Ліфти та підйомники 3 страница

тощо, які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на

стаціонарно встановлених стоянках.

Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних

стрічок тощо повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише

для забезпечення навчального процесу відповідно до затверджених

програм і в приміщеннях лаборантських (препараторських) при

відповідних навчальних кабінетах.

Після закінчення занять усі пожежовибухонебезпечні речовини

та матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів,

майстерень у спеціально виділені і обладнані приміщення.

7.3.2. Кількість парт (столів) в навчальних класах та

кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну

наповнюваність класних груп, встановлювану Міністерством освіти та

науки України, а також показники, установлені чинними нормами

проектування навчальних закладів.

7.3.3. Зі складу учнів та вихованців шкіл, шкіл-інтернатів

повинні створюватися ДЮП, роботу яких необхідно організовувати

згідно з Положенням про цю організацію, затвердженим Міністерством

освіти та науки України та погодженим з Міністерством України з

питань надзвичайних ситуацій.

7.3.4. У багатоповерхових будівлях шкіл, шкіл-інтернатів

класи для дітей молодшого віку слід розміщувати на нижчих поверхах

з урахуванням вимог будівельних норм.

7.3.5. У навчальних закладах забороняється використання

побутових електрокип'ятильників, прасок та інших

електронагрівальних пристроїв за межами спеціально відведених і

обладнаних приміщень.

Не дозволяється розміщення в будівлях діючих шкіл

вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних приміщень та складів, у

тому числі на основі оренди.

7.3.6. Співробітники навчальних закладів та наукових установ

зобов'язані знати пожежну небезпеку хімічних речовин і матеріалів,

засоби їх гасіння та дотримуватися заходів безпеки під час роботи

з ними.

7.3.7. У лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР та гази,

необхідно передбачати централізоване постачання й роздавання їх на

робочі місця із застосуванням закритої безпечної тари.

На робочих місцях кількість цих речовин не повинна

перевищувати змінну потребу. Змінна кількість ЛЗР та ГР повинна

зберігатися в металевих ящиках або шафах.

7.3.8. Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних

або пожежовибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися

лише у витяжних шафах, коли працює вентиляція.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або

несправною вентиляцією, а також якщо в них є речовини, матеріали

та устаткування, що не мають відношення до виконуваних операцій,

забороняється.

7.3.9. Витяжні шафи, в яких проводяться такі роботи, повинні

мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, котрі запобігають

стіканню рідини на підлогу.

7.3.10. Відпрацьовані ЛЗР та ГР слід збирати у спеціальну

герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють із

приміщення для регенерації або утилізації.

7.3.11. Посудини, в яких проводилися роботи з ЛЗР та ГР,

після закінчення досліджень повинні негайно промиватися

пожежобезпечними розчинами.

7.3.12. Після закінчення роботи у фотолабораторіях,

приміщеннях із рентгенівськими установками проявлені плівки треба

здавати на зберігання до архіву. У невеликих кількостях (не більше

10 кг) дозволяється їх зберігання у вогнетривкій шафі на робочому

місці.

7.3.13. Проведення робіт на дослідних установках, де

застосовуються пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали,

допускається лише після прийняття їх в експлуатацію спеціальною

комісією, призначеною наказом по установі. Комісія повинна

підготувати висновок (акт) про можливість використання таких

установок у даному приміщенні.

7.4. Лікувальні заклади (із стаціонаром)

7.4.1. У багатоповерхових лікарнях палати для важкохворих та

дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення

дитячих лікарень слід розміщувати не вище п'ятого поверху, палати

для дітей до 7 років - не вище другого поверху (за винятком

випадків, що обумовлені будівельними нормами).

7.4.2. Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним

перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися,

повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші

на 5 хворих.

7.4.3. Палатні відділення, пологові, операційні, процедурні

кабінети не допускається розміщувати в підвальних та на цокольних

поверхах.

7.4.4. Відстань між ліжками у лікарняних палатах має

становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід - не менше

1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні

захаращувати виходи й проходи.

7.4.5. Подання кисню хворим повинно здійснюватися, як

правило, централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за

межами будівлі лікувального закладу у прибудовах з негорючих

матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість

балонів понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон

біля зовнішньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі.

Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть

окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним

перебуванням хворих.

За відсутності централізованого постачання киснем порядок

користування кисневими подушками визначається наказом

(розпорядженням) адміністрації лікувального закладу.

7.4.6. Установлення кип'ятильників, водонагрівачів і титанів,

стерилізація медичних інструментів та перев'язних матеріалів,

прожарювання білизни, а також розігрів парафіну й озокериту

допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети

приміщеннях. Стерилізатори для кип'ятіння інструментів і

перев'язних матеріалів повинні мати закриті підігрівники

(спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів повинні бути негорючими.

Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та

днищем також мають встановлюватися на негорючій основі.

7.4.7. У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах

лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше

3 кг медикаментів і реактивів, що відносяться до ЛЗР та ГР (спирт,

ацетон, ефір тощо), при цьому тільки у спеціальних негорючих

шафах, що замикаються. Під час зберігання повинна враховуватися

їхня сумісність.

7.4.8. Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських

приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому

не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.

7.4.9. В аптеках, які містяться у будівлях іншого призначення

(у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість

легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри

тощо) не повинна перевищувати 100 кг.

В аптеках допускається зберігати не більше двох балонів з

киснем, які повинні бути вміщені у вертикальному положенні в

спеціальних гніздах та надійно закріплені.

7.4.10. Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад

300 кг повинні розміщуватися в окремо розташованих будівлях.

Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель має бути не менше

15 м. Якщо плівки менше 300 кг, дозволяється розміщення

архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів,

відгороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.

7.4.11. В одній секції архівосховища допускається зберігати

не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну

витяжну вентиляцію. Двері з секції повинні відчинятися назовні.

Сховища повинні мати природне освітлення із співвідношенням площі

вікон до площі підлоги не менше як 1:8. Карниз даху над вікнами

сховища повинен бути негорючим.

7.4.12. Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У

сільській місцевості за наявності печей топочні отвори та засувки

слід улаштовувати з боку коридору. У приміщеннях сховища

забороняється встановлювати електрощитки, пристрої для

відключення, електричні дзвінки, штепсельні з'єднання. У неробочий

час електропроводка у сховищах повинна бути знеструмлена.

7.4.13. Допускається зберігання плівок та рентгенограм за

межами архіву, коли їх кількість у приміщенні не перевищує 4 кг.

У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати в

металевій шафі (ящику) не ближче 1 м від опалювальних приладів.

У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та

застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів.

7.4.14. Архівосховища обладнуються металевими (або

дерев'яними, обшитими залізом по негорючому теплоізоляційному

матеріалу) фільмостатами (шафами), розділеними на секції

завглибшки і завдовжки не більше 0,5 м. Кожна секція повинна

щільно зачинятися дверцятами. Відстань від фільмостатів (шаф) до

стін, вікон, стелі та підлоги повинна бути не менше 0,5 м.

7.4.15. Адміністрація лікувального закладу зобов'язана щодня

після закінчення виписки хворих повідомляти місцеву пожежну

частину про кількість хворих, котрі перебувають у кожній будівлі

закладу.

7.4.16. У будівлях лікувальних закладів не допускається:

розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не

пов'язані з лікувальними процесами (крім визначених нормами

проектування), або здавати приміщення в оренду під інше

призначення;

застосовувати в оздобленні приміщень матеріали, які за

токсичністю продуктів горіння належать до груп Т3, Т4 згідно з

ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и

материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";

здійснювати подавання кисню у лікарняні палати за допомогою

гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі

мають нещільні місця у з'єднаннях; прокладати киснепроводи у

підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями і спорудами;

улаштовувати топочні отвори печей в лікарняних палатах;

розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах майстерні,

склади, комори для зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і

матеріалів, а також ЛЗР та ГР;

використовувати керогази, гасниці, примуси для стерилізації

медичних інструментів; підігрівати парафін і озокерит

безпосередньо на вогні (слід застосовувати спеціальні

підігрівники);

розміщувати хворих, коли їх кількість перевищує 25 осіб, у

дерев'яних будівлях з пічним опаленням;

установлювати ліжка в коридорах, холах та на інших шляхах

евакуації;

користуватися прасками, електроплитками, іншими

електронагрівними приладами у лікарняних палатах та інших

приміщеннях, де перебувають хворі (мають бути виділені спеціальні

приміщення);

застосовувати настільні та інші гасові лампи (як виняток,

допускається застосування ліхтарів типу "летюча миша").

