РОБОЧА навчальна програма 11 страница

в) ніколи не виступає роботодавцем;

г) дуже рідко виступає роботодавцем.

37. Соціальна політика – це:

а) система заходів;

б) узгоджена діяльність економічних суб'єктів;

в) пенсії, стипендії, допомоги.

38. Соціальна політика є:

а) метою економічного зростання;

б) фактором економічного зростання;

в) обидві відповіді вірні.

39. До функцій соціальної політики не відносяться:

а) формування системи соціального захисту;

б) створення умов для зростання добробуту;

в) стимулювання економічного зростання;

г) всі відповіді вірні.

40. Встановлена державою мінімальна заробітна плата – це:

а) рекомендована нижня межа індивідуального доходу;

б) розмір прожиткового мінімуму;

в)показник, на основі якого визначається динаміка заробiтної плати у країні;

г) нижня межа заробітноїплати робітника будь-якого підприємства;

д) вартість основних продуктів споживання за певний період.

г) правильна відповідь відсутня.

41. Диференціація доходів – це:

а) різниця у рівнях доходів, одержаних різними людьми за певний період;

б) різниця між найбільшим та найменшим рівнем доходу, яка склалася у суспільстві;

в) коригування доходів через державну податкову систему;

г) співвідношення мінiмальної пенсії та мінімальної заробітної плати.

42. Диференціація доходів є:

а) неминучою;

б) неминучою, але виключно як недолiк певної соціально-економічної системи;

в) неминучою, але контрольованою;

г) реальним фактом, який потребує пошуку шляхів її усунення.

43. Рентний дохід – це:

а) дохід, який одержують виключно власники землі;

б) дохід від продажу землі;

в) дохід від виплат за користування землею та деякими іншими природними ресурсами;

г) дохід відпродажу землі та інших природних ресурсів.

44. Перерозподіл первинних доходів здійснюють:

а) держава;

б) страхові компанії;

в) банки;

г) благодійні фонди;

д) підприємства сфери послуг;

е) правильно вказане у п. а, б, в, г, д;

ж) правильно вказане у п. а, в;

з) правильно вказане у п. а, г.

Тема 15. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки України

Програмна анотація

Перехідні економічні системи, їх зміст та основні риси. Формування інституціональних та економічних умов переходу до нової системи господарювання. Концепції різноманітності форм переходу різних країн до ринкової економіки. Еволюційний шлях та радикальний перехід («шокова терапія») до ринку.

Основні напрямки формування сучасних ринкових відносин. Становлення і розвиток підприємництва та конкурентного середовища. Роль, засоби та інститути державного регулювання трансформованої економіки.

Лібералізація економіки та приватизація власності, формування ринкової інфраструктури, структурна перебудова та демонополізація економіки, фінансова стабілізація в країні та соціальна підтримка частки населення – важливіші закономірності переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки.

Динаміка і структура виробництва в перехідній економіці. Інституціональні перетворення в Україні. Роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень відносин власності і економічної структури виробництва. Демонополізація та формування конкурентного середовища.

Реформування фінансово-податкової та грошово-кредитної систем. Формування ринкових відносин в агропромисловому комплексі. Соціальна складова економічних перетворень в Україні.

Тіньова економіка в Україні: причини, соціально-економічні наслідки та шляхи подолання.

Зовнішньоекономічна політика України в перехідний період. Структура і форми міжнародних економічних зв’язків України.

Основні проблеми та суперечності перехідних процесів в Україні.

Роль держави в становленні ринкової економіки України.

Навчальні цілі

1. Розкрити зміст і основні риси перехідних економічних систем.

2. Виявити основні кризові явища адміністративно-командної системи, які обумовили необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин.

3. Ознайомитися з концепціями ринкової трансформації національної економічної системи.

4. Охарактеризувати інституційні та економічні умови ринкової трансформації.

5. Проаналізувати основні задачі перехідного періоду від адміністративно-командної системи до соціально орієнтованої ринкової системи.

6. Обґрунтувати необхідність та охарактеризувати основні напрями ринкової трансформації економіки України.

