Методичні вказівки до вивчення теми. Необхідно звернути увагу на небанківські кредитні установи, які існують в Україні

Необхідно звернути увагу на небанківські кредитні установи, які існують в Україні. Вміти з'ясувати роль небанківських кредитних установ у нагромадженні та мобілізації грошового капіталу. Звернути увагу на учасників ринку цінних паперів, які створюють істотну конку­ренцію банкам під час здійснення ними інвестиційних та довірчих операцій. Охарактеризувати роль контролюючих органів та макроекономічне значення регулювання діяльності інвестиційних фондів та компаній, довірчих това­риств, страхувальників.

Слід запам'ятати, що основні форми діяльності небанківських кредитно-фінансових установ на ринку по­зичкових капіталів зводяться до акумуляції збережень на­селення, надання кредитів корпораціям та через облігаційні позички, іпотечних та споживчих позик.

Фінансове посередництво — це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи.

Економічна відмінність між банками і небанківськими фінансовими посередниками вимагає чіткого визначення сутності банку. Без цього законодавство не зможе забезпечити ефективне регулювання банківської діяльності.

Банк в економічному розумінні — це фінансовий посередник, що виконує комплекс базових операцій, які в сукупності представляють закінчений процес посередництва.

Банківська система — це не проста сукупність окремих банків, а свідомо побудована на законодавчій основі їх єдність з чітким визначенням місця, субординації та взаємозв'язків окремих її елементів та ланок. Вона виконує свої специфічні функції і роль в економіці, які хоч і пов'язані з функціями і роллю окремих банків, проте не повторюють їх і не зводяться до них, а мають самостійне значення.

Слід звернути увагу на те що банківська система має багато спільних рис з іншими економічними системами, що ставить її в один ряд з найвищими ієрархічними структурами цілісної економічної системи країни. Проте вона має і свої специфічні риси, які виділяють її з ряду інших систем і надають їй статусу самостійного економічного явища.

В Україні небанківські фінансові посередники набули меншого розвитку, ніж банки. Причини гальмування розвитку цих посередницьких структур грошового ринку криються теж у недостатньому поступові економіки, у повільній її ринковій трансформації, у низькому життєвому рівні населення та незначних грошових заощадженнях.

План практичного (семінарського) заняття

1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.

2. Банки, як провідні суб’єкти фінансового посередництва.

3. Небанківські фінансово-кредитні установи.

Питання для самоконтролю:

1. Чи всіх посередників грошового ринку можна назвати фінансовими? Чим характерна діяльність фінансових посередників?

2. У чому полягає економічне призначення фінансового посередництва?

3. Чи всі види банків виконують посередницьку функцію на грошовому ринку?

4. Як можна відрізнити спеціалізований банк від небанківської фінансово-кредитної установи?

5. Як можна відрізнити спеціалізований банк від небанківської фінансово-кредитної установи?

Теми докладів:

1. Особливості побудови банківської системи України.

2. Значення фінансового посередництва для розвитку національної економіки.

3. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх місце на грошовому ринку.

4. Що таке базові операції банку і чому банківське законодавство не дозволяє їх виконувати небанківським фінансовим посередникам і одночасно дозволяє банкам виконувати небазові операції.