Кранового навантаження на раму

Тут прийнято: γ_f=1.1 – коефіцієнт надійності за навантаженням;

ψ=0,85 – коефіцієнт сполучення при врахуванні двох кранів груп режимів роботи 1К-6К; n₀=1.05 – коефіцієнт, що враховує власну вагу підкранової та гальмівної балок та тимчасове корисне навантаження y_i=ординати лінії впливу під відповідним колесом крана.

Мінімальне розрахункове навантаження на колону:

кН

Розрахункові зовнішні моменти від кранового навантаження, що передаються через підкранові балки, визначаємо відносно центральної осі нижньої частини колони:

кН·м

кН·м

Тут прийнято, що для випадку симетричного перерізу підкранової частини колони e=h₁/2=1000/2=500мм.

б) Горизонтальне навантаження

Поперечна горизонтальна сила, що передається на рейку одним колесом крана:

кН

Розрахункове горизонтальне навантаження на колону від сил поперечного гальмування візка:

кН

Сила Т передається на ліву або праву колону в рівні верхнього поясу підкранової балки, причому напрямок дії цього навантаження не обумовлюється.

Завантаження розрахункової схеми силами від дії мостових кранів наведено на рис. 2.3.

Слід пам’ятати, що поперечне навантаження T є залежним від навантаження D в тому розумінні, що не розглядається за відсутності D (D можливо розглядати без Т), та не обов’язково прикладається до тієї ж колони, що і Dmax.

Вітрове навантаження

Нормативне значення вітрового тиску для заданого району будівництва ω₀=0,30кН/м (карта та табл. 5 [2]). Тип місцевості А. Стінові панелі довжиною 6м горизонтально закріплені на основних колонах та фахверкових стояках. Фахверковий стояк не з’єднується з гальмівними конструкціями підкранових шляхів, а верхнім кінцем спирається на горизонтальні в’язі по нижнім поясам ферм на позначці +16,2м.

Аеродинамічні коефіцієнти прийняті за табл. додатку 4[2], причому с_е3= -0,55 при значеннях b/l>2 та h₁/l=22.9/30=0.76 (позначення СНиП). Вітрове навантаження на ділянках з від’ємними значеннями аеродинамічних коефіцієнтів в запас несучої здатності не враховуємо.

Розрахункова схема включає розподілене навантаження на колони до рівня низу кроквяної ферми (ділянка В) та зосереджені сили в верхніх вузлах рами від вітрового навантаження вище зазначеного рівня (ділянки А1 та А3) та опорної реакції стійки поздовжнього фахверку (ділянки А2), рис. 2.4 б.

Розподілене навантаження від вітру на основну колону з площі В (рис. 2.4) враховуємо за спрощеною схемою як рівномірне, що спричиняє еквівалентний згинальний момент в защемленні колони. Значення коефіцієнту переходу до еквівалентного навантаження рами з позначкою низу ригеля Н=16,2м за табл. Д3 k_eq=0.996.

Рівномірно розподілене еквівалентне навантаження від вітру:

активне:

кН/м

пасивне:

кН/м

Вітрове навантаження, що діє вище нижнього поясу ригеля, враховується розрахунковою схемою як зосереджені сили з площі:

А1=(20-16,2)·12/2=22,8 м²

А3=2,9·12=34,8 м²

активне:

кН

пасивне:

кН

а)

б)

Рис. 2.4. Схема розподілу вітрового навантаження