Загальна характеристика. У процесі фінансової діагностики широко використовуються такі методи: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз

У процесі фінансової діагностики широко використовуються такі методи: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, аналіз ліквідності балансу і коефіцієнтний аналіз.

Горизонтальний аналіз (аналіз динаміки) передбачає порівняння кожної позиції фінансової звітності з попередніми періодами. При виконанні горизонтального аналізу розраховуються абсолютні і відносні відхилення, що дозволяє оцінити динаміку досліджуваного показника.

Вертикальный (структурний) аналіз полягає у визначенні структури підсумкових (узагальнюючих) статей фінансової звітності або окремих показників (прибутку, собівартості). Він дозволяє виявляти та прогнозувати структурні зрушення. Найбільш часто горизонтальний та вертикальний аналіз використовуються по відношенню до документів фінансової звітності: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал і т.ін.

Аналіз ліквідності балансу здійснюється шляхом порівняння різних за ліквідністю груп активів з пасивами, що згруповані за термінами їхнього погашення.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості їх перетворення на грошові кошти без суттєвої втрати вартості, активи підприємства підрозділяються на такі групи:

А1 – абсолютно ліквідні активи – усі грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові інвестиції (у випадку якщо вони відповідають критеріям абсолютної ліквідності);

А2 – швидколіквідні активи – дебіторська заборгованість;

А3 – активи, що реалізуються повільно, – запаси сировини та матеріалів, запаси готової продукції;

А4 – активи, що важко реалізуються, – необоротні активи (основні фонди, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення і т. ін.).

Пасиви балансу групуються в залежності від настання терміну оплати в такі групи:

П1 – найбільш термінові пасиви – кредиторська заборгованість;

П2 – короткострокові пасиви – короткострокові кредити та інші позикові кошти;

П3 – довгострокові пасиви – довгострокові кредити та інші позикові кошти;

П4 – постійні пасиви - джерела власних коштів 1 розділу пасиву балансу.

Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні співвідношення: