Розділ 3. Рекомендації для санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір`я») по вдосконаленю та оптимізації основних фондів

Розділ 3. Рекомендації для санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір`я») по вдосконаленю та оптимізації основних фондів.

3.1. Вдосконалення та шляхи оптимізації основних фондів на ТОВ «Сузір`я» (санаторій «Квітка Полонини»)

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних фондів підприємства є такі:

1) Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних фондів.

2) Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:

¾ поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;

¾ удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

¾ зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

¾ підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.

Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб.

Для підприємств санаторно-курортного бізнесу, що працюють у умовах ринкової економіки, мають місце економічні ситуації, пов`язані з коливанням попиту на окремі тури з причин сезонності та інших. Це спричиняє зміну обсягів виробництва готельних послуг та їх продажів, що, своєю чергою, серйозно впливає на собівартість послуг і фінансові результати готелю. Для санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я»), що стикається з проблемою високої собівартості, пропонується ефективна затратна політика, що містить:

* розрахунок собівартості способом “директ-костинг”(Директ-костинг – це система управлінського обліку, яка базується на класифікації витрат на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень.);

* виявлення резервів економії витрат;

* спроби зниження розміру й рівня собівартості продукції, послуг;

* контролю над станом і характером змін фактичної собівартості.

Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних чинників підвищення прибутковості санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я»). Головними джерелами економії, застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів, як вода і електроенергія, є застосування нових технологій. Проте, варто відмітити, що перед тим, як упроваджувати такі системи, необхідно зіставити витрати, які понесе санаторій «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») у зв'язку з цим і ті вигоди, які будуть отримані надалі. Але, майже завжди застосування нових ресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економія ресурсів, що покриває витрати. До таких технологій відносяться:

1) система освітлення на фотоелементах (реагують на рух) − якщо встановити таку систему в коридорах на поверхах, де розташовуються номери можна добитися значної економії електроенергії, оскільки коридори повинні в обов'язковому порядку бути освітлені цілодобово незалежно від того, чи проживає хтось в номерах на даному поверсі, або він порожній;

2) крани у ванних кімнатах на фотоелементах − діє за тим же принципом, адже інколи відпочиваючі забувають закрити крани і вода виливається «на вітер», а у деяких випадках може залити номер і це призведе до ще більших затрат;

3) система автоматичного відключення світла в номерах  світло гасне протягом 1 хвилини після того, як гість виходить з номера. Також в цілях економії інших видів ресурсів доцільно замінювати деякі з них, використання яких є витратним і нераціональним, на новий вигляд матеріальних ресурсів;

4) кускове мило, можна замінити на краплин­не. Його вистачає на довший час і воно виглядає більш есте­тично.

Можна з упевненістю сказати, що процес пошуку нових можливостей і шляхів економії матеріалів це в деякій мірі процес творчий, такий, що вимагає від керівництва санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») не тільки хорошого знання про нові технології і матеріали, які є на ринку, але також іноді і неординарних рішень, ведучих до успіху.

Ефективність роботи санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») в значній мірі залежить від управління матеріальними ресурсами  планування, нормування, забезпеченості і використання, а також організації їх зберігання. Це обумовлено такими чинниками значущості матеріальних ресурсів у виробництві:

 витрати на матеріальні ресурси - основна частина собівартості продукції;

 виробничі запаси складаються з основної суми власних оборотних коштів, тому прискорення їх оборотності - великий резерв підвищення ефективності;

 правильна організація управління матеріальними ресурсами - умова ритмічності виробництва;

 посилення нормування споживання матеріальних ресурсів і лімітацію вимагають посилення режиму економії.

Створення і зберігання запасів зв'язане з великими витратами, щорічна сума цих витрат, по оцінках закордонної статистики, зазвичай перевищує четвертую частину вартості самих запасів. Тому дуже важливо в умовах ринку визначити оптимальну величину цих витрат, яка забезпечувала б ефективне функціонування виробництва при мінімальному об'ємі витрат на його матеріально-технічне забезпечення. Витрати на створення і зберігання запасів залежать від величини виробничого запасу, страхування вартості змісту складів, витрат, пов'язаних з втратами (псування, старіння і ін.) і інших.

Але в той же час при створенні і зберіганні запасів треба брати до уваги і невартісні чинники. Тут треба мати на увазі гарантії відносно якості, досвід постачальника, упевненість в постачанні і бажану перспективу взаємин між постачальником і покупцем (виробником). Важливим є також транспортний чинник, який у ряді випадків грає важливіше значення, ніж ціна ресурсу. Адже може скластися таке положення, коли заявлена постачальником висока ціна при перевезенні в 10 км. виявиться вигіднішою за низьку ціну, названу постачальником, що знаходиться за 200 км.

Регулюванню запасів присвячено багато досліджень, і на це є достатньо підстав. Це і зрозуміло: вигода в результаті раціонального підходу до регулювання запасів досягає, як показує практика, істотних розмірів. Це особливо важливо для санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я»), що потребує запасів у великих розмірах.

Важливим моментом в розрахунку запасів є знання витрат, пов'язаних з ними. Найбільш істотними з них є:

1) вартість оформлення замовлення. Тут, як і у будь-якому випадку, виникають як постійні, так і змінні витрати. Постійні витрати  це заробітна плата працівників відділу постачання, вкладення в устаткування, накладні витрати, розраховані на певний об'єм сировини. Змінні витрати залежать від способу оформлення замовлення, вартості пересилки документів, збільшення числа замовлень і інших чинників.

2) витрати на поточні запаси. Відомо, що кожне підприємство з метою безперебійного функціонування повинне підтримувати мінімальні запаси. І в цьому випадку запаси стають до певної міри формою капіталовкладень. В даному випадку капітал зв'язаний в матеріалах, сировині і товарах. І, природно, якби він був вільний, то він знайшов би своє застосування: навіть помістивши його в банк, можна було б отримувати відсоток. Іншими словами, з погляду економічної науки, створення навіть мінімальних запасів викликає витрати у формі невикористаних можливостей. Поточні витрати на запаси повинні також включати складські витрати. Вони виникають із збільшенням запасів в порівнянні з нормованим об'ємом, оскільки в цьому випадку потрібне розширення складів і т.п. У поточні витрати санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») також слід включити витрати на страхування, псування товарів, розкрадання і т.д.

Найважливішою умовою для вдосконалення управління матеріальними ресурсами санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») є зниження їх витрат на одиницю продукції, зниження матеріаломісткості. У зв'язку з цим необхідно знижувати норми витрачання матеріалів. До матеріальних ресурсів, норми витрат на яких встановлюються в натуральних вимірниках, відносяться сировина і матеріали, паливо і енергія на технологічні цілі, пристосування цільового призначення і окремі види матеріалів допоміжного технологічного призначення. По решті матеріальних ресурсів (запасні частини, матеріали для догляду за технологічним устаткуванням і поточного ремонту будівель і споруд) витрати нормуються по укрупнених нормативах з урахуванням вигляду і об'єму робіт, вони є складовою частиною кошторисних ставок витрат по обслуговуванню виробництва і управлінню, включаючи витрати на зміст і експлуатацію інформаційно-технічних центрів. Під нормою витрати матеріальних ресурсів розуміються їх максимально допустимі величини, при яких забезпечується виробництво одиниці продукції (вироби) певного вигляду і встановленої якості в умовах налагодженого виробництва. Нормування матеріальних ресурсів включає розробку, твердження, впровадження і використання встановлених норм і нормативів витрати в конкретних виробничих умовах.

У системі матеріальних норм виділяють чотири основні групи норм:

 норми витрати в основному виробництві;

 норми витрати на допоміжні та інші потреби;

 норми витрати паливно-енергетичних ресурсів;

 норми витрати на ремонт і експлуатацію основних засобів.

Формування норм по кожній групі полягає, як правило, з двох етапів: розрахунку індивідуальних норм і формування укрупнених (звідних) норм. До складу норм витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції не включаються втрати і відходи понад затверджені норми і нормативи природного спаду, втрату при транспортуванні і зберіганні, а також витрати, обумовлені відступом від встановлених вимог до якості сировини і матеріалів, пов'язані з виробничим браком, випробуванням нових зразків, ремонтом устаткування, відробітком технологічних схем і агрегатів, порушенням і відступом від регламентованих процесів і режимів роботи, профілактикою устаткування, і інші аналітичні види витрат. Норми витрати матеріальних ресурсів встановлюються з точністю не менше 0,05% розрахункового значення норми. Нормування проводиться по кожному елементу матеріальних витрат виходячи з особливостей використання матеріалів.

Норматив по сировині і основним матеріалам визначається виходячи з одноденної витрати відповідного виду матеріалів, узятих по кошторису витрат на виробництво по кварталу з найбільшим об'ємом виробництва і норми запасу в днях.

Н = Ро * Нз, де

Н - норматив оборотних коштів по сировині і основним матеріалам;

Ро - одноденна витрата відповідного виду матеріалів;

Нз - норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по сировині і основним матеріалам включає транспортний запас; час по доставці, прийманню, складуванню матеріалів; поточний запас; страховий запас; підготовчий запас. Транспортний запас враховує тривалість перебування сплачених вантажів в дорозі і визначається різницею часу знаходження матеріалів в дорозі і часу на оборот платіжних документів. Тривалість вантажообігу по сировині і матеріалам визначається виходячи з фактичних даних за минулий період або на підставі консультацій з транспортними організаціями, які визначають тривалість пробігу вантажу від кожного постачальника. Тривалість документообігу включає час, необхідне постачальникові для оформлення розрахункових документів і надання їх в банк, для обробки документів в банці постачальника, час поштового пробігу документів, час для обробки документів в банці покупця. На підприємствах, що мають широку номенклатуру споживаної сировини і напівфабрикатів, що поступають від великого числа постачальників або в тих випадках, коли матеріали в дорозі займають незначну питому вагу в загальних залишках сировини і матеріалів, транспортний запас може бути визначений на підставі звітних даних за ряд років шляхом ділення фактичного середньоквартального залишку в дорозі на одноденну витрату сировини і матеріалів. Для цього з фактичних матеріалів в дорозі виключаються вартість вантажів, що затрималися в дорозі понад встановлені норми просування, а також суму, неправильно або помилково віднесені на рахунок «матеріали в дорозі». Не враховується транспортний запас, коли матеріали поступають в день їх оплати або раніше терміну надходження розрахункових документів. Норма оборотних коштів по доставці, прийманню, складуванню розраховується відповідно до встановлених технічних норм на кожну операцію на підставі досвідчених даних або шляхом хронометражу. У практиці господарювання ця норма встановлюється в розмірі від 25% до 50% до середніх інтервалів постачання по кожній групі основних матеріалів залежно від галузі.

Поточний запас забезпечує безперебійну діяльність підприємства і є основною частиною оборотних коштів. Тривалість інтервалу між черговими постачаннями встановлюється на основі договорів з постачальниками. На підприємствах, де сировина і матеріали споживаються щодня і рівномірно протягом долі, поточній запас встановлюється у розмірі 50% від тривалості інтервалу між двома суміжними постачаннями. Страховій запас створюється для забезпечення безперебійної роботі підприємства на випадок порушень періодичності постачань матеріалів. Розмір його залежіть від частоті постачань, кількості і віддаленості постачальника. Норма страхового запасу встановлюється у розмірі 50% від потокового складського запасу. Підготовчий запас - це година, необхідний для підготовки і запуску у виробництво матеріалу, що поступає. Розмір підготовчого запасу визначається шляхом множення середньодобової споживи в матеріалі на якийсь годину, необхідне для підготовки матеріалів у виробництво. Нормування оборотних коштів по допоміжних матеріалах. До допоміжних матеріалів відносяться ті матеріали, які не є складовою частиною продукції, але беруть участь в її освіті або входять до складу продукції в невеликих кількостях для додання певних властивостей. Характерним для допоміжних матеріалів є те, що вони відрізняються величезною номенклатурою і їх витрата на кожному підприємстві невелика.

В санаторії «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я»), де є матеріали, використовувані у великих кількостях, і матеріали, використовувані в невеликих кількостях, при нормуванні їх ділять на дві групи.

До першої групи відносяться матеріали, споживані у великих кількостях і на значну суму, і норматив по цій групі допоміжних матеріалів розраховується тим же методом, що і норматив по сировині і основним матеріалам.

До другої групи відноситься решта всіх допоміжних матеріалів, і розрахунок нормативу по цій групі проводиться за допомогою аналітичного методу, тобто виходячи з середньої величини фактичних залишків, що склалися, за минулий рік.

Середні залишки допоміжних матеріалів визначаються на підставі звітних даних на початок кожного кварталу, з них виключають всі зайві і непотрібні запаси.

Норма оборотних коштів по цій групі допоміжних матеріалів визначається шляхом ділення середньосклавшихся залишків на одноденну фактичну витрату цих матеріалів на виробництво. Умножаючи цю норму на одноденну планову витрату, визначають норматив по допоміжних матеріалах другої групи. Отже, одним з елементів процесу управління оборотними коштами підприємства є їх нормування. Незаповнення нормативу приводить до перебоїв у виробництві і реалізації товарів. Наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей відволікають з обороту грошові кошти і свідчать про недоліки в матеріально-технічному забезпеченні, неритмічності процесів виробництва і реалізації товарів. В умовах ринкової економіки однієї з найважливіших завдань кожного підприємства стає економія матеріальних ресурсів, оскільки саме матеріальні витрати складають велику частину витрат виробництва, від яких безпосередньо залежить величина прибули. А прибуток в умовах ринкової економіки - основне джерело життєзабезпечення підприємства. Розрізняють джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія. Шляхи (або напрями) економії показують, яким чином, за допомогою яких заходів може бути досягнута економія. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами слід розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. З погляду сфери виникнення і використання резервів економії матеріальних ресурсів вони можуть бути підрозділені на три групи: Використання досвіду зарубіжних країн при аналізі матеріальних ресурсів. Запаси підприємства обумовлені перервою в обороті продукції (товари, сировина, готова продукція) між різними фазами циклу: постачання - виробництво - збут. З розвитком економічної кризи, з переходом на нові методи «управління потоками засобів» роль запасів повністю змінилася. Економічний і фінансовий аналітик підприємства не може ігнорувати цю радикальну еволюцію, яка обумовлює прочитання фінансових документів підприємства.

Традиційна концепція про роль запасів. В рамках управління за системою Тейлора наявність запасів на підприємстві розглядається як необхідна умова по двох основних причинах.

По-перше, при функціональному підході закупівлі і виробництво партіями відбуваються у вузькоспеціалізованих установах. Останні, у свою чергу, прагнуть до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається, і придбанням товарів. Ця політика масових закупівель (виробництва) вимагає запасів які дозволяють відповідним службам здійснювати політику «оптимальних» закупівель в очікуванні, коли служби-споживачі зажадають ці закупівлі.

По-друге, запаси вважаються необхідними, оскільки вони є елементами безпеки для підприємства:

 при труднощах постачання

 сировина і матеріали;

 перед виробничим ризиком (поломки, страйки, брак і т.д.);

– запаси напівфабрикатів і кінцевої продукції;

при коливаннях продажів;

запаси кінцевої продукції.

Запаси санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») містять зазвичай мінімальний рівень, відповідний політиці закупівель і виробництву партіями, до якого додається більш менш значний запас. Нова концепція ролі запасів в контексті нових методів управління. У новій концепції управління (розробленою японцями) запаси не допускаються, вважаються даремними і одночасно небезпечними. В умовах попиту, що росте, і стабільної продукції підприємство може дозволити собі запаси, які рано чи пізно у нього закінчаться, але в умовах нестабільного ринку з високим рівнем конкурентної боротьби така політика складування все менш можлива.

Перехід санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») до умов виробництва «точно в строк» буде виправдовуватися необхідністю пристосуватися до попиту споживачів, перетворює виробництво на потік і робить непотрібними запаси. Створення запасів страхового призначення може привести до політики всеприпустимості, зокрема, допущення бракованих товарів. Отже, в рамках концепції управління промисловими потоками «точно в строк» різке скорочення запасів є свідоцтво того, що обслуговування споживачів поліпшується.

Якщо кожен виробничий осередок проводить продукт без дефекту, який потрібний наступному по ланцюжку осередку, то знадобляться лише запаси, викликані наступними причинами:

 розривом в часі між оцінками продажів в короткостроковій перспективі і отриманими замовленнями;

 потребою в деталях, що забезпечують взаємозв'язок між нижчими і вищими рівнями.

