Організація роботи з атестації

Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому:

• зазначається підстава і завдання атестації;

• затверджується склад, голова і секретар постійно діючої атестацій ної комісії, визначаються їхні повноваження; у разі необхідності визначається склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

• установлюються терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

• визначається взаємодія із зацікавленими державними і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою);

• визначаються проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці та участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій та інших.

Атестаційна комісія:

• здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення робіт на всіх етапах;

• формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу та організовує її вивчення;

• визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації для виконання спеціальних робіт;

• організовує виготовлення планів розташування обладнання у кожному підрозділі з їх експлікацією, визначає межі робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

• складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

• порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувану сировину і матеріали з тими, що передбачаються у проектах;

• визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організовує їх дослідження;

• прогнозує та виявляє появу шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

• установлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилення професія (посада) приводиться у відповідність до ЄТКД за фактично виконуваною роботою;

• складає Карту умов праці (далі - Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додатки А-В);

• проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад із несприятливими умовами праці;

• уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;

• організовує розробку заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників;

• виконує свої функції з призначення складу комісії при позачерговій атестації.

Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу

У ході вивчення необхідно визначити:

• характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (графа 2 Карти);

• нормативні значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (графа 4 Карти);

• фактичні значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (графа 5 Карти).

Гранично допустимий рівень (ГДР) виробничого фактора — рівень виробничого фактора, дія якого у процесі роботи певної тривалості протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилення в стані здоров'я як під час роботи, так і у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.002-88).

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це така концентрація, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень за час усього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень стану здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь (ГОСТ 12.1.005-88).

Лабораторні та інструментальні дослідження проводять відповідно до положень державних стандартів (ГОСТ 12.0.005-86), стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), системи стандартів безпеки праці (ССБП), методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Прилади обладнання для вимірювань мають відповідати метрологічним вимогам і повірці в установлені строки.

Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, справних та ефективно діючих засобах колективного й індивідуального захисту.

Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту (графа 5).

Визначається тривалість (або відсоток від тривалості зміни) дії виробничого фактора (графа 9 Карти).

Допустимий рівень виробничого фактора - рівень виробничого фактора, дія якого при роботі певної тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми або захворювання, але може викликати тимчасові суб'єктивні дискомфортні відчуття, які швидко нормалізуються, або зміни функціонального стану організму, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей (ГОСТ 12.4.181-82).

Допустимі умови і характер праці - умови і характер, за яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміни, що викликані трудовим процесом, відновлюються за час регламентованого відпочинку протягом робочого дня або домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу в близькому і віддаленому періоді життя на стан здоров'я працівників та їхніх нащадків (Гігієнічна класифікація праці №4137-86).

Гігієнічна оцінка умов праці. Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірювань проводиться шляхом порівняння фактично визначених показників із нормативами.

За наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них потрібно враховувати самостійним фактором, який підлягає кількісній оцінці. За наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовується. Якщо сума відношень перевищує 1, то ступінь шкідливості цієї групи речовин визначається, виходячи зі значення цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найбільш токсичної речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.

Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88.

Оцінка умов праці за наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найбільш високим класом і ступенем.