РОЗДІЛ 6.Охорона праці

Темою моєї бакалаврської роботи є: «Розрахунок зони покриття для односайтової транкінгової системи». Організаційний ефект від використання цього рішення є таким: забезпечення впевненого радіозв’язку в межах зони покриття односайтової транкінгової радіосистеми. Вибір сучасного обладнання для реалізації системи зв’язку, а також для передачі телеметричної інформації для обслуговування і управління ділянки газопроводу. Завданням дипломної роботи є моделювання зони покриття односайтовою транкінговою радіосистемою для обслуговування ділянки газопроводу.

Вся робота по проектуванні і дослідженні роботи мережі проводилась в лабораторії з використанням сучасного комп’ютерного та мережевого обладнання №308а. Кожне приміщення та обладнання з допомогою яких проводиться будь-який вид діяльності людини, повинні відповідати правилам та вимогам з охорони праці, щоб максимально убезпечити людину та її здоров’я.

Для виконання бакалаврської роботи використовувався персональний комп'ютер із процесором Pentium Core Duo 1.8 ГГц, монітором LG Flatron w19942s, а також принтер HP DeskJet F4180. Робота здійснюється у приміщенні лабораторії №308а навчального корпусу №11 при Національному університеті «Львівська політехніка».

На користувача ПК діють такі шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища: неправильна організація робочого місця, незадовільні метеорологічні умови, незадовільна освітленість робочого місця, шум, статична електрика, електромагнітні поля, пожежна небезпека.

Основні джерела проблем при роботі з ПК - дисплеї на електронно-променевих трубках (ЕПТ) та тривале статичне напруження спини та рук. Спектр випромінювання монітора характеризується наявністю рентгенівських, ультрафіолетових, інфрачервоних та інших електромагнітних коливань. Найнебезпечнішими є поля дуже низьких частот, які здатні викликати генетичні зміни, причому їх шкідливість не зменшується при спаданні інтенсивності або проявляється на певних частотах. Наелектризований екран дисплея притягує пил, який може викликати захворювання шкіри і порушення функцій дихання.

Хвороби очей в основному пов'язані з незадовільними технічними характеристиками дисплеїв: роздільною здатністю, яскравістю, контрастністю, частотою регенерації (мерехтінням) та освітленням.

Порушення кістково-м'язової системи найчастіше викликається неправильною організацією робочого місця: незручністю меблів, невдалим розміщенням компонентів чи відсутністю місця для вільних рухів і зміни позиції.

Щоб зменшити шкідливість впливу всіх негативних факторів необхідно правильно організувати робоче місце, забезпечити задовільні санітарно-гігієнічні характеристики, раціонально розподілити робочий час і дотримуватися правил техніки безпеки і вибрати ергономічний монітор.

Для проведення робіт використовувався монітор, який за електромагнітним випромінюванням повністю відповідає стандарту MPR-II, ДСанПІН 3.3.2.007-98 "Державні санітарні норми і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин".

Відповідно до Директиви 90/270 Європейської Економічної Комісії "Мінімальні вимоги з охорони праці" для роботи використовувався 19" LG Flatron w19942s монітор з такими параметрами:

Ø розмір екрану по діагоналі 19 дюймів;

Ø роздільна здатність 1024x768;

Ø максимальна роздільна здатність 1600x1200;

Ø частота кадрової розгортки 85 Гц;

Згідно з ДСанПІН 3.3.2.007-98 "Державні санітарні норми і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин" площа приміщення на одного працюючого з персональним комп'ютером складає не менше 6 м², а об'єм - не менше 20 м³. Розміри приміщення складають 3х6=18 і об’ємом 18х3,5=63 .

Оскільки в приміщенні працює троє чоловік, тоді необхідна площа для роботи повинна становити:

(6.1)

де S₀ – площа приміщення, що відводиться на одного працівника;

n – кількість працівників.

