Правові заходи забезпечення екологічної безпеки

Екологічна безпека на території України забезпечується здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, еко-номічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. За своїм змістом державно-правові заходи не однорідні. Їх можна розподілити на кілька видів залежно від спрямованості дій: організаційно-превентивні, регулятивно-стимулюючі, розпорядчо-ви-конавчі, охоронно-відновлювальні та забезпечувальні. Організаційно-превентивні заходи. Вони спрямовані на виявлення екологічно небезпечних для навколишнього природного середовища та здоров’я людини територій, зон, об’єктів і видів діяльності, а також здійснення певних заходів для попередження виникнення екологічної небезпеки. До них належать: 1) обліково-установчі; 2) реєстраційні; 3) експертно-оцінювальні; 4) інформаційно-прогностичні. Крім цього, в Україні розвиваються екологічний аудит, екологічне страхування. Обліково-установчі заходи передбачають виявлення, інвентари-зацію, класифікацію небезпечних зон, об’єктів, територій і джерел. Реєстраційні заходи включають паспортизацію екологічно небезпечних об’єктів¹, сертифікацію, підтвердження відповідності, лі-цензування, реєстрацію екологічно небезпечних джерел. У разі ви-пуску екологічно небезпечної продукції вона підлягає сертифікації². У процесі сертифікації видається сертифікат відповідності, що підтверджує відповідність продукції українським стандартом. Третю групу організаційно-превентивних заходів забезпечення екологічної безпеки становлять експертно-оцінювальні. До них входять проведення екологічної експертизи об’єктів і комплексів, у тому числі військових та оборонних, що являють екологічну небез-пеку для навколишнього природного середовища, життя та здо-ров’я населення, запровадження попередньої оцінки екологічного впливу цих об’єктів, проведення відкритих громадських слухань, обговорення населенням проектів екологічно небезпечної діяль-ності, що їх передбачають реалізувати. Остання група — інформаційно-прогностичні заходи. До них нале-жать прогнозування, планування, моніторинг, інформування та інші заходи, що розглядаються як функції управління в галузі екології. Регулятивно-стимулюючі заходи. Вони являють собою систему юридичних норм і правил, спрямованих на регулювання відносин, забезпечення дотримання пріоритетів, нормативів, стандартів, лімітів та інших вимог у галузі екологічної безпеки. Згідно з приписами чинного законодавства розробляються: екологічні стандарти; екологічні нормативи; екологічні ліміти²; пра-вила проектування та експлуатації небезпечних об’єктів, поводжен-ня з екологічно небезпечними речовинами та джерелами тощо. Розпорядчо-виконавчі заходи. Вони полягають у реалізації пев-них функцій у сфері забезпечення екологічної безпеки з боку спеціально уповноважених органів. Найбільш важливі положення в цій сфері закріплені в Конституції України, згідно з якою на ви-конавчі органи, включаючи Президента України, покладений обов’язок у здійсненні політики в галузі екологічної безпеки. Пре-зидент України зобов’язаний вживати заходів до забезпечення національної безпеки, в тому числі й екологічної, оскільки вона є її складовою частиною. Однією з основних у цій галузі є контроль-но-наглядова функція державних органів, яка спрямована на до-гляд і перевірку дотримування підприємствами, установами, ор-ганізаціями і громадянами вимог екологічного законодавства і за-стосування заходів попередження екологічних правопорушень. Охоронно-відновлювальні заходи. Ці заходи спрямовані на ло-калізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику, встановлення статусу осіб, які потерпіли віднаслідків екологічної небезпеки¹. Вони передбачають встановлен-ня, наприклад, правового режиму зон надзвичайної екологічної си-туації.