Особливості нинішнього етапу перехідного періоду в Україні

Перехідний період – це обов`язково необхідний час для переходу держави від однієї політичної системи до іншої,тривалість якого визначається двома основними факторами: складністю перебудови всього політичного, соціально-економічного, духовного життя та послідовністю, рішучістю продуманих дій правителями країни. Перехідний період від авторитарно-тоталітарного політичного режиму до демократичного в Україні затягнувся. Особливо порівняно з країнами Східної Європи та Балтії, а в деяких питаннях – і Росії. Проте певні позитивні відмінності від РФ є, хоча неефективність діючої системи влади є основною причиною більшості негараздів.

Скасування Конституційним Судом України з 01.10.2010 р. недолугих конституційних змін 2004 року не зняло питання конституційної реформи, бо всі її передумови нікуди не поділись. Залишилась необхідність виконання рекомендацій ПАРЄ 2007-2011 років для України про вдосконалення парламентсько-президентської моделі, а не повернення до президентсько-парламентської на догоду політичній доцільності.

Декларації деяких політичних лідерів про звернення до людей, щоб на референдумі визначитись, за яку форму правління народ (президентську чи парламентську) – це чергова спроба маніпуляції громадською думкою,бо вони самі часто плутаються у формах правління. Поки що в Україні залишається чинною суперечлива модель політичної структури системи влади зразка 1996 р. з єдиними конституційними змінами від лютого 2001 р., якими нардепи збільшили повноваження до 5 років собі, місцевим депутатам, міським, сільським та селищним головам.