Соціоекосистем від речовинно-енергетичного балансу

Слід зазначити, що природа й суспільство виступають як антагоністичні системи. Критерієм досконалості природної підсистеми вважається відсутність на неї будь якого антропогенного навантаження.

Критерієм досконалості соціально-економічної підсистеми є максимальна економічна ефективність. Про гармонізацію інтересів природи й суспільства при роздільному підході до цих систем не може бути мови. В останні роки, коли антропогенні навантаження на природу стали настільки великі, що стало руйнуватися природне середовище, людство починає усвідомлювати, що вихід треба шукати в компромісному об'єднанні по різному направлених, суперечливих соціально-економічних і екологічних інтересів. Це можливо лише при розгляді системи суспільство - природа як єдиної системи - соціоекосистеми. Критерієм досконалості соціоекосистеми є оптимальні природні, матеріальні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови існування в ній людського суспільства.

Для нормального функціонування соціоекосистеми усі її складові повинні знаходитися в динамічній рівновазі, при якій матеріально-енергетичний обмін між суспільством і природою органічно вписаний у природний кругообіг речовини й енергетичних потоків, завдяки чому загальний баланс речовини та енергетичних потоків зберігається. Якщо ця рівновага порушується (унаслідок антропогенного впливу) системи деградують до повного розпаду. Самостійна підтримка динамічної рівноваги в соціоекосистемах неможлива, тому що їхні підсистеми є системами антагоністичними. Соціоекосистеми нормально функціонують тільки при регуляції усіх процесів, які у них відбуваються, причому ця регуляція здійснюється суспільством. Основним соціоекономічним законом є закон оптимальної відповідності стану природного середовища й характеру розвитку суспільства, суть якого така: люди в процесі природокористування повинні постійно пов’язувати свої соціально - економічні потреби з можливостями біосфери задовольнити їх без особливих утрат для себе.