Світова практика студентського самоврядування

Життя студентів Європи без студентського самоврядування і різноманітних студентських клубів на кшталт Альфа і Бета уявити неможливо. Організація студентського самоврядування (ОСС) у європейських країнах перебувають у рівноправних партнерських стосунках з адміністрацією навчальних закладів.

Слід зазначити, що в історії діяльності вищих навчальних закладів як Європи, так і колишнього Радянського Союзу чітко виділяються 3 типи студентського самоврядування:

1) Імітаційний, або ігровий – для нього характерна організація спільноти студентства як наслідування державного ладу (наявність парламенту, конституції, суду, судді;

2) Псевдоділовий, або бюрократичний – цей тип самоврядування робив самоціллю створення бюрократичного апарату у студентському середовищі під виглядом підготовки активістів-організаторів, коли для розширення студентського активу створюються багаточисельні ради, штаби, комісії, не зайняті реальною діяльністю;

3) Демократичний – його розвиток і вдосконалення обумовлені сучасними умовами життєдіяльності суспільства і вимогами до особистості студента. Демократія передбачає і соціальне партнерство, і особисту участь кожного у справах того соціуму, частиною якого він є.

Риси, що характерні для європейського самоврядного руху:

1) фінансування діяльності ОСС адміністрацією вузів;

2) прямі і таємні вибори до ОСС;

3) відсутність студентських профспілок;

5) забезпечення ОСС потужною базою для здійснення своїх обов’язків: приміщенням, технікою, зв’язком;

6) значний досвід роботи в демократичних умовах.

Розглянемо специфіку ОСС в Англії, Франції та Польщі.

У Великобританії студентська спілка, студентський уряд або студентська рада існують у багатьох коледжах та університетах і часто мають власні будівлі або сукупність приміщень на території університету, займаються соціальною та організаційною діяльністю студентів. У деяких закладах студентські спілки за своїми формальними ознаками нагадують спілки праці, але фактично себе профспілками не позиціонують. Багато студентських спілок (на відміну від студрад Франції) є вкрай заполітизованими і дуже часто відіграють роль навчальних центрів, які готують політиків, а також сприяють політичній кар’єрі своїх членів. Такі спілки проводять різноманітні кампанії, дебати тощо, які проходять дуже енергійно і в процесі яких студенти виявляють великий ентузіазм. У Великобританії голова студради, т. зв. ‘Sabbatical officer’, є керівником, який працює повний робочий день і отримує заробітну плату. Більшість студрад також мають керівників, які працюють повний та неповний робочий день і не отримують зарплату: т. зв. ‘non-sabbatical officers’. Всі студради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Матеріальну допомогу їм надають університети, державні установи, спонсори.

У Франції студенти мають можливість бути представленими у різноманітних установах вищої освіти на всіх інституційних рівнях. Крім того, студенти можуть вступати в об’єднання на кшталт асоціацій і синдикатів. Однак найвпливовішим є представлення студентів на рівні університетів. Університет функціонує за допомогою трьох центральних рад: адміністративної ради, ради з питань навчання і університетського життя та наукової ради. Вибори до всіх трьох рад проводяться одночасно за окремими списками. Студенти обираються терміном на 2 роки, викладачі та адміністратор – на 4 роки. Студенти, обрані до цих рад, також представлені у різноманітних університетських комісіях, зокрема дисциплінарній та соціальній.

Студентське самоврядування в Польщі. Розглядаючи форми студентського самоврядування, відзначимо, що існують невеликі відмінності в структурах студентського самоврядування різних вузів. Вони переважно виникають через різну кількість студентів, які навчаються в навчальних закладах.

Спільним у всіх є поділ на законодавчу, виконавчу та судову. Законодавчу владу утворюють студентські парламенти. Структура виконавчих органів є дуже різноманітною. Вона визначається, як і порядок обрання до складу студентського парламенту, Положеннями про студентське самоврядування. Судова влада, згідно з законом, виражається дисциплінарними комісіями або колеженським судом.