7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи

7.5.1. Будівлі театрів, цирків, кіноконцертних залів, інших

видовищних установ, а також криті спортивні споруди на 800 і

більше місць, відкриті спортивні споруди з трибунами на

1000 чоловік і більше (з приміщеннями під трибунами) перед кожним

відкриттям сезону повинні бути перевірені на предмет відповідності

вимогам пожежної безпеки й прийняті міжвідомчими комісіями,

утворюваними органами місцевого самоврядування. Перевірці також

підлягають усі сезонні споруди літніх театрів, естрад, виставочних

павільйонів, цирків-шапіто тощо.

7.5.2. Під час укладання із зарубіжними організаціями,

фірмами договору, контракту на проведення гастролей, вистав та

виставок необхідно відображати в ньому вимоги чинних в Україні

правил пожежної безпеки, інформувати про заходи, що намічаються,

та місця їх проведення органи державного пожежного нагляду.

7.5.3. У музеях та картинних галереях на доповнення до плану

евакуації людей повинен бути опрацьований план евакуації

експонатів та інших цінностей, а в цирках і зоопарках - план

евакуації тварин.

7.5.4. У разі необхідності проведення спеціальних вогневих

ефектів на відкритих майданчиках відповідальним постановником

(головним режисером, художнім керівником) повинні бути опрацьовані

й здійснені (за погодженням з органами державного пожежного

нагляду) заходи щодо запобігання пожежам.

7.5.5. Усі горючі декорації, сценічне оформлення,

драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє

мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними

речовинами для надання їм таких властивостей. Дерев'яні

конструкції сценічної коробки (колосники, робочі галереї тощо)

повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують і

групу вогнезахисної ефективності.

Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати

власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та

терміну дії просочення.

Власник повинен організовувати щоквартальну перевірку якості

вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку -

дерев'яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка

повинна поновлюватися.

Миття планшета сцени слід здійснювати водним розчином, що

містить вогнезахисну речовину.

7.5.6. На планшеті сцени повинна бути нанесена червона лінія,

що вказує межу опускання протипожежної завіси (за її наявності).

Декорації та інші предмети оформлення сцени не повинні виступати

за цю лінію.

Після закінчення спектаклю (репетиції) протипожежна завіса

повинна негайно опускатися і щільно прилягати до планшета сцени за

допомогою піщаного затвору (еластичної подушки). Підйомно-опускний

механізм слід відрегулювати так, щоб швидкість опускання завіси

була не менше 0,2 м/с. Завіса повинна мати звукову та світлову

сигналізацію для оповіщення про її підняття та опускання.

Дистанційне управління рухом протипожежної завіси повинно

здійснюватися з трьох розсереджених місць: з приміщення пожежного

поста, з планшета сцени та з приміщення лебідки протипожежної

завіси. Електрообладнання механізму опускання та піднімання завіси

повинно бути заживлене по 1-й категорії надійності згідно з ПУЕ та

ДНАОП 0.00-1.32-01 (v0272203-01). Перевірку працездатності

механізму опускання та піднімання завіси слід здійснювати не рідше

одного разу на 10 днів із зазначенням результатів перевірки в

журналі.

У разі виникнення пожежі протипожежна завіса повинна

зрошуватися водою з боку сцени.

7.5.7. Клапани димових люків на зимовий період необхідно

утеплювати і не рідше одного разу на 10 днів перевіряти на

безвідмовність у роботі.

Відкривання клапанів повинно відбуватися під дією власної

ваги після звільнення їх від утримуючих пристроїв.

7.5.8. У межах сценічної коробки видовищної установи

одночасно можуть знаходитися декорації та сценічне обладнання не

більше ніж для двох спектаклів. Решта декорацій має зберігатися у

спеціальних складських приміщеннях за межами будівлі установи.

