За якими характеристиками класифікують виробничий шум?

Звуковим хвилям притаманна відповідна закономірність розповсюдження в часі і просторі.

З фізіологічної точки зору звук - це відчуття, що виникають в органах слуху людини через дію змінного тиску часток пружного середовища.

Людина може сприймати та аналізувати звуки у широкому діапазоні частот та інтенсивностей. Частотний діапазон звуків, що відчуває людське вухо, охоплює область частот від 16-20 Гц до 20 кГц.

Фізичне поняття про звуки охоплює як відчутні, так і невідчутні коливання пружного середовища.

Акустичні коливання, що лежать у зоні 16 Гц-20 кГц і сприймаються людиною з нормальним слуховим аналізатором, називають звуковими, а простір де вони розповсюджуються, звуковим полем.

Акустичні коливання з частотою меншою за 16 Гц називаються інфразвуковими, а вищою за 20 кГц - ультразвуковими. Ці звуки не викликають слухового відчуття, але мають шкідливу біологічну дію на організм людини.

Залежність рівня звуку від його частоти називається спектром шуму. Спектр шуму дає уяву про рівень звуку на відповідних частотах.

Характер спектру, залежно від того, на якій частоті максимум звукового тиску, може бути:

низькочастотним (нижче 300 Гц);

середньо частотним (300...800 Гц); високочастотним (понад 800 Гц).

Визначення рівня інтенсивності звуку для кожної частоти вимагало б великого числа вимірювань, тому весь слуховий діапазон частот поділений на 8 звукових октав. Для кожної октави обчислюють середньогеометричне значення частоти /:

де /, і /2 - відповідно нижня і верхня границі частот, Гц.

їх значення для кожної октави дорівнює 63,125,250,500,1000,2000,4000,8000 Гц.