Штучне освітлення виробничих приміщень і робочих місць

здійснюють за допомогою спеціальних світильників з газорозрядними лампами або лампами розжарювання. Залежно від призначення воно буває робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне. Штучне освітлення може бути загальне (рівномірне або локалізоване) і комбіноване (поєднання загального і місцевого).

Відповідно до існуючих нормативних документів на проектування

робоче освітлення передбачене для всіх приміщень будівель, а також на ділянках відкритого простору, призначених для роботи, проходження людей і руху транспорту.

Нормативними документами надається перевага газорозрядним лампам низького і високого тисків (люмінесцентні, ДРЛ, металогалогенні, натрієві, ксенонові) по відношенню до ламп розжарювання. Лампи розжарювання застосовують лише тоді, коли неможливо або недоцільно застосовувати газорозрядні лампи. При

і виборі джерел світла користуються рекомендаціями нормативних

1 будівельних норм і правил.

1 У приміщеннях, де виконують роботи 1-У розряду, застосовують

комбіноване освітлення. При цьому світильники загального освітлення повинні забезпечувати 10% освітленості за нормами.

Оскільки більшість сільськогосподарських робіт належить до IV-VIII розрядів, рівень штучної освітленості робочих поверхонь у приміщеннях повинен бути не нижчий від наведеного у табл. 3.7.

На практиці для визначення нормативної освітленості на робочих місцях розраховують кількість електричних ламп.

Важливе значення при розрахунку освітлення має правильний вибір світильника.

Світильник - це освітлювальна установка, яка складається з джерела світла і спеціальної арматури, що розсіює або спрямовує у певному напрямку промені світла.

При виборі світильника звертають увагу на захисний кут, що характеризує здатність світильника засліплювати. Залежно від

значення захисного кута світильника визначають висоту підвішування світильника певної конструкції. Більшість світильників загального призначення має величину захисного кута 15°, а для місцевого освітлення 30°.

Люмінесцентні лампи виготовляють з різними характеристиками: ЛД - лампи денного світла; ЛДЦ - лампи денного світла з поліпшеною передачею кольору; ЛЕ - лампи, спектр яких наближений до сонячного; ЛБ - лампи білого світла; ЛХБ - лампи холодно-білого світла; ДРЛ - лампи дугові ртутні високого тиску та ін.

Вимірюють та контролюють освітленість приміщень і робочих місць за допомогою люксметрів Ю-116, Ю-117.

Світильники виготовляють відповідно до вимог існуючих стандартів і технічних умов. Залежно від конструкції вони поділяються на відкриті (лампа не закрита від навколишнього середовища), закриті (лампа закрита), вологозахищені (до лампи не може проникати вологість повітря), пилонепроникні (лампа закрита спеціальними пилонепроникними ковпаками й ущільненнями), вибухонебезпечні (лампа закрита герметичним ковпаком).

Для зовнішнього освітлення (відкритих майданчиків) застосовують спеціальні світильники і прожектори, їх встановлюють так, щоб світло не потрапляло у вікна будинків.

Висота підвішування світильника над проїжджою частиною вулиць, доріг і площ, а також над токами та іншими об'єктами, де у нічний час передбачено виконання певних робіт, повинна становити не менше як 6,5 м. Спеціальними нормами встановлена середня освітленість доріг і вулиць (1-2лк).