Засоби та методи щодо зниження дії вібрації на людину

Первинними джерелами вібрації є виконувальні органи та механізми машин, оскільки в них закладені принципи, які при переміщеннях та рухах викликають удари, різке прискорення, коливання та шум.

Для забезпечення безпечних умов праці застосовують:

- вібробезпечні машини; приміщення засобів віброзахисту, котрі знижують
вплив вібрації на працюючого на шляху її розповсюдження;

- проектування виробничих приміщень та технологічних процесів, які
забезпечують допустимі гігієнічні норми вібрації на робочих місцях;

- організаційно-технічні заходи, які направлені щодо покращення
експлуатації машин, своєчасний їх ремонт та контроль вібраційних параметрів;

- розробку раціональних режимів праці та відпочинку.

Вібрація машин, механізмів, устаткування і інших вторинних засобів та нових технологічних процесів, що впроваджуються у виробництво, не повинні перевищувати нормативні значення, які передбачені санітарними та гігієнічними нормами.

Дуже важливо під час проектування машин домагатися вібростійкості, підвищуючи тим самим і її безпечність. Про це слід пам'ятати також за монтажу, налагодження-настроювання та експлуатації машин, якщо збалансованість та жорсткість машин недостатня, вони є джерелом значних вібрацій, що може спричинити і поломку агрегату, і аварії.

При створенні машин слід віддавати перевагу кінематичним і технологічним схемам, які б усували або максимально знижували динамічні процеси.

Причиною низькочастотних вібрацій, як правило, є дисбаланс роторів, що виникає внаслідок нерівномірності густини матеріалу машин, неправильного вибору допусків і посадок, урізнення коефіцієнтів об'ємного розширення або зносостійкості окремих елементів машин.

Якщо не вдається усунути вібрації в джерелі виникнення, тоді застосовують такі методи зниження вібрації:

- балансування роторів (валів);

- усунення надмірних люфтів та зазорів, що забезпечується періодичним
оглядом машин та механізмів;

- вібродемпферування, в основу якого покладено збільшення активних втрат
у коливних системах. Вібродемпферування можна реалізувати в машинах з
інтенсивними динамічними навантаженнями, застосовуючи матеріали зі значним
внутрішнім тертям: чавуни з малим вмістом вуглецю і кремнію, сплави кольорових
металів; віброгасіння, пов'язане зі збільшенням реактивної частини імпедансу
коливної системи;

- віброізоляцію (на віброізолюючих опорах), виконують шляхом введення в
систему додаткової пружної маси, яка перешкоджає впливу від машини на другі
елементи конструкції. Зниження вібрації досягається шляхом вибору технологічних
процесів та робочих режимів з урахуванням частот власних коливань машин та

механізмів. Для технологічного обладнання в частотному діапазоні від 2 до 16 Гц вона перебуває в межах 92... 108 дБ, отже, така вібрація може створити передумову для професійного захворювання - вібраційну хворобу.

Відносно джерела збудження вібрації методи колективного захисту поділяються на методи, котрі знижують параметри вібрації впливом на джерело збудження, а також ті, котрі знижують параметри вібрації в напрямку її поширення.

Для віброізоляції стаціонарних машинвикористовують вібро-ізолювальні отвори у вигляді прокладок або пружин. Однак можлива їх комбінація. Комбінований віброізолятор поєднує пружинний віброізолятор з пружинною прокладкою. Пружинний віброізолятор пропускає високочастотні коливання, а комбінований забезпечує великий діапазон коливань, що гасяться. Пружинні елементи можуть бути металевими, полімерними, волокнистими тощо.

Вплив на джерело збудження та характеру змушуючих сил та моментів, зумовлених робочим процесом в машині, а також до зрівноваження окремих елементів машин та до застосування методів

відлагодження від резонансу.

Персонал, що обслуговує віброобладнання повинен пройти медичний огляд один раз на рік. Забороняється залучати до робіт із шкідливими умовами праці неповнолітніх.

Працівники, зайняті на роботах із динамічними процесами, мають право на оплачувані санітарно-оздоровчі перерви (15...20 хв). Рекомендується щоби час на роботах з вібромашинами, вібрація яких відповідає допустимим рівням, не перевищував 2/3 часу робочого дня.

На роботах із вібронебезпечними процесами працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг (вібродемпферні покриття, рукавиці комбіновані, рукавиці зі спецпідкладкою), спеціальне взуття (чоботи, черевики, туфлі - підошви їх з пружнодемпферного матеріалу). Значного поширення набувають вібродемпфіруючі покриття у вигляді мастил (вініпор, антивібрит тощо)