночас підвищилась орендна плата і тарифи на послуги зв'язку. Унаслідок цього постійні витрати збільшились до 2750 тис. грн. Визначимо, який обсяг продукції треба реалізувати в цих умовах, щоб покрити новий розмір постійних витрат. Обчислюємо: 2750

^Q™ ⁼^г^211од-

Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості) ілюструє рис.3. Суцільною лінією позначено перший варіант постійних витрат, штриховою - другий.

Таким чином, за умови стабільності цін і змінних витрат на одиницю продукції і при збільшенні постійних витрат точка беззбитковості зміщується вправо. Для того щоб покрити постійні витрати в розмірі 2500 тис. грн, достатньо реалізувати 192 одиниці продукції, а для по­криття постійних витрат у розмірі 2750 тис. грн потрібно вже реалізувати 211 одиниць продукції. Збільшення обсягу реалізації продукції понад критичне значення забезпечує одержання прибутків (натомість зменшення призводить до збитків).

У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції.

Приклад. Виходячи з заданого обсягу реалізації продукції Q = 180 од. (контракти укладені саме на такий обсяг) з фіксованою ціною за одиницю/? = 35 тис. грн і заданим рівнем змінних витрат на одиницю продукції s^^ = 22 тис. грн визначити критичний для підприємства рівень постійних витрат:

S%Ј = Q(P ~ s_lvill) = 180(35 - 22) = 2340 тис. грн.

Такий рівень постійних витрат дає змогу підприємству уникнути збитків.

Приклад. Критичний рівень ціни реалізації продукції

Якщо S_nocm = 2500 тис. грн; Q = 200 од.; s_3MiH = 22 тис. грн, то

рю-ит = ^гтг + 22 = 34,5тис. грн.

У разі реалізації продукції за цінами, нижчими за критичні, підприємство зазнає збитків, а за цінами, що перевищують критичні, - одержує прибуток.

Приклад. Визначити критичний рівень змінних затрат на одиницю продукції, якщо Q = 200 од.; Snocm ~ 2500 тис. грн; р = 35 тис. грн:

Якщо змінні затрати перевищують критичний рівень, підприємство зазнає збитків, а якщо вони нижчі за критичний рівень - одержує прибуток.

У наведених розрахунках припускається, що підприємство виробляє один вил продукції (однономенклатурне виробництво). У фінансовому аналізі існують певні прийоми для того. щоб не порушувати цю вимогу в більш типових умовах багатономенклатурного виробництва. Найчастіше вдаються до вираження обсягів виробництва в умовних, або узагальнюючих, одиницях вимірювання; наприклад, умовні тонни хлібопекарської продукції, умовні котушки прядива, умовні пари взуття, верстато-години, відсоток використання потужностей та ін.

При виробництві та збуті водночас кількох видів продукції, узагальнити які неможливо, необхідно враховувати, що вони мають різні ціни і потребують різних змінних витрат, а отже, різняться й частки їх внесків у покриття загальних постійних витрат. У цьому разі точка беззбитковості залежить від частки кожного виробу у сукупному обсязі реалізації. Точку беззбитковості для багатономенклатурного виробництва визначають у два етапи:

• обчислюють частку кожного виробу в обсязі реалізації;

• розраховують підсумковий зважений дохід.

Як обмеження припускається, що частки виробів у сукупному обсязі реалізації за розрахунковий період залишаються незмінними.

Розглянемо приклад розрахунку критичних обсягів реалізації для багатономенклатурного виробництва.

Вихідні дані на основі наскрізного прикладу діяльності підприємства за звітний період (див. табл. 3), а також допоміжні розрахунки наведені в табл. 4.

Таблиця 4 Вихідні дані для визначення критичного обсягу виробництва

Показник	Види виробів
А	В	Г	Д	Є	Ж
Ціна 1 шт., тис. грн.				ЗО	41,2
Змінні витрати на 1 шт., тис. грн.		ЗО
Маржинальний дохід за 1 шт., тис. грн.					13,2
Частка виробу в сукупному обсязі реалізації, % (за даними гр. 7 табл. 3)	11,0	15,0	17,5	16,5	14,0	26.0
Постійні витрати на 1 шт., тис. грн.

Узагальнений маржинальний дохід визначається як сума добутків маржинального доходу за видами виробів на їх частку:

7 * 0,11 + 20 * 0,15 + 11 * 0,175 + 10 * 0,165 + 13,2 * 0,14 + 15 * 0,26 = 13,1 тис. грн. Критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості)

а„„^='9.од.

у тому числі (з округленням результатів до цілих) 07"""= 191* 0,11 = 21 од.; Q^K_R^pum =191* 0,15 = 29од.:

Q^^m =191* 0,175 = 33 од.; 0J""' =191* 0,165 = 32 од.; Q*™ =191* 0,14 = 26 од.;

Q^"" =191* 0,26 = 50 од. '

За такої структури обсягів виробництва підприємство матиме виручку, яка дорівнюватиме загальним витратам (постійним та змінним). Розрахунки для перевірки одержаних результатів наведені в табл. 5

Таблиця 5 Розрахунки критичного обсягу виробництва за видами виробів

Вид виробів	Критичний обсяг виробництва хкрит	Ціна за одиницю виробу р, тис. грн.	Змінні затрати ^ЗМІНї тис. грн.	Змінні затрати на і^крит, "^змін? тис. грн. (гр. 1*гр.З)	Постійні ВИТраТИ SnocT- тис. грн.	Виручка від реалізації ' крі-гь тис. грн. (гр. 1 * гр. 5J
а						______ <______|
А					-
В			зо		-
Г
д		ЗО				і
є		41,2			-
ж					4 -
Разом		-	-

Сукупні витрати становлять 5053 + 2500 = 7553 тис. грн.

Незначні розбіжності із сумою виручки (див. гр. 6 табл 5) пояснюються округленням результатів розрахунків обсягів виробництва в одиницях.

У розглядуваному прикладі (див. гр. 1 табл 3) фактичні обсяги реалізації за всіма видами виробів перевищували критичні. Це забезпечило підприємству прибуток від реалізації продукції у звітному періоді у розмірі 1000 тис. грн.

7. Підрахування резерів підвищення прибутку підприємства.

При підрахуванні резервів збільшення прибутку підприємства враховую І ься результати проведеного раніше всього комплексного економічного аналізу діяльності підприємства. До резервів відносяться:

- мобілізація резервів підвищення об'єму реалізації продукції. Для розрахунків даного резерву необхідно виявлений за результатами аналізу випуску і реалізації продукції, ОФ, трудових ресурсів, матеріальних ресурсів резерв збільшення об'єму реалізації помножити на базисну рентабельність продукції, розраховану до оптових цін;

- мобілізація резерву зниження собівартості продукції; ліквідація збитків надзвичайної діяльності; ліквідація штрафів, пені, неустойок, що виникли за певних обставин.