Це задовільняє вимогам ДСанПІН 3.3.2.007-98

Поверхня підлоги є зручною для вологого прибирання та має антистатичне покриття.

Розміщення робочого місця проводиться згідно ГОСТ 12.2.032-78(2001) „Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги".

Монітор встановлений таким чином, що верхній край екрану знаходиться на рівні очей.

Екран монітору ПК знаходиться від очей користувача на відстані 550 мм.

Клавіатура розташована так, що на ній зручно працювати двома руками.

Клавіатуру розміщуємо на поверхні столу або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу регулюється в межах від 5 до 15 град.

Робоче місце з ПК розташовано від стіни з віконними прорізами на відстані 1 м, від інших стін на відстані 1м.

Конструкція робочого стола забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, ПК) і характеру роботи, що виконується. Висота робочої поверхні стола рівна 710 мм. Робочий стіл має ширину 430 мм.

Крісло має наступні параметри:

Ø висота поверхні сидіння регулюється в межах 400-600 мм.;

Ø ширина і глибина поверхні сидіння 450 мм.;

Ø поверхня сидіння є плоскою, передній край - заокругленим;

Ø опорна поверхня спинки стільця має висоту 300 мм, ширину - 300 мм, і радіус кривизни горизонтальної площини -400 мм;

Ø кут нахилу спинки у вертикальній площині регулюється в межах 0±30°.

Конструктивні та обробні матеріали крісла є міцними та вогнестійкими. Покриття сидіння, спинки виготовлені з пом'якшеного, матеріалу, що відштовхує вологу з можливим легким очищенням від забруднень.

В ДСН 3.3.6.042-99 вказується на загальні вимоги до виробничих приміщень. Робота користувача ПК відноситься за важкістю до легкої 1а,роботи, які виконують сидячи, не потребують напруження і при яких витрати енергії становлять до 139 Вт. З метою створення нормальних умов персоналу лабораторії встановлені норми виробничого мікроклімату. Згідно з ДСанПІН 3.3.2.007-98 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" у приміщенні передбачається підтримувати мікроклімат, оптимальні параметри якого для категорії робіт легка 1а наведені в табл.6.1.

Таблиця 6.1. Мікроклімат у виробничому приміщенні.

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1.005-88	Температура повітря, °С не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	Легка-1а	22-24	40-60	0.1
Тепла	Легка-1а	23-25	40-60	0.1

Для створення оптимальних метерологічних умов насамперед зменшили тепловиділення в джерелі, що частково передбачено при конструюванні. Крім цього, забезпечили певну площу і об'єм виробничого приміщення: між кожним робочим місцем є прохід завширшки 1 м.

ЕОМ розміщені так, що теплові потоки від них не спрямовані на оператора. Обмежили кількість комп'ютерів в одному приміщенні до трьох, не використовуємо опалювальні системи, які розташовуються на підлозі. Для забезпечення необхідних метеорологічних умов в приміщенні встановлено обладнання системи центрального опалення.

Важливе місце в комплексі заходів по охороні праці займає утворення оптимального світлого середовища, тобто, раціональна організація природного і штучного освітлення приміщення і робочих місць.

Природне світло проникає через вікна, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно з ДБН З.25.28-2006 "Природне і штучне освітлення. Норми проектування" (робота середньої точності, тому розмір найменшого об'єкту, який розрізняється, складає 0,5 - 1,0мм). Вікна приміщень з відеотерміналами мають регулювальні пристрої для відкривання, а також штори, зовнішні козирки тощо. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, передбачені сонцезахисні жалюзі. В кімнаті наявно два вікна розмірами 2,5х1.3 метра кожне, що забезпечує достатній рівень освітлення на протязі більшої частини робочого дня за умов сонячної погоди.

Штучне освітлення у приміщенні здійснюється системою загального освітлення. Згідно пункту 2.2.18 4 “Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” використовується система вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Згідно пункту 2.2.19 4 “Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщенні з відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування очищуються віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік та своєчасно проводиться заміна ламп, що перегоріли.

