Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Перша медична допомога – це комплекс невідкладних заходів наданих потерпілому або хворому на місці і в період доставки його в медичний заклад. Перша медична допомога включає наступні три групи:
1. Негайне зупинення дії зовнішніх факторів (електричний струм, висока чи низька температура та інше) і видалення потерпілого із несприятливих умов в яких він опинився.
2. Надання невідкладної першої медичної допомоги потерпілому в залежності від характеру і виду травми, нещасного випадку чи раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов’язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення проти отруйних речовин та інше).
3. Організація швидкого транспортування хворого чи потерпілого в лікувальний заклад.
Своєчасно надана і правильно проведена медична допомога не тільки рятує життя потерпілому, але і забезпечує подальше успішне лікування хвороби чи травми, запобігає розвитку ряду тяжких ускладнень (шок, зараження крові, втрата працездатності та інше).
93. Правила експлуатації і техніки безпеки у фізіотерапевтичному відділенні.
У фізіотерапевтичному кабінеті (ФТК) чи відділенні проводять електролікування, світлолікування, теплолікування, водолікування, грязелікування, аерозоль- і електроаерозольтерапію, лікування за допомогою інгаляцій та масажу.
Для проведення процедур за кожним видом лікування мають бути обладнані окремі приміщення. Допускається проводити в одному приміщенні електро- і світлолікування (за винятком стаціонарних апаратів УВЧ-генераторів та апаратів мікрохвиль). Не дозволяється розміщувати ФТК у підвальних або напівпідвальних приміщеннях. Підвальні приміщення використовують для зберігання грязі, розміщення котельні, компресорної. Усі кабінети повинні мати припливно-витяжну вентиляцію. Стіни на висоту 2 м мають бути пофарбовані олійною фарбою світлих тонів. Не можна облицьовувати стіни керамічною плиткою. На одну процедуру в кімнаті загальна площа має бути не менше 6 м2, а за наявності однієї процедурної кушетки — не менше 12м2.
До початку роботи кожної робочої зміни медичні сестри повинні перевіряти справність апаратури і заземлення дротів. За наявності несправності необхідно негайно повідомити про це завідувача відділення, а за його відсутності — головного лікаря чи його заступника. Одночасно роблять запис у контрольно - технічному журналі. Записи про дефекти наступні зміни персоналу не поновлюють до ліквідації несправності. Спеціаліст електромеханік (фізіотехнік) повинен згідно з графіком, але не рідше одного разу на два тижні проводити профілактичний огляд всієї електро- і світлолікувальної апаратури та усувати виявлені дефекти з відміткою про це в журналі. Щорічно у спеціальних закладах має проводитись контрольна перевірка вимірювальних приладів апаратури для забезпечення правильного дозування фізіотерапевтичних процедур. Справність апаратури засвідчується в журналі особистими підписами техніка, що проводив профілактичний огляд і ремонт, й завідувача відділення, який підтверджує виконану роботу.
Для нормальної і тривалої експлуатації апаратури медична сестра щоденно на початку і наприкінці робочого дня повинна протирати апарати вологою серветкою. Пил із внутрішніх частин апаратів видаляє пилососом технік під час профілактичних оглядів. Для зменшення запиленості апарати в неробочому стані накривають простирадлами чи спеціальними чохлами.
Для запобігання дії вологи фізіотерапевтичні кабінети розташовують у сухому світлому приміщенні, що вентилюється, апаратуру доцільно розміщувати подалі від вікон. При внесенні апарата з морозної вулиці його витримують у неробочому стані за температури приміщення протягом 24 год. Апарати потрібно оберігати від ударів і струсів, тому переміщати їх краще всього на колясках з хорошою амортизацією. Щоб уникнути їх перегрівання, необхідно робити перерву між процедурами, що подовжить термін роботи апаратури.
Проводи, які йдуть від апаратів до хворого, повинні мати якісну ізоляцію. Якщо вони мають висохлу й тріснуту ізоляцію, експлуатувати їх забороняється. Під час проведення процедур не можна залишати проводи на тілі хворого. Для зберігання проводів обладнують спеціальну вішалку, де вони висять по всій довжині. Скручування і згинання їх при зберіганні призводить до швидкого пошкодження не тільки ізоляції, а й самого проводу. Металеві пластини електродів складають купкою і періодично з їх поверхні наждачним папером видаляють оксиди свинцю.
Металеві корпуси і штативи електро- та світлолікувальної апаратури, у тому числі переносні, а також нагрівачі, що можуть виявитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції, підлягають захисному заземленню незалежно від місця їх встановлення і проведення процедур. Використовувати для заземлення труби водопроводу, опалення, каналізації, газопроводу, паропроводів і блискавковідводу забороняється.
Приміщення та апаратуру дозволяється використовувати тільки за прямим призначенням. Забороняється використовувати світлолікувальні апарати для підігріву повітря у приміщеннях. Забороняється споживати їжу у виробничих приміщеннях. Одночасне проведення процедур однією медичною сестрою в різних (несуміжних) приміщеннях забороняється, а в суміжних приміщеннях двері між ними повинні бути зняті і проріз дверей має бути вільним. Хворі та сторонні особи можуть перебувати у ФТК кабінеті лише у присутності персоналу.