Положення про студентське самоврядування та зміни до нього приймаються студентським парламентом і вступають в дію після затвердження ректоратом відповідності його положень статуту навчального закладу. Затвердження положення - формальна функція перевірки на відповідність статуту й ректорат не може відмовити чи нав'язувати своє бачення положення.

Вибори до ОСС відбуваються на кожному факультеті. Їх організовують Виборчі комітети. Вибори відбуваються таємно та є прямими, перемагає той, хто набрав більше голосів. Загальновузівські ОСС формуються з представників факультетів. Керівника ОСС вузу можуть обирати безпосередньо всі студенти або представники факультетів. У деяких вузах відсутнє студентське самоврядування на рівні академічної групи, бо не існує й самих академічних груп - студенти обирають предмети за власним бажанням і сталих груп не утворюється.

ОСС складає бюджет на навчальний рік. Цим документом вони ставлять до відома адміністрацію, скільки коштів та на які заходи їм буде потрібно. Але остаточне рішення про суму витрат залишається за адміністрацією. Наприклад, річний бюджет ОСС Варшавського університету становить близько 200 000$ на рік. Крім фінансування з бюджету вузу, ОСС залучають спонсорські кошти, знаходять страхові агентства з якими співпрацюють.

Також існують фонди, в статутах яких вказано, що кошти фонду призначені лише на студентські потреби. Кошти фонду можуть витрачатися на проекти які організують ОСС. ОСС також займаються розподілом матеріальних допомог, нагород та додаткових стипендій. Одним словом студенти самі розпоряджаються грошима призначеними на студентські потреби.

Адміністрація вузу надає ОСС приміщення та забезпечує офісною технікою, комп'ютерами, телефоном, Інтернетом. Наприклад приміщення ОСС Варшавського університету має площу близько 450 кв. м. Для того, щоб ОСС могли самостійно вести свою документацію, вони мають власну печатку.

Студенти входять в склад сенату (керівний колегіальний орган вузу, на кшталт нашої Вченої ради), вони обираються в кількості не меншій 20% складу сенату. Переважно, студентів до сенату делегує ОСС.

Студенти беруть участь у виборах ректора та деканів. Обранню ректора передує вибір електорату, тобто представників, які братимуть участь у голосуванні. Серед виборців, частка студентів складає 20%.

Ректор призначає проректора дидактичного (по роботі зі студентами, в Україні це проректор з виховної, навчально-виховної роботи чи гуманітарних питань) після узгодження його кандидатури зі студентським парламентом вузу. Теж саме відноситься і до заступника декана. В разі необхідності, ОСС можуть звернутися до Вченої ради з вимогою звільнення проректора чи заступника декана.

"Правила поведінки" та розклад екзаменаційної сесії в вузі затверджують лише після згоди на це органів студентського самоврядування.

Теоретично ОСС мають право визначати розмір оплати за навчання - це є серйозний механізм впливу на адміністрацію. Тобто приймаючи рішення про розмір оплати, ОСС фінансово впливають на адміністрацію. Але, нажаль, на практиці цей механізм працює не просто.

ОСС гуртожитків займаються розподілом місць, підтриманням порядку та розв'язанням студентських проблем.

На загальнодержавному рівні в Польщі теж діє студентське самоврядування. Існує загальнопольське представництво студентських самоврядувань - Парламент студентів Республіка Польща. До його складу входять керівники студентських парламентів всіх вузів. Діяльність Парламенту фінансується з бюджету країни. Його існування прописано в законі про вищу освіту. Парламент студентів має право давати оцінки проектів нормативно-правових документів пов'язаних з студентами, а особливо тих, які видаються на основі Закону Про вищу освіту". Парламент студентів узгоджує нормативно-правові документи Міністерства освіти, що стосуються студентів. Основним документом, який регулює відносини в системі вищої освіти Польщі є Закон про вищу освіту.

Студентське самоврядування в Латвії. Структура ОСС у вузах Латвії різна. Це пов'язано з різним розміром вузів. Наприклад, у Латвійському університеті (найбільший вуз Латвії, ЗО тисяч студентів) вибори відбуваються прямим голосуванням всіх студентів за партійною системою. Голосуючи за партію (тобто її список), студенти можуть додатково голосувати за людей, що внесені в список партії (ставлячи кожному кандидату зі списку"+" або "-"). Тим самим виборці визначають порядок людей у списку. ОСС формується відповідно до результатів виборів за пропорційною системою. Вже обраний склад ОСС обирає серед своїх членів президента. Бути президентом можна не більше двох разів. ОСС формує комісії.

ОСС є юридичною особою і заключає угоду з адміністрацією. ОСС може займатися господарською діяльністю. Адміністрація вузу перераховує на діяльність ОСС кошти. Наприклад, для Латвійського університету ця сума складає 80 000$ на рік. А бюджет ОСС факультету складає 3000-7000 $.

20% складу Сенату вузу (як наша Вчена рада) є студенти. Хто саме з студентів ввійде до сенату - визначає ОСС.

20% складу Статутних зборів - органу, який обирає ректора (як наша конференція трудового колективу) є студенти. Частину студентів делегує ОСС вузу, а частина складається з делегатів ОСС факультетів.

ОСС сам приймає своє положення, Затверджує положення Сенат вузу. Але має право відмовити в затвердженні тільки з правових підстав (невідповідність законодавству).

Серед повноважень ОСС є наступні. ОСС узгоджує розмір оплати за навчання. Рішення про відрахування студента з питань не пов'язаних з успішністю і оплатою навчання в обов'язковому порядку погоджується з ОСС. ОСС розпоряджаються соціальним фондом.

Важливе повноваження ОСС - право вето на рішення Сенату вузу, що стосуються студентів. За накладання вето мають проголосувати 2/3 членів ОСС які представлені в Сенаті. В разі якщо не сенат, а ректор приймає рішення, яке не задовольняє ОСС, ОСС виносить проблемне питання на розгляд Сенату вузу. І вже далі в разі необхідності може накласти вето.

ОСС вузів об'єднуються в асоціацію. Представник асоціації входить до Ради вищої освіти Латвії.

В Латвійському законодавстві зафіксовано:

- те, що саме ОСС представляє студентів;

- незалежність виборів до ОСС від адміністрації вузу;

- право вето ОСС на рішення Сенату вузу.

Студентське самоврядування в Європейських країнах має такі відмінності від українського:

- широкі повноваження ОСС як закріплені законодавчо та в статутах вузів, так і просто традиційні, ніде не зафіксовані;

- фінансування діяльності ОСС з боку адміністрації;

- відповідне забезпечення ОСС приміщенням, технікою, зв'язком;

- ОСС мають статус юридичної особи;

- прямі й таємні вибори до ОСС;

- відсутність студентських профспілок;

- інше ставлення адміністрації, викладачів та самих студентів до ролі студентства й студентського самоврядування.

В Європі, на відміну від України, майже не існує студентських профспілок, таким чином проблеми конкуренції з профспілками просто немає. Європейцям важко пояснити, що таке student trade union. Однак student self-government: зрозуміло всім.
Не всі права студентського самоврядування в європейських країнах закріплені законодавчо. Але адміністрація європейських вузів має інший менталітет. Прикметно, що головною відмінністю студентського самоврядування в країнах Європи є інше ставлення адміністрації, викладачів та самих студентів до ролі студентства й студентського самоврядування.

Яким чином ми можемо використати позитивні здобутки європейських ОСС у наших сьогоднішніх реаліях? Є декілька шляхів.

1. Залучати активістів ОСС наших вузів до участі у міжнародних студентських конференціях, присвячених проблемам студентського самоврядування, брати участь у міжнародних програмах обміну досвідом у сфері студентського самоврядування.

2. Слідуючи принципам Болонського процесу, бути якомога динамічнішим та активним студентом, отримувати освіту за кордоном, на практиці переконуючись в ефективності самоврядування університетів Західної Європи.

3. Актуальним є проведення міжуніверситетських тематичних круглих столів, видання інформаційних матеріалів з цієї теми: необхідно зацікавити активістів наших ОСС у дослідженні досвіду європейських студентів у побудові дійової структури ОСС.