Обмежується нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ВДТ. При цьому співвідношення яскравості робочих поверхонь складає не більше ніж 3:1, а співвідношення яскравості робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання - 5:1.

Згідно ДБН 3.25.28-2006 "Природне та штучне освітлення. Норми проектування", нормоване значення освітлення становить 300 - 400лк.

Загальне освітлення виконане у вигляді суцільних ліній світильників, розташованих збоку від робочого місця паралельно лінії зору працюючого.

Рис.6.1. Схема розміщення світильників.

Для виключення засвічення екрану прямими світловими потоками світильники загального освітлення розтащовані з верху і з боку від робочого місця паралельно до лінії зору оператора. Зниження дискомфортного відблиску і дзеркального відображення в екранах світлових отворів світильників створено шляхом використання світильників з захисним кутом не менше 40°, які мають вузьку криву сили світла як в поперечній, так і в повздовжній площинах випромінювання. Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи (білого світла), які розміщені на стелі в ряд. В ряді розміщено чотири лампи.

У лабораторії де проводяться науково-дослідні роботи, відсутні джерела значного шуму та вібрації. Джерела виникнення шуму це: вентилятори на системних блоках, процесорах, відеокартах, CD ROM, вінчестер, принтер, сканер.

У приміщеннях лабораторії рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки", СН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях". Рівні шуму на робочих місцях користувачів ПК визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні вібрації під час виконання робіт у приміщенні лабораторії не перевищують допустимих значень, визначених в ДСанПіН 3.3.2.007-98 та ДСН 3.3.6-037-99.

Табл.6.2.Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот.

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октанових смугах із середньогеометричними частотами.
	31,5									Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/ дБАекя:
Програмісти ЕОМ

В джерелах виникнення шуму (вентиляторах) для забезпечення нормованих рівнів шуму у приміщенні та на робочих місцях використані шумопоглинальні засоби. В якості засобів шумопоглинання викаристані негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вату з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000Гц. Крім того, застосовані підвісні стелі з аналогічними властивостями, а також матричні голчаті принтери замінюємо на струменеві і лазерні принтери, які забезпечують при роботі значно менший рівень звукового тиску.

Для зменшення шуму в джерелі виникнення з'єднання вентилятора з корпусом блока живлення застосовано шумову підвіску. Крім цього використано термодавачі, вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шляхом регулювати як моменти вимкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання.

Сучасні високошвидкісні 48-50х приводи CD-ROM спричиняють значний рівень шуму, а тому можуть бути рекомендовані лише для використання в офісі в якості мережевих.

Допустимий еквівалентний рівень звукового тиску не перевищує50дб.

Небезпека ураження електричним струмом виникає при безпосередньому зіткненні з струмоведучими частинами електроустановки, або при дотику до металевих елементів обладнання, які випадково опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції. На ймовірність ураження електричним струмом і важкість наслідків впливає навколишнє середовище, в якому експлуатується електрообладнання. За електробезпекою приміщення офісу відповідає вимогам ДНАОП 000.1.31-99 „Правила ОП під час експлуатації ЕОМ".

Згідно ПУЕ 1.1.6 приміщення сухе, відносна вологість повітря - до 60%.

Згідно ПУЕ 1.1.13 за ступенем небезпеки ураження приміщення відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою, тому що можливий одночасний дотик до корпусу ПК, який може знаходиться під напругою, і металоконструкцій з'єднаних із землею (наприклад, батарея).

Електрообладнання лабораторії належить до класу пристроїв із напругою живлення до 1000 В. Приміщення лабораторії - це приміщення без підвищеної небезпеки, тому живлення електрообладнання здійснюється від мережі змінного струму 220 В, 50 Гц. Напруга подається за допомогою загального вимикача. Подача живлення до електрообладнання подається за допомогою ізольованих кабелів. Параметри ізоляції відповідають вимогам ГОСТ 12.1.004-95. У лабораторії знаходиться лише один комп'ютер. Оскільки персональний комп'ютер, встановлений на робочому місті, не має подвійної ізоляції і має металевий корпус, то, згідно з "Правилами технічної експлуатації та правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок", корпус цього комп'ютера повинен бути заземлений.