Основні терміни і поняття

Адміністративно-командна система. Суперечності адміністративно-командного соціалізму. Концепції трансформації адміністративно-командної системи в ринкову. «Шокова терапія». Еволюційний перехід. Об'єктивна необхідність трансформації. Трансформаційна криза. Макроекономічна стабілізація. Роздержавлення. Приватизація. Демонополізація. Лібералізація. Інституціональні зміни в економіці. Структурна перебудова економіки (реструктуризація).

Тести

1. Багатоукладність характеризує такий соціально-економічний стан суспільства, при якому має місце:

а) неможливість появи нового способу виробництва;

б) відсутність відмирання раніше панівного способу виробництва;

в) несумісність товарного виробництва і грошового господарства;

г) відсутність моноукладності, або наявність перманентності співіснування різних укладів.

2. На стадії переходу до постіндустріального суспільства знаходяться:

а) розвинені в економічному відношенні країни;

б) країни, що розвиваються;

в) постсоціалістичні країни;

г) соціалістичні країни.

3. Задача побудови індустріального суспільства стоїть перед:

а) постсоціалістичними країнами;

б) країнами, що розвиваються;

в) розвиненими країнами;

г) соціалістичними країнами.

4. На стадії завершення побудови індустріального суспільства і поступового вростання в духовно-інформаційне суспільство знаходяться:

а) країни, що розвиваються;

б) розвинені в економічному відношенні країни;

в) постсоціалістичні і соціалістичні країни.

5. Основним недоліком командно-адміністративної системи були:

а) високий ступінь соціальної захищеності населення;

б) відсутність занепокоєння за майбутнє;

в) слабка мотивація трудової діяльності, особливо до творчої праці;

г) гарантованість зайнятості.

6. До ознак перехідності не відноситься:

а) циклічність;

б) стійкість;

в) альтернативність;

г) історичність;

д) спадкоємність.

7. Якими рисами перехідної економіки пояснюється посилення значущості випадкових факторів в економічному розвитку:

а) нестійкістю перехідної економіки;

б) суперечливістю перехідної економіки;

в) збільшенням ролі соціокультурних факторів;

г) альтернативністю перехідної економіки?

8. Що розуміється під локальною перехідною економікою:

а) розповсюдження загальносвітових тенденцій розвитку на окрему країну:

б) внутрішньо обумовлені системні перетворення в окремій країні;

в) свідоме регулювання національного господарства в певному напрямку;

г) економіка, яка втратила стійкість в умовах перехідних процесів?

9. Що можна віднести до закономірностей перехідної економіки:

а) інерційність економічних процесів;

б) більшу ефективність нових економічних форм у порівнянні зі старими;

в) зменшення ролі держави в процесі економічних перетворень;

г) швидкі темпи економічних перетворень?

10. Директивне планування національної економіки передбачає:

а) обов'язковий до виконання план;

б) рекомендаційний характер плану;

в) визначення орієнтирів розвитку окремих галузей народного господарства;

г) визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки.

11. Складовими частинами індикативного планування є все перераховане нижче, за винятком:

а) концепції соціально-економічного розвитку;

б) прогнозів соціально-економічного розвитку;

в) цільових програм розвитку окремих секторів економіки;

г) планів розвитку найбільших об'єднань, корпорацій.

12. Головною причиною формування в Україні кримінальної соціально-економічної системи було:

а) реформування відносин власності;

б) введення ринкових механізмів функціонування економіки;

в) недосконалість ринкових структур;

г) деградація державної влади та втрата нею своєї регулюючої ролі в соціально-економічних процесах.

13. Причиною кримінально-бюрократичної приватизації в Україну було:

а) відсутність розвиненої ринкової інфраструктури;

б) нерозвиненість фінансових ринків;

в) здійснення процесу приватизації безпосередньо Фондом держмайна України;

г) все перераховане.

14. Негативні наслідки від приватизації обумовлені:

а) самодостатнім процесом приватизації;

б) заміною державної монополії приватною;

в) формуванням конкурентного середовища на основі розриву техніко-економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами;

г) всім перерахованим.

15. Перехідність стану економіки України не припускає:

а) планування соціально-економічного розвитку;

б) опори тільки на самоорганізацію економічних відносин між господарськими суб'єктами;

в) централізованого регулювання національної економіки;

г) соціальної орієнтації економічної політики держави.

16. В результаті переходу в Україні від централізовано-планових методів управління економікою до чисто ринкових механізмів саморегуляції господарських зв'язків:

а) відбулося погіршення сформованої структури національної економіки;

б) з'явилися прогресивні зрушення в галузевій структурі суспільного виробництва;

в) структура національної економіки не зазнала змін;

г) істотно покращилася структура експорту України.

17. Фінансовими джерелами активізації інвестиційної діяльності в Україні може бути все перераховане нижче, за винятком:

а) збільшення норми заощаджень;

б) нарощування фондів амортизаційних відрахувань;

в) скорочення фонду споживання;

г) індексації фондів амортизації і нагромадження.

18. Вирішальною передумовою залучення реальних іноземних інвестицій є:

а) прибутковість сфер господарської діяльності;

б) ліберальна модель соціально-економічного розвитку;

в) обмеження державного регулювання економічних відносин;

г) соціально-політична стабільність в суспільстві за високого ступеня відповідальності держави.

19. Галузева селективність залучення іноземного капіталу диктується необхідністю:

а) зберегти структуру національної економіки;

б) забезпечити національну та економічну безпеку країни;

в) вибирати альтернативні форми ввезення іноземного капіталу;

г) забезпечити відкритість національної економіки для іноземного капіталу.

20. Які особливості трансформаційної економіки в сучасній Україні:

а) реалізація локальної моделі перехідної економіки;

б) здійснення масштабної приватизації;

в) орієнтація домашніх господарств і фірм на виживання, а не на розвиток;

г) наявність елементів зворотного руху?

21. Безпосередньо до процесу приватизації належить:

а) комерціалізація;

б) денаціоналізація;

в) змішане підприємництво;

г) лібералізація.

22. До процесу роздержавлення не відноситься:

а) лібералізація;

б) націоналізація;

в) комерціалізація;

г) змішане підприємництво.

23. Що з переліченого нижче можна віднести до процесу роздержавлення:

а) специфікацію прав власності;

б) банкрутство підприємств;

в) легалізацію тіньових відносин власності;

г) диференціацію прав власності?

24. Процесу приватизації повинні передувати:

а) націоналізація;

б) денаціоналізація;

в) роздержавлення;

г) створення колективних форм власності.

25. Метою приватизації є:

а) зміна відносин власності;

б) вдосконалення структури суспільного виробництва;

в) поліпшення показників фінансово-господарської діяльності приватизованих підприємств;

г) формування конкурентного середовища.

26. Яка проблема в діяльності підприємств в перехідній економіці є домінуючою:

а) забезпечення фінансової спроможності підприємств;

б) існування надлишкової зайнятості на підприємстві;

в) низький рівень прибутковості підприємств;

г) випуск надлишкової продукції на підприємстві?

27. Яке джерело фінансування капітальних вкладень є визначальним для українських підприємств:

а) банківські кредити;

б) продаж акцій підприємств;

в) власні кошти;

г) державні кошти?

Тема 16. Інтернаціоналізація господарського життя і світовий ринок. Міжнародна валютно-фінансова система

Програмна анотація

Сутність, етапи становлення та основні риси світового господарства. Сучасна структура світового господарства.

Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Транснаціональні корпорації і розвиток міжнародних виробничих зв’язків.

Міжнародна економічна інтеграція та її організаційні форми.

Світова торгівля: сутність та структура. Всесвітній ринок товарів і послуг. Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі. Торговельна політика, її види та інструменти.

Міжнародна міграція капіталу. Міграція населення і світовий ринок праці. Сутність і причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили.

Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання.

Зміст і структура світової валютної системи. Валютні курси. Конвертованість валют. Валютні ринки.

Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

Навчальні цілі

1. Розкрити сутність світового господарства як економіко-теоретичної категорії, визначити основні фактори його виникнення і функціонування.

2. Дослідити етапність розвитку світового господарства, розглянути його структуру та економічні закони та закономірності його функціонування.

3. Проаналізувати міжнародний поділ праці та інтернаціоналізацію економіки як основу формування світового господарства.