Після закінчення спектаклю всі декорації й бутафорія повинні

бути розібрані та прибрані зі сцени, а театральні костюми з

артистичних убиралень здані до костюмерних складів.

7.5.9. У залах для глядачів та на трибунах усі крісла та

стільці слід з'єднувати між собою в ряди і міцно кріпити до

підлоги.

На балконах та в лоджіях з кількістю місць не більше

12 крісла, стільці допускається не закріплювати за наявності

самостійного виходу у фойє.

У залах для глядачів з кількістю місць не більше 200, де

проводяться танцювальні вечори та подібні заходи, кріплення

стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах

між собою.

7.5.10. Розставляння крісел у залах для глядачів, з

урахуванням кількості місць у ряді, відстані між рядами, спинками

сидінь тощо, повинно здійснюватися відповідно до чинних

будівельних норм для видовищних установ.

7.5.11. Під час оформлення постановок (вистав) повинен бути

забезпечений вільний круговий прохід завширшки не менше одного

метра навколо планшета сцени.

7.5.12. Кількість та ширина виходів, шляхи евакуації мають

відповідати розрахунку, виходячи з необхідного безпечного часу

евакуації.

У залі для глядачів ширина дверних отворів, незалежно від

результатів розрахунку, повинна бути не менше 1,2 м і не більше

2,4 м, а ширина проходів, розташованих напроти виходів, - не менше

ширини самих дверей.

7.5.13. В експозиційній частині музеїв, виставок, картинних

галерей та пам'яток культури маршрут руху відвідувачів повинен

забезпечувати огляд усіх експозиційних залів без утворення

зустрічних потоків та потоків, що перетинаються.

У тих випадках, коли шляхи евакуації в будівлях пам'яток

культури не відповідають вимогам будівельних норм і виключена

можливість улаштування додаткових виходів, необхідно обмежити

одночасне перебування в цих будівлях людей, додержуючись норм не

більше 50 відвідувачів одночасно.

7.5.14. Проходи між вітринами та щитами в експозиційній

частині музеїв, виставок, картинних галерей та пам'яток

культури повинні бути не менше 2 м завширшки, а головний

прохід - не менше 3 м.

У сховищах музеїв, картинних галерей, виставок ширина

головних проходів має бути не менше 2,5 м, а відстань між

устаткуванням фондів - 0,9 м.

7.5.15. У приміщеннях костюмерних між вішалками слід

передбачити вільні проходи. Центральний прохід повинен бути не

менше 1,2 м завширшки.

У декораційних складах проходи слід залишати не менше 1,5 м

завширшки, а для зберігання декорацій влаштовувати спеціальні

відсіки.

7.5.16. Крім виходів з глядачевих, експозиційних,

виставочних, читальних залів, світловими покажчиками з написом

"Вихід" повинні бути обладнані виходи з фойє, кулуарів, планшета

сцени, робочих галерей, колосників та трюмів.

7.5.17. У разі реставрації будівель пам'яток культури треба

розробляти відповідні протипожежні заходи стосовно кожного об'єкта

з урахуванням особливостей будівель, їх художньої цінності і

погоджувати ці заходи з органами державного пожежного нагляду.

7.5.18. У цирках манеж необхідно відділяти від глядачевої

частини бар'єром завширшки не менше 0,5 м і розміщувати на

відстані не менше 1 м до першого ряду місць для глядачів.

7.5.19. Приміщення для тварин повинні мати не менше двох

воріт назовні. Клітки хижих тварин повинні бути пересувними

(на колесах).

У будівлі цирку допускається зберігання не більше добового

запасу фуражу для тварин.

7.5.20. Покриття цирків-шапіто повинні бути, як правило, з

негорючих матеріалів. У разі застосування горючого покриття воно

має бути оброблене вогнезахисною речовиною для надання йому

важкозаймистих властивостей.

7.5.21. Демонстрування кінофільмів у місцях їх постійного

показу дозволяється здійснювати лише із спеціально обладнаного

кіноапаратного комплексу, відокремленого від інших приміщень

протипожежними перегородками (стінами) й перекриттями з межею

вогнестійкості не менше 0,75 год.