Для захисту від короткого замикання в мережі встановлено плавкий запобіжник біля загального вимикача. Його розрахунок наведено нижче.

Напруга живлення 220 В, мережа чотирипровідна, довжиною 600 м, переріз фазного проводу Sф =30 мм², нульового проводу

So =20 мм. Проводи мідні r =0,0185 Ом*мм²/м.

Визначаємо опір фазного проводу;

=ρ*l/ (6.2)

де ρ-питомий опір провідника в Ом*мм²/м, l- довжина провідника,м

=0,0185*600/30=0,37 Ом

Визначаємо опір нульового проводу;

= ρ*l/ (6.3)

=0,0185*600/20=0,555 Ом

Визначаємо струм короткого замикання;

=Uф/( + ) (6.4)

=220/(0,37+0,555)=238 А

За умови >3* необхідна сила струму плавкого запобіжника дорівнюватиме;

≤ /3 =238/3=80 А

Тому із стандартного ряду номінальних значень сили струму для запобіжників вибираємо найближчий запобіжник із силою струму 80 А.

Вибираємо запобіжник ПН2-100 на І=80А (з табл.4.3)

Таблиця 6.3. Значення І_ном для деяких типів запобіжників.

Тип запобіжника	Іном, А
НПИ15	6,10,15
НПИН 60М	20,25,35,45,60
ПН2-100	30,40,50,60,80,100
ПН2-250	80,100,120,150,200,250
ПН 2-400	200,250,300,350,400
ПН 2-600	300,400,500,600
ПН 2-1000	500,600,750,800,1000

1.

Проведемо розрахунок заземлення, яке потребує корпус комп'ютера. Напруга живлення менше 1 кВ, а повна споживана потужність - менша 100 кВт. За таких умов згідно ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" опір заземлюючого пристрою нормується і складає не більше Ом.

Розрахунок проводимо за наступною методикою: величина напруги живлення 220В < 1кВ, а потужність блоку живленая комутатора 400Вт < 25кВт, отже тип заземлювача - кутникова сталь;

- глибина розташування заземлювача в грунті h = 0,8м

- відстань між заземлювачами а = 6м

- ширина полки кутникової сталі b = 0,05м­

- ширина смугової сталі горизонтального заземлювача bl = 0,03м

- довжина вертикального заземлювача l = 2м

- тип грунту в м.Львів − дерново-опідзолений, суглинистий, отже:

- питомий опір грунту з врахуванням підвищеної вологості цього місяця приймемо Ом∙м

Визначаємо розрахунковий питомий опір суглинистого грунту :

(6.5)

де - коефіцієнт сезонності

Ом∙м (суглинок)

Визначаємо опір розтікання струму в суглинку одного вертикального заземлювача:

(6.6)

де d – діаметр заземлювача (для кутникової сталі):

м

l - довжина вертикального заземлювача, м.

t - відстань від поверхні грунту до середини заземлювача, м;

h – глибина розташування заземлювача, м

м

Ом

Рисунок 6.2. Схема розташування вертикального заземлювача в ґрунті.

Величина опору розтікання струму в землі заземлюючих пристроїв електрообладнання нормується: Ом

Приблизна кількість заземлювачів:

Кількість заземлювачів n з врахуванням :

– з таблички 3, оскільки заземлювачі розміщуються в ряд.

Довжина горизонтального заземлювача:

Опір горизонтального заземлювача , прокладеного на глибині h від поверхні землі:

Загальний опір заземлюючого пристрою:

(6.7)

де, - коефіцієнт використання горизонтального заземлювача ().

