ББК 81 – 9

Рівне – 2011

УДК 81’1 (083. 97)

ББК 81- 9

В 85

Вступ до мовознавства. Методичні матеріали до курсу «Вступ до мовознавства». – Рівненський державний гуманітарний університет, 2011.- 34 с.

Розробники: кандидат філологічних наук, доцент Сербіна Т.Г., старший викладач Чеберяк А.М.

Рецензенти: кафедра слов’янської філології РІС КІСУ,

кандидат філологічних наук, доцент Степанова О.І.,

кандидат філологічних наук, доцент Кондзеля О.С.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри теорії літератури та славістики факультету іноземної філології

Протокол №1 від 06.09.2011р.

ББК 81 – 9

В 85

© Рівненський державний гуманітарний університет, 2011

Опис предмета навчального курсу «Вступ до мовознавства»

Курс: Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3 Модулів: 3     Змістових модулів: 3   Загальна кількість годин: 108   Тижневих годин: 3,5	Шифр та назва напряму: 0203 “Гуманітарні науки”   Шифр та назва спеціальності: 6.02030302 “Філологія. Мова і література (із зазначенням мови)” Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язковий Рік підготовки: 1 семестр     Лекції: 30 год.   Практичні: 24год.   Самостійна робота: 54 год.   Індивідуальна робота: 12 год. Вид контролю: екзамен

Навчальна програма курсу

Вступ.

Мета: підготувати до наукового вивчення конкретної мови – російської, англійської, німецької, французької; подати теоретичні відомості з лінгвістики; сформувати у студентів навички самостійного аналізу мовних фактів.

Студент повинен знати: філософські проблеми мовознавства, походження мови і письма, закономірності історичного розвитку мови, систему і структуру мови.

Студент повинен вміти: аналізувати мовні факти в контексті сучасної мовознавчої науки

Необхідні попередні та супутні дисципліни: шкільний курс української мови, теорія та практика англійської, німецької, французької мови; сучасна російська мова.

Змістовий модуль 1.

Загальні проблеми мовознавства.

Тема 1. Загальні питання мовознавства. Предмет і завдання курсу. Місце мовознавства в системі наук. Мовознавство та інші науки. Мова як об’єкт дослідження мовознавства.

Тема 2. Суспільна природа мови. Мова як суспільне явище. Функції мови. Невербальні засоби спілкування. Поняття про соціолінгвістику.

Мова і мислення. Мова і мовлення. Мовленнєва діяльність.

Тема 3. Генеалогічна класифікація мов. Лінгвістична мапа світу. Поняття про сім’ю, групу, підгрупу мов. Індоєвропейська сім’я мов. Слов’янські мови та їхнє походження. Германські мови та їхнє походження.

Поняття про інтерлінгвістику та штучні мови.

Тема 4. Походження мови та письма. Походження мови і виникнення конкретних мов. Міфи та легенди про походження мови. Соціальні та біологічні теорії походження мови.

Походження та основні етапи розвитку письма. Алфавіти. Кирилиця та алфавіти на її основі. Латиниця та алфавіти на її основі.

Тема 5. Закономірності історичного розвитку мов. Мова як історична категорія. Інтеграція та диференціація – основні процеси історичного розвитку і форми взаємодії мов та діалектів. Мовні контакти: поняття про субстрат, суперстрат, адстрат.

Тема 6. Зв’язок історії мови з історією суспільства. Національна мова. Загальнонародний характер мови. Літературна мова і мова художньої літератури. Усна і писемна форми існування мови. Поняття про норми літературної мови.

Змістовий модуль 2.

Мовна система

Тема 1. Фонетика і фонологія. Звуки мовлення як природна матерія мови. Три аспекти вивчення звуків мови: акустичний, артикуляційний та функціональний. Принципи класифікації звуків. Класифікація голосних. Класифікація приголосних. Порівняльна характеристика звуків української, російської, англійської, німецької, французької мов.

Фонетичне членування мовленнєвого потоку. Склад, складоподіл. Наголос та його види. Інтонація та її елементи.

Взаємодія звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні процеси.

Звук і фонема. Функції фонем. Система фонем у різних мовах.

Поняття про орфоепію.

Тема 2. Лексикологія. Слово як одиниця мови. Слово і поняття. Внутрішня форма слова. Моносемія і полісемія. Типи переносу значень. Омонімія. Види омонімів. Шляхи виникнення омонімів.

Синоніми, антоніми, пароніми.

Розвиток лексичного складу мови. Історизми та архаїзми. Неологізми. Історична лексикологія та етимологія.

Фразеологія.

Лексикографія. Основні типи словників.

Тема 3. Словотвір і граматика. Морфеміка. Поняття про морфему. Класифікація морфем. Види основ. Історичні зміни морфемного складу слова. Поняття про словотвір.

Граматичні та лексичні значення. Засоби вираження граматичних значень у різних мовах. Поняття про форму слова. Аналітичні та синтетичні форми слова. Поняття про граматичну категорію. Морфологічні та синтаксичні категорії. Особливості граматичних категорій в германських та слов’янських мовах.. Принципи виділення частин мови. Особливості частин мови у слов’янських та германських мовах.

Словосполучення і речення як основні одиниці синтаксису. Синтаксичні зв’язки у словосполученні. Речення і судження. Поняття про члени речення.

Структура та система мови.

Тема 4. Морфологічна класифікація мов. Поняття про порівняльно-історичне мовознавство та порівняльно-історичний метод. Мови синтетичного та аналітичного строю. Українська, російська, англійська, німецька, французька мови за морфологічним типом.

Структура залікового кредиту курсу

Тема	Кількість годин, відведених на:
Лекції	Семінар-ські та практичні заняття	Самос-тійну роботу	Індиві-дуальну роботу
Змістовий модуль 1. Суспільна природа мови і закономірності розвитку
1. Мовознавство як наука. Предмет і завдання курсу. Суспільна природа мови
2. Мова і мислення. Походження мови.
4..Генеалогічна класифікація мов
3.Походження та розвиток письма
4. Закономірності історичного розвитку мов
Змістовий модуль 2. Мовна система
1.Фонетика і фонологія
2. Лексикологія
3.Словотвір і граматика
Всього годин:

Зміст лекційного курсу

Тема 1. Мовознавство як наука (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 6

Тема 2. Суспільна природа мови (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,9,13,15,18,19

Тема 3. Мова і мислення. Мова і мовлення. Мовленнєва діяльність. Походження мови (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,14,19

Тема 4. Генеалогічна класифікація мов. Морфологічна класифікація мов (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 7,8,10,12,17

Тема 5. Походження та розвиток письма (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,19,21

Тема 6. Закономірності історичного розвитку мов (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4, 12,13,15,19

Тема 7. Звуки мовлення як природна матерія мови (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17

Тема 8. Фонетичне членування мовленнєвого потоку (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17

Тема 9. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні процеси. Звук і фонема (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17

Тема 10. Лексикологія. Слово як одиниця мови (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17,20

Тема 11. Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,16,17,20

Тема 12. Розвиток лексичного складу мови. Історизми та архаїзми. Неологізми. Фразеологія (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17,20

Тема 13. Морфеміка. Класифікація морфем. Історичні зміни морфемного складу слова. Поняття про словотвір (2год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,16,17

Тема 14. Граматичні значення. Засоби вираження граматичних значень у різних мовах. Поняття про форму слова та граматичну категорію (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 10,16,17

Тема 15. Словосполучення і речення як основні одиниці синтаксису. Структура та система мови (2год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 10,17

Теми практичних занять.

Тема 1. Загальні питання мовознавства. Сутність мови (2 год).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,9,13,15,18,19; М – 4,5,6

Тема 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Походження мови (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,14,19; М – 4,5,6

Тема 3. Класифікація мов світу (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 7,8,10,12,17; М – 4,5,6

Тема 4. Походження і розвиток письма. Алфавіт (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 3,4,19,21; М – 4,5,6

Тема 5. Структура мовної системи. Фонетика. (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17; М – 1,4,5,6

Тема 6. Фонетичні процеси (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17; М – 1,4,5,6

Тема 7. Лексичне значення слова. Моносемія і полісемія (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17,20; М – 1,2,3,4,5,6

Тема 8. Лексико-семантичні групи слів. Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,16,17,20; М – 1,4,5,6

Тема 9. Історичні зміни словникового складу мови. Фразеологія (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,17,20; М – 1,2,3,4,5,6

Тема 10. Морфемна будова слова (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д – 1,5,10,16,17; М – 1,2,4,5,6

Тема 11. Граматика. Граматичні значення. Граматичні категорії (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 10,16,17; М – 1,2,3,4,5,6

Тема 12. Словосполучення і речення (2 год.).

Література: О – 1,3,5,9,12,13,14,16; Д - 10,17; М – 1,2,4,5,6

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати книгу Кодухова В.І. “Методи лінгвістичного аналізу” (Л., 1963).Складіть тези про основні методи дослідження мови (4 г.).

2. З’ясувавши сутність різних гіпотез походження мови, заповніть таблицю.

Гіпотеза	Представники, прихильники	Сутність	Позитивні риси	Недоліки
Звуконаслідувальна
Ономатопоетична
Вигукова
Соціального договору
Трудових вигуків
Жестів
Теорія Ф.Енгельса
Божественого походження
Моногенезу
Полігенезу
Інші

3. Заповніть таблицю «Причини мовних змін», використовуючи матеріал підручників Карпенко, 2006. – С. 78-86. Кочерган, 2006. – С. 45-55.

Зовнішні причини	Внутрішні причини

4. Підготувати повідомлення на практичне заняття “Сучасні теоріі походження мови (2 г.).

5. Намалювати кольоровими олівцями генеалогічне древо індоєвропейських мов. (2 г.)

6. З’ясуйте етимологію слів глаголиця і кирилиця, прокоментуйте розділ «Слов’янське письмо» (С.69-79) у книзі М.Г.Різника «Письмо і шрифт» (К., 1978).

7. Розгляньте малюнки. Розшифруйте символи, які поширені в американській комунікації, порівняйте їх з відомими вам українськими. Зробіть висновки про можливості мови та немовних засобів спілкування.

1. Stop, no entry. 2. Don’t drink the water. 3. Dogs allowed. 4. No smoking. 5. Pass either side. 6. Danger. 7. Camping site. 8. View or camera point. 9. Cold spring. 10. Maximum speed. 11. Parking / waiting. 12. Telephone. 13. Stairs, up or down. 14. Pedestrian crossing. 15. No dogs. 16. Compulsory stop. 17. Put out campfires. 18. Poison. 19. Direction to be followed. 20. Smoking permitted.

1. Press, interview room. 2. Keep frozen. 3. Open door or lid. 4. Dry, heat. 5. Blood donors. 6. Telegrams. 7. Registration. 8. Lock. 9. Lost child. 10. Turning basin-manoeuvring (boats). 11. Protection and safety equipment. 12. Agitate. 13. Rendezvous point. 14. Tourist activities. 15. Pediatric clinic. 16. Watersports area. 17. Slow. 18. Amphitheatre. 19. Spin drying. 20. Nature trail.

8. Підготувати питання “Мова як система систем”. Використати літературу: Лінгвістичний енциклопедичний словник. – М., 1990. – С.452; Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997. – С. 176-184; Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999 (4 г.).

9. Скласти порівняльні таблиці голосних і приголосних звуків української, російської, англійської, німецької, французької мов. Вміти прокоментувати таблиці (2 г.).

10. Доповнити лекцію питанням про фонологічні школи в мовознавстві тавидатних представників цих шкіл (див. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999.) (4 г.).

11. Перепишіть правила транскрипції з книжки: Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. – К., 1975. – С. 22-25.

12. Виписати із сучасних газет запозичені слова, прокоментувати їх (2 г.).

13. Ознайомтесь із класифікацією фразеологізмів Л.А. Булаховського. Порівняйте її із класифікацією В.В. Виноградова.

«відрізняють ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці. Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм вжитком є цільні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно передані іншими мовами і потребують при перекладі заміни схожого стилістичного забарвлення. В українській мові ідіомами є, наприклад: гнати чимдуж (щодуху); часто-густо; кохатись у чомусь; робити абияк; ум за розум зайшов (пор. паралельний російський вираз); вхопити шилом патоки; джмелів слухати; пасти задніх.

При перекладі цих виразів навіть близькоспорідненою мовою, як російська, їх доводиться передавати не точними, а приблизними відповідниками: гнать во все лопатки (во всю прыть); сплошь да рядом; питать пристрасте (к чему-нибудь); делать спустя рукава (как попало).

При перекладі більш віддаленими мовами свою ідіоматичність виявлять, наприклад: притягти до відповідальності кого-небудь – фр. Diriger des poursuites contre… (буквально “спрямувати переслідування проти»); нім. vor Gericht ziehen (буквально «притягти до суду»); англ. просто to have (one) up, to prosecute (one); зазнати неуспіху – фр. faire fiasco, faire échec (буквально «робити неуспіх»); англійською мовою «противник зазнав поразки» треба просто передати the enemy was defeated, тобто «противник був розбитий» (нім. eine Niederlage erleiden – паралельне російському).

Фразеологічні одиниці (фразеологізми) – це звичайно словосполучення, розкладні щодо змісту, але усталені в мові як матеріал ходової цитації (прислів’я, приказки, вдалі вирази письменників, що стали «крилатими словами» і под..), які набули через це певної цільності. Такими є, наприклад, вирази: «Вовків боятися – в ліс не ходити», «М’яко стеле, та твердо спати», «Бути чи не бути?»…

Говорячи про фразеологізми, треба щодо прислів’їв і особливо приказок мати на увазі таке обмеження: при перекладі іноземними мовами і цей матеріал часто вимагає не передачі в повній відповідності до змісту цитованого виразу, а підшукання в мові, на яку перекладають, виразу, що в ній існує і є близьким за змістом» [Булаховський, 1959, с. 32-34].

14. Заповніть таблицю «Засоби вираження граматичних значень» власними прикладами в українській, російській та іноземній мовах.

Способи вираження	Українська мова	Російська мова	Іноземна мова
Синтетичні
1. Афіксація
1.1. суфіксація
1.2. префіксація
1.3. конфіскація
1.4. інфіксація
1.5. трансфіксація
1.6. нульовий афікс
2. Чергування
3. Наголос
4. Редуплікація
5. Словоскладання
6. Суплетивізм
Аналітичні
1. Службові слова
1.1. артиклі
1.2. прийменники
1.3. допоміжні дієслова
1.4. слова ступеня
1.5. пусті слова
1.6. сполучники
1.7. частки
2. Інтонація
3. Порядок слів

15. Наведені фрази на мові суахілі з їх перекладом на українську мову:

atakupenda – він буде любити тебе

nitawapiga – я буду бити їх

atatupenda – він буде любити нас

anakupiga – він б’є тебе

nitampenda – я буду любити його

unawasumbua – ти дратуєш їх.

Перекладіть на мову суахілі наступні фрази: Ти будеш любити їх. Я дратую його. Зробіть висновки про граматичні категорії у мові суахілі та засоби їх вираження.

16. Письмово дайте відповідь на питання: які спільні й відмінні ознаки мають речення української мови і тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте?

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

1. Лінгвістичне ессе на одну із тем: “Мова у моєму житті”; “Людина мислить

і розмовляє словами”; “Мова – феномен культури” (4 год.)..

Мета: перевірка засвоєння основних філософських питань мовознавства; розуміння сутності мови як суспільного явища.

2. Комплексний опис будови одного із словників (4 год.):

Словарь української мови Б. Грінченка;

Толковый словарь живого великорусского языка В.И.Даля;

Лінгвістичний енциклопедичний словник;

Літературний енциклопедичний словник;

Шевченківський словник;

Словник іншомовних слів (останнє видання);

Словник лінгвістичних термінів (останнє видання).

План опису.

1. Коли і ким складений словник?

2. Мета і завдання словника.

3. Скорочення, умовні знаки, використані у словнику.

4. Кількість слів, чим визначається їх відбір.

5. Принципи класифікації слів.

6. Зміст словникової статті, її будова.

7. Прийоми пояснення слів.

8. Як і з якою метою використовуються ілюстрації?

9. Висновок про тип словника.

Мета: перевірка засвоєння принципів класифікації та способів тлумачення слів у словниках різного типу.

Методи навчання: проблемні лекції; лекції-семінари; лекції-конференції; робота з науковими першоджерелами; виконання творчих завдань, робота в Інтернет.

Методи оцінювання: для діагностики знань використовується модульно-рейтингова система зі 100-бальною шкалою оцінювання. Поточне тестування: оцінки за тести (6), за термінологічні диктанти (2), оцінки за виконання індивідуальних завдань, творчих завдань, за виконання самостійної роботи. Підсумкове тестування: іспит.

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 бал - добре (С);

67-74 бала – задовільно (D)

60-66 балів - задовільно (E);

35-59 балів – незадовільно з можливістю перескладання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Система оцінювання.

Якщо сума набраних балів становить не менше 60 балів, то вона може бути зарахована як підсумкова модульна оцінка з навчальної дисципліни. Якщо сума набраних балів менше 60 або студент має бажання підвищити рейтинг, він складає іспит, при цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт анулюються.

Додатково до підсумкового рейтингу студенту можуть бути зараховані бали за:

- активну участь в обговоренні контрольних питань на семінарських заняттях (не менше 6 позитивних оцінок);

- систематичність роботи протягом семестру (відвідування всіх занять без пропусків).

За кожну відмову відповідати на контрольні питання семінарського заняття та за невиконане домашнє завдання чи самостійну роботу знімається 2 бали від загального рейтингу.

Методичне забезпечення: освітньо-професійна програма підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму «Педагогіка і методика середньої освіти»; навчальна програма «Вступ до мовознавства» (Рівне, 2000); опорні конспекти лекцій; методичні матеріали “Вступ до мовознавства” (Рівне, 2000, 2006); ілюстративний матеріал; Тестові, контрольні та аудиторні завдання (Рівне, 2006);

Плани практичних занять

Заняття 1. Загальні питання мовознавства. Сутність мови

Контрольні питання

1. Мовознавство як наука. Предмет та завдання мовознавства. Розділи мовознавства.

2. Основні проблеми мовознавства.

3. Методи мовознавства (виконати № 1 завдань для самостійної роботи).

4. Розкрити сутність концепцій відомих лінгвістів щодо природи мови.

5. Знакова природа мови.

6. Загальнонародний характер мови. Літературна мова та її риси. Стилі мови.

7. Функції мови та засоби їх вираження.

Практичне завдання

1. Проаналізуйте підходи авторів різних підручників зі Вступу до мовознавства до визначення об’єкта, предмета, завдань мовознавства. Уточніть, що є спільним у постанові цих питань. Назвіть, які розбіжності існують у підході до визначення об’єкта, предмета та мети вивчення мовознавства.
2. Перекладіть на українську мову. Письмово прокоментуйте думки вчених щодо природи мови.

«Язык есть как бы внешнее проявление духа народа; язык народа есть его дух, и дух народа есть его язык – трудно себе представить что-либо более тождественное» (В.фон Гумбольдт) [Звегинцев, 1956, с. 71].

«Языки, эти образованные из звуковой материи природные организмы, притом самые высшие из всех, проявляют свои свойства природного организма не только в том, что все они классифицируются на роды, виды, подвиды и т.д., но и в том, что их рост происходит по определенным законам» (А.Шлейхер) [Звегинцев, 1956, с. 95].

«психический элемент является важнейшим фактором всякого культурного развития, фактором, вокруг которого группируются все остальные, а психология – главной основой всякой подлинно культуроведческой дисциплины. Однако это еще не означает, что психический элемент является единственным фактором; нельзя построить культуры на одной психической основе. … как только мы вступаем в область исторического развития, мы имеем дело наряду с психическими факторами также и с физическими» (Г.Пауль) [Звегинцев, 1956, с. 160].

«… по отношению к звукам слов, как к звукам речи, языковедение связывается с известным отделом физиологии, именно с физиологией звуков речи. Что касается значений звуков в словах, то исследование природы значений слов принадлежит той науке, которая изучает духовные явления и называется психологией, т.е. по отношению к значениям слов языковедение связывается с психологией» (Ф.Ф. Фортунатов) [Звегинцев, 1956, с. 198].

«… в языке сочетаются в неразрывной связи два элемента: физический и психический… Силы и законы и вообще жизнь языка основываются на процессах, отвлеченным разбором которых занимаются физиология (с анатомией – с одной, и с акустикой – с другой стороны) и психология» (И.А. Бодуэн де Куртенэ) [Звегинцев, 1956, с. 229].

Заняття 2. Мова і мислення. Мова і мовлення. Походження мови.

Контрольні питання.

1. Мислення, його типи й одиниці.
2. Сутність зв’язку мови й мислення.
3. Характер взаємозв’язків між мовою і мовленням.
4. Теорії походження мови.
5. Причини змін у мові. Наведіть приклади мовних змін, зумовлених зовнішніми та внутрішньомовними причинами.
6. Контактування мов
7. Розвиток і функціонування мови у різні історичні епохи.

Практичне завдання

1. Письмово перекладіть на українську мову. Висловіть ваше ставлення до цих гіпотез походження людської мови.

«… язык так же не мог быть результатом непосредственного откровения, как он не мог быть врожденным человеку; врожденный язык сделал бы людей животными, язык-откровение предполагал бы божественность людей. Остается только думать, что язык по своему происхождению и развитию – это человеческое приобретение, сделанное совершенно естественным образом. Ничем иным он не может быть; он – наша история, наше наследие» (Я. Гримм) (Звегинцев, 1956, с. 58).

«… только основные черты воззрений Дарвина имеют применение к языкам. Область языков слишком различна от царств растительного и животного, чтобы совокупность рассуждений Дарвина до малейших подробностей могла иметь для нее значение. Но в области языков тем более неопровержимо происхождение видов путем постепенного разрознения и сохранения более развитых организмов в борьбе за существование. Оба главные начала Дарвинова учения разделяют со многими другими великими открытиями то свойство, что они оказываются справедливыми даже в таких сферах, которые первоначально не были принимаемы в соображение» (А. Шлейхер) (Звегинцев, 1956, с. 103).

Самостійна робота: виконати завдання № 2, 3, 4.

Заняття 3. Класифікації мов світу.

Контрольні питання.

1. Назвіть принципи класифікацій мов світу.

2. Назвіть учених, які заклали основи порівняльно-історичного мовознавства. Вкажіть на заслуги кожного з них.

3. Порівняльно-історичний метод та генеалогічна класифікація мов.

4.Індоєвропейська сім’я мов. Характеристика слов’янської, германської, романської мовних груп.

5. Ареальна класифікація мов.

6. Мови живі і мертві.

7. Класифікація мов за суспільними функціями.

8. Штучні мови.

Дискусія: «Різні мови – це зовсім не різні позначення однієї й тієї ж речі, а різні її бачення» (В. фон Гумбольдт)

Практичне завдання

1. На контурній карті України та Європи позначити регіони розповсюдження неіндоєвропейських мов; червоним кольором помітити ізольовані мови.
2. Позначте на карті країни, де поширені англійська, німецька, французька та російська мови. Поясніть причини поширення цих мов.
3. Позначте на карті територіально віддалені і разом з тим генетично споріднені мови. Чим можна пояснити географічну віддаленість?
4. Позначте на карті країни, у яких міжнародні мови є державними.

Самостійна робота: виконати завдання № 5.

Заняття 4. Письмо, його походження і розвиток. Алфавіт.

Контрольні питання

1. Причини й передумови виникнення графічного письма. Значення письма для історії людства.

2. Етапи і форми розвитку графічного письма. Піктографія, її переваги й недоліки.

3. Ідеографія, її переваги й недоліки. Причини зміни піктографії на ідеографію. Які мови використовують ідеографію як основний вид письма?

4.Фонографія та її види.

5.Алфавіт. Сім’ї алфавітів. Які алфавіти використовують європейські мови? Які із слов’янських мов використовують латиницю? кирилицю?

6.Графіка та орфографія. Основні принципи орфографії. Охарактеризуйте ведучий принцип орфографії української, російської, англійської, німецької, французької мов.

7. Невербальні й паравербальні засоби спілкування.

Практичне завдання

1. Підготуйте усне повідомлення про походження слов’янського алфавіту; латинського алфавіту.

Самостійна робота: виконати завдання № 6, 7.

Розробити наочність до теми «Письмо»:

Форми предметного письма;

Малюнкове письмо;

Ідеографічне письмо;

Фонографічне письмо.

Знайти інформацію та розробити наочність до теми «Невербальні засоби спілкування»:

Паракінесика (міміка і жести);

Графічні засоби спілкування (азбука Морзе, азбука Брайля);

Спеціалізовані системи сигналізації (телефонна азбука, дорожні знаки, морська сигналізація тощо);

Мистецтво, мова квітів.

Змістовий модуль 2. Мовна система

Заняття 5. Структура мовної системи. Фонетика.

Контрольні питання

1. Поняття про систему та структуру мови.

2. Фонетика. Охарактеризуйте три аспекти вивчення звуків мови.

3. Мовленнєвий апарат. Артикуляція. Активні та пасивні органи мовлення.

4. Акустична класифікація звуків.

5. Артикуляційна характеристика звуків мови:

А) класифікація голосних звуків;

В) класифікація приголосних.

6. Теорія складу.

7. Наголос та його типи. Явища енклізи та проклізи.

Практичне завдання

1. Наведіть приклади слів української та іноземної мови, які складаються: 1) з 2 відкритих складів; 2) з 1 закритого, але неприкритого складу; 3) з 1 прикритого, але відкритого складу; 4) з 2 закритих складів; 5) з 1 відкритого і неприкритого складу; 6) з відкритого і закритого складів; 7) з закритого і відкритого складів. Заповніть таблицю. Зробіть висновки.

Мова	Типи складів
Українська
Іноземна мова, яку ви вивчаєте

2. Зіставте звуковий склад поданих нижче пар слів, даючи характеристику кожному звукові (звуки зіставляйте попарно). Виділіть звуки, що збігаються за всіма ознаками і вкажіть відмінності у звуків, які не співпадають.

Для тих, хто вивчає англійську мову:

Так - tuck, принц - prince, крик - creak, сын - son, ты - tea, мяч - much, студент - student, брод – brought, код – court, лес - less.

Для тих, хто вивчає німецьку мову:

Либо - Liebe, мина - Miene, битый - bitte, люк - Lücke, их - ich, лис - lies, лидер - Lieder, едем - jedem, ком - komm.

Для тих, хто вивчає французьку мову:

Куб - cube, дюна - dune, брак - braque, интерес - intérêt, бульон - bouillon, сон - son, куль - coule, муж - mouche.

Заняття 6. Фонетичні процеси

Контрольні питання

1.Лінгвістичний аспект у вивченні звуків. Відмінності між фонемою і звуком.

2. Фонетичні процеси. Різниця між фонетичними і нефонетичними змінами.

3.Позиційні зміни звуків.

4. Комбінаторні зміни звуків.

5. Транскрипція, транслітерація.

Практичне завдання

1. Опрацюйте подані нижче визначення фонеми і виділіть, які основні риси фонем знайшли своє відображення у цих висловленнях.

«… фонема є сума узагальнених антропофонічних властивостей відомої фонетичної частини слова, неподільна при встановленні корелятивних зв’язків у межах однієї мови і кореспондент них зв’язків у межах кількох мов. Інакше: фонема є фонетичне неподільне з точки зору порівнюваності фонетичних частин слова» (Бодуен де Куртене І.О.) [Донець, Мацько, 1989, с. 55].

«… фонему провізорно можна визначити таким чином: це найкоротший елемент загальних акустичних уявлень даної мови, здатний асоціюватися в цій мові зі смисловими уявленнями» (Щерба Л.В.) [Донець, Мацько, 1989, с. 56].

«Найкоротші мовні одиниці в тих їх сторонах. Які не залежать від фонетичного положення, не обумовлені позицією, вживаються в тотожній позиції і служать у мові для розмежування звукової оболонки словоформ, інакше кажучи, утворюють самостійні фонеми. В протилежність цьому найкоротші мовні одиниці в своїх залежних від фонетичного положення, обумовлених позицією сторонах, не вживаються в тотожній позиції, не мають безпосередньо розрізнювальної функції і тому утворюють не самостійні фонеми, а лише різновиди однієї й тієї ж фонеми.

Зі сказаного випливає, що фонемою є найкоротша звукова одиниця як незалежна за своєю якістю величина і тому сама по собі достатня для розрізнення звукових оболонок словоформ» (Аванесов Р.І.) [Донець, Мацько, 1989, с. 57].

2. Наведіть приклади позиційних та комбінаторних змін в українській, російській та іноземній мовах. Встановіть універсальні та специфічні риси в рідній та в тій іноземній мові, що вивчаєте.

Фонетичні процеси	Українська мова	Російська мова	Іноземна мова
Позиційні
Редукція
Протеза
Комбінаторні
Акомодація
Асиміляція повна
Асиміляція часткова
Асиміляція за глухістю
Асиміляція за дзвінкістю
Асиміляція за твердістю
Асиміляція за м’якістю
Асиміляція за місцем і способом творення
Дисиміляція
Гаплологія
Діереза
Епентеза
Метатеза
Субституція

Самостійна робота: виконати завдання № 8, 9, 10, 11.

Заняття 7. Лексичне значення слова. Моносемія і полісемія.

Контрольні питання

1.Лексикологія, її розділи. Слово як одиниця лексикології, його ознаки. Слово і лексема.

2. Поняття про значення слова. Лексичне значення слова. Зв’язок між словом і поняттям. Слова мотивовані та немотивовані.

3.Поясніть поняття «моносемія», «полісемія», «пряме та переносне» значення слова.

4.Типи перенесення значень слів.

5.Предмет лексикографії. Типи словників.

6. Етимологія і поняття народної етимології. Деетимологізація слів.

Практичне завдання.

1. Поясніть, які з наведених слів передають поняття, а які – ні. Аргументуйте власну думку.

Укр. Ага, Україна, еге, край, киш, киць, початок, студент.

Рос. Ой, цветок, цып-цып, тетрадь, кукареку, сова, ученый, ну, нет.

Англ. Knock-knock, bus, cure, cock-a-doodle-doo, hat, clink, image.

Нім. Tisch, Blume, nein, ah, zu, Kuckuck, o weh.

Фр. Livre, oui, cocorico, enfant, cui, chien, hou, cotcotcodet.

2. За допомогою словників визначте значення слів; з’ясуйте, у яких з них є зв’язок між сучасним значенням слова і його внутрішньою формою; які з них є мотивованими, які – немотивованими.

Укр. абрикосовий, благородність, благополуччя, відпустка, рукавиця, сніг, сніговик, космічний, пролісок, мило, мити.

Рос. Стрелять, земляника, веретено, скалка, капля, рыло, пустырь, частокол, пушка, преступление.

Англ. Worker, newspaper, always, window, snowdrop, sweetheart, skilful, blackbird.

Нім. Schneeglöckchen, Zeitung, Mittwoch, Arbeiter, Blüte, Flugzeug.

Фр. Finir, publiciste, mondial, gardien, échauffer, officier, bonbon, lundi.

Заняття 8. Лексико-семантичні групи слів. Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.

Контрольні питання

1.Омоніми, їх характеристика та різновиди. Міжмовні омоніми.

2.Явище синонімії. Типи синонімів (мовні, контекстуальні).

3.Евфемістичні синоніми, їх зв’язок із явищем табу.

4.Антоніми, їх різновиди (мовні, контекстуальні) та стилістична роль у мові. Енантіосемія.

5.Роскажіть про пароніми та їх використання у мові.

Практичне завдання.

1. Якими відтінками значень розрізняються подані нижче синоніми.

Укр. Говорити, балакати, цвенькати; Рос. Крошечный, мизерный, незначительный; Англ. discuss, argue, debate, dispute; Фр. Voyage, tournée, croisière; Нім. der Versuch, das Experiment.

2. Розширте подані синонімічні ряди.

Англ. Course, way… valiant, daring, courageous… soon, instantly, swiftly…

Нім. die Bahn, der Weg, der Steig… bedeuten, anzeigen, benennen… der Bursche. Der Knabe…

Фр. La voie, la route… signifier, dénoter, appeler… courageoux, valeureux…

3. Підберіть евфемістичні синоніми до слів: дурний, божевільний, злодій.

Заняття 9. Історичні зміни словникового складу. Фразеологія.

Контрольні питання

1. Активна і пасивна лексика.

2. Стилістично нейтральна та стилістично забарвлена лексика.

3. Історичні зміни у лексиці. Архаїзми та історизми.

4. Розкрийте поняття «неологізм». Розкажіть про основні шляхи збагачення словникового складу мови: словотворчий, семантичний.

5. Прокоментуйте причини та шляхи запозичення слів.

6. Дайте визначення поняттю «фразеологізм». Назвіть ознаки фразеологізмів.

7. Принципи класифікації фразеологізмів.

Дискусія

1. Чи додають жаргонізми індивідуальності та своєрідності нашому мовленню?

2. Англомізація: збагачення чи засмічення рідної мови?

Практичне завдання.

1. Визначте тип фразеологізмів, доберіть до них синоніми.

Укр. Підсунути свиню, дати дуба, пекти раків, зробити з мухи слона, капля камінь точить.

Англ. to break silence, a fishy story, blue stocking, to skate on thin ice, to be or not to be.

Нім. die Kraft nehmen, Schwein haben, unter vier Augen, keine Rose ohne Dornen, in Wasser fallen.

Фр. avoir un chat dans la gorge, Cherchez la femme, tête à tête, c’est la vie, à la guerre comme à la guerre.

2.Перекласти наведені фразеологізми на українську мову. Якщо це неможливо, добрати відповідні за значенням:

Рос.: сбить с толку, выжить из ума, видно птицу по полету, втирать очки, козел отпущения; англ.: to be all eyes, first come-first served, to make both ends meet, to live in clover.

Самостійна робота: виконати завдання № 12, 13.

Заняття 10. Морфемна будова слова.

Контрольні питання

1. Морфеміка: предмет, об’єкт, одиниці. Морфема як двостороння одиниця мови.

2. Охарактеризуйте види морфем.

3. Охарактеризуйте види основ, наведіть приклади.

4. Процеси опрощення, ускладнення, перерозкладу.

5. Словотвір і основні способи словотвору.

6. Поясніть різницю між морфемним та словотвірним аналізом.

Практичне завдання.

1. Ознайомтесь з думками відомих вчених про морфему. Виділіть основні положення [Донець, Мацько, 1989, с. 139-140].

«… багато слів суть складні єдності, де неважко розпізнати одиниці нижчого порядку…; похідні… розпадаються на окремі частини, кожна з яких наділена особливим смислом і особливою роллю» (Ф. де Соссюр)

«… слова.. складаються з морфологічно і семантично неподільних одиниць, які ми називаємо морфемами. Морфема – далі неподільний, далі нерозкладний морфологічний елемент мовного мислення. Цей термін є родовим, об’єднуючим для часткових, видових понять як-от корінь, префікс, суфікс, закінчення і т.ін. вважати подібний термін зайвим – це те саме, що вважати зайвим об’’днуючий термін «дерево» і задовольнятися частковими назвами «дуб». «ель», «ива» тощо» (І.О. Бодуен де Куртене)

2. Чи однаковим є морфемний склад наступних слів:

Рос.: большой, пой, домой, стеной, твой, строй, отбой; воробей, грей, милейб, коней, мышей.

Англ.: сhatter, greater, writer, daughter, dinner, ever; writes, whites, needs, ours; evening, meeting, duckling, earring.

Нім.: Bauer, Mauer, weiter, Kinder, wieder; schriebst, Dienst, erst, best, ernst.

Франц.: mental, mentir, menton, mention; manger, manquer, mander, mansarde, manteau.

3. У наступних словах вкажіть омонімічні афікси. Аргументуйте відповідь:

Укр.: воду, беру, несу; батьківщина, долина, скотина, свинина.

Рос.: море, шире, сестре, (о) добре.

Англ.: teacher, quicker, chapter; ships, speaks; income, innocent, inhabit, invite.

4. За допомогою морфемного словника виділіть морфеми у наступних словах: укр.: читання, напрацюватися, по-чесному, співбесідник, півострів, приморський; рос.: зарубежный, переписывать, переводоведение, сотрудничать, примерка; англ.: ticketless, lager, cats, unknown, eatable, friendship; нім.: arbeitslos, zusammengebracht, Nachtarbeit, Vaterland, genommen.

Заняття 11. Граматика. Граматичні значення. Граматичні категорії.

Контрольні питання.

1. Предмет, розділи, основні одиниці граматики.

2. Граматичне значення слова. Співвіднесеність у слові лексичного та граматичного значень.

3. Охарактеризуйте засоби вираження граматичних значень.

4. Дайте визначення поняттям «граматична форма», «граматична категорія».

5. Поняття типологічної класифікації мов.

6.Частини мови як найбільші морфологічні категорії. Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови В.Виноградова.

Практичне завдання.

1. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми від наведених українських дієслів та їх еквівалентів у російській, англійській, німецькій та французькій мовах: писати, малювати, працювати, освітлювати.

2. Визначте, якими засобами виражені граматичні значення в словах:

укр.: гарний-гарна-гарне, море-моря-морем, запливти-запливати, кращий-найкращий, роблю-буду робити; рос.: несла-нес, брать-взять, они-их, милый-милее; англ.: take-took-taken, man-men, write-writes; араб.: фарасун(кінь)-афарасун (коня).

3. Дані слова з мови канурі (Нігерія) з їх перекладом на англійську мову. Виділіть у цих словах афікси та визначте їх приблизне значення. До якого типу афіксів вони належать?

1. gana – small nemgana – smallness

2. kura – big nemkura – bigness

3. kurugu – long nemkurugu – length

4. karate – excellent nemkarite – excellence

5. dibi – bad nemdibi – badness

Яким словам у мові канурі будуть відповідати англійські слова sweetness i good, якщо sweet відповідає keji, а goodness – nemnela.

4. Дані слова на курдській мові з їх перекладом на українську мову. Виділіть у цих словах афікси та визначте їх приблизне значення. До якого типу афіксів вони відносяться?

1. aaquil – розсудливий aaquilii – розсудливість 2. diz – грабіжник dizii – грабіж

3. draiz – довгий draizii – довжина

4. zaanaa – вчений zaanaaii – вченість

5. garm – теплий garmii – теплота

Яке українське слово відповідає курдському raasii, якщо слову істиний відповідає raas?

5. Дані слова на мові ганда (Уганда) з їх перекладом на українську мову. Виділіть у цих словах афікси, визначте їх значення і вкажіть, до якого типу афіксів вони належать:

1. omukazi – жінка abakazi – жінки

2. omusawo – лікар abasawo – лікарі

3. omusika – нащадок abasika – нащадки

4. omuwala – дівчинка abawala – дівчата

5. omulenzi – хлопчик abalenzi – хлопчики

Яке слово на мові ганда відповідає українському двійник, якщо формі двійники відповідає abalongo?

Самостійна робота: виконати завдання № 14, 15.

Заняття 12. Словосполучення і речення.

Контрольні питання

1. Предмет вивчення синтаксису, основні синтаксичні одиниці.

2. Поняття словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, речення, втпадкового поєднання слів.

3. Типи словосполучень.

4. Охарактеризуйте типи підрядного зв’язку у словосполученні (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет).

5.Речення як основна одиниця синтаксису. Ознаки речення: комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, предикативність, модальність.

6.Класифікація речень за структурою: прості, складні.

7. Класифікація речень залежно від мети повідомлення: розповідні, питальні, спонукальні.

8. Актуальне членування речення. Тема і рема.

Практичне завдання.

1. Визначте основне слово і тип синтаксичного зв’язку у словосполученнях. Випишіть словосполучення в окремі групи: 1) за типом синтаксичного зв’язку; 2) за головним словом. На підставі проведеного аналізу встановіть специфічність, характерну для синтаксичних зв’язків кожної з мов.

Укр. літній ранок, зустріч на стадіоні, зібратися вранці, блакить неба, рідний край, завершити вчасно, вітання колективу, мрії про майбутнє, вхід до зали, колір бордо, зручно для всіх, перший з групи.

Рос. Теплый вечер, встреча у моря, любовь к чтению, радость души. Экономически выгодно, гордиться университетом, время любить, работать плодотворно, подготовка к сессии, студенческий билет.

Англ. This book, wonderful song, big lake, to give him, ready to answer, to read well, teacher’s book, to hand us something, to be interested in, to read the book, my dictionary, that fellow, the shore of the sea.

Нім. ohne Wörterbuch übersetzen, keine Zeitung, mit größeren, die Wohnung meiner Eltern, schnell gehen, die Werke Johann Wolfgang Gorthes, Annas Vortag, jede Woche besuchen, haben zu arbeiten.

2. Ознайомтесь з визначенням речення, поданим у працях відомих мовознавців. Назвіть основні ознаки речень, що випливають з даних визначень, взятих у єдності.

Судження, виражене словами, є речення (Ф.І. Буслаєв).

Суттєва ознака речення в наших мовах полягає в тому, що в речення входять частини мови; якщо їх немає, то немає і нашого речення (О.О. Потебня).

… словосполучення, яке має у своєму складі присудок, або вказує своїм формальним складом на опущений присудок, або, нарешті, складається з одного присудка… ми будемо називати реченням (О.М. Пєшковський).

Речення – це одиниця мовлення, яка сприймається мовцями і слухачами як граматичне ціле і таке, що служить для словесного вираження одиниці мовлення (О.О. Шахматов).

Речення – це граматично оформлена за законами даної мови цілісна (тобто неподільна далі на мовленнєві одиниці з тими ж основними структурними ознаками) одиниця мовлення, що є головним засобом формування, вираження і повідомлення думки. Мова як засіб спілкування і обміну думками між усіма членами суспільства користується реченням як основною формою спілкування (В.В. Виноградов).

Речення – це основна знакова одиниця мовлення, яка формується з мовних знаків нижчого порядку – лексичних, фразеологічних і синтаксичних – і відзначається внутрішньою цілісністю і зовнішньою автономністю, виступаючи поза контекстом у ролі закінченого відрізка мовлення і виділяючись у контексті на єдиному рівні членування (О.С. Мельничук).

Самостійна робота: виконати завдання № 16.

Література.

Основна

1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства. – К., 2006.

2. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства // Вибрані праці у 5 т. – К., 1975.

3. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983.

4. Гречко В.А. Теория языкознания. – М., 2003.

5. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. – К., 2006.

6. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

7. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мов. – К., 1960.

8. Каушанская В.Л. Грамматика английского языка. – М., 2000.

9. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. – К., 2006, 1991.

10. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987.

11. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999.

12. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2006, 2000.

13. Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства. – К., 2006.

14. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987.

15. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. – М., 1996.

16. Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 2002.

17. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1986.

18. Попова З.Д. Общее языкознание. – М., 1987.

Додаткова

1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1997.

2. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

3. Донских О.А. К истокам языка. – Новосибирск, 1988.

4. Донских О.А. Происхождение языка как философская проблема. – Новосибирск, 1984.

5. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001.

6. Журавлёв В.К. Язык. Языкознание. Языковеды. – М., 1991.

7. Кондратов А. Земля людей – земля языков. – М., 1974.

8. Леонтьев А.А. Путешествие по карте языков мира. – М., 1990.

9. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.

10. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

11. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М., 1982.

12. Масенко Л.Т. Мова і політика. – К., 1999.

13. Масенко Л.Т. Мова і суспільство. – К., 2004.

14. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993.

15. Русанівський В.М. Мова в нашому житті. – К., 1989.

16. Сахарный Л.В. Как устроен наш язык. – М., 1978.

17. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава, 2010.

18. Філософські питання мовознавства. – К., 1972.

19. Фолсом Ф. Книга о языке. – М., 1974.

20. Успенский Л.В. Слово о словах. – К., 1987.

21. Утевська П. Невмирущі знаки. – К., 1981.

Методичні посібники

1. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.

2. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства. Практикум. – К., 1989.

3. Зиндер Л.Р. Введение в языкознание. – М., 1987.

4. Сербіна Т.Г. Вступ до мовознавства. Навчально-методичні матеріали. – Рівне., 2000.

5. Сербіна Т.Г., Чеберяк А.М. Методичні матеріали до курсу «Вступ до мовознавства» для студентів факультету іноземної філології. – Рівне, 2006.

6. Сербіна Т.Г., Чеберяк А.М. Тести та завдання для аудиторного виконання з дисципліни «Вступ до мовознавства» для студентів факультету іноземної філології. – Рівне, 2006.

Питання гарантованого рівня знань.

1. Мовознавство як наука. Предмет мовознавства, завдання та мета.
2. Розділи мовознавства. Проблеми мовознавства.
3. Місце мовознавства серед інших наук, зв’язки мовознавства з іншими науками.
4. Методи і методики вивчення мовознавства.
5. Природа мови. Ідеалістичні і матеріалістичні погляди на природу мови.
6. Взаємозв’язок мови і мислення.
7. Мова і мовлення.
8. Функції мови.
9. Невербальні засоби спілкування.
10. Біологічні теорії про походження мови.
11. Соціальні теорії про походження мови.
12. Етапи історичного розвитку мов.
13. Контакти мов.
14. Виникнення писемності. Предметне письмо.
15. Основні етапи розвитку письма.
16. Національний характер мови. Ознаки національної мови.
17. Поняття літературної мови. Ознаки літературної мови.
18. Інтерлінгвістика. Проичини створення штучних мов. Характеристика основних штучних мов.
19. Звуки мовлення. Три аспекти вивчення звуків мовлення.
20. Поняття про артикуляцію.Артикуляційна характеристика звуків.
21. Класифікація голосних (укр., рос., нім., англ., франц.).
22. Класифікація приголосних (укр., рос., нім., англ., франц.).
23. Фонологія. Функції фонеми. Система фонем.
24. Поняття про фонетичні процеси. Позиційні процеси.
25. Комбінаторні процеси та їх різновиди.
26. Фонетичне членування мовленєвого потоку.
27. Поняття про фонетичне слово. Енклітики, проклітики.
28. Склад. Теорія складу. Принципи складоподілу.
29. Наголос і його види.
30. Алфавіт. Сім’ї алфавітів.
31. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
32. Слово, його лексичне значення. Основні ознаки слова.
33. Мотивовані, немотивовані сова. Внутрішня форма слова.
34. Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слова.
35. Типи переносу значення слів.
36. Омонімія, види омонімів. Міжмовна омонімія.
37. Явище синонімії, види синонімів.
38. Антоніми, види антонімів.
39. Евфемізми і табу.
40. Стилістична диференціація лексики.
41. Активна і пасивна лексика.
42. Неологізми, їх різновиди.
43. Історизми та архаїзми.
44. Фразеологізм, ознаки фразеологізму. Особливості перекладу фразеологізмів.
45. Класифікація фразеологізмів.
46. Поняття про лексикографію. Види словників.
47. Основні тлумачні словники (укр., рос., нім., англ., франц.).
48. Граматика. Розділи граматики. Абстрактний характер граматики.
49. Граматичні форми та граматичні категорії.
50. Граматичні значення слів та засоби їх вираження.
51. Морфема, види морфем. Морфемний аналіз слова.
52. Історичні зміни морфемної будови слова (опрощення, перерозклад, ускладнення).
53. Поняття про словотвір. Способи словотвору. Поняття про словотвірний аналіз.
54. Принципи виділення частин мови. Класифікація частин мови.
55. Синтаксис. Словосполучення, іхня класифікація.
56. Речення. Граматичні ознаки речення. Класифікація речень.
57. Морфологізовані, неморфологізовані члени речення.
58. Генеалогічна класифікація мов світу.
59. Характеристика індоєвропейської сім’ї мов.
60. Слов’янські мови, їхнє походження.
61. Германські мови, їхнє походження.
62. Романські мови, їхнє походження.
63. Морфологічна класифікація мов світу.
64. Порівняльно-історичний метод вивчення мов, його походження та представники.

Робочу навчальну программу складено на основі освітньо-професійної програми освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму «Педагогіка та методика середньої освіти» спеціальності 6010100 «Мова і література (англ.., рос)».

Бібліотеки:

Наукова бібліотека РДГУ: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 41. Тел. 22-59-15.

Обласна наукова бібліотека: 33000, м. Рівне, майдан Короленка, 6. Тел. 22-10-63.

Робоча навчальна програма та методичні матеріали затверджено на засіланні кафедри теорії літератури та славістики.

Протокол 1 від 06.09.2011.

Завідувач кафедри:

Розробник: Сербіна Т.Г., Чеберяк А.М.