7.5.22. Проекційні та оглядові вікна у кінопроекційній

необхідно захищати заслінками або шторками з межею вогнестійкості

не менше 0,25 год. та механічним скиданням.

7.5.23. Вихід з кіноапаратного комплексу повинен бути назовні

або на сходову клітку, що має вихід назовні. Допускається

влаштовувати вихід з приміщення кіноапаратного комплексу до фойє

чи вестибюля кінотеатру через приміщення, не зв'язане з

перебуванням глядачів. Двері кінопроекційного комплексу мають

відчинятися в напрямку виходу назовні.

7.5.24. У кінотеатрах (у приміщеннях кіноустановок)

допускається зберігання не більше сорока частин (рулонів)

кіноплівки, укладеної в негорючі фільмостати або в фільмоноски.

7.5.25. У приміщеннях, у яких неможливе влаштування

кіноапаратного комплексу (навчальні класи, лікарні тощо),

дозволяється демонструвати лише 16-мм кінофільми на

кінопроекційній апаратурі пересувного типу.

При цьому необхідно дотримуватися таких вимог:

до роботи на кіноапаратурі допускаються особи, які мають

кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка (кінодемонстратора) та

посвідчення, що підтверджує знання вимог пожежної безпеки і

проходження пожежно-технічного мінімуму, з позначками про щорічну

перевірку знань;

кінопроектор не повинен установлюватися біля виходу з

приміщення і ускладнювати евакуацію людей;

підключення проектора до електричної мережі повинно

здійснюватися лише справними електропроводами за допомогою

штепсельних розеток та вилок;

місце показу повинно бути забезпечене вогнегасниками,

кількість яких визначається відповідно до вимог щодо оснащення

об'єктів первинними засобами пожежогасіння (додаток 2);

кінофільми, призначені для демонстрування, повинні

зберігатися в закритих негорючих коробках або фільмоносках;

показ фільмів у класах або аудиторіях у разі присутності

учнів у кількості понад 50 осіб допускається лише за наявності

двох евакуаційних виходів з приміщення.

7.5.26. Усі особи, які забезпечують масовий показ кіно- та

відеофільмів, зобов'язані мати відповідне кваліфікаційне

посвідчення та документ про проходження пожежно-технічного

мінімуму, а також щорічної перевірки знань відповідно до Типового

положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань

з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та

організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368

(z1148-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

11.12.2003 за N 1148/8469.

7.5.27. Приміщення для масового показу відеофільмів можуть

розміщуватися в будівлях I та II ступеня вогнестійкості на

будь-якому надземному поверсі, а в решті будівель - не вище

другого поверху з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9-99 "Громадські

будинки та споруди". Місткість відеозалів має бути не менше

1,5 кв. м площі підлоги на одного глядача, а відеокабін -

2,0-2,5 кв. м на одного глядача. При цьому кількість місць у

відеозалах не повинна перевищувати 100, а у відеокабінах -

8 одиниць. У разі розміщення відеозалів у будівлях та приміщеннях

іншого призначення слід враховувати відповідні правила пожежної

безпеки.

7.5.28. Телевізори, відеомагнітофони, монітори,

відеопроекційні пристрої та інше обладнання відеокомплексів

повинні експлуатуватися в повній відповідності з інструкціями

заводів-виготовлювачів.

Лінії електроживлення обладнання відеокомплексів повинні бути

виконані окремо від ліній інших споживачів електроенергії, мати

власні пристрої для відключення і встановлені в місцях, доступних

для обслуговуючого персоналу. Для кожної одиниці обладнання на

місці його встановлення повинна бути передбачена індивідуальна

розетка, змонтована з урахуванням можливості негайного відключення

обладнання від електромережі.

7.5.29. Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах,

виготовлених із негорючих матеріалів. Основний фонд відеокасет

необхідно розміщувати у спеціально призначеному для їх зберігання

приміщенні. Безпосередньо в пункті прийому й видачі одночасно може

перебувати не більше 100 одиниць відеокасет.