,

Отже, провівши розрахунки, вибрані розміри і кількість заземлювачів забезпечує нормальне заземлення комутатора, що відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.

Джерелами випромінювання електромагнітної енергії радіочастотного діапазону в лабораторії є антени безпровідних точок доступу які процюють на частоті 2.4Ггц.Електромагнітні поля (ЕМП) можуть негативно впливати на організм людини. Первинним проявом дії електромагнітної енергії є нагрів, який може призвести до змін і навіть пошкодження тканин і органів. Нагрів особливо небезпечний для органів зі слабкою терморегуляцією й у складі яких багато води (мозок, очі, нирки, сім'яні залози). Коливання надвисоких частот викликають також помутніння кришталика ока.

Під час експлуатації високочастотного обладнання всередині виробничих приміщень зниження напруженості електромагнітного випроміненкя досягають такими методами:

Ø захист часом - обмеження часу перебування людини велектромагнітному полі, яке залежить від інтенсивності опромінення або напруженості ЕМП;

Ø захист відстанню застосовують за неможливості послабити інтенсивність опромінення в заданій зоні іншими методами: збільшують віддаль між джерелом випромінювання і обслуговувальним персоналом;

Ø добре виконане екранування джерела і усунення нещільності у фланцевих з'єднаннях, фідерів, зазорів у обшивці корпусів, нещільних електричних контактів;

Ø проведення дистанційного контролю й управління роботою передавачів з екранованого приміщення засоби індивідуального захисту.

В нашому випадку у лабораторії для захисту від ЕМП використовується екранування робочого місця тому що екранувавши точку доступу не буде звязку.

Таблиця 6.4.Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях.

Смуга частот, кГц	Електричне поле, В/м	Магнітне поле, нТл
0,005-2
2-400	1,0

Основною характеристикою кожного екрана є рівень послаблення ЕМП (ефективність екранування), що являє собою відношення параметра ЕМП у певній точці за відсутності екрана (Е,Н,ГПЕ) до самого показника у тій самій точці за наявності екрана.

G=E/Е_e ; G=H/H_e

Конструкції і розміри екранів можуть бути різними відповідно до умов засто­сування. Конструкції можуть бути замкненими або незамкненими, відбивними або поглинальними.

Для поглинальних екранів використовують основу з каучуку, поролону, полісти­ролу тощо з електропровідними добавками (активоване вугілля, сажа, порошок карбонільного заліза), а також керамічно-металеві композиції.

Для відбивних екранів найкращими матеріалами є мідь, латунь, алюміній, а також сталь. Ефективність екранів залежить від частоти ЕМП, матеріалу екрана, його розмірів і якості конструкції. Екрани можуть бути суцільними і сітчастими.

Товщина екрана d, мм, виготовленого із суцільного матеріалу, яка забезпечить задане ослаблення, визначається за формулою:

(6.8)

де G - задане ослаблення інтенсивності поля; f - частота поля, Гц; µ - абсолютна магнітна проникність матеріалу екрана, Гн/м (міді — 0,99999*10^-6, алюмінію -1,000023-10⁸, сталі - 72 π*10^-6); v - питома електрична провідність матеріалу, См/м (міді - 0,59* 10⁸, латуні - 1,25*10⁸, алюмінію - 0,40-10⁸, сталі - 0,10-10⁸).

У нашому випадку присутня антена напрямленого випромінювання, радіус якої R=0.25 м Потужність випромінювання Р — 100 Вт, частота f 25000 МГц. Час перебування персоналу у зоні випромінювання Т=8 год. Коефіцієнт к = 8, коефіцієнт η = 0,6, робоче місце розташоване не відстані r=8 м від антени.

Довжина електромагнітної хвилі, м;

λ=с/f=3*10⁸ /2,5*10⁹ =0,125

отже, робоче місце знаходиться у дальній зоні.

