Типи держав

Загальна характеристика окремих типів держав

1. Рабовласницька держава була першою історичним типомдержави, які виникли на рубежі IV і III століть до нашої ери (Месопотамія, Єгипет).

Рабовласницький лад існував в країнах Азії, Європи та Африки аж до III - V століть нашої ери. У слов'ян виникненнядержави відноситься до епохи феодалізму, тому вони минулирабовласницький лад.

Самим головним протиріччям рабовласницького суспільства, неминучевели його до загибелі, було протиріччя між рабською формою праці тарабовласницької формою власності, між рабами і рабовласниками.

Рабовласницька держава являла собою орган класовогопанування і насильства класу рабовласників над рабами і дрібнимивиробниками - селянами і ремісниками. Це була гігантська машинавійськово-політичного характеру, що мала всіма засобами примусу:збройною силою, поліцією, тюрмами, апаратом чиновництва, якібули знаряддям диктатури класу рабовласників.

2. Феодальна держава є історично другим типомдержави, який відображає якісний стрибок у поступальномурозвитку людського суспільства, тому що зміна форми експлуатації перетвориларабовласництво в кріпацтво.

Способом присвоєння феодалом додаткового продукту була земельнарента. Відомі три її форми: відробіткова, продуктова, грошова, якіумовно відповідають трьом періодам у розвитку феодальної держави.

3. Буржуазний (капіталістичний) держава виникає в ходірозкладання феодального ладу, пов'язано з перемогою нових капіталістичнихсуспільних відносин. Основним завданням його стає забезпеченняпанування диктатури класу буржуазії. Економічною передумовою появицих відносин є універсалізація існуючої приватної власності,зростаюча ступінь її усуспільнення. В основі цієї держави лежитькапіталістична приватна власність на знаряддя і засоби виробництва,але не на працівника. На перший план тут виходить Економічний примус,відносини експлуатації зберігаються. З'являється найману працю в національномумасштабі.

4. Соціалістична держава являє собою четвертий типдержави, який може виникнути лише в ході соціалістичноїреволюції, при відповідних умовах, пов'язаних з розвитком буржуазногосуспільства.

У теоретичному плані «соціалістична держава» означає певнуабстракцію (а в політичному відношенні ідеал), що містить набір ознак,принципів і норм, що відрізняють дану державу від капіталістичного. Упершу чергу необхідна наявність матеріальних (економічних) передумов,пов'язаних з усуспільненням власності, концентрацією її в рукахменшини в усі зростаючих розмірах, що призводить до поглибленнякласових протиріч, які вирішуються в ході соціалістичної революції.

Держава по-новому диктаторське і по-новому демократичневиступає політичною організацією більшості населення на чолі зробітничим класом.

30. Вищі органи сучасної держави

Форма правління – це організація, порядок створення і взаємодії вищих органів державної влади (парламенту, глави держави та уряду). В залежності від порядку заміщення посади глави держави розрізняють два різновиди форми правління – монархію і республіку.

Монархія – це така форма правління, за якої главою держави є особа, що отримує і передає свою посаду і титул, як правило, у спадщину і довічно. Ознаки монархії:

1) влада голови держави (імператора, царя, короля, великого герцога, еміра, султана) існує історично і не делегується йому народом;

2) влада монарха здійснюється безстроково (довічно) і передається, як правило, у спадщину;

3) монарх не відповідає за ухвалені ним політичні рішення.

На цей час у світі існує близько 30 монархій. Їх різновиди визначаються характером взаємовідносин монарха з іншими вищими органами влади – парламентом та урядом (табл.1):

1) абсолютна монархія (Катар, Оман, Саудівська Аравія). У руках монарха зосереджена вся повнота влади, всі інші органи влади формуються монархом та діють під його керівництвом.

2) дуалістична монархія (Бруней, Бутан, Тонга). Влада поділяється між парламентом і монархом. Парламент приймає закони, але в монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підпорядковується йому і відповідає тільки перед ним;

3) парламентарн а монархія (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Малайзія, Нідерланди, Норвегія, Таїланд, Швеція, Японія). Монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні країною фактично не бере.

Низка монархій займає проміжне положення між дуалістичними і парламентарними (Йорданія, Марокко, Непал).

Республіка – це така форма правління, за якої верховна влада здійснюється представницькими органами, що обираються населенням на певний строк. Республіка має такі ознаки:

1) влада глави держави і вищих державних органів делегується їм народом;

2) повноваження глави держави обмежені визначеним строком;

3) глава держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.

Більшість сучасних держав – республіки. Прийнято поділяти республіки на такі різновиди (табл.2):

1) президентська (Бразилія, Мексика, США). Президент у такій республіці, зазвичай, обирається прямими виборами (виняток складають США, де президента обирає колегія вибірників, обрана виборцями).

2) парламентарна республіка (Індія, Італія, Німеччина, Угорщина). Президент обирається таким чином, щоб він не отримував свій мандат безпосередньо від громадян: парламентом або окремими зборами, сформованими винятково для виборів президента.

3) змішана (президентсько–парламентарна) республіка (Бєларусь, Україна, Перу, Росія, Франція). Цей різновид республіки поєднує риси парламентарної і президентської республік.