Повноваження міністерств та центральних органів державної виконавчої влади щодо охорони праці

Міністерство праці і соціальної політики:

здійснює державну експертизу умов праці;

визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення ате- стації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охо- рону праці;

бере участь у розробці нормативних актів з охорони праці.

Міністерство охорони здоров’я:

розробляє гігієнічно обґрунтовані нормативи показників шкідли-

вих факторів на робочих місцях і в межах робочої зони об’єктів;

розробляє санітарні норми щодо нормативів і методик визначення показників шкідливих факторів;

здійснює контроль за виконанням вимог гігієни праці і виробни-

чого середовища;

розроблює методику проведення атестації робочих місць на їхню відповідність нормативним актам про охорону праці та з оцінки тяжкості роботи тощо.

Інші міністерства та центральні органи державної виконавчої влади:

проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони пра-

ці;

розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення

безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;

здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств в га-

лузі охорони праці;

укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з по-

ліпшення умов і безпеки праці;

фінансують опрацювання і перегляд нормативних актів про охо-

рону праці;

організують у встановленому порядку навчання і перевірку знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;

створюють у разі необхідності професійні воєнізовані аварійно- рятувальні формування, що діють відповідно до типового положення, за- твердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці;

здійснюють внутрівідомчий контроль за станом охорони праці.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю

за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших централь- них органах державної виконавчої влади створюються служби з охорони праці.

2.2.2.4. Повноваження місцевих державних адміністрацій,