Граничнодопустимий рівень (ГДР) густини потоку енергії, Вт/м², для частоти 2,4000 МГц:

ГПЕ_ГДР = ЕН_ГДР/Т= 2/8 = 0,25

Ефективна площа антени, м²;

Se=η*S=η*π*2²=7.5

Коефіцієнт потужності антени;

σα=k*Se/λ²=0.384*10⁴

Інтенсиврість ГПЕ на відстані 8 м, Вт/м²;

ψ=Pc*σa/4*π*r²=100*0.384*10⁴/4*3.14*8²=4777

Необхідна ефективність екранування;

G=ψ/ ГПЕ_ГДР =4777/0.25=19108

Необхідна товщина екрана, мм;

З конструктивних міркувань приймаємо 0,5 мм.

Важливе значення при використанні лабораторії має пожежна профілактика, під якою розуміють комплекс організаційно-технічних заходів, напрямлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожеж, обмеження їх розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожеж. У приміщенні, де експлуатується персональні комп’ютери виконуються профілактичні заходи згідно з ГОСТ 12.1.004-99 «Пожарная безопасность. Общие требования безопасности», здійснюються протипожежні заходи, які визначені Правилами пожежної безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами. Будівля має ІІ ступінь вогнестійкості НАПБ Б.03.002-2007. Пожежно-профілактичні засоби розробляються та використовуються не окремо, а в тісному взаємозв’язку з усіма проектними, будівельними та експлуатаційними роботами. Приміщення експлуатації забезпечується вуглекислотними вогнегасниками типу ВВК-1,4. У випадку виникнення пожежі перш за все треба відключити джерело живлення, використовувати вуглекислотний вогнегасник, автоматичний оповіщувач типу СН-1, а також здійснити евакуацію людей та матеріальних цінностей. Пожежна безпека приміщень визначається особливостями технічного процесу, що в них виконується, особливостями речовин та матеріалів. Для приміщення, в якому проводиться дослідження, встановлена категорія пожежної небезпеки Д при ступені вогнестійкості ІІ, що означає наявність у приміщенні негорючих речовин та матеріалів у холодному стані, а це дозволяє використовувати будівлі до 10 поверхів, а при одноповерховому варіанті – площа приміщення не обмежується (НАПБ Б.03.002-2007, ДБНВ 1.1-7- 2000). Схема евакуації з лабораторії при пожежі показана на рис.6.3.

Автоматичні сповіщувачі при ознаках пожежі здійснюють посилання сигналу. Сповіщувачі типу АТИП-1, АТИП-3 і АТИП ЗМ спрацьовують внаслідок теплової деформації (при 80—100 °С) біметалічних пластинок і мають розраховану площу обслуговування в приміщеннях до 15 м². Комбіновані теплові і димові сповіщувачі типу КИ-1 мають чутливий елемент у вигляді іонізуючої камери (реагування на дим) і терморезистори (реагування на теплоту). Температура спрацювання цих сповіщувачів 50—80 °С, площа обслуговування 100 м². Пропонується періодичний контроль обладнання та інструктаж з пожежобезпеки та охорони праці, що встановлені НАПБ.02.005-2003; НПАОП 0.00-4.12-04. Передбачені нами заходи з охорони праці в першу чергу призначені для уникнення нещасних випадків, що можуть виникнути на підприємстві.

Рис.6.3. План евакуації людей на випадок пожежі.

В цьому розділі розглянуто небезпечні та шкідливі фактори, що мали або могли мати місце в процесі роботи за комп’ютером та організаційно-технічні заходи, направлені на усунення чи зменшення впливу цих факторів. Визначено метеорологічні умови, які повинні підтримуватися в приміщенні, розраховано параметри захисного заземлення, захисту від електровипромінювання, визначено правила, які необхідно виконувати при роботі за комп’ютером, категорію пожежонебезпеки з метою створення безпечних і комфортних умов праці. Запропоновані заходи по охороні праці направлені на профілактику травматизму та професійних захворювань.