7.5.30. Не допускається:

виготовляти піротехнічні вироби кустарним способом, а також

зберігати їх у видовищних установах, приміщеннях та на трибунах

стадіонів, в інших місцях з масовим перебуванням людей (зберігання

й використання таких виробів має здійснюватися у відповідності до

вимог спеціальних правил);

улаштовувати антресолі в бутафорських і меблевих цехах,

декораційних складах, на сценах, у кишенях сцени та в інших

приміщеннях видовищних установ;

зберігати дерев'яні верстати, горючий інвентар, бутафорії та

декорації у трюмах, на колосниках, робочих майданчиках,

заекранному просторі, у підвалах, розташованих під залою для

глядачів;

палити на сцені та поза спеціально відведеними місцями;

улаштовувати житлові приміщення та допускати тимчасове

проживання громадян у видовищних та культурно-освітніх установах;

здавати в оренду приміщення діючих музеїв, картинних галерей

для розміщення в них організацій іншого призначення;

зберігати й застосовувати ЛЗР та ГР, балони з газами та інші

вогненебезпечні речовини і матеріали в основних будівлях

видовищних установ, музеїв та картинних галерей;

зберігати рідкісні книжки й рукописи, фонди музеїв та

картинних галерей у приміщеннях зі стінами (перегородками), що

мають покриття з горючих та важкогорючих матеріалів, а також разом

з іншими пожежонебезпечними речовинами й матеріалами;

проводити масові заходи, коли протипожежні пристрої

(протипожежна завіса, димові люки, автоматичні установки

пожежогасіння тощо) є несправними або вимкненими;

користуватися електронагрівальними приладами у приміщеннях,

за винятком місць, що спеціально відведені та обладнані для цієї

мети;

проводити спектаклі, концерти й інші масові заходи за

відсутності на сцені пожежного поста з числа працівників пожежної

охорони об'єкта або членів ДПД;

застосовувати у видовищних та культурно-просвітницьких

установах декорації і сценічне оформлення, виготовлене з горючих

синтетичних матеріалів (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);

розміщати під залами та сценами столярні, швейні майстерні,

склади та інші подібні приміщення для зберігання або використання

горючих матеріалів;

чистити перуки, костюми бензином, ефіром та іншими ЛЗР та ГР

безпосередньо в будівлі видовищної установи;

застосовувати піротехнічні вироби при проведенні

культурно-масових заходів без письмового погодження з органами

державного пожежного нагляду.

7.6. Підприємства торгівлі та харчування

7.6.1. Можливість розміщення підприємств торгівлі й

харчування в будівлях іншого призначення (у тому числі житлових),

а також заходи щодо їх відділення від інших приміщень цих будівель

протипожежними перепонами встановлюються, виходячи з вимог

будівельних норм.

Торговельні підприємства для продажу ЛГР, ГР та горючих газів

(балонів з газами, фарб, розчинників, інших пожежонебезпечних

товарів побутової хімії), боєприпасів та піротехнічних виробів

розміщувати в будівлях іншого призначення не допускається.

7.6.2. Товари, які мають підвищену пожежну небезпеку

(сірники, парфуми, одеколони, аерозольні упаковки тощо), необхідно

зберігати нарізно від інших товарів у спеціально пристосованих

приміщеннях.

Торгівлю цими товарами у великих магазинах, універмагах,

торгових центрах рекомендується здійснювати на верхніх поверхах

будинків.

7.6.3. У робочий час завантаження товарів та вивантаження

тари має здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними

виходами для покупців з торгових залів.

У великих магазинах з чималою кількістю покупців доставка

товарів у секції повинна провадитися до відкриття магазину.

Документ підготовлено у Верховній Раді України

7.6.4. Склади (комори) горючих товарів або товарів у горючій

упаковці слід розміщувати біля зовнішніх стін та відділяти їх

протипожежними перегородками 1-го типу від торговельної зали

площею 250 кв. м і більше.

Комори, в яких зберігаються горючі товари, повинні

розділятися протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки

площею не більше 700 кв. м. За наявності автоматичних засобів

пожежогасіння площа відсіків може бути збільшена вдвічі.

7.6.5. Розфасовку пожежонебезпечних товарів необхідно вести у

спеціальних приміщеннях, пристосованих для цієї мети.

7.6.6. Розташування технологічного обладнання на