4. Ознайомитися з класифікацією країн-суб'єктів світового господарства.

5. Розглянути основні форм міжнародних економічних відносин: міжнародну торгівлю, міжнародний рух капіталу, міжнародну міграцію робочої сили, міжнародний обмін технологіями, світову валютну систему.

6. Визначити сутність та місце міжнародної торгівлі у системі світогосподарських зв'язків.

7. Навести основні фактори зростання міжнародних торговельних відносин, показати вплив науково-технічного прогресу на зміну товарної структури міжнародної торгівлі.

8. Охарактеризувати сучасний стан та перспективи розвитку міжнародної торгівлі.

9. Розкрити сутність міжнародного ринку праці як системи міждержавних відносин з приводу узгодження і пропозиції трудових ресурсів.

10. Показати економічну роль валюти у міжнародних розрахунках та навести класифікацію валют залежно від режиму їх використання.

11. Розкрити сутність валютних відносин, визначити їх суб'єкти.

12. В історичному аспекті охарактеризувати основні типи світових валютних систем.

13. Розкрити сутність та особливості функціонування міжнародних валютних ринків та ринків позичкових капіталів.

14. Охарактеризувати сутність та напрямки діяльності основних міжнародних валютно-фінансових організацій.

15. Розкрити сутність міжнародної економічної інтеграції, з'ясувати її причини, етапи, форми, тенденції розвитку.

Основні терміни і поняття

Світове господарство. Суб'єкти світового господарства. Міжнародний поділ праці. Міжнародні економічні відносини. Світовий ринок. Світова торгівля. Фритредерство. Протекціонізм. Експорт. Імпорт. Торговельний баланс. Платіжний баланс. Міжнародний рух капіталу. Позичковий капітал. Підприємницький капітал. Прямі інвестиції. Портфельні інвестиції. Міжнародна міграція робочої сили. Науково-технічне співробітництво. Міжнародні валютні відносини. Міжнародний валютний фонд (МВФ). Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). Світовий банк. Золотий стандарт. Етапи золотого стандарту (золотомонетний, золотозливковий, золотодевізний). Валюта. Валютний курс. Котирування. Режими курсів валют. Режими конвертованості валют. Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва. Міжнародна економічна інтеграція. Етапи міжнародної економічної інтеграції.

Тести

1. Найважливішою економічною рисою на рубежі ХІХ-ХХ ст. стало:

а) виникнення цілісного світового господарства;

б) політичний і територіальний поділ світу;

в) розвиток міжнародного співробітництва;

г) утворення колоніальної системи.

2. Сучасне світове господарство – це:

а) поступальний розвиток економіки усіх країн на ринкових засадах шляхом раціонального використання ресурсів;

б) система відносин органічно поєднаних національних господарств, що взаємодіють завдяки наднаціональному господарському механізму на основі інтернаціоналізації технологічного способу виробництва;

в) система економічних законів, яка управляє розвитком всесвітнього господарства;

г) міжнаціональний механізм регулювання світового економічного співробітництва.

3. Об'єктивні засади функціонування світового господарства:

а) різне географічне положення країн та особливості їх розвитку;

б) національні традиції і культура, звичаї, історична спадщина;

в) політичний устрій, державна політика, спосіб суспільного життя;

г) міжнародний поділ праці, світовий ринок, інтернаціоналізація суспільного виробництва.

4. Інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві й обміні благ, називається:

а) міжнародною;

б) загальною;

в) частковою;

г) одиничною.

5. Світовий ринок як передумова виникнення сучасного всесвітнього господарства представляє собою:

а) місце, де відбувається купівля-продаж товарів різних країн;

б) механізм дії закону вартості у глобальному просторі;

в) розвинуту сферу товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці;

г) самостійне функціонування національних ринків окремих країн, які співробітничають між собою.

6. Інтернаціоналізація економіки відбувається у першу чергу завдяки:

а) розвитку продуктивних сил, зокрема, підвищенню якості трудових ресурсів;

б) взаємопереплетінню і об'єднанню різних форм капіталу між країнами;

в) ліквідації світової системи колоніалізму;

г) розвитку світогосподарських зв'язків між країнами на основі відкритості національних економік.

7. Структуру світового господарства утворюють такі основні групи країн:

а) розвинуті держави із соціальною ринковою економікою;

б) країни, що розвиваються в напрямі ринкового господарства;

в) країни з перехідною економікою;

г) усі відповіді правильні.

8. Існують дві протилежні доктрини у галузі міжнародного обміну:

а) імпорт і експорт товарів та послуг;

б) фритредерство і протекціонізм;

в) торговельний і платіжний баланси країн;

г) усі відповіді правильні.

9. Забезпечення певних гарантій щодо належної економічної безпеки країни дає політика:

а) реекспорту та реімпорту;

б) позбавлення можливості споживати ті блага, які не виробляє своє господарство;

в) захисту інтересів національного виробника (протекціонізм);

г) свобода торгівлі (фритредерство).

10. До характерних нині тенденцій розвитку світового господарства можна віднести:

а) розширення сфери дії принципів ринкової економіки;

б) включення у світогосподарський процес абсолютної більшості країн планети;

в) посилення координації господарської діяльності та співробітництва між державами;

г) усі відповіді правильні.

11. Практично будь-яка національна економіка є:

а) частиною світової економіки, а тому залежить від неї;

б) абсолютно відкритою економічною системою і тому цілком залежить від світової економіки;

в) частиною світової економіки і прагне істотно скоротити свою залежність від неї;

г) частиною світової економіки i прагне до поширення протекціоністських заходів;

д) правильно вказане у п. а, в.

12. За рахунок міжнародних економічних зв'язків неможливо:

а) подолати вузькість національного ринку;

б) уникнути обмеженості національної ресурсної бази;

в) налагодити спеціалізацію виробництва, зробивши його ефективнішим;

г) підвищувати якісний рівень вироблених товарів;

д) проводити ефективну антициклічну політику;

е) правильна відповідь не названа.

13. Міжнародний поділ праці – це:

а) система торговельних зв'язків, якi склалися в певних часових і територіальних рамках;

б) спеціалізація окремих країн у межах світового господарства на виробництві певних видiв продукції з метою їх реалізації на національному ринку;

в) система різноманітних форм міжнародного економічного співробітництва, яка передбачає відкритість економіки і вільне переміщення трудових ресурсів;

г) зосередження окремих стадій єдиного виробничого процесу у різних, найпридатніших для цього країнах;

д) правильна відповідь не названа.

14. Що не можна віднести до факторів спеціалізації окремих країн у межах свiтової економіки?

а) географічне місцезнаходження;

б) природнокліматичні умови;

в) ресурсні можливості;

г) історичні традиції;

д) правильно вказане у п. а, б, в, г;

е) правильна відповідь не названа.

15. Спеціалізація країни, що ґрунтується на абсолютних перевагах, передбачає:

а) безперервне розширення випуску найвигідніших для неї товарів;

б) можливість виробляти певні товари з найнижчими, порівняно з іншими країнами, витратами;

в) перевагу даної країни у природнокліматичних умовах виробництва певних товарів;

г) перевагу даної країни в забезпеченості певними видами ресурсів;

д) правильно вказане у п. в, г.

16. Підберіть правильні визначення до наступних термінів:

1) зовнішньоторговельний оборот;

2) протекціонізм;

3) лібералізм (фритредерство);

4) зовнішньоторговельне сальдо.

а) політика, що обмежує певні зовнішньоторговельні операції;

б) загальна вартість експорту та імпорту;

в) політика, що заохочує або не перешкоджає вивозу та ввозу товарів;

г) різниця між вартістю експорту та імпорту;

д) економічна школа, яка вважала основним джерелом багатства зовнішню торгівлю;

е) частка експорту в національному продукті;

ж) частка імпорту в загальному обсязі споживання;

з) продаж за кордоном товарів за цінами, нижчими від внутрішніх.

17. До форм регулювання державою зовнiшньої торгівлi не відносяться:

а) мито;

б) квоти;

в) ліцензії;

г) субсидії виробникам відповідних товарів;

д) рестриктивна кредитно-грошова політика;

е) правильна відповідь не названа.

Підказка. Рестриктивна кредитно-грошова політика передбачає обмеження грошової маси в обігу національної економіки.

18. Як встановлюються адвалерні (1), специфічні (2) та комбіновані (3) мита?

а) у виглядi певної грошової суми з ваги, обсягу або штуки товару;

б) у висотках до митної вартості товарів;

в) у вигляді визначеної грошової суми з ваги, обсягу, штуки товару або у відсотках до його митної вартості;

г) у відсотках до величини добавленої вартості експортованих або імпортованих товарів;

д) правильна відповідь не названа.

19. Кількісні обмеження на ввіз або вивіз відповідних товарів, які запроваджуються на певний час:

а) акцизний збір;

б) квоти,

в) мито;

г) адвалерне мито;

д) правильна відповідь не названа.

20. Від'ємне торговельне сальдо:

а) позитивна різниця міжвартістю експорту та вартістю імпорту;

б) зростання частки сировинних товарів у експорті;

в) зниження експортного потенціалу країни;

г) протекціоністська політика держави, яка ускладнює розвиток зовнішньоторговельних операцій;

д) правильна відповідь не названа.

21. Антидемпiнгова політика – це діяльність держави:

а) що перешкоджає реалізації товарів за цінами, нижчими їх собівартості або істотно нижчими за їх ринкову вартість;

б) пов'язана з наданням субсидій відповідним виробникам експортних товарів;

в) спрямована на активну підтримку експортного сектора економіки та обмеження імпортних операцій;

г) спрямована на обмеження iноземної конкуренції на світових ринках;

д) правильна відповідь не названа.

22. Формами закордонних капіталовкладень є:

а) придбання частки участі у місцевому капіталi, створення спільних підприємств;

б) надання позик іноземним суб'єктам;

в) придбання акцій, емітованих іноземними суб'єктами;

г)бартерний обмін з іноземним суб'єктом;

д) правильно вказане у п. а, б, в, г;

е) правильно вказане у п. а, б, в.

23. До якої форми міжнародних економічних зв'язків можуть бути віднесенi наступні приклади:

1) фірма з ФРН КРМGрозробляє на замовлення план приватизації одного з підприємств м. Донецька. Співробiтництво розраховане на один рік;

2) компанія з Росії «Гермес» придбала 30% акцій одного з українських нафтопереробних підприємств;

3) Україна отримала американський кредит на реконструкцію київського аеропорту?

а) закордоннi капіталовкладення;

б) участь у міжнародних економічних організаціях;

в) міжнародна торгівля;

г) міжнародна міграція робочої сили;

д) правильна відповідь не названа.

24. Яка з названих міжнародних організацiй регулює митні режими:

а) ЕС; в) МБРР;

б) МВФ; г) правильна відповідь не названа.

25. Організація ГАТТ/СОТ регулює умови:

а) міжнародної торгiвлі;

б) формування валютних курсів;

в) міграції населення;

г) міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами.

26. Валюта – це

а) грошова одиниця певної країни;

б) грошові знаки іноземних держав, які зберігаються у Національному банку України;

в) національнi грошові знаки, якими володіють нерезиденти;

г) правильно вказане у п. а, б, в;

д) правильно вказане у п. б, в.

27. Де відображаються усі зовнiшньоекономічнi операції за певний перiод?

а) зовнішньоторговельне сальдо;

б) платіжний баланс;

в) торговельний баланс;

г) валовий внутрішній продукт;

д) чистий національний продукт.

28. Баланс міжнародного руху капіталів країни включає:

а) залучення іноземних позик;

б) кредити, надані іноземним суб'єктам;

в) прямі іноземні інвестиції у національну економіку;

г) iнвестиції суб'єктів національної економіки в іншi країни;

д) правильно вказане у п. а, б, в, г;

е) правильно вказане у п. а, б, в.

29. До розрахунків за поточними операціями, що включаються у платіжний баланс країни, не входять:

а) торговельний баланс;

б) баланс міжнародних послуг;

в) прибутки від зарубіжних інвестицій;

г) залучені іноземні інвестиції;

д) правильна відповідь не названа.

30. «Країна живе в борг» за умови:

а) активного сальдо торговельного балансу;