Навчально-методичне видання 2 страница

Зростання культу особи Сталіна. Репресії в Україні. Судові політичні процеси 30-х років. Чистка партії. Знищення керівництва КП(б)У. Згортання політики українізації. Національно-культурна політика державної партії в УРСР 30-х років. Боротьба з «буржуазним націоналізмом» і «націонал-ухильництвом». «Розстріляне відродження».

Становище на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Українське питання в політиці Польщі, Румунії, Чехословаччини. Головні політичні партії і організації українського національно-визвольного руху. Організація українських націоналістів. Роль греко-католицької церкви в суспільно-політичному житті Західної України.

Мюнхенська змова і доля Карпатської України. Укладення пакту Молотова-Ріббентропа. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної Армії на територію Західної України. Територіальні вимоги радянського керівництва до Румунії. Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянізація.

Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Катастрофічні поразки 1941 р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас. Початок партизанської боротьби. Ґенеральний наступ гітлерівських військ влітку 1942 р. на півдні.

Німецький окупаційний режим. План «Ост». Адміністративний устрій окупованої України. Розгортання комуністичного і націоналістичного партизанського рухів проти окупантів. Утворення Української повстанської армії. Нова програма і тактика Організації українських націоналістів. Бої за визволення та повне звільнення України від німецьких військ восени 1944 р.

Початок відбудовчих робіт. Особливості відбудови економіки України в умовах війни. Демографічні наслідки війни. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.

ЛЕКЦІЯ VII: НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ І ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В УКРАЇНІ (1917–1920 рр.)

План:

1. Україна в період Лютневої революції 1917 р. Доба Української Центральної Ради.

2. Гетьманат П. Скоропадського.

3. Доба Директорії УНР. Західноукраїнська Народна Республіка.

4. Завершення громадянської війни і остаточне встановлення радянської влади.

5. Підсумки та уроки революційних змагань в Україні.

ЛЕКЦІЯ VIII: МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (1921–1939 рр.)

План:

1. Українські землі в системі Версальсько-Вашингтонських договорів.

2. Суперечливий характер політичного і економічного розвитку Наддніпрянської України у 20–30-х роках.

3. Здійснення форсованої індустріалізації. Суцільна колективізація у сільському господарстві Наддніпрянської України.

ЛЕКЦІЯ ІX: УКРАЇНА У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН.

План:

1. Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

2. Вклад українського народу в боротьбу проти гітлерівських військ у 1941–1945 рр.

3. Наслідки Другої світової війни для України.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ІІ пол. ХХ – поч. ХХІ ст.)

УРСР як один з фундаторів ООН.

Об’єднання основних українських етнічних земель в межах єдиної держави. Відмова Сталіна від української етнічної території на захід від лінії Керзона. Операція «Вісла». Напівпримусовий обмін населенням між Україною і Польщею.

Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946–1947 рр. насильницька колективізація в західних областях України. Нова хвиля масових репресій. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Підпільно-партизанська боротьба ОУН–УПА зі сталінським режимом. Україна після смерті Сталіна. Передача Кримської області до складу УРСР.

Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шестидесятників», їхня роль у національно-культурному житті.

Реформи середини 60-х років, їх згортання консерваторами в партійно-державному керівництві. Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки. Екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації «неперспективних» сіл.

Звільнення П. Шелеста. Дальше обмеження прав України. В. Щербицький як провідник русифікаторської політики центру. Україна в єдиному народно-господарському комплексі СРСР. Політичні репресії 60–70 років. Розгортання правозахисного та дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Загострення гальмівних процесів у соціально-економічному та суспільно-політичному розвитку України.

Спроби М. Горбачова реформувати суспільство шляхом «прискорення», «перебудови» і «гласності». Економічна політика центрального уряду і Україна. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Відновлення критики сталінізму. Зростання політичної активності народу. Гальмування перебудовчих процесів в Україні. Національне пробудження українського народу. Реабілітація політичних в’язнів. Викриття злочинів тоталітарного режиму.

Народження Народного руху України і перетворення його в опозиційну до КПРС силу. Перші кроки в демократизації суспільного життя і утворення нових політичних партій і громадських об’єднань. Реформа виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР. Формування парламентської опозиції – Народної ради. Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утвердження державного та економічного суверенітету республіки, проголошення незалежності України.

Серпневий (1991 р.) переворот в Москві та його наслідки для України. Схвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України. Заборона діяльності КПУ. Участь інтелігенції, студентської молоді, засобів масової інформації в демократизації суспільства, відродженні національних традицій, розширенні сфери вжитку української мови. Пробудження релігійного життя. Участь української діаспори в державотворчому процесі.

Загальноукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Перший Президент України. Денонсація Союзного договору 1922 р. про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав. Затвердження державної символіки України.

Створення правової бази розвитку України як незалежної держави. Зміцнення державних кордонів. Формування Збройних сил і Військово-Морського Флоту, Національної гвардії, Служби безпеки, митної служби. Запровадження національної грошової одиниці.

Прийняття Верховною Радою України нормативних актів щодо реформування економіки, переходу до ринкових відносин, приватизації, їх суперечливий характер. Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти, духовності. Міжнаціональні відносини і їх правове регулювання в Україні. Кримська автономія.

Формування багатопартійності в Україні. Класифікація політичних партій і об’єднань, їх платформи у виборах до Верховної Ради України 1994 р.

Президентська кампанія 1994 р. Обрання Президентом України Леоніда Кучми. Його соціально-економічна і політична платформа. Кроки по її реалізації. Прийняття Конституції України 1996 р. Переобрання Л. Кучми на президентських виборах 1999 р. Внутрішньополітична ситуація в Україні на поч. ХХІ ст.

Концепція зовнішньої політики України. Визнання України зарубіжними державами, встановлення дипломатичних відносин, формування представництва у міжнародних організаціях, входження до світового співтовариства. Набуття Україною без’ядерного статусу.

Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева» революція і обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Зовнішньополітичні акції України щодо зміцнення миру і співробітництва, припинення військових конфліктів. Участь України у миротворчих заходах під егідою ООН, у програмі «Партнерство заради миру», в діяльності Ради Європи.

Україна і Співдружність незалежних держав. Українська діаспора на сучасному етапі.

Місце України в процесах світової глобалізації.

Підсумки історичного шляху українського народу і найголовніші уроки історії його боротьби за свободу і незалежність.

ЛЕКЦІЯ X: УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 40-х – 80-х рр. ХХ ст.

План:

1. Особливості відбудови народного господарства в Україні.

2. Економічні реформи 60-х – першої половини 80-х років та причини їх згортання.

3. Наростання кризових явищ у соціально-економічному розвитку і політичному житті України у 70–80-х роках.

ЛЕКЦІЯ XI: УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

План:

1. Становлення та початковий етап розбудови незалежної держави.

2. Реформування політичної системи.

3. Особливості соціально-економічного розвитку.

ЛЕКЦІЯ XII: АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

План:

1. Концептуальні підходи щодо реформування АПК.

2. Аграрна реформа в незалежній Україні.

3. Соціальні та соціально-психологічні аспекти реформування АПК.

ЛЕКЦІЯ XIII: УКРАЇНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

План:

1. Визнання України на міжнародній арені як суверенної та незалежної держави.

2. Основні напрями зовнішньополітичної діяльності української держави в сучасних умовах.

3. Східна та західна українська діаспора в міждержавних стосунках України.

ЛЕКЦІЯ XIV: УКРАЇНА В ХХІ ст.

План:

1. Державотворчий потенціал української національної ідеї.

2. Демократизація та розбудова громадянського суспільства.

3. Місце України в процесах глобалізації.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Протягом навчального семестру в кожній академічній групі як обов’язкова форма навчання проводяться семінарські заняття. Семінарські заняття проводяться згідно з планом (див. с. 25–43).

Семінар є ефективною формою контролю знань студентів. Семінари проходять у формі доповіді підготовлених матеріалів студентами з подальшим їх обговоренням за заздалегідь запропонованим планом. Семінарські заняття можуть відбуватися у вигляді розгорнутих бесід, «круглих столів», ігор, дискусій тощо. У ході підготовки до семінарського заняття студенти зобов’язані опрацювати рекомендовані джерела та літературу до теми, скласти орієнтовний план свого виступу, продумати відповіді на кожне питання, за бажанням їх можна занотувати (перебіг подій, основні дати, персоналії, висновки та власні думки тощо). Якщо осмислення основних положень планових питань семінарського заняття дається студенту важко, йому слід звертатися до викладача за консультацією.

На семінарі студент повинен вміти: ознайомити однокурсників з історіографією проблеми, показати і зіставити різні концепції і точки зору дослідників; всебічно і аналітично розкрити його суть; доказово і аргументовано пов’язати планове питання з сучасним періодом історії України; висловити власне розуміння історичних процесів і явищ; виділити головні думки і зробити висновки та узагальнення; аналізувати виступи студентів-однокурсників; правильно тлумачити нові терміни і поняття; висловлювати думки літературною мовою.

Кожний з цих елементів має часове обмеження: доповідь – 15–20 хв., виступ – 5–7 хв., доповнення – 3 хв.

Самостійна робота з літературою та джерелами при підготовці до семінарських занять вимагає певних вмінь: складання плану, написання тез, витягів, конспектування тощо.

План – найкоротший вид записів: перераховані висвітлені в тексті питання, що передбачають виявлення логічної структури матеріалу. Він не потребує багато часу для оформлення; може складатися просто під час читання; відображає послідовність викладення матеріалу джерела, що опрацьовується; розкриває зміст матеріалу і допомагає поновити в пам’яті прочитане; допомагає організації самоконтролю та прискорює опрацювання матеріалу. Щоб скласти простий план, потрібно вдумливо прочитати текст, з’ясувати його основну думку, визначити тему і підтеми, чітко й лаконічно їх сформулювавши, записати у вигляді пунктів. Для складання плану, крім підтем, визначають мікротеми тексту, що становитимуть підпункти складного плану.

Тези – ключові положення опрацьованого тексту, стисло сформульовані самим студентом і записані в тому порядку, в якому вони викладені в літературі (монографії, статті). Їх складання є важливим засобом розвитку логічного мислення; допомагає з’ясувати зміст прочитаного; привчає коротко формулювати власні думки, фіксувати увагу на сутності проблеми. Щоб скласти тези, слід прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити головну думку та викласти основні положення. При цьому кожна теза записується окремо, з нового рядка та, для зручності, нумерується. Тези бувають простими, коли основні положення автора коротко формулюються «своїми словами», складними, коли наводяться не лише ключові положення, але й деякі аргументи, цитати (авторські тези) на доказ, та змішаними.

Витяг – це запис окремих, найбільш важливих місць тексту, де фіксується, як правило, фактичний, ілюстративний матеріал. Витяги необхідні для того, щоб вибрати з літературних джерел найбільш суттєве. Вони допомагають не тільки нагромадити необхідні відомості з тих чи інших питань та полегшити запам’ятовування, але й зібрати, зіставити, систематизувати матеріал із багатьох джерел. Оформляються на окремих картках (або вносяться до бази даних комп’ютера) у вигляді цитат або викладу думки автора у власному переказі. При цьому вказується прізвище та ініціали автора книги, її назва, видавництво, рік і місце видання, розділ, том, сторінка. Правильно зроблені витяги дозволяють значно полегшити самостійну роботу студента при підготовці до семінарських занять, екзаменів, написанні рефератів, контрольних, дипломних та курсових робіт, використовуючи підібраний і систематизований матеріал без постійного звертання до літературного джерела.

Конспектування – найбільш досконала форма запису в процесі самостійної роботи студента, що передбачає короткий виклад змісту статті, розділу книги, брошури, лекції, відео-, аудіо джерела тощо та містить у собі і план, і тези, і витяги, і цитати, і самостійні спостереження, зауваження. Цінність конспекту полягає в тому, що він сприяє кращому запам’ятовуванню, дає можливість швидше відновити в пам’яті вивчене, систематизувати й узагальнити накопичений матеріал, розвиває критичне ставлення до інформації, допомагає виробити власний стиль викладу.

Грамотно складений конспект значно полегшує виступ на семінарському занятті, робить його цікавим та змістовним.

Рекомендована література, поряд з іншою, включає найновіші на момент виходу даного видання монографічні дослідження, підручники та посібники з історії України. Також слід підкреслити, що пропонована до кожної з тем (семінарських занять та реферативних робіт) література аж ніяк не обмежує студента, а навпаки, стимулює його до подальших пошуків. Більше того, пропонується лише основний каркас, у якого немає меж для вдосконалення та розширення. Звісна річ, під час підготовки до семінарів не слід забувати і лекційний матеріал. Також особливо заохочується студентство до користування сучасною комп’ютерною мережею, Інтернет-версії слід опрацьовувати, а їх електронні адреси необхідно обов’язково заносити до списку використаних джерел та літератури.

Кожна історично вагома проблема, винесена на розгляд семінарського заняття або тема реферату, орієнтують студентів на широкомасштабне та комплексне її бачення, спрямовують на аналітичне мислення, на необхідність синтезувати, узагальнювати найхарактерніші тенденції історичного розвитку українського суспільства. Семінарські заняття мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, формувати їх інтерес до науки і наукових досліджень, розвивати культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

Однією із форм роботи є написання реферату.

Реферат (від лат. referе – доповідаю, сповіщаю) – це стислий виклад у письмовій формі та поданий усно основний зміст опрацьованих літературних джерел, присвячених певній темі. Разом з тим, студенту слід проаналізувати матеріал та висловити власні судження з проблеми, що вивчається, інакше реферат стає лише конспектом публікацій.

Написання рефератів сприяє формуванню вмінь і навичок роботи з науковою, навчально-методичною літературою та першоджерелами; розвиває мислення студентів та формує основи наукового – писемного й усного – мовлення (вміння самостійно творчо осмислювати, аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні наукові концепції і конкретний матеріал, робити висновки); розширює загальний світогляд та поглиблює знання з дисципліни «Історія України»; формує вміння реферування та навички наукової діяльності (дослідницькі методи, самостійний пошук матеріалу, упорядкування списку використаної літератури, оформлення посилань тощо).

Вимоги до реферату:

1) реферат є самостійно виконаною роботою, мета якої – поглиблення та розширення знань;

2) тема реферату узгоджується з викладачем;

3) рекомендації по оформленню реферату визначаються викладачем (обсяг, формат, шрифт, інтервал тощо);

4) структура реферату:

Ø титульний лист;

Ø план (як мінімум 3 пункти, простий або складний);

Ø вступ (визначається предмет дослідження, формулюються мета та завдання, які ставить перед собою студент, розкривається актуальність теми, її зв’язок із важливими проблемами сучасності, історія питання, короткий огляд використаної літератури);

Ø основна частина (розкривається суть проблеми);

Ø висновок (формулюються основні висновки з усього сказаного, остаточна точка зору студента, яка склалася в результаті вивчення та аналізу літературних джерел);

Ø список використаної літератури (не менше 3 джерел, поданих в алфавітному порядку та оформлених з урахуванням правил бібліографічного опису, причому використання лише навчальної або методичної літератури є показником низької якості виконаної роботи);

5) у тексті реферату необхідно робити посилання на авторів і літературні джерела при висвітленні того чи іншого питання;

6) реферат має бути охайно оформленим, грамотно написаним. Записи ведуться з одного боку стандартних аркушів, що нумеруються, залишаючи ліворуч поля. На титульній сторінці вказується назва установи, де виконано роботу, тема реферату, прізвище, ім’я, по-батькові автора, курс, групу, факультет, де він навчається, керівника роботи, рік, місце написання роботи. Мова викладу – державна;

7) реферат перевіряється та оцінюється керівником. Захист реферату є обов’язковим.

Згідно з кількістю годин, що виділяються в Національному аграрному університеті на вивчення дисципліни «Історія України», на самостійну роботу студентів у середньому відведено 15 годин. Відповідно визначені теми, що виносяться на самостійне опрацювання студентів. Важливе значення має правильна побудова самостійної роботи студента, яка включає кілька видів: ознайомлення і опрацювання тексту прочитаних підручника, посібника, монографії, наукової статті, твору, конспектування, аналіз прочитаного. Конспект повинен складатися після прочитання першоджерел і бути коротким, передавати лише провідні ідеї твору, основний його зміст. У деяких випадках доцільно складати історичні схеми, хронологічні таблиці, карти тощо.

Глибоке, систематичне, свідоме засвоєння студентами предмету курсу історії України можливе, лише за використання літератури з історії України, яку можна розподілити на наукову, навчальну, художню, мемуарну. При вивченні історії України студенти мають можливість користуватися різними джерелами та літературою. Але, роблячи узагальнюючі висновки з історії українського народу, не слід забувати, що багато фактів, подій, явищ, оцінок і коментарів, які давалися представниками різних історичних шкіл, наукових напрямків та окремими істориками, не завжди відповідали історичній правді.

На семінарі студент повинен бути активним упродовж усього заняття. Активність студентів на семінарських заняттях оцінюється згідно рейтингової системи за бальною шкалою. Оцінка знань будується на основі рейтингової системи, в яку входять: а) робота на семінарах, як безпосередні виступи з повідомленнями, доповненнями, так і участь в обговоренні питань винесених на семінарське заняття; б) написання реферативної роботи на ряд тем запропонованих викладачем (перелік тем наводиться); в) виконання індивідуальних творчих завдань; г) виконання інтегральних завдань, в тому числі й у тестовій формі, при проведенні тематичного, проміжного, підсумкового контролю знань, в першу чергу для тих, хто з поважних причин був відсутній на лекціях та семінарах; ґ) робота в науковому гуртку; д) заключним етапом вивчення історії України є модульні письмові контрольні, тестування (див. с. 54, с. 55–56) та письмовий іспит, що систематизують і закріплюють здобуті студентами знання.

Критерії оцінювання знань студентів наведені у додатках (див. с. 50–51).

Дисципліна «Історія України» вивчається один семестр, в кінці якого студенти складають письмовий іспит у тестовій формі. Зміст тестів відображає всі розділи і теми дисципліни. Їх мета – оцінити рівень теоретичних і практичних знань студентів, здобутих у процесі вивчення дисципліни.

ТЕМИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З РЕКОМЕНДОВАНИМИ ТЕМАМИ РЕФЕРАТІВ

ТА ЛІТЕРАТУРОЮ

Методичне заняття (2 год)

1. Методика підготовки виступів і рефератів на семінарах.

2. Організація самостійної роботи.

3. Критерії оцінювання знань студентів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

СТАРОДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Заняття 2. Стародавня історія України (2 год)

1. Первісна епоха на території України: палеоліт, мезоліт, неоліт, трипільська культура.

2. Кочові племена на території України та антична колонізація Північного Причорномор’я.

3. Східні слов’яни: етногенез, соціально-економічний розвиток та протодержавні формування.

Розпочинаючи перше питання, розкрийте основні періоди розвитку людини на території України в первісну добу. Проаналізуйте первісні релігійні уявлення, соціальні та економічні відносини, неолітичну революцію. Окремо зупиніться на найбільш вивченому періоду енеоліту – трипільській археологічній культурі.

У другому питанні зосередьте увагу на процесі формування, становлення, розвитку та занепаду перших державних утворень прийшлих кочових племен кіммерійців, скіфів, сарматів. Варто показати розвиток соціально-економічної, політичної сфери, культури та їх побуту. Проаналізуйте причини та наслідки античної колонізації Північного Причорномор’я, а також політичні, економічні та культурні зв’язки грецьких полісів з сусідніми народами.

Третє питання вимагає роз’яснення однієї з центральних в історичній науці проблем походження народу. Назвіть найбільш відомі теорії походження слов’ян. Визначте територію, яку заселяли анти. Що становило основу їхнього господарського життя? Зупиніться на особливостях суспільно-політичного устрою антів. Дослідіть процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів. Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ–ІХ ст. Якими були соціально-економічні відносини східних слов’ян у цю добу? Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Реферати:

1. Стародавні мисливці на території України.

2. Трипільська культура.

3. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

4. Скіфи на території України.

5. Епоха Великого переселення народів на теренах Південно-Східної Європи.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19;1.24; 2.29; 2.31; 2.33; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39; 2.41; 2.49; 2.51; 2.57, 2.58; 4.76; 4.80; 4.81; 4.93; 4.96; 4.101; 4.107; 4.122; 4.128; 4.129; 4.130; 4.138; 4.158; 4.181; 4.185; 4.187; 4.188; 4.224; 4.225; 4.238]

Заняття 3. Давньоруська держава ІХ–ХІV ст. (2 год.)

1. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.

2. Суспільно-політичний устрій Київської Русі.

3. Галицько-Волинське князівство.

4. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

Розгляд першого питання необхідно розпочати з аналізу соціально-станової структури Київської Русі (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення), спираючись на історичні джерела («Руська правда»). Покажіть досягнення Давньоруської держави у економічному житті (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, розвиток торгівлі (внутрішня, торгові шляхи зовнішньої, грошова одиниця обігу, експорт та імпорт), зростання ролі міст. В кінці підбийте підсумки та зробіть висновок.

Висвітлення другого питання передбачає характеристику політичного устрою Київської Русі як ранньофеодальної держави з монархічною формою правління. Необхідно показати певні трансформації, яких впродовж ІХ–ХІІ ст. вона зазнала. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави. На кінець відповіді зробіть власний висновок.

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське та ін. Поступово роль Києва як політичного та економічного центру занепадає. Розгляньте причини, що сприяли виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави (географічне розташування, зовнішня загроза, об’єднавча політика Романа Мстиславича). Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича. Здійсніть аналіз соціально-станової структури Галицько-Волинського князівства (характеристика ієрархічної структури панівного класу, диференціація серед феодально-залежного населення). Розгляньте розвиток економічного життя (землеробство, скотарство, ремесло, промисли, торгівлю, відмітьте процес містобудування). Свою відповідь підсумуйте висновком.

Розкриваючи четверте питання проаналізуйте причини, характер та наслідки феодальної роздробленості Русі. Покажіть, що феодальна роздробленість була закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства та була викликана подальшою феодалізацією давньоруського суспільства. Торкніться проблеми спадщини Київської Русі, що існує в історичній науці (концепції російського історика М. Погодіна, українського історика М. Грушевського, радянських істориків, розкрийте позиції сучасних українських істориків). Проаналізуйте та висловіть своє бачення проблеми.

Реферати:

1. Постаті давньоруської історії (за вибором студента, наприклад, історичні портрети князів, митрополит Іларіон, Анна Ярославна тощо).

2. Стародавній Київ.

3. Християнізація Русі (історія, наслідки, оцінки).

4. Язичництво та християнство в духовному і політичному житті слов’янського світу.

5. Міжнародна політика Давньоруської держави.

6. Культура Київської Русі.

7. Політичні портрети галицьких князів (за вибором студента).

8. Місце Галицько-Волинського князівства в історії українського народу.

9. Культура Галицько-Волинського князівства.

10. Монголо-татарське іго в слов’янській історії.

Рекомендована література:

[1.8; 1.19; 2.34; 2.35; 2.38; 2.39, 2.57; 4.84; 4.85; 4.88; 4.94; 4.107; 4.114; 4.122; 4.128; 4.130; 4.138; 4.221; 4.223; 4.224;]

Заняття 4. Українські землі в складі іноземних держав ХІV–ХVІІ ст. (2 год.)

1. Особливості входження українських земель до складу Великого князівства литовського та Польського королівства.

2. Політичне та економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

3. Формування українського козацтва. Запорозька Січ.

При відповіді на перше питання доцільно пригадати, що упродовж другої половини ХІV ст., після смерті останнього князя Галицько-Волинської держави, західноукраїнські землі були анексовані іноземними державами. Більшу їх частину, зокрема Галичину і Західну Волинь, захопило Польське королівство (остаточно у 1387 р.). Залишки Волині та більшу частину України (Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Брацлавщина та Переяславщина) приєднує до себе Велике князівство Литовське. Буковина з Бессарабією з середини XIV ст. були включені до Молдовського князівства. Розглядаючи історію України в литовсько-польський період, слід акцентувати увагу на причинах та етапах завоювання українських земель Королівством Польським та Великим князівством Литовським. Розкрити особливості боротьби за владу між Ягайло та Вітовтом. Дати аналіз Кревській унії. Окремо необхідно зупинитися на внутрішній політиці іноземних держав на захоплених територіях. Коротко дати їй оцінку, а також зробити порівняльний аналіз діяльності польської та литовської влади.

Розкриваючи друге питання основну увагу слід приділити причинам підписання Люблінської унії та дати їм історичну оцінку. Також необхідно зробити аналіз умов унії, виявити її наслідки для українських земель. Далі окремо зупинитись на основних характеристиках політичного та економічного становища українських земель у складі Речі Посполитої.

У третьому питанні покажіть генезис, характерні риси та особливості виникнення українського козацтва. Назвіть та обґрунтуйте існуючі в історичній науці теоретичні обґрунтування походження та першопочатків козацтва як такого.Розкажіть про появу перших Січей (причини, час, місце, засновників, сферу, форми і методи діяльності). Охарактеризуйте Запорозьку Січ як козацьку державу за такими ознаками як військовий та територіальний устрій, форма правління, правова (судочинство) система, релігійно-церковна, освітньо-виховна, виокремивши характерні особливості цих ознак.Необхідно також висвітлити роль Запорозької Січі та її гетьманів у суспільно-політичному житті українських земель у зазначений період. Покажіть відношення до Січі та запорозького козацтва представників різних соціальних верств населення України, урядів сусідніх держав (Польської, Литовської, Московської, Турецької, Кримського ханства, Швеції та інших). З’ясуйте причини та саме зруйнування Запорозької Січі царатом за часів імператриці Катерини ІІ у 1775 р. Розкажіть про подальшу долю козацтва та долю останнього кошового гетьмана Петра Калнишевського.