Якщо санаторію «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я») вдасться значно скоротити час свого циклу і отримати відмінні прогнозні оцінки за якістю, запаси повинні складати лише незначну частину інвестицій підприємства. Таке різке скорочення запасів, очевидно, має значну дію на функцію складування. Її значення не тільки різко падає, але вона повинна сильно перебудуватися. Фактично епоха централізації функцій складування сировини у кінцевої продукції пройшла. Щоб реалізувати політику «точно в строк» в санаторії «Квітка Полонини» (ТОВ «Сузір’я»), необхідно збалансувати запаси з виробництвом. Функція складування децентралізується, «залучається» безпосередньо до ланцюга операцій. Це ще один приклад дезінтеграції (деспеціалізації) функцій, успадкований від системи Тейлора.

3.2. Шляхи підвищення ефективності управління товарно-матеріальними ресурсами ТОВ «Сузір`я» (санаторій «Квітка Полонини»)

В умовах жорсткої конкуренції, економічної нестабіль­ності, нестачі вільних фінансових коштів раціональне та ефек­тивне управління товарно-матеріальними ресурсами для санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») має дуже велике значення для підтримки необхідного рівня конкурентоздатності підприємства індустрії гостинності, як з погляду забезпечення поточної діяльності в ринкових умовах (велика частина господарських операцій полягає в русі товарно-матер­іальних потоків), так і для досягнення стратегічних цілей у май­бутньому (вивільнення фінансових коштів для впроваджен­ня сучасних технологій, диверсифікованості готельних послуг). Це обумовлено колом факторів, які впливають на тенденції зро­стання даної складової в собівартості готельних послуг. Рух товарно-матеріальних ресурсів, що цілком залежить від рівня та ефективності управлін­ня даним потоком, визначає рівень ефективності операційної системи готельного комплексу, її технічного і технологічного розвитку. Тому проблеми, що виникають у процесі споживан­ня і виробництва товарно-матеріальних ресурсів, в остаточному підсумку виходять на одне з ключових місць і формують імідж санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») не лише на внутріш­ньому, але і на зовнішньому ринках.

Управління запасами — це функціональна діяльність, мета якої — привести загальну суму річних витрат на утримання за­пасів до мінімуму за умови забезпечення якісного обслугову­вання гостей. Згідно з іншим визначенням управління запаса­ми - це забезпечення і підтримка оптимальної кількості і типів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного пла­ну готелю. [52]

Запаси виконують кілька важливих функцій, що сприяють гнучкості системи управління готелем, а саме: функцію нагро­мадження, функцію захисту від зміни цін та інфляції, функцію управління витратами за допомогою використання дисконта, що залежить від розміру замовлення на товарно-матеріальні ресурсі.

Загальна схема управління товарно-матеріальними ресурсами санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») бу­дується так:

1. Вибір постачальників.

2. Закупівлі.

3. Контроль за станом ціни і якості.

4. Розміщення товарів і матеріалів.

5. Переміщення товарів і матеріалів.

6. Надання готельної послуги.

7. Реалізація готельної послуги.

Важливість ефективного управління -матеріальними ресурсами на всіх етапах діяльності оздоровниці пояснюється тим, що готельна послуга як остаточний продукт характеризується незбереженням, не­відчутністю, а це значною мірою ускладнює процес її надання і робить управління товарно-матеріальними ресурсами оздоровниці однією з найвідповідальніших і складних ланок у системі надання послуг, що має на меті за­доволення потреб кожного конкретного гостя в конкретний час, з постійною високою якістю. Тому надзвичайно важливим є розвиток і удосконалення системи управління -матеріальними ресурсами в оздоровниці. Ця система повинна підтримувати оптимальний рівень товарно-матеріальних ресурсів, оскільки якщо цей рівень буде нижчий від необхідного, мож­ливі втрати фінансових коштів, надлишковий рівень товарно-матеріальних ресурсів при­зведе до зростання витрат на їхнє обслуговування. У більшості випадків, через неефективне і нераціональне використання товарно-матеріальних ресурсів в санаторії «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») виникає недостача оборотних коштів і виникає необхідність залучення додаткових для їх нормального функціонування, що у свою чергу приводить до додаткових витрат.

Витрати на товарно-матеріальні ресурси (ТМР) санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») можна класифі­кувати так:

• капітальні витрати (витрати, пов'язані з вкладанням ка­піталу в ТМР);

• витрати, пов'язані з оформленням замовлень на ТМР (підготовка та оформлення заявок на закупівлю необхід­них товарів і матеріалів);

• витрати зберігання (складське господарство, приймання товарів і матеріалів на склад, видача зі складу і переміщен­ня у складському приміщенні);

• витрати, пов'язані із знецінюванням ТМР (зміна власти­востей товарів і матеріалів, дрібні крадіжки, фізичний і мо­ральний знос);

• витрати, пов'язані зі страхуванням;

• витрати, пов'язані з податками;

• інші витрати (витрати, пов'язані з терміновою закупівлею ТМР, витрати від скорочення виробництва і реалізації то­варів і послуг);

• витрати, пов'язані з розміщенням замовлень;

• витрати, пов'язані з перевіркою та аналізом замовлень.

Управління ТМР складається з ряду відособлених процесів і функцій, що носять суперечливий характер. Кожен функціо­нальний підрозділ діє відповідно до поставлених перед ним мети, завдань і критеріїв щодо збільшення прибутку і мінімізації витрат у собівартості готельних послуг. У цих умовах виникає необхідність комплексного, системного підходу до оптимізації параметрів ТМР, що надасть можливість забезпечити реальне і постійне зростання ефективності роботи операційної системи готелю за допомогою постачальницько-збутових операцій, як ключового елемента у виробничо-господарській діяльності го­телю.

Існують різні підходи і шляхи удосконалення і підвищення ефективності управління ТМР для санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я»). Ми виділимо два взає­модоповнюючих підходи її удосконалення.

Перший підхід - по­в'язаний з поліпшенням взаємодії між різними підрозділами і службами готелю за рахунок підвищення координації діяльності підрозділів у процесі управління ТМР, а також за рахунок по­ліпшення та удосконалення фінансово-постачальницько-виробничо-збутових процедур і операцій.

Другий підхід - це впровадження у виробничо-господарську діяльність санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») су­часних інформаційних технологій, що дозволяють оптимізувати і полегшити щоденне виконання обліку і контролю ТМР.

Завдяки першому підходу увага приділяється забезпечен­ню більш тісної взаємодії між усіма службами і підрозділами прямо або побічно пов'язаними з процесом управління ТМР у готелі. Тобто основна увага приділяється підвищенню ефектив­ності управління товарно-матеріальними потоками на всіх ета­пах:

− закупівля;

− виробництво;

− надання послуг.

Цей підхід забез­печується за рахунок підвищення ефективності роботи основ­них служб і підрозділів у сфері управління ТМР, а також спеціалізованого підрозділу (служба матеріально-технічного постачання), що контролює рух товарно-матеріальних потоків від моменту закупівлі матеріалів до моменту надання послуг гостям, забезпечуючи постійний синтез виробничих і збутових планів, оперативно вирішуючи конфлікти і труднощі, які ви­никають на всіх стадіях управління ТМР. У рамках даної систе­ми поєднуються і взаємопов'язуються усі види діяльності з уп­равління ТМР готелю. Цей підхід орієнтований на підвищення ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів у всьому ланцюзі — постачання та надання послуг, більше всього прийнятний для готелів. Варіант інтегрованої структури, що складається з шести функціональних блоків, поданий нижче, який пропонується для санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я»).

Етапи управління товарно-матеріальними ресурсами готелю:

1). Аналіз

- аналіз і контроль показників ефективності руху і використання ТМР у всіх ланках постачальницько-виробничо-збутової системи готелю;

- аналіз заявок, що надійшли, вироблення і пропозиція варіантів використання товарів і матеріалів;

- аналіз і управління поточним станом запасів за номенклатурою та асортиментом;

- аналіз витрат з управління та обліку;

- аналіз потреб продуктивності праці в системі управління МТР і ефективності обслуговування гостей;

- аналіз ефективності закупівельних операцій;

- аналіз витрат надання послуг і цін;

- аналіз статистичних досліджень;

- аналіз виробничих можливостей постачальників.

2). Організація

- організація процесу закупівель і поставки ТМР;

- організація зберігання матеріалів і товарів;

- організація зберігання готової продукції;

- організація розподілу та обслуговування споживачів;

- організація поставок товарів та матеріалів;

- організація переміщення товарів та матеріалів у ході опрацювання.

3). Контроль

- контроль за використанням заявок;

-контроль за виконанням стратегічних, тактичних, оперативних планів в управлінні ТМР;

- контроль якості ТМР;

- контроль і активне регулювання використання ТМР.

4). Планування

- стратегічне, тактичне та оперативне планування потреби в товарах та матеріалах;

-розробка графіків закупівлі.

5). Координація та регулювання

- координація роботи усіх функціональних і лінійних служб;

- співставлення різних методів відвантажень;

- розробка маршрутів перевезення;

- розробка графіків.

6). Дослідження

- дослідження й аналіз заявок, що надійшли, і вироблення пропозицій та варіантів використання різних матеріалів і товарів;

- конструювання вартості використання тих або інших видів матеріалів;

- дослідження, що проводяться з метою удосконалення форм документів (документообігу);

- дослідження ринку збуту;

- дослідження ринку матеріалів. [52]

Ця модель інтегрованої системи управління ТМР концентрує в собі завдання аналізу, організації, контролю, пла­нування, дослідження, координації і регулювання роботи опе­раційної системи санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») в області управління ТМР, за допомо­гою лінійних і функціональних підрозділів готелю, які мають певні завдання та функції. Для досягнення найбільшої ефек­тивності функції управління матеріальними ресурсами мають бути розподілені між всіма підрозді­лами санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») (фінансовий відділ, відділ матеріально-технічно­го постачання, юридичний відділ, служба управління номерним фондом, інженерно-технічна служба, планово-економічний відділ) для проведення єдиної політики в цій сфері.

Нормальне функціонування санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») в умовах ринку перед­бачає обов'язкове включення до функцій і завдань служби з уп­равління ТМР (служби матеріально-технічного забезпечення) дослідницько-аналітичної роботи, що полягає в аналізі якості матеріалів, які купуються, заміні одних матеріалів іншими, виборі постачальників на умовах тендеру. Також необхідна ком­плектація даної служби висококваліфікованими фахівцями, що здобули спеціальну підготовку із економічного аналізу і уп­равління ТМР. До завдань та функцій служби з управління ТМР повинні входити:

• аналіз, економічне дослідження і систематичне вивчення усіх факторів, що впливають на ефективність управління ТМР у ланцюзі постачання ТМР — надання послуг;

• аналіз витрат виробництва і цін (виявлення причин зміни цін, зіставлення вартостей аналогічних послуг, вивчення витрат виробництва і прибутку постачальника);

• визначення можливості ресурсного забезпечення вироб­ництва;

• вивчення впливу розташування готелів і складів поста­чальників на вартість покупних товарів і матеріалів;

• оцінка різних методів відвантажень, класифікація ван­тажів, пошук більш економічних методів;

• приймання і перевірка заявок;

• забезпечення мінімальних витрат по кожному виду товарів і матеріалів, конкретні споживчі властивості яких перед­бачається використовувати;

• аналіз витрат та їх облік;

• дослідження, що здійснюються з метою удосконалення форм і змісту документів (документообігу), спрощення роботи з обліку;

• аналіз продуктивності праці (вибір і встановлення показ­ників продуктивності праці);

• аналіз впливу мотивації на рівень продуктивності;

• організація зберігання ТМР (зберігання готових виробів, контроль запасів готової продукції, отримання сировини і матеріалів, організація зберігання матеріалів у готелі).

Нижче наведемо основні завдання і напрямки роботи ос­новних служб і підрозділів оздоровниці в процесі взаємодії зі служ­бою матеріально-технічного забезпечення.

Служба маркетингу здійснює:

− дослідження ринку збуту;

− проектування готельних послуг;

− аналіз потреб клієнтів і ефек­тивності обслуговування гостей;

− отримання статистичної інформації про споживані матеріали;

− дослідження ринку товарів і матеріалів;

− аналіз ефективності закупівельних операцій.

Інженерно-технічна служба здійснює:

− аналіз заявок і вироб­лення варіантів, за якими можуть бути отримані більш сприятливі варіанти цін по певних групах товарів і матеріалів;

− якісно-вартісний аналіз товарів і матеріалів, що купуються (пошук більш економічних товарів і матеріалів, дослідження їхнього призначення і технічних характеристик);

− поширення відповід­них відомостей;

− проведення круглих столів за участю представ­ників різних служб і обслуговуючого персоналу для стимулю­вання формування нових ідей з метою сприяння зниженню витрат, пов'язаних з використанням ТМР.

Бухгалтерія здійснює аналіз найбільш раціональних форм і термінів оплати ТМР.

Фінансовий відділ здійснює:

− загальноекономічний аналіз;

− вивчає вплив циклів економічного розвитку на потребу готелю в матеріалах;

− досліджує загальні тенденції руху цін на ТМР;

− до­сліджує вплив економічних змін на діяльність постачальників і конкурентів.

Плановий відділ здійснює:

− стратегічне, тактичне та опера­тивне планування потреби готелю у різних групах товарів і ма­теріалів;

− деталізацію довгострокового планування.

Застосування сучасних інформаційних технологій на основі штрихового кодування дозволяє:

− оптимізувати і полегшити що­денне виконання обліку і управління ТМР і надання послуг;

− підвищити ефективність взаємодії і взаємозв'язку між різними службами готелю;

− підвищити продуктивність і ефективність операційної системи готелю в цілому;

− зменшити кількість по­милок, що з'являються у економічній діяльності готелю; полег­шити контроль і облік (управління) ТМР готелю.

Розглянемо основні елементи і принципи побудови даної системи з використанням сучасних технологій штрихового ко­дування (автоматизованих за допомогою застосування у діяль­ності готелю активних контрольно-касових машин (Post- тер­міналів), сканерів, штрих-кодів, етикеткових принтерів і пор­тативних терміналів збору необхідної інформації) Для побудови подібної системи необхідна наявність в готелі розгалуженої ком­п'ютерної мережі, яка повинна містити в собі:

• місця для введення та отримання інформації від різних функціональних підрозділів готелю (економічний відділ, бухгалтерія, фінансовий відділ, плановий відділ, служба матеріально-технічного забезпечення, відділ маркетингу, інженерно-технічна служба);

• місця для введення та отримання інформації від різних струк­турних підрозділів готелю, що надають клієнтам різні послу­ги і товари (номерний фонд, гаражна служба, оздоровчий центр, складське господарство).

Розглянемо основні моменти функціонування цієї систе­ми. При прийомі товарно-матеріальних цінностей, що на­дійшли, або їх відпусканні на початковому етапі здійснюється маркування товару лінійним штрих-кодом. Дана операція здійснюється централізовано на складі при надходженні ТМР і передачі їх до різних підсистем готелю. Штрих-код містить внут­рішню необхідну інформацію, зокрема номер складу і код то­вару. При передачі товару зі складу до функціональних підрозділів і служб готелю, що беруть особисту участь у наданні послуг, на відповідний Post-термінал надсилаються всі не­обхідні дані (відбувається переміщення товару одночасно з інформацією в реальному режимі часу). З пост-терміналів інформація про використання або реалізацію різних товарів і матеріалів надходить на сервер комп'ютерної інформаційної системи. З сервера необхідна інформація про товаропотік над­ходить до різних відділів санаторію, де здійснюється її використан­ня та обробка. На підставі внутрішньої і зовнішньої інформації (співвідношення якості товару та його ціни, надійність поста­чальника, умови платежу) дирекція готелю здійснює вибір по­стачальників і способи постачання різних матеріалів і товарів.

Рівень ефективності управління ТМР санаторію «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я») є одним з ви­значальних чинників для підвищення рівня якості його послуг. Створення в санаторії «Квітка полонини» (ТОВ «Сузір`я»)і сучасних систем управління ТМР дає мож­ливість підвищити його рентабельність і конкурентоздатність, а також збільшити його завантаження.