Під час проведення процедури медична сестра повинна знаходитись у кабінеті і контролювати самопочуття хворого, показники індикаторів апарата, а за необхідності вносити відповідні корективи. Про всі неполадки в роботі апаратів і порушення самопочуття хворих вона повинна негайно повідомити лікаря. Залишати кабінет під час проведення процедури не дозволяється. Кабінети, в яких відсутні хворі і медичний персонал, слід закривати на ключ.
При роботі з високочастотною апаратурою необхідно особливо ретельно дотримуватись усіх вищезазначених вимог. Окрім цього із зони дії електромагнітного поля забирають всі металеві предмети — як з хворого, так і з кушетки. Медичний персонал, якщо немає потреби, не повинен знаходитись у зоні дії електромагнітного поля. Категорично забороняється усувати неполадки, замінювати запобіжники, перемикати напругу, протирати панелі на апараті, що ввімкнений у мережу. Щоб уникнути швидкого псування апарата, не можна залишати його під високою напругою в неробочому стані.
У ФТК систематично має здійснюватись контроль за зовнішнім середовищем на наявність шкідливого забруднення повітря озоном, антибіотиками, сірководнем, парафіном та хімічними речовинами, радіоактивного випромінювання тощо.
Електро- і світлолікування. Приміщення для електро- і світлолікування має бути сухим і світлим, чистим (співвідношення площі вікон до площі підлоги не менше 1: 6—1: 7), заввишки не менше 3 м. Найменше штучне освітлення на рівні 0,8 м від підлоги при лампах розжарювання — 75 лк, при люмінесцентних лампах — 150 лк. Забороняється для покриття підлоги і штор використовувати синтетичні матеріали, які створюють статичні електричні заряди (підлога має бути дерев’яна або покрита лінолеумом). Стіни приміщень для електро- і світлолікування на висоту 2 м мають бути пофарбовані олійною фарбою світлих тонів, стіни не можна обкладати керамічною плиткою.
Металеві заземлені корпуси апаратів при контактному накладанні електродів потрібно встановлювати за межею досяжності хворими. У разі неможливості дотримання цієї умови доступні для хворого заземлені корпуси апаратів мають бути захищені екраном від можливого доторкання хворого.
Під час проведення електропроцедур поза межами ФТК (у перев’язувальній, операційній, палаті тощо), коли хворі їх отримують на металевих столах чи ліжках, має бути виключена можливість контакту з ними хворого. Для цього стіл накривають шерстяною ковдрою, 3—4 шарами прогумованої тканини, а також простирадлом таких розмірів, щоб краї його звисали з усіх кінців стола. За наявності у зазначених випадках підлоги з плитки місце персоналу має бути покрите ізолювальним матеріалом площею не менше 1 м2. Забороняється працювати на апаратах у разі їх несправності, вимкненого електричного блокування дверей чи наявності вм’ятин на корпусі апарата.
Для кип’ятіння інструментів, прокладок тощо застосовують ємності, стерилізатори або електроплитки тільки із закритим нагрівачем.
Під час проведення ультразвукових процедур під водою (у спеціальних фаянсових ванночках) медична сестра повинна працювати в тканинних рукавичках з поверх надітими гумовими.
Очі хворих і персоналу при використанні ультрафіолетових випромінювачів необхідно захищати окулярами з темними скельцями і шкіряною або гумовою оправою.
При опроміненні обличчя інфрачервоними променями на очі хворого надівають «окуляри» з товстої шкіри або картону. Персонал не повинен тривалий час дивитись на ввімкнену лампу; це небезпечно для очей, оскільки може призвести до ураження їх тепловими променями. Щоб уникнути небезпеки падіння уламків скла або металевих частин раптово розбитої лампи розжарювання, лампи-«солюкс», їх не можна розміщувати поблизу пацієнта, а тільки під кутом щодо тіла хворого і на безпечній відстані.
Теплолікування — парафіно- й озокеритолікування. Для його здійснення необхідне окреме приміщення з розрахунку 6 м2 на одне робоче місце (кушетку). Слід враховувати, що парафін і озокерит легко загоряються, тому підігрівати їх потрібно у витяжній шафі у спеціально призначених підігрівачах або на водяній бані.
Оскільки в кабінеті існує підвищена пожежна небезпека, використовувати відкритий вогонь, зокрема відкриті електроплити та кип’ятильники, забороняється. Приміщення має бути забезпечене вогнегасниками, наприклад типу ОУ-2.
Балони з вуглекислотою, киснем та азотом, які використовують для ванн, краще зберігати в підсобних приміщеннях. Установлювати їх потрібно на відстані не ближче 0,5 м від труб центрального опалення і гарячого водопостачання, щоб на них не падали прямі сонячні промені. Балони обов’язково кріплять до стіни металевою скобою. При роботі з кисневими балонами необхідно дотримуватись таких правил:
— для запобігання вибуху перевірити наявність у балонах промаслених (просалених) частин або прокладок, не торкатися до них предметами, просяк- неними жиром;
— перевірити наявність спеціального редукційного вентиля;
— оберігати від падінь чи ударів;
— не підмотувати нарізні з’єднання льоном, паклею, не змащувати суриком та іншими жировмісними матеріалами.
Після закінчення робочого дня всі рубильники, вимикачі апаратів, вилки штепсельних розеток необхідно вимикати.
При аварії будь-якого з апаратів його слід негайно вимкнути, а при аварії електромережі або пожежі — негайно вимкнути головний рубильник мережі.
Проведення фізіотерапевтичних процедур на апаратах, що живляться від повітряної електромережі, при наближенні грози забороняється.
Дата публикования: 2015-01-15; Прочитано: 979 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!