Джерело: Др. Дмитро Донцов

Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991.

Завдання: Підготовка та представлення тези

5. Прочитати текст;

6. Визначити кілька важливих, на ваш розсуд, питань, що містяться у тексті;

7. Обрати найважливіші з них; шляхом логічного розміркування довести правильність і достовірність твердження, що містяться у цьому питанні (або спростувати);

8. Письмово оформити виконану роботу

Джерело до опрацювання:

Літописець Нестор „Повість минулих літ” (витяги)

...Після того ж, як було розвалено башту і розділено народи, взяли сини Симові східні краї, а Хамові сини – південні краї; Яфетові ж сини захід узяли і північні краї. Від тих ото сімдесяти і двох народів, од племені таки Яфетового, постав народ слов´янський – так звані норики, які є слов´янами.

По довгих же часах сіли слов´яни по Дунаєві, де єсть нині Угорська земля і Болгарська. Од тих слов´ян розійшлися вони по Землі і прозвалися іменами своїми - [од того], де сіли, на котрому місці. Ті, що пройшовши, сіли по річці на ймення Морава, і прозвалися моравами, а другі чехами назвалися. А се – ті самі слов´яни: білі хорваті, серби і хорутани. Коли ж волохи найшли на слов´ян на дунайських і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов´яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші – мазовшанами, ще інші – поморянами.

Так само й ті ж слов´яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші – деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип´яттю і Двіною назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами – од річки, яка впадає в Двіну і має назву полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов´яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем - [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.

І так розійшовся слов´янський народ, а від його [імені] й дістали свою назву слов´янські письмена.

Джерело: Крисаченко В.С. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. – К., 2000. – С. 314.

Завдання:

1. Підготовка та представлення тези (прочитати текст; визначити кілька важливих, на ваш розсуд, питань, що містяться у тексті; обрати найважливіші з них; шляхом логічного розміркування довести правильність і достовірність твердження, що містяться у цьому питанні (або спростувати); письмово оформити виконану роботу.

2. Опрацювати літературу:

1. Заставний Ф. Українські етнічні землі. – Львів, 1993.

2. Кубійович В. Положення, границі й територія України // Енциклопедія Українознавства: У 2 т. – Мюнхен; Нью-Йорк, 1949. – Т. 1.

3. Ложкін В. З історії встановлення кордонів України в 20-х роках ХХ століття // Пам´ятки України. – 1991. - № 2. – С. 15.

4. Сергійчук В. Етнічні межі та державні кордони України. – Тернопіль, 1996.