Карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є нормальна робота органів державної влади та об’єднань громадян, їх авторитет, а додатковим обов’язковим об’єктом — недоторканність державних чи громадських діячів, їх здоров’я.

2. Перелік осіб, які можуть бути потерпілими від цього злочину, дано у ч. 1 ст. 346 і він є вичерпним (див. також коментар до ст. ст. 112 і 344). Про поняття близьких родичів див. коментар до ст. 115.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у: 1) погрозі (ч. 1 ст. 346); 2) заподіянні тілесних ушкоджень — легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 346) або тяжких (ч. З ст. 346); 3) нанесенні побоїв (ч. 2 ст, 346); 4) вчиненні інших насильницьких дій (ч. 2 ст. 346).

Відповідальність за ч. 1 ст. 346 настає за погрозу вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням або пошкодженням майна, викраденням або позбавленням волі зазначених у ній осіб.

Погроза заподіянням шкоди здоров’ю має місце тоді, коли потерпілому погрожують побоями, заподіянням тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, у т. ч. шляхом застосування наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин, електроструму тощо. Про поняття погрози вбивством і погрози знищенням майна див. коментар, відповідно, до ст. ст. 129 і 195. Про поняття позбавленням волі або викрадення людини див. коментар до ст. 146. Погроза пошкодженням майна полягає у залякуванні потерпілого погіршенням якості, зменшенням цінності речі або приведенням її на якийсь час у не придатний до використання за цільовим призначенням стан.

Про поняття тяжких, середньої тяжкості, легких тілесних ушкоджень і побоїв див. коментар, відповідно, до ст. ст. 121, 122, 125 і 126.

Під іншими насильницькими діями розуміється застосування будь-якого насильства, яке не охоплюється поняттям тілесних ушкоджень і побоїв. Це, зокрема: незаконне позбавлення волі, викрадення, зв’язування, насильницьке застосування наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин, електроструму тощо.

Обов’язковою ознакою погрози є те, що вона пов’язана з державною або громадською діяльністю державного чи громадського діяча.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 346, вважається закінченим з моменту доведення погрози до потерпілого, а злочин, передбачений ч. ч. 2 і 3 ст. 346, — з моменту застосування до потерпілого насильства, нанесення побо’їв чи заподіяння тілесних ушкоджень.

4. Суб’єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень може бути осудна особа, яка досяла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або

яжких тілесних ушкоджень —14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.