Аналіз результатів. 1. У першу чергу, дамо пояснення тому результату, що найбільш ефективним є придбання тварин другого року життя

1. У першу чергу, дамо пояснення тому результату, що найбільш ефективним є придбання тварин другого року життя. Дійсно, тварини цього віку вже здатні до відтворення і при цьому проходять найдовший (у порівнянні з іншими віковими групами) життєвий шлях.
Виявлений факт заздалегідь передбачити складніше, ніж при використанні цієї моделі, тому що він не настільки очевидний. Тому відповідно до сформульованих у моделі припущень і правил максимально вигідним виявляється придбання найбільш молодих тварин, здатних до відтворення.

2. Тут максимальна вигода містить три складові:

- по-перше, 20 тварин другої вікової групи коштують дешевше, ніж 20 тварин четвертої групи;

- по-друге, вони забезпечать максимальну кількість поголів’я через 10 років;

- по-третє, максимальною буде і загальна м’ясна продукція.

Питання

1. Чи можна стверджувати, що коливання чисельності кожної вікової групи і загальної чисельності популяції в перші роки еволюції обумовлені недостатнім доглядом за тваринами?

2. Після вибору оптимальної стратегії ми стикаємося з проблемою обмеженості максимально можливої кількості особин, яких здатне утримати господарство. В даному випадку ця кількість складає 28+20+17+12+13+10 = 100. Якщо господарство має можливість утримати таку кількість поголів’я, воно залишає його. Але через рік кількість особин перевищить 100. У такій ситуації найпростішою стратегією буде просте виключення надлишкових особин з кожної вікової групи. З рис. 4.5 видно, що через 11 років чисельність поголів’я стане 32+24+19+16+11+12 = 115. З допомогою щорічних видалень з відповідних груп можна встановлювати таку ж кількість, як і після попереднього – десятого року.

Вправа

1. Здійсніть на папері щорічні видалення. Яка при цьому виникає проблема?

2. Яке вирішення цієї проблеми пропонуєте Ви?

Вилучені особини можуть бути реалізовані або шляхом продажу іншим господарствам для подальшого розведення, або через поповнення м’ясної продукції даного господарства.

Обмеження чисельності тварин, про яке щойно йшла мова, здійснюється людьми, а тому є штучним. Які ж реальні обмеження
можуть існувати в природних умовах, тобто для вільних популяцій,