Тематика та зміст лекційних,семінарських, практичних занять, самостійної роботи студентів

	Результати навчання	Навчальна діяльність	Робочий час студента, год.	Оціню-вання у балах
	1	2	3	4
	З’ясування предмета, об’єкта дослідження, інструментарію науки, розуміння особливостей вивчення курсу, засвоєння основних підходів до періодизації історії економіки	Тема 1. Предмет і метод Історії економіки та економічної думки План лекції 1. Історія економіки та економічної думки як наука. 2. Предмет, мета та завдання курсу. 3. Методи наукових економічних досліджень. 4. Періодизація історії економіки та історії економічної думки. Література: Основна: 1, 4, 7, 8, 9 Додаткова: 10, 11, 13, 31, 43, 50, 58, 62, 79
	та історії економічної думки	Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Розуміння особливостей становлення, розвитку та занепаду первісного і рабовласницького устроїв; характерних рис економічної думки Східної та Західної цивілізацій	Тема 2. Господарство первісного суспільства та особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст. н. е.) План лекції 1. Первісний лад та основні риси періодизації первісної доби. 2. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізацій в осьовий час. 3. Господарський розвиток та економічна думка країн Стародавнього Сходу. 4. Особливості господарства та економічної думки країн Західної цивілізації. 5. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат. План семінарського заняття 1. Господарський розвиток первісної доби. Господарська діяльність у первісній історії України (Трипільська та Черняхівська культури). 2. Форми рабовласництва у країнах Стародавнього Сходу та Античного світу. 3. Відображення господарського розвитку у пам’ятках економічної думки ранніх цивілізацій країн Давнього Сходу. 4. Господарський розвиток Давньої Греції та його висвітлення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля. 5. Господарство Давнього Риму та його висвітлення у документальних і літературних джерелах. Література: Основна: 3, 5, 6, 8 Додаткова: 10, 13, 48, 53, 58, 66, 68 Першоджерела: 85
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції, підготовка до тестів та реферативних повідомлень.
	Розуміння закономірностей та особливостей економічного розвитку у період Середньовіччя; засвоєння ключових характерних рис економічної думки доби Середньовіччя	Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств європейської цивілізації у період Середньовіччя (V – XV ст.) План лекції 1. Генезис та етапи розвитку феодалізму у Західній Європі. 2. Структура феодального суспільства, суть рентних відносин та їх види. 3. Розвиток ремесел та міст у Середньовіччі. 4. Особливості Європейської торгівлі в середні віки, основні торгові шляхи та райони. 5. Економічна думка Середньовіччя. План семінарського заняття 1. Економічний розвиток Франції, Англії та Німеччини в XI – ХV ст. 2. Особливості організації господарства в Україні доби Середньовіччя. 3. Середньовічні міста та організація цехового ремесла у Західній Європі. 4. Відображення господарського розвитку Західної Європи та Київської Русі у документальних та літературних джерелах Середньовіччя. 5. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та початок формування фільваркової системи у польсько-литовський період.   Література: Основна: 2, 4, 6, 7, 8 Додаткова: 13, 14, 18, 21, 45, 50, 57, 69 Першоджерела: 113
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	З’ясування основних передумов, що сприяли розвитку феодалізму та зародженню індустріального суспільства, характерних рис господарського розвитку у період пізнього феодалізму; засвоєння головних ідей меркантилістів	Тема 4. Формування передумов ринкової економіки у країнах європейської цивілізації (XVІ – 1-а пол. XVII ст.) План лекції 1. Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки. 2. Зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи у XVI ст., значення буржуазних революцій XVI – XVIII ст. 3. Особливості мануфактурного періоду у розвитку промисловості у країнах Західної Європи, США. 4. Меркантилізм – перша економічна концепція доринкової економічної теорії. 5. Формування та розвиток внутрішніх національних і світових ринків (політики протекціонізму та меркантилізму). План семінарського заняття 1. Передумови формування ринкового господарства (великі географічні відкриття; первісне нагромадження капіталу; зародження мануфактурного виробництва). 2. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи еволюції меркантилізму. Т.Мен, Дж.Ло, Дж.Стюарт, Ж.Б.Кольбер, А.Монкретьєн, А.Серра. 3. Аграрний переворот у XVI – XVIII ст. в Англії та розвиток сільського господарства у країнах Західної Європи. 4. Аграрні відносини в Україні у XVI – 1-й половині XVII ст. 5. Особливості мануфактурного періоду української промисловості. 6. Торгівля та становлення загальноукраїнського ринку. Література: Основна: 3, 4, 6, 7, 8, 9 Додаткова: 10, 13, 15, 19, 21, 26, 45, 57, 75
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції, підготовка до тестів та реферативних повідомлень.
	З’ясування сутності, етапів, характерних рис та наслідків промислового перевороту у Західній Європі та США; засвоєння основних етапів розвитку класичної політичної економії	Тема 5. Розвиток ринкового господарства у період становлення національних держав (2-а пол. ХVІІ – 1-а пол. ХІХ ст.) План лекції 1 1. Суть промислового перевороту та його наслідки. 2. Особливості промислового перевороту у провідних країнах світу. 3. Два напрями розвитку (революційний та еволюційний) сільського господарства США, Японії та Європейських країн. 4. Історико-економічні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії. План семінарського заняття 1 1. Порівняльна характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. 2. Зародження класичної політичної економії в Англії та Франції. 3. «Економічна таблиця» Ф.Кене та її наукове значення. 4. Економічні вчення А.Сміта та Д.Рікардо. Література: Основна: 4, 6, 7 Додаткова: 10, 12, 13, 20, 21, 43, 46, 50, 51, 56, 62, 75 Першоджерела: 93, 106, 110
	Розуміння ключових постулатів класичної політичної економії, особливостей поглядів основних представників класичної політичної економії; з’ясування головних ідей марксизму	План лекції 2 1. Загальна характеристика школи фізіократів. Теорія «природного порядку». 2. Світогляд А.Сміта та концепція «невидимої руки». Вплив теоретичної спадщини А.Сміта на еволюцію світової економічної думки. 3. Еволюція класичної політичної економії у 1-й половині ХІХ ст. Формування соціалістичних ідей. 4. Марксизм та маржиналізм як два альтернативні напрямки продовження ідей класичної політичної економії. План семінарського заняття 2 1. Економічна теорія Т.Р.Мальтуса, Н.Сеніора, Д.Мілля та Дж.С.Мілля. 2. Висвітлення особливостей розвитку ринкових відносин у Франції у теоріях Ж.Б.Сея, Ф.Бастіа. 3. Роль ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері у становленні капіталістичних відносин. 4. Марксистська політична економія та її особливості. Література: Основна: 4, 6, 7 Додаткова: 12, 13, 20, 21, 25, 29, 43, 46, 50, 51, 62, 64, 75 Першоджерела: 87, 95, 96, 100, 105, 108
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Розуміння специфіки промислового перевороту та економічних наслідків аграрних реформ в Україні; з’ясування особливостей розвитку української економічної думки у даний період	Тема 6. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (2-а пол. ХІХ – початок ХХ ст.) План лекції 1. Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні. 2. Еволюція сільського господарства, економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848-1861 рр. 3. Столипінська аграрна реформа та її прогресивне значення. 4. Передумови виникнення української кооперації, види та найважливіші напрями її діяльності. 5. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. План семінарського заняття 1. Реформи 1848 та 1861 років. Особливості промислового розвитку України в пореформений період. 2. Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі України. Особливості розвитку землеволодіння Правобережної та Лівобережної України. 3. Українська економічна думка про генезис ринкових відносин: методологія дослідження, напрями та проблеми аналізу. 4. Відображення українськими економістами нових форм господарювання, характерних для кінця ХІХ – початку ХХ ст. Література: Основна: 2, 4, 5, 6, 7, 8 Додаткова: 16, 24, 33, 36, 40, 52, 54, 55, 60, 61, 62, 72, 77, 78 Першоджерела: 88, 109
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Розуміння загальних тенденцій економічного розвитку країн світу у період монополістичної конкуренції, сутності маржиналізму і неокласичної теорії	Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації у період монополістичної конкуренції (2-а пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) План лекції 1 1. Економічний розвиток провідних країн світу (кінець XIX – початок XX cт.) – перехід від вільної конкуренції до монополій. 2. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві. 3. Основна характеристика та постулати маржиналізму. План семінарського заняття 1 1. Економічні передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії. 2. Австрійська школа неокласичної політичної економії. К.Менгер. Ф.Візер. О.Бем-Баверк. 3. Математична школа неокласичної політекономії. В.Джевонс. Ф.Еджворт. 4. Франція на рубежі ХІХ – ХХ ст.: причини промислового відставання. Французька школа неокласичної політичної економії. Л.Вальрас. В.Парето. Література: Основна: 4, 5, 6, 7, 8, 9 Додаткова: 12, 14, 19, 21, 47, 62, 73
	Засвоєння національних особливостей господарського розвитку та економічної думки у провідних країнах світу у період монополістичної конкуренції	План лекції 2 1. Розвиток англійської економіки у період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А.Маршалла. 2. США – реальний лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму. 3. Промислове зростання Німеччини наприкінці ХІХ ст. Зародження системи національної політичної економії у Німеччині (Ф.Ліст). Історична школа (В.Рошер, К.Кніс, Б.Гільденбрант). 4. Соціальний напрям політичної економії як передумова появи інституціоналізму. План семінарського заняття 2 1. Втрата Англією світової економічної першості на межі ХІХ – ХХ ст. Кембриджська школа неокласичної політекономії та започаткування економічного аналізу. А.Маршалл. 2. Причини швидкого економічного піднесення США. Американська школа неокласичної політекономії. Теорія граничної продуктивності факторів виробництва Дж.Кларка. 3. Передумови швидкого економічного піднесення Німеччини. Процес формування і розвитку історичної школи. 4. Причини виникнення та етапи розвитку інституціоналізму. Література: Основна: 2, 4, 6, 7, 8, 9 Додаткова: 12, 19, 21, 43, 47, 62, 67, 70, 73 Першоджерела: 89, 91, 97
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Розуміння причин виникнення, національних особливостей перебігу та наслідків світової економічної кризи 1929-1933 років; засвоєння сутності та ключових постулатів кейнсіанства	Тема 8. Господарство та економічна думка у період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (1-а пол. ХХ ст.) План лекції 1. Подолання економічних наслідків першої світової війни та стабілізація господарства країн Західної Європи та США. 2. Світова економічна криза 1929-1933 рр.: передумови та особливості. 3. Економічний розвиток країн у 30-х роках ХХ ст. 4. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства. 5. Еволюція кейнсіанства: розвиток ідей макроекономічного регулювання. План семінарського заняття 1. Господарство провідних країн світу на початку ХХ ст. і у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму. Завершення формування світового господарства. 2. Світова економічна криза 1929-1933 років, її причини та наслідки. Реформи адміністрації Ф.Д.Рузвельта («новий курс»), їх підсумки та значення. 3. Причини та наслідки повоєнної кризи у провідних країнах світу (Німеччина, Франція, Англія, США). Плани Ч.Дауеса та О.Юнга, їх суть і мета. 4. Економічний розвиток провідних країн світу у міжвоєнний період. 5. Кейнсіанство: еволюція та ключові постулати. Література: Основна: 3, 4, 6, 7, 8, 9, Додаткова: 10, 11, 13, 37, 42, 44, 76, 79 Першоджерела: 92, 107, 114, 115, 116, 117 Праці лауреатів Нобелівської премії: 135
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Засвоєння особливостей господарського розвитку країн світу у воєнний та післявоєнний період, розуміння наслідків впливу інноваційно-технологічних факторів на економіки провідних країн світу	Тема 9. Розвиток національних економік Європейської цивілізації у системі світового господарства під впливом НТР (2-а пол. ХХ ст.) План лекції 1 1. Економіка країн світу у роки Другої світової війни. Економічні наслідки війни. 2. Економічні перетворення та реформи у зарубіжних країнах у післявоєнний період (1939-1970 рр.). 3. Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50 – 70-ті роки XX ст. Концепції НТР. 4. Вплив наднаціональних організацій на розвиток національних економік. План семінарського заняття 1 1. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час. 2. План Маршалла та його внесок у відродження післявоєнного господарства країн Західної Європи. 3. Особливості економічної політики у провідних країнах світу (економічна програма Л.Ерхарда у ФРН, політика голлізму у Франції, «зворотній курс» Дж.Доджа і К.Шоупа в Японії). 4. Формування трьох центрів світового капіталізму. США, Японія, ФРН – нові економічні лідери.   Література: Основна: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 Додаткова: 12, 14, 21, 43, 41, 45, 65, 76 Першоджерела: 118, 119, 120, 125
	З’ясування ключових постулатів монетаризму, теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань», неокласичного синтезу; засвоєння сутності та особливостей міжнародно-інтеграційних процесів	План лекції 2 1. Вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки XX ст. та його відображення у дослідженнях Дж.Вайнера, Дж.Міда, Р.Ліпсі. 2. Економічні концепції монетаристів. 3. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань». 4. Неокласичний синтез: витоки та основні постулати. План семінарського заняття 2 1. Інтеграційні процеси в економіці. «Спільний ринок» як форма економічної інтеграції. 2. Школа монетаризму М.Фрідмена та її розвиток. 3. Нові ліберальні доктрини – теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань». 4. Криза неокейнсіанської макроекономічної теорії. Основні напрями розвитку кейнсіанської теорії в останній третині ХХ ст. 5. Неокласичний синтез та його особливості. Література: Основна: 3, 4, 6, 7, 8, 9 Додаткова: 30, 34, 37, 41, 42, 62, 65, 76 Першоджерела: 84, 104 Праці лауреатів Нобелівської премії: 126, 128, 129, 131
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	З’ясування загальних тенденцій розвитку світового господарства, основних форм міжнародних економічних відносин та центрів економічного суперництва у світі; розуміння головних поглядів представників неоінституціоналізму і соціально-інституціонального напряму	Тема 10. Світове господарство та основні напрями економічної теорії на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) План лекції 1. Динаміка світового господарського розвитку 2-ої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. 2. Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм. 3. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин, центри економічного суперництва світового господарства. 4. Неоінституціоналізм та його особливості. 5. Соціально-інституціональний напрям у сучасній економічній думці. План семінарського заняття 1 1. Тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання науково-технічної революції. 2. Головні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин, основні центри економічного суперництва світового господарства. 3. Економічні проблеми господарського реформування в зарубіжних країнах 2-ої половини ХХ – початку ХХІ ст. 4. «Рейганоміка» і «тетчеризм»: сутність та результати. 5. Реформування господарського механізму у країнах Східної Європи. 6. Нові індустріальні країни, стратегія їх економічних програм.   Література: Основна: 1, 3, 4, 6, 7, 8 Додаткова: 12, 23, 35, 67, 70 Праці лауреатів Нобелівської премії: 126, 130, 134
	Засвоєння особливостей еволюції інституціоналізму та найважливіших елементів парадигми неокласики, сутності німецького неолібералізму та теореми К. Коуза	План семінарського заняття 2 1. Еволюція інституціоналізму у 2-й половині ХХ – на початку ХХІ ст. та його місце у структурі сучасної світової економічної думки. Теорія інформаційного суспільства та зміни в господарській практиці. 2. Характеристика найважливіших елементів парадигми неокласики. 3. Неолібералізм, його еволюція та основні теорії. 4. Теорія прав власності та транзакційні витрати. Теорема Р. Коуза. Література: Основна: 4, 6, 7 Додаткова: 10, 12, 49, 50, 62, 67, 70, 71 Першоджерела: 86, 90, 94, 98, 99, 101, 102, 103, 111, 112, 121 Праці лауреатів Нобелівської премії: 122, 123, 124, 127, 132, 133
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
	Розуміння специфіки промислового та аграрного розвитку України в умовах радянської економічної системи, особливостей економічної політики у роки «перебудови»	Тема 11. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці План лекції 1. Народне господарство України під час першої світової та громадянської воєн (1914-1920 рр.). 2. "Воєнний комунізм" та нова економічна політика в Україні. 3. Індустріалізація та колективізація: позитивні і негативні наслідки. 4. Економічне становище західноукраїнських земель у міжвоєнний період. 5. Господарство України у роки Другої світової війни та післявоєнної відбудови народного господарства. 6. Промисловий та аграрний розвиток України у 50-80-х роках ХХ ст. Панування екстенсивного (затратного) типу економічного розвитку. 7. Реформа 1985 р. Курс на прискорення. Економічна політика у роки «перебудови». План семінарського заняття 1. Становлення радянської системи господарювання та її соціально-економічні заходи у період революційних перетворень 1917-1920 рр. 2. Форми і методи господарювання у період НЕПу. Різні оцінки впровадження НЕПу в економічній думці. 3. Перехід до адміністративно-командної системи управління економікою: теорія та практика. 4. Криза сталінської тоталітарної системи та спроби її реформування. Теоретичне обґрунтування реформ (1953-1964 років). 5. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему та їх теоретичне обґрунтування (2-а половина 60-х – початок 80-х років ХХ ст.). 6. “Перебудова” як остання спроба реформування радянської економічної системи та криза марксистсько-ленінської економічної теорії. Література: Основна: 1, 4, 5, 6, 7 Додаткова: 17, 27, 28, 32, 39, 42, 43 59, 62, 63
		Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття.
Засвоєння сучасних напрямів, особливостей, проблем і перспектив економічного розвитку України та вітчизняної економічної думки	Тема 12. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХ ст.) План лекції 1. Проголошення державного суверенітету та створення передумов формування національної економіки. 2. Проблеми та труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності. 3. Національні особливості, масштаби та темпи трансформації командно-адміністративної економічної системи в соціально-ринкову. 4. Сучасний етап розвитку української економічної думки. План семінарського заняття 1. Стан економічного потенціалу України в момент проголошення незалежності. 2. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки. 3. Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років та їх наслідки. 4. Стабілізаційні процеси та головні засади української економічної перспективи.   Література: Основна: 1, 4, 5, 6, 7 Додаткова: 15, 38, 43, 53, 56, 57, 78 Інтернет-ресурси: 80, 81, 82, 83
	Самостійна робота студентів. Вивчення та доповнення матеріалу лекції. Підготовка до практичного заняття. Підготовка творчих завдань.
	Аудиторна робота	30	60
	Самостійна робота		40
	Разом		100

4. КОНТРОЛЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Кредитно-модульна система організації навчального процесу в університеті передбачає введення системи комплексної діагностики знань студентів. Перевірка та оцінювання знань, вмінь та навичок студентів забезпечується проведенням поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль знань студентів включає опитування на семінарських заняттях; опитування на індивідуальних консультаціях та співбесідах; тестування; виступи з реферативними повідомленнями та творчими завданнями.

Модульний контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторних модульних комплексних письмових контрольних робіт.

Підсумковий контроль знань студентів включає зведення результатів роботи студентів за усіма видами контролю та здачу екзамену.

Основним завданням під час вивчення курсу є набуття умінь самостійної роботи.

Основними формами самостійної роботи є:

Ø опрацювання конспектів лекцій;

Ø опрацювання лекційних занять;

Ø самостійна робота з підручниками, монографіями, науковими статтями;

Ø підготовка до семінарських занять;

Ø підготовка до письмових аудиторних контрольних робіт;

Ø підготовка індивідуальних реферативних повідомлень та творчих завдань на семінарські заняття;

Ø підготовка до модульних контролів;

Ø підготовка до тематичного тестування;

Ø підготовка доповідей на наукові гуртки та наукові конференції;

Ø підготовка до іспиту.

Для самостійного опанування змісту тем курсу необхідно, перш за все, вивчити та законспектувати відповідні матеріали з підручників, навчальних посібників, монографій, статей та іншої літератури. Робоча програма містить список рекомендованої літератури з конкретною адресацією до кожної теми.

Конспектування є для студента однією з основних форм накопичення необхідної інформації. Вивчення відповідної літератури передбачає складання студентами конспекту. Для підготовки до семінарських занять рекомендується на початку переглянути конспект лекції для того щоб студент був здатний краще засвоїти матеріал та чітко визначив напрямок підготовки.

Важливою формою самостійної роботи студентів денної форми навчання є підготовка реферативних повідомлень та творчих завдань.

Реферативне повідомлення або творче завдання – є письмовим оглядом запропонованої теми з метою поглиблення і конкретизації знань з окремих проблем дисципліни та набуття навичок творчого узагальнення відповідних навчальних і наукових публікацій. Підготовка зазначених форм самостійної роботи студентів є першою початковою формою науково-дослідницької роботи, яка передбачає (наскільки це можливо), формулювання й викладення елементів власного творчого осмислення і бачення студентом тих чи інших проблем у межах відповідної теми.

Реферативне повідомлення або творче завдання повинні містити: план, текст який викладається згідно з розділами плану, висновки, додатки та список використаної літератури. До обов‘язкових вимог є визначення актуальності проблеми, логічне викладення матеріалу, творчий характер. Загальний обсяг 10-15 друкованих сторінок.

Кожен вид робіт дає можливість студенту набрати певну суму балів:

— за активної участь студента на семінарських заняттях, яка включає виступи на семінарських заняттях, тестування, виступи з реферативними повідомленнями, студент може набрати 60 балів.

— змістовний, вичерпний виступ на семінарських заняттях при опитуванні студента оцінюється в 5 балів; доповнення від 1 до 5 балів;

— виступ з реферативним повідомленням або творчим завданням (з урахуванням вимог до цього виду робіт, які зазначені вище) — 10 балів.

— аудиторні письмові контрольні роботи включають теоретичні питання та тестові завдання. Максимальна сума балів яку студент може отримати у разі успішного виконання письмової контрольної роботи складає 15 балів.

Протягом курсу студенти виконують 2 модульні комплексні письмові аудиторні контрольні роботи.

Згідно з системою комплексної діагностики знань студентів, яка застосовується в університеті з метою стимулювання планомірної та регулярної роботи студентів, а також об’єктивності оцінки їхніх знань діагностика знань здійснюється за баловою системою, яка послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок. Максимальна сума балів – 100. При підрахунку балів враховуються таки види робіт: відповіді при опитуванні, результати тестування, підготовка та виступ із реферативним повідомленням або творчим завданням, складання конспекту, оглядів додаткової літератури та ін.

Залежно від балів, отриманих за кожний вид навчальних робіт, студент одержує сукупну суму балів, яка переводиться в оцінку за такою шкалою:

«А» 90-100 балів ставиться у разі, якщо студент:

— постійно готувався до них та згідно з програмою дисципліни глибоко та всебічно розкривав зміст питань, які обговорювалися:

— показав вміння: формулювати висновки та узагальнення за питаннями теми, здатність аналізувати навчальний матеріал та проводити аналогії з сучасним економічним розвитком;

— аргументовано та логічно викладав матеріал, володіє культурою мови;

— проявляв творчий підхід до виконання реферативних повідомлень та творчих завдань;

— акуратно оформлював завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

«В» 82-89 балів ставиться у разі, якщо студент:

— розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;

— робив узагальнення та висновки з окремих питань;

— логічно викладав свої знання;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але недостатньо використовував додаткову літературу, при усних відповідях не досить повно і аргументовано викладав матеріал, а при письмовому тестуванні - окремі неточності; не проявив творчий підхід до виконання індивідуальних завдань.

«С» 75-81 балів ставиться у разі, якщо студент:

— розкривав згідно з програмою дисципліни зміст питань, які обговорювалися;

— формулював висновки з окремих питань;

— брав участь у виконанні реферативних повідомлень та творчих завдань;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні: не проявляв належної активності при обговоренні питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання.

«D» 69-74 балів ставиться у разі, якщо студент:

— відповідав на окремі питання, які обговорювалися;

— формулював висновки з окремих питань;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях, тестуванні: не проявляв належної активності при обговоренні усних питань, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання; виконав не всі завдання для самостійної роботи.

«Е» 60-68 балів ставиться у разі, якщо студент:

— відповідав на окремі питання, які обговорювалися;

— виконував завдання для самостійної роботи;

— виконав завдання модульного контролю.

але допускав окремі неточності при усних відповідях (будуючи свою відповідь на звичайному повторенні навчального матеріалу без його осмислення), тестуванні: не проявляв належної активності на заняттях, старанності при виконанні завдань для самостійної роботи; недостатньо використовував основну та додаткову літературу; неохайно виконував індивідуальне завдання.

«Fх» 35-59 балів ставиться у разі, якщо студент:

— поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;

— допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях;

— поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;

— неохайно виконав завдання для самостійної роботи;

— не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;

— не виконав завдання модульного контролю.

«F» 1-34 балів ставиться у разі, якщо студент, відвідуючи заняття:

— поверхнево розкривав зміст питань, які розглядалися;

— допускав суттєві помилки при усних та письмових відповідях, тестуваннях;

— поверхнево ознайомився з рекомендованою літературою;

— не виконав завдання для самостійної роботи;

— не проявляв активності на заняттях при обговоренні питань;

— на підсумковому занятті не вміє навіть відтворити зміст окремих питань, передбачених програмою дисципліни;

— не виконав завдання модульного контролю.

Якщо протягом семестру студент отримав менш, ніж 60 балів, він повинен до останнього підсумкового заняття самостійно вивчити передбачені програмою дисципліни теми, письмово відповісти на питання для самоконтролю за рекомендованою викладачем (під час індивідуально-консультативної роботи) навчально методичною літературою або пройти повторний курс з цієї дисципліни.

Для підвищення зацікавленості у навчанні студентів використовується система стимулів. Заохочення за участь (перемогу) у наукових конференціях – 10 (15) балів; участь (перемогу) у предметних олімпіадах, конкурсах – 5 (10) балів; інші заходи, що сприяють розвитку знань студентів – 5 балів.

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ: