Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Історичний факультет

Кафедра української історії

Та етнополітики

Укладачі: доц. Горбань Т.Ю., проф. Коцур А.П.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів І курсу напряму 6.040103 – геологія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від «7» травня 2007 р.

Зав. кафедри

проф. Коцур А.П.

Декан факультету

проф. Колесник В.Ф.

Декан

факультету

проф.

КИЇВ-2007

ВСТУП

Дисципліна «Історія України» є нормативною дисципліною для напряму 6.040103 – "Геологія", що читається у І семестрі. в обсязі 108 годин, з них 36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять і 54 годин самостійної роботи. Закінчується іспитом в І семестрі. За умови успішного опанування дисципліни студенту присвоюється 3 кредити ECTS.

Метою і завданням навчальної дисципліни „Історія України”є дати студентам достовірні наукові знання про минуле і сучасне України, специфіку й етапи її історичного розвитку, створити тверду основу для виховання в них кращих патріотичних почуттів, національної та громадянської гідності.

Головним завданням курсу «Історія України» є формування вмінь студентів системно й історично аналізувати основні етапи розвитку України, досліджувати економічні, соціальні, політичні і культурні явища і процеси, що відбувалися на її території впродовж століть, навчання роботі з науковою літературою і комплексом джерел з історії України. Програма курсу орієнтована на вивчення вітчизняної історії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

У курсі «Історія України» передбачається забезпечити три рівні знання: морфологічний (факт), семантичний (зміст факту), прагматичний (оцінка історіографічна і власна студента).

Предмет навчальної дисципліни «Історія України» включає вивчення історичної діяльності українського народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення, сукупності подій, явищ, фактів минулого, які дають науково обґрунтовані уявлення про головні тенденції становлення та розвитку людини, суспільства, держави. При цьому основна увага приділяється вивченню політичного, державотворчого та соціально-економічного аспектів діяльності українського народу.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати: які процеси, події, явища відбувалися та українських землях упродовж основних етапів розвитку України, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст, зокрема орієнтуватися у перебігу економічних, соціальних, політичних і культурних явищ і процесів, що відбувалися на території України впродовж століть в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

Студент повинен вміти: вільно володіти матеріалом з курсу історій України; розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять; не лише викладати фактичний матеріал, а й здійснювати його аналіз; обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми вітчизняної історії; працювати з літературою та джерелами з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр геології". Знання отримані студентами в рамках даної навчальної дисципліни в подальшому будуть використані при вивченні окремих тем таких навчальних дисциплін як "Філософія", "Релігієзнавство", "Політологія", "Соціологія".

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Історія України» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи — реферати) і підсумковий контроль (письмовий іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.