Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту

6.3.2.1. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійсню­ється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохо­лоджень робітників використовуються медико-профілактичні за­соби захисту, спецодяг тощо.

6.3.2.2. Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в першу чергу, за рахунок раціонального плану­вання виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо-та вологовиділенням. Для змен­шення термічних навантажень на працюючих передбачається мак­симальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.

6.3.2.3.У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь перед­бачаються заходи захисту від перегрівання при попаданні прямих со­нячних променів в теплий період року (орієнтація віконних прорізів схід-захід, улаштування жалюзі та ін.), від радіаційного охолодження — в зимовий (екранування робочих місць). При температурі внутріш­ніх поверхонь огороджуючих конструкцій вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.

6.3.2.4. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла вико­ристовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності ае­рації встановлюють механічну загально-обмінну вентиляцію. При наявності поодиноких джерел тепловиділень оснащують обладнан­ня місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.

6.3.2.5.У замкнутих і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використо­вують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулю­ванням температури та об'єму повітря, що подається.

6.3.2.6. При наявності джерел тепловипромінювання вживають комп­лекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання.

6.3.2.7. Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю тепловипромінювання, а також умовами технологічного процесу.

6.3.2.8. При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використову­ються засоби ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук).

6.3.2.9. В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:

для постійної роботи в гарячих цехах — спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів — автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;

при аварійних роботах —тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;

для захисту ніг від теплового випромінювання, іскор і бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями – взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;

для захисту рук від опіків- рукавиці суконні, брезентові;

для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу-повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;

для захисту очей та обличчя — щиток теплозахисний сталевара, з накладними захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри ахисні, козиркові із світлофільтрами.

6.3.2.10. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможли­во встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінюван­ня працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовуються обдування, повітряне душування, водно-повітряне душування. Доцільно в умовах підвищеної температури на робочих місцях працівникам вживати газовану підсолену (0.5%) воду. Це запобігає втратам води організмом, а також необхідних для людини солей та мікроеле­ментів. Одночасно, рекомендується підвищувати споживання білко­вої їжі. Ці заході покращують самопочуття та працездатність робітників в умовах дії підвищеної температури на робочих місцях.

6.3.2.11. Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, пов'язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни.

6.3.2.12. Вимоги до вимірювальних приладів та вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях регламетується ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.

6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення

6.4.1.1. Шум - це будь-який неприємний або небажаний звук, який наносить шкоду здоров'ю людини, знижує її працездатність, а також може сприя­ти отриманню травми внаслідок зниження сприйняття попереджу­вальних сигналів. З фізичної точки зору - це хвильові коливан­ня пружного середовища, що поширюються з певною швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі. Наука, що вивчає звуки, називається акустикою.

6.4.1.2.Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища внаслідок впливу на них сили збудження і, поширю­ючись у ньому, утворюють звукове поле. Джерелами цих пору­шень можуть бути механічні коливання конструкцій або їх частин, нестаціонарні явища в газоподібних або рідких середовищах.Основними характеристиками таких коливань служить амплі­туда звукового тиску (р,Па), частота (г, Гц). Звуковий тиск — це різниця між миттєвим значенням повного тиску у середовищі при наявності звуку та середнім тиском в цьому середовищі при відсутності звуку. Поширення звукового поля супроводжується переносом енергії, яка може бути визначена інтенсивністю звуку(Вт/м²).

6.4.1.3.За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони:

інфразвукові з частотою коливань менше 20 Гц;

звукові (ті, що ми чуємо)- від 20 Гц до 20 кГц;

ультразвукові — більше 20 кГц, наука, що вивчає звуки, називається акустикою.

Швидкість поширення звукової хвилі залежить від влас­тивостей середовища і, насамперед, від його щільності.

Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності (від нижнього порога чутності до верхнього - больового порога). Але звуки різних частот сприймаються неоднаково, найбільша чутність звуку людиною відбувається у діапазоні 800-4000 Гц, найменша - в діапазоні 20-100 Гц.

6.4.1.3. За характером спектра дії шуми слід поділяти на:

- широкосмугові, з безперервним спектром шириною більш ніж одна октава;

- вузькосмужні або тональні, в спектрі яких є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.

6.4.1.4. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:

- постійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А";

- непостійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях за часовою характеристикою "повільно" шумоміра по шкалі "А".

6.4.1.5. Непостійні шуми поділяються на:

- мінливі, рівень яких безперервно змінюється у часі;

- переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А", при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;

- імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому, рівні шуму у дБ(А1) і дБ(А), виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільно" шумоміра, відрізняються не менш ніж на 7 дБ.

6.4.1.6. Класифікація ультразвуку

За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:

- повітряний, що передається через повітряне середовище;

- контактний, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.

6.4.1.7. За спектром ультразвук поділяють на:

- низькочастотний - від 1,12×10⁴ до 1,0×10⁵ Гц;

- високочастотний - 1,0×10⁵ до 1,0×10⁹ Гц.

6.4.1.8. Класифікація інфразвуку

За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:

- постійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження;

- непостійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження.

Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючі запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність. Виникає почуття страху, загальна немічність.

Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук.

В машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання дизельних двигунів.

6.4.1.9. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях регламентовані ДСН 3.3.6.037-99, наведені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Нормовані рівні звукового тиску та рівні шуму на робочих місцях

Вид трудової діяльності	Рiвнi звукового тиску (дБ) в октавних смугах з серединами геометричними частотами, Гц	Рівень звуку в дБА
	31,5
1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання, викладання, проектно-конструкторські бюро, програмування на ОЕМ.
2. Висококваліфікована робота, вимірювання та аналітична робота в лабораторіях.
3. Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами. Приміщення диспетчерських служб, машинописних бюро.
4. Робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного управління без мовного зв'язку. Приміщення лабораторій з шумним устаткуванням.
5. Постійні робочі місця у виробничих приміщеннях та на території підприємств.

6.4.1.10. Допустимі рівні звукового тиску ультраз­вуку при восьмигодинному робочому дні наведені у таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку

Середньогеометрична частота октавних смуг, кГц		31,5	63 та вище
Допустимі рівні тиску, дБ

6.4.1.11. До­пустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах наведені у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах