| №
| Теми
| Кількість
годин
|
| Ауди-
торні
| Сам. роб.
|
|
|
|
| |
| | 3 курс V семестр
| | |
| | Лекції
| | |
| | Загальна частина
|
|
|
| 1-2
| Поняття про інфекцію та інфекційні хвороби. Основи профілактики інфекційних хвороб.
Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційні хвороби. Ознаки інфекційних хвороб:
· наявність специфічного етіологічного чинника;
· заразливість;
· циклічність перебігу;
· розвиток імунітету.
Міжнародна класифікація інфекційних хвороб та адаптована до Міжнародних вимог класифікація Л.В. Громашевського.Клінічні форми інфекційних хвороб.
Роль професійних чинників, чинників навколишнього середовища у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороб.
Поняття про епідемічний процес, епідемічний осередок, спорадичну захворюваність, епідемію, пандемію.
Джерело інфекції. Профілактичні заходи в осередку.
Механізми і чинники передачі збудників інфекційних хвороб. Вплив на шляхи і чинники передачі інфекції.
Сприйнятливий колектив. Учення про імунітет. Вплив на сприйнятливість організму.
|
| |
| 3-4
| Самостійна робота: Організація та проведення щеплень.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: Виписати препарати, що їх застосовують для імунізації, правила їх зберігання; протипоказання до проведення щеплень.Роботу захистити під час навчальної практики.
|
|
|
| 5-6
| Методи діагностики інфекційних хвороб.
Принципи ранньої діагностики інфекційних хвороб.
Клінічна діагностика. Значення клінічного та епідеміологічного анамнезу. Поняття про основні симптоми та синдроми інфекційних хвороб.
Об’єктивне обстеження: зовнішній вигляд хворого, оцінювання свідомості, положення, поведінки, зміна шкіри і слизових оболонок; обстеження по системах органів.
Попередній діагноз.
Лабораторні та інструментальні методи діагностики. Значення загальноклінічних, специфічних і додаткових методів дослідження.
Дотримання етики та деонтології під час роботи з хворим.
| 2
| |
| 7-8
| Самостійна робота: Інструментальні методи діагностики інфекційних захворювань: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати показання до застосування інструментальних методів діагностики інфекційних захворювань. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 9-10
| Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими
Лікувально-охоронний режим і його вплив на перебіг і наслідки інфекційної хвороби.
Дієтотерапія.
Принципи комплексного лікування:
· етіотропне: антибактеріальні, противірусні засоби, антипротозойні препарати;
· імунотерапія: значення сироваток, імуноглобулінів, анатоксинів і вакцин для лікування інфекційного хворого; методика введення сироваток за методом Безредки;
· патогенетичне: протизапальні, десенсибілізувальні, дезінтоксикаційні засоби;
· симптоматичне лікування;
· лікування індивідуальне.
Значення алергологічного анамнезу. Можливі побічні реакції на лікарські засоби. Правила введення антибіотиків.
Анафілактичний шок, його симптоми і лікування.
|
| |
| 11-12
| Самостійна робота: Фізіотерапевтичні методи лікування хворих на інфекційні хвороби.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: перерахувати методи фізіотерапевтичного лікування при інфекційних захворюваннях. Виписати показання і протипоказання. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 13-14
| Самостійна робота: Дотримування правил під час роботи з інфікованим матеріалом.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати обов’язки медичного персоналу під час взяття патологічного матеріалу від хворого для лабораторних досліджень крові, сечі, калу, жовчі, цереброспінальної рідини. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Захворювання з переважно фекально-оральним механізмом передавання
| | |
| 15-16
| Черевний тиф. Паратифи А і В. Шигельоз.
Етіологія та епідеміологія черевного тифу. Патогенез захворювання. Типові клінічні ознаки. Ускладнення специфічні і неспецифічні. Методи лабораторної діагностики. Диференціальна діагностика. Основні принципи лікування і догляду за хворим. Профілактика ускладнень. Критерії виписування, тривалість спостереження за реконвалесцентами. Профілактика черевного тифу.
Етіологія та епідеміологія шигельозу. Основи патогенезу. Класифікація клінічних форм хвороби. Опорні симптоми. Характеристика випорожнень хворого на дизентерію. Лабораторна діагностика. Принципи лікування хворого. Критерії виписування хворих із стаціонару, диспансерне спостереження за реконвалесцентами. Профілактика шигельозу.
|
| |
| 17-18
| Холера.
Сучасна епідеміологічна характеристика холери як карантинної інфекції. Етіологія та епідеміологія. Основи патогенезу. Клінічні ознаки холери. Методи лабораторної діагностики. Експрес-діагностика. Правила взяття і транспортування інфікованого матеріалу до лабораторії. Диференціальна діагностика холери, принципи лікування. Первинна і компенсаторна регідратація. Застосування антибіотиків. Особливості догляду за хворим. Критерії виписування зі стаціонару. Диспансерне спостереження. Профілактичні заходи в осередку.
|
| |
| 19-20
| Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз Ботулізм.
Загальна характеристика хвороб із групи харчових токсикоінфекцій. Етіологія. Основи епідеміології. Патогенез. Клінічна симптоматика. Оцінювання ступеня дегідратації. Методи лабораторної діагностики. Принципи лікування. Роль регідратації і дезінтоксикації. Особливості догляду за хворим. Критерії виписування хворих зі стаціонару.
Сальмонельоз. Етіологія та епідеміологія. Основи патогенезу. Клінічні форми сальмонельозу. Основні ознаки хвороби. Методи лабораторної діагностики. Принципи лікування хворого. Показання до госпіталізації. Роль патогенетичної терапії. Критерії виписування хворих на сальмонельоз зі стаціонару, профілактичні заходи.
Характеристика ботулізму, роль токсину ботулізму в патогенезі захворювання. Епідеміологія. Клінічна картина. Лабораторні методи діагностики. Принципи лікування ботулізму: серо-, антибіотико-, патогенетична терапія. Профілактика ботулізму.
|
| |
| 21-22
| Вірусні гепатити.
Загальна характеристика групи вірусних гепатитів. Особливості етіології. Епідеміологія. Патогенез вірусного гепатиту А. Типові варіанти переджовтяничного періоду. Клінічні прояви. Ускладнення. Методи лабораторного дослідження: загальноклінічні, біохімічні, інструментальні, специфічні. Диференціальна діагностика. Принципи лікування хворих на вірусні гепатити. Роль режиму та дієтотерапії. Критерії виписування реконвалесцентів. Диспансерне спостереження.
Епідеміологічна характеристика вірусного гепатиту В. Основи патогенезу. Варіанти переджовтяничного періоду. Групи ризику. Особливості перебігу. Ускладнення. Методи лабораторної діагностики: загальноклінічні, біохімічні, інструментальні, специфічні. Визначення австралійського антигену. Основні принципи лікування і догляду за хворими. Критерії виписування зі стаціонару. Диспансерне спостереження за реконвалесцентами. Профілактика захворювання. Підготовка і проведення лекцій з профілактики вірусних гепатитів для населення і пацієнтів інфекційного відділення.
|
| |
| | Захворювання з переважно повітряно-краплинним механізмом передавання
| | |
| 23-24
| Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції.
Грип. Визначення, історичні відомості, актуальність. Етіологія, мінливість та стійкість збудника. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна класифікація. Розвиток хвороби, катаральний та інтоксикаційний синдроми, ступінь тяжкості. Ускладнення.
Діагностика. Значення клініко-епідеміологічного анамнезу. Специфічна лабораторна діагностика. Диференціальна діагностика.
Лікування. Показання до госпіталізації. Значення режиму, вимоги до ізоляції. Етіотропні засоби, їх характеристика, правила застосування. Патогенетичне та симптоматичне лікування. Лікування ускладнень грипу. Профілактика.
|
| |
| 25-26
| Герпесвірусні інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Ангіна.
Герпесвірусні інфекції. Види герпесу. Простий герпес. Оперізувальний герпес. Етіологія. Епідеміологія. Сприйнятливість населення. Імунітет. Клінічні прояви герпесвірусних інфекцій, їхня характеристика.
Класифікація. Діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування хворих з різними клінічними формами герпесу. Показання до госпіталізації. Диспансеризація. Профілактика і заходи в осередку.
Інфекційний мононуклеоз. Визначення хвороби, актуальність.
Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічний перебіг хвороби. Ускладнення. Діагностика. Опорні симптоми клінічної діагностики.
Специфічні зміни картини крові, серологічна діагностика. Диференціальна діагностика.
Лікування. Догляд за хворими. Профілактика.
|
| |
| 27-28
| Дифтерія.
Патогенез. Класифікація дифтерії. Перебіг хвороби, симптоматика різних форм. Дифтерійний круп. Ускладнення. Специфічна діагностика. Лікування. Необхідність госпіталізації. Значення режиму. Специфічне лікування. Патогенетичне лікування. Правила виписування зі стаціонару.
Диспансеризація. Профілактика і протиепідемічні заходи.
|
| |
| 29-30
| Менінгококова інфекція.
Визначення хвороби, актуальність.
Етіологія. Епідеміологія. Клінічна класифікація. Симптоматика різних форм. Ускладнення.
Лабораторна діагностика, виділення збудника з носової частини горла, крові, спинномозкової рідини. Вимоги до транспортування патологічного матеріалу.
Принципи лікування. Особливості догляду за хворими. Етіотропне, патогенетичне лікування.
Диспансерне спостереження за реконвалесцентами.
Профілактика захворювання.
|
| |
| | Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання.
| | |
| 31-32
| Загальна характеристика трансмісивних інфекцій. Висипний тиф. Хвороба Брілла. Геморагічні гарячки.
Загальна характеристика трансмісивних інфекцій.
Висипний тиф. Визначення. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина (тривалість інкубаційного періоду, терміни появи висипу, характеристика висипу, симптоми ураження нервової системи, ускладнення).
Лікування етіотропне, патогенетичне. Особливості догляду. Диспансеризація. Особливості спостереження і робота в осередку.
Загальна характеристика групи хвороб, нозології.
Геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина (інкубаційний період, основні клінічні синдроми, перебіг), диференціальна діагностика, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.
|
| |
| | Всього:
|
|
|
| | Навчальна практика під керівництвом викладача
| | |
| | Загальна частина
| | |
| 33-36
| Організація і режим інфекційної служби.
Ознайомлення з організацією та режимом роботи інфекційної лікарні (відділення). Приймальне відділення, його улаштування, режим роботи та функції: діагностика хвороби; взяття матеріалу для дослідження; санітарне оброблення хворих; надання першої допомоги; заповнення документації.
Улаштування та організація роботи інфекційного відділення. Протиепідемічний режим інфекційних відділень різного профілю.
Правила роботи медичного персоналу інфекційної лікарні. Використання індивідуальних засобів захисту медичного персоналу. Медична етика та деонтологія.
Практичні навички:
· заповнювати термінові повідомлення в санепідемстанцію (СЕС) про наявність інфекційного захворювання, харчового, гострого та професійного захворювання;
· заповнювати журнал обліку інфекційних хвороб;
· проводити прийом і санітарне оброблення хворих;
· готувати робочі розчини відповідних дезінфекційних засобів;
· готувати до роботи процедурний кабінет;
· проводити дезінфекцію, передстерилізаційне оброблення медичних інструментів;
· проводити поточну і заключну дезінфекцію при різних інфекційних захворюваннях;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з медичними інструментами, кров’ю та іншими біологічними рідинами організму.
|
| |
| 37-40
| Основи профілактики інфекційних хвороб.
Профілактичні заходи, спрямовані на різні ланки епідеміологічного процесу:
· запобігання появі або ліквідація джерела збудника інфекції;
· запобігання можливості реалізації чи виключення механізму передачі збудника;
· створення або підвищення рівня імунітету населення.
Організація і проведення профілактичних щеплень. Препарати, що їх застосовують для імунізації, правила їх зберігання; протипоказання до проведення щеплень.
Кабінет інфекційних захворювань: структура, обладнання, медична документація, основні завдання. Забезпечення своєчасного і раннього виявлення інфекційних хворих. Диспансерне спостереження за особами, що перехворіли. Аналіз динаміки інфекційної захворюваності. Розроблення і здійснення заходів щодо підвищення якості та ефективності діагностики, лікування і профілактики інфекційних хвороб.
Практичні навички:
· виявляти інфекційного хворого;
· визначати строки нагляду та ізоляції за контактними у вогнищі заразних інфекційних захворювань;
· проводити епідемічне обстеження у вогнищі інфекційної хвороби;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфекційним матеріалом;
· визначати показання і протипоказання до вакцинації, проводити щеплення, запобігати ускладненням унаслідок щеплення;
· проводити роботу серед населення з питань профілактичної медицини.
|
| |
| 41-44
| Методи діагностики інфекційних хвороб.
Організація проведення обстеження інфекційних хворих. Виділення симптомів (вирішальних, опорних, загальноінфекційних) і синдромів (інтоксикаційний, діарейний, гепатолієнальний, менінгеальний).
Складання навчальної історії хвороби.
Ознайомлення з основними методами об’єктивного обстеження.
Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики.
Обов’язки медичного персоналу під час взяття патологічного матеріалу від хворого для лабораторних досліджень крові, сечі, калу, жовчі, цереброспінальної рідини. Значення клінічної та біохімічної лабораторної діагностики для підтвердження діагнозу. Методи інструментальної діагностики: ректороманоскопія, спинномозкова пункція, УЗД.
Практичні навички:
· збирати скарги хворих, анамнез захворювання, анамнез життя, епідеміологічний анамнез;
· оцінювати загальний стан пацієнта;
· проводити огляд шкіри, підшкірної основи;
· проводити огляд (обстеження) периферичних лімфатичних вузлів;
· вимірювати температуру тіла;
· підраховувати частоту дихання;
· досліджувати властивості пульсу;
· вимірювати артеріальний тиск;
· проводити поверхневу та глибоку пальпацію живота;
· проводити взяття інфікованого матеріалу від хворого для бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження;
· проводити взяття крові для серологічних досліджень;
· проводити внутрішньошкірну алергійну (діагностичну) пробу;
· проводити взяття матеріалу від хворих з підозрою на особливо небезпечні інфекції;
· аналізувати результати досліджень крові, сечі;
· виписувати направлення для лабораторного дослідження;
· готувати інфекційних хворих до інструментальних методів дослідження.
|
| |
| 45-48
| Принципи лікування хворих на інфекційні хвороби. Догляд за хворими.
Принципи комплексного та індивідуального лікування інфекційного хворого.
Ознайомлення з основними групами етіотропних, патогенетичних лікувальних засобів. Правила їх зберігання та введення. Заповнення листків призначення. Призначення лікарських засобів з пояснюванням механізму їх дії. Робота на медичному посту та в процедурному кабінеті. Значення чіткого виконання лікарських призначень, дотримання правил асептики й антисептики, дотримання правил техніки безпеки під час роботи з медичними інструментами, обладнанням, кров’ю та біологічними рідинами організму.
Закріплення навичок догляду за хворими в інфекційному відділенні.
Організація лікувального харчування, види дієт.
Практичні навички:
· оформлювати листи призначень;
· роздавати лікарські засоби хворим з пояснюванням механізму їхньої дії;
· надавати невідкладну допомогу в разі анафілактичного шоку;
· проводити туалет хворим;
· доглядати за шкірою, порожниною рота хворих;
· годувати тяжкохворих;
· розводити і розраховувати дози антибіотиків;
· проводити внутрішньом’язове, внутрішньовенне, струминне введення фармакологічних засобів;
· збирати й заповнювати одноразові системи для внутрішньовенних вливань;
· проводити внутрішньовенне краплинне введення фармакологічних засобів;
· проводити підшкірні ін’єкції;
· вводити гетерологічні сироватки;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з пацієнтами та інфікованим матеріалом.
|
| |
| | Захворювання з переважно фекально-оральним механізмом передавання
| | |
| 49-52
| Черевний тиф. Паратифи А і В.
Методика обстеження хворого на кишкові інфекції. Ознайомлення з основними симптомами хвороби. Диференціальна діагностика з іншими гарячковими захворюваннями. Невідкладна медична допомога при кишковій кровотечі, перфорації виразки, колапсі. Взяття інфікованого матеріалу для бактеріологічного обстеження. Догляд за хворими. Дієтотерапія. Організація профілактичних заходів у вогнищі.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· визначати опорні симптоми під час огляду хворого;
· зображувати температурну криву хворого на черевний тиф;
· підраховувати і записувати пульс відносно рівня температури тіла;
· брати й висівати кров для виділення гемокультури бактерій черевного тифу;
· брати, транспортувати і висівати кал для виділення бактерій черевного тифу;
· збирати і висівати сечу;
· проводити дуоденальне зондування та посів жовчі для виділення бактерій черевного тифу;
· брати кров з вени хворого для серологічних реакцій;
· знати діагностику і тактику медичного персоналу під час кишкової кровотечі, перфорації виразки кишки.
|
| |
| 53-55
| Самостійна робота: Паратифи А і В. Клініко-епідеміологічна характеристика паратифів А і В. Лікування і догляд за хворими. Профілактика паратифів.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти схему лікування і догляду за хворими, профілактичні заходи. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 56-59
| Шигельоз.
Ознайомлення з найважливішими ознаками шигельозу. Характер випорожнень хворого і патологічних домішок. Методика опитування і огляду хворих на кишкову інфекцію. Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики. Взяття інфікованого матеріалу на бактеріологічне дослідження. Підготовка хворих до ректороманоскопії. Участь у проведенні ректороманоскопії. Диференціальна діагностика шигельозