Визначають глибину зони можливого зараження(Г)

Визначають глибину зони можливого зараження(Г).

а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe₁₎:

Qe₁ =K₁ ∙ K₃ ∙ K₅ ∙ K₇ ∙ Q₀, (т) (3.1)

де: К₁ - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (табл.1);

К₃ - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);

К₅ - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

при інверсії К₅=1, при ізотермії К₅=0.23 і при конвекції К₅=0.08;

К₇ - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);

Q₀ - кількість викинутої НХР.

б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г₁).

Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г₁ визначається інтерполяцією двох найближчих значень.

Приклад: Розрахункова кількість Q_e1=1,66 т

За умовою: V_в=5м/с

Тоді: Г₁= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1) / (3-1) = 2,09 (км)

в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe₂):

Qe₂ = (1-K₁) ∙ K₂ ∙ K₃∙ K₄ ∙ K₅ ∙ K₆ ∙ K₇ ∙ (т) (3.2)

де: К₂ - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 1);

К₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3);

К₆ - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, що розлилася, т/м³ (табл. 1);

h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.

г) розраховується коефіцієнт К₆:

К₆=N^0,8, при N<Т (3.3)

К₆=Т^0,8, при N≥T

де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)

T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.

(3.4)

д) для знайденої величини Q_e2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г₂) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г₁).

Отримані значення Г₁ і Г ₂ – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

е) повна глибина зони зараження Г_п, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

Г_П = Г₁₍₂₎ + 0.5 ∙ Г₂₍₁₎ (3.5)

де: Г₁₍₂₎ - більша за розміром Г₁ і Г₂;

Г₂₍₁₎ - менша за розміром Г₁ і Г₂;

є) Отримане значення повної глибини зараження Г_п порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п^' , що визначається за формулою:

Г′_п = N · V_п, (км) (3.6)

де: N - час від початку аварії, год;

V_п - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год (табл. 4).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г _п і Г ′ _п.

Г= min (Г _п; Г ′ _п)

3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (S_ф) хмарою НХР.

S_ф =К ₈ · (Г_п) ² · N ^{0, 2}, (км ²) (3.7)

де: К₈ - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії К₈=0,081, при ізотермії К₈=0,133, при конвекції К₈=0.235).

3.1.3. Визначають площу зони можливого зараження(S_м) хмарою НХР.

S_м = 8,72 ∙ 10^-3 ∙ (Г_п)² ∙ φ, (км²) (3.8)

де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).

3.1.4. Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = x/V_п, (год.) (3.9)

де: x - відстань від джерела зараження (ХНО) до заданого об’єкту (км).

3.1.5. Час перебування людей в ЗІЗ визначається за табл. 6.

3.1.6. Можливі втрати робітників і службовців на ОГ (з врахуванням структури втрат) визначаються з використанням таблиці 7.

Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Результати оцінки хімічної обстановки

Джерело зара-ження	Тип НХР	Кіль-кість НХР, т	Глибина зони зараження км	Площа зони можливого зараження НХР, км2	Площа зони фактичного зараження НХР, км2	Час підходу зараженого повітря до заданого ОГ, год.	Тривалість уражаючої дії НХР, год.	Можливі втрати від дії НХР, чол.
~	~	~	~	~	~	~	~	~

І V. ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ОГ

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

- загальна вмістимість захисних споруд на ОГ - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

- система повідомлень діє оперативно і надійно.

4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю.

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.

Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ:

а) площа підлоги:

– 0,5 м²/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м² на одного працюючого на пункті управління (ПУ);

– 0,4 м²/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об’єм приміщень – не менше 1,5 м³/людину;

в) висота приміщень не більше 3,5 м:

– при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

– при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.