Порівняйте метод спостереження з опитуванням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?

Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності.
Для спостереження характерними є систематичність, планомірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз"). Дослідник особисто спостерігає явище, котре вивчає (трудовий колектив, мікрогрупу, певну особу, інше).
Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:
-активність (не споглядання об'єкта, а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його),
-цілеспрямованість (увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять),
-планомірність і навмисність (проходження за певним планом або сценарієм),
-системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах).
Опитування — це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Також використовується для вимірювання громадської думки з різних питань.
Опитування поділяються на стандартизовані і нестандартизовані.