Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Найменші розміри заземлювальних та нульових провідників



Характеристика провідника Розмір, що нормується Найменший допустимий розмір залежно від матеріалу
мідь алюміній сталь
в примі-щеннях поза при-міщеннями в землі
Неізольовані провідники Перетин, мм2 Діаметр, мм2 4,0 – 6,0 – – 5,0 – 6,0
Ізольовані провідники Перетин, мм2 1,5 2,5
Заземлювальні та нульові жили кабелів та багатожильні дроти в загальній захисній оболонці з фазовими жилами Перетин, мм2 1,0 2,5
Кутникова сталь Товщина полиці, мм 2,0 2,5 4,0
Стрічкова сталь Перетин, мм Товщина, мм 2,4 3,0 4,0 4,0
Водо-, газогінні труби (сталеві) Товщина стінки, мм 2,5 2,5 3,5
Тонкостінні труби (сталеві) Товщина стінки, мм 1,5 2,5

Приклад 3.1. Розрахунок штучного заземлювального пристрою при відсутності природних заземлювачів

Вихідні дані:

1. Захищуваний об’єкт – обладнання опоряджувального цеху.

2. Захищуваний об’єкт – стаціонарний.

3. Напруга мережі – 380 В.

4. Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.

5. Тип заземлювального пристрою – вертикальний (труби).

6. Розміри вертикальних заземлювачів: довжина lB – 3 м; діаметр труби d – 0.04м; товщина стінки труби δТ – 3.5 мм.

7. Відношення відстані між трубами до їхньої довжини

8. Розміри горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки): довжина LГ.=LЗ.С. – згідно з розрахунком, м; ширина стрічки bc – 0.04м.

9. Глибина закладання вертикальних заземлювачів hB = 0,8 м; горизонтальних hГ = 0,8 м.

10. Розташування заземлювачів попередньо приймають за чотирикутним контуром при числі стержнів від 4 до 100 та в один ряд при числі стержнів від 2 до 20 (рис. 3.1, 3.2).

11. Грунт – супісок; склад – однорідний; вологість – мала; агресивність – нормальна.

12. Кліматична зона – II.

Розв'язок: 1. Визначаємо характеристику навколишнього середовища в опоряджувальному цеху: за пожежною небезпекою згідно з ПУЕ воно відноситься до класу П-ІІ; за вибухонебезпекою згідно з ПУЕ — до класу В-І; за ступенем ураження електричним струмом – без підвищеної та особливої небезпеки.

2. Визначаємо RД – допустиме (нормативне) значення опору розтіканню струму в заземлювальному пристрої (табл. 3.1); RД ≤4 Ом.

3. Визначаємо КС.В . – приблизне значення питомого опору грунту, що рекомендується для розрахунку. За табл. 3.2 приймаємо ρтабл. = 300 Ом *м.

4. Визначаємо КС.В . – коефіцієнт сезонності для вертикальних заземлювачів для даної кліматичної зони II. За табл. 3.4. приймаємо КС.В . = 1.5.

5. Визначаємо значення КС. Г. – коефіцієнт сезонності для горизонтального заземлювача згідно з кліматичною зоною. За табл. 3.4. приймаємо КС. Г. = 3,5.

6. Визначаємо ρРОЗР.В – розрахунковий питомий опір грунту для вертикальних заземлювачів.

ρРОЗР.В..= ρТАБЛ. * КС.В. = 300 * 1.5 =450 Ом * м

7. Визначаємо ρРОЗР.Г. – розрахунковий питомий опір грунту для горизонтальних заземлювачів.

ρРОЗР.Г = ρТАБЛ. * КС.Г. = 300 * 3.5 =1050 Ом * м

8. Визначається t – відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача (рис. 3.2).

9. Визначається RB – опір,. Ом, розтіканню струму в одному вертикальному заземлювачі:

10. Визначається nТ.В. – теоретична кількість вертикальних заземлювачів без врахування коефіцієнта використання ηВ.В., тобто ηВ.В. = 1.

11. Визначають ηВ.В. – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів при розташуванні їх згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при числі заземлювачів nТ.В .. = 33 та при відношенні . За табл. 3.5 приймаємо ηВ.В.=0.42

12. Визначається nH.В.. – необхідна кількість, шт., вертикальних однакових заземлювачів з врахуванням коефіцієнта використання

13. Визначається RРОЗР.В. – розрахунковий опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних заземлювачах, при nH.В. =80 без врахування з'єднувальної стрічки

14. Визначаємо LВ відстань між вертикальними заземлювачами за відношенням

. Звідси LВ = 1 * lB = 1 * 3 = 3 м.

15. Визначаємо LЗ.С . – довжину,м, з'єднувальної стрічки – горизонтального заземлювача:

16. Визначаємо RГ.З.С. – опір, Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з'єднувальній стрічці):

17. Визначається ηВ.Г. коефіцієнт використання горизонтального заземлювача при розташуванні вертикальних заземлювачів згідно з вихідними даними або за чотирикутним контуром при відношенні та необхідній кількості вертикальних заземлювачів nH.В..=80. За табл. 3.6. приймаємо ηВ.Г. = 0,19. При паралельно вкладених горизонтальних заземлювачах ηВ.Г . визначається за табл. 3.7.

18. Визначаємо RРОЗР.Г . – розрахунковий опір. Ом, розтіканню струму в горизонтальному заземлювачі (з'єднувальній стрічці) при числі електродів nГ. = 1:

19. Визначаємо RРОЗР.В.Г. – розрахунковий теоретичний опір, Ом, розтіканню струму у вертикальних та горизонтальних заземлювачах

або

20. Вибираємо матеріал та поперечний перетин з'єднувальних провідників. За табл. 7.8 вибираємо голі мідні SМ = 4 мм2 або алюмінієві SА = 6 мм2 провідники.

21. Вибираємо матеріал та поперечний перетин магістральної шини. За табл. 3.8 приймаємо сталеву шину товщиною δС = 4 мм і перетином не менше σ=100 мм2.

22. Наводиться схема з'єднання обладнання з магістральною шиною та з'єднання • магістральної шини з заземлювальним пристроєм (з’єднувальною стрічкою).

Приклад 3.2. Розрахунок горизонтального заземлювального пристрою.

Вихідні дані:

1. Захищуваний об'єкт – обладнання нижнього складу.

2. Захищуваний об'єкт – стаціонарний.

3. Напруга мережі UM = 380 В.

4. Виконання мережі – з глухозаземленою нейтраллю.

5. Тип заземлювального пристрою – горизонтальний зі стрічкової сталі.

6. Розміри заземлювачів і довжина стрічки RC = 50 м, ширина стрічки bC = 0,04 м.

7. Розташування заземлювачів – паралельне.

8. Відстань між паралельними заземлювальними стрічками LC = 5 м.

9. Глибина закладання заземлювачів hЗ = 0,8 м.

10. Грунт – суглинок.

11. Характеристика грунту: склад – однорідний; вологість – нормальна; агресивність – нормальна.

12. Кліматична зона – III.

13. Природні заземлювачі відсутні.

Розв'язок.

1. Визначають RД – допустиме нормативне значення питомого опору, Ом, розтіканню струму в заземлювальному пристрої. Згідно з ПУЕ, ПТЕ та ПТБ для прийнятих вихідних даних (мережа до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю) за табл.3.1. RД=4.

2. Визначають ρТАБЛ. – наближене значення опору грунту. За табл. 3.2 приймаємо ρТАБЛ. =100 Ом.* м.

3. Визначають значення КС.Г.. – коефіцієнта сезонності для грунту нормальної вологості при кліматичній зоні III для горизонтального заземлення довжиною lC = 50 м. За табл. 3.4 приймемо KC,Г. = 2.

4. Визначають ρРОЗР.Г . – розрахунковий питомий опір.Ом * м, грунту для горизонтальних заземлювачів.

5. Визначають RГ . – теоретичний опір, Ом, розтіканню струму в одному горизонтальному заземлювачі:

6. Визначають nГ . – теоретичну кількість горизонтальних заземлювачів без врахування ηВ.Г . – коефіцієнта використання, тобто приймемо ηВ.Г. = 1.

7. Визначають ηВ.Г. – коефіцієнт використання паралельно вкладених горизонтальних заземлювачів при nГ. = 2, lC = 50 м. За табл. 3.7 приймемо ηВ.Г. = 0,78.

8. Визначаємо nГ.Н . необхідну кількість горизонтальних заземлювачів (стрічок).

Приймаємо nГ.Н. = 3.

9. Визначають RРОЗР.Г. – розрахунковий опір, Ом. розтіканню струму в заземлювальному пристрої при nГ.Н. = 3 та ηВ.Г. = 0,78:

Отриманий розрахунковий опір розтіканню струму відповідає вимогам ПУЕ, ПТЕ, ПТБ.





Дата публикования: 2015-01-15; Прочитано: 591 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.012 с)...