Модель рівноваги грошового ринку

Пропозиція грошей фіксується центральним банком, тому крива пропозиції грошей умовно може бути представлена вертикальною лінією. Попит на гроші (М^D) розглядається як зворотна функція від ставки відсотка (r). У точці перетину кривих попиту та пропозиції встановлюється рівновага на грошовому ринку, визначається рівноважна ставка відсотка в економіці. Модель рівноваги на грошовому ринку дозволяє простежити зміни рівноважної ставки відсотка внаслідок дії факторів, що впливають на попит та пропозицію грошей.

Зміна екзогенних параметрів: рівня доходу, пропозиції грошей – буде відбиватися у зміщенні кривих попиту та пропозиції грошей. Так, при більшому рівні доходу зростає попит на гроші, та крива попиту на гроші зміщується вгору, що відповідає більш вищому рівню ставки відсотка.

Зменшення пропозиції грошей веде до зрушення кривої пропозиції вліво і підвищення рівноважної відсоткової ставки.

28 вопрос. Податкова система – це законодавчо встановлена сукупність податків, обов’язкових платежів та принципів їх побудови.

Основні принципи побудови оптимальної податкової системи:

1) загальність;

2) обов’язковість;

3) соціальна справедливість;

4) однократність;

5) стабільність;

6) гнучкість;

7) адміністративна простота.

Податкова система містить наступні елементи:

1. Суб’єкт (платник податків) – юридична та фізична особа, на яку законодавством покладено зобов’язання сплачувати податок.

2. Джерело оподаткування – кошти, з яких сплачується податок (різні форми доходу).

3. Об’єкт оподаткування – те що оподаткується податком.

4. Одиниця оподаткування – одиниця обчислення об’єкту оподаткування (гривня, гектар).

5. Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

6. Податковий тягач – величина податкової суми.

7. Податкові платежі – різні види податків.

29 вопрос. Пода́тки — це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у термінах, передбачених законодавством.

Класифікація податків:

1) в залежності від того, ким запроваджуються і у розпорядження кого надходять, розрізняють:

§ загальнодержавні податки;

§ місцеві податки.

б) за механізмом формування податки поділяють на прямі і непрямі.

Прямі податки – це податки, об’єктом оподаткування яких є дохід чи майно платника.

Непрямі податки – це податки, об’єктом яких стає обіг і споживання певних товарів та послуг (частина їх вартості).

в) в залежності від кінцевого використання податків вони поділяються на:

§ загальні – надходять у бюджет держави і призначаються для фінансування самих різних заходів;

§ цілові – надходять у розпорядження держави і мають конкретне цілове призначення (платежі у Пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд зайнятості).

г) за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом;

§ прогресивний податок – ставка податку підвищується із зростанням доходу;

§ регресивний податок – ставка податку знижується по мірі зростання доходу;

§ пропорційний податок – ставка податку залишається незмінною незалежно від розмірів доходу і його зміни.

Найважливішою умовою ефективного функціонування фіскальної системи є помірність податкових зборів. Високі податкові ставки створюються ряд проблем в економіці:

1) вони здатні підірвати стимули, зацікавленість домашніх господарств та підприємств у підвищенні ступені своєї економічної активності;

2) застосовує високі ставки податків, держава може отримати менший дохід від податкових находжень.

Крива Лаффера.

3) Високі ставки податків стимулюють процеси приковування доходів і збільшення тіньового сектору економіки.

30 вопрос. Дискреційна фіскальна політика – це – спрямовані зміни обсягів державних витрат, податків та сальдо держбюджету внаслідок спеціальних рішень уряду, спрямованих на зміну рівня зайнятості, обсягу виробництва та темпів інфляції.

Не дискреційна фіскальна політика – це автоматичні зміни обсягів державних витрат, податків та сальдо держбюджету внаслідок циклічних коливань сукупного доходу.

За не дискреційної фіскальної політики бюджетний дефіцит чи бюджетний надлишок виникають автоматично внаслідок дії вбудованих стабілізаторів економіки.

Вбудований (автоматичний) стабілізатор – економічний механізм, який дозволяє знизити амплітуду циклічних коливань рівнів зайнятості та випуску без змін економічної політики уряду.

До складу вбудованих стабілізаторів входять прогресивна система оподаткування, система трансфертних платежів.

31 вопрос. Механізм податкової мультиплікації пов’язаний з багаторазовою реакцією споживання на одноразову зміну податків.

Механізм податкової мультиплікації.

∆Т↓=>

=>ВД > на ∆Т ↑=>

=>С↑ на в · ∆Т ↑=>

=>сукупні витрати ↑ на в · ∆Т ↑=>

=>Y↑ на в · ∆Т ↑=>

=>С↑ на в · (в · ∆Т) ↑=>

=>сукупні витрати ↑ на в² · ∆Т ↑=>

=>Y↑ на в² · ∆Т ↑=>

=>С↑ на в · (в² · ∆Т) ↑=>

Мультиплікатор податків.

Y = C + I

C = а + в (Y - T)

Y = а + в (Y - T) + I

Y = в Y + в T + a + I

Y - в Y = - в T + a + I

Y (1- в) =- в T + a + I

m_t =

∆Y = ∆Т · m_t – приріст сукупного доходу внаслідок зміни податків.

Якщо припустити, що всі податкові надходження у держбюджет залежать від динаміки поточного доходу Y,то податкова функція має вигляд:

T = t · Y

Повна податкова функція має вигляд:

T = T _a + t Y

де T _a – автономні податки, які не залежать від величини поточного доходу Y (податки на нерухомість, спадщину, тощо);

t – податкова ставка.

32 вопрос. Державний бюджет – це фінансовий план доходів та витрат держави на певний період (як правило на рік).