Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки

Середовище, що оточує людину, може посилювати або зменшувати небезпеку ураження людини електричним струмом.

Відповідно до ПУЕ електроустановки поділяються на:

• відкриті, зовнішні, що не захищені від атмосферного впливу;
• закриті або внутрішні, захищені спорудою від атмосферного впливу.

Залежно від умов виробничі приміщення бувають:

• сухі – відносна вологість повітря буває до 60%;
• вологі – це умови з вологістю повітря від 60% до 75%;
• сирі – вологість перевищує 75%;
• гарячі – де температура повітря перевищує 350С;
• запилені – де така кількість пилу, що він осідає на проводах і попадає в машини і апарати;
• хімічно активні умови – де агресивне середовище руйнує ізоляцію на струмопровідних частинах електрообладнання.

Згідно з ПУЕ всі виробничі умови за рівнем небезпеки поділяються на три категорії:

І – з підвищеною небезпекою;

ІІ – особливо небезпечні;

ІІІ – без підвищеної небезпеки.

До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку:

• відносна вологість повітря понад 75%;
• струмопровідний пил;
• температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року;
• можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі;
• наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін..

До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак:

• дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою);
• хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію;
• одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії.

До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.

Найнебезпечнішими є умови ІІ категорії. За ступенем небезпеки роботи на зовнішніх установках прирівнюються до робіт особливо небезпечних (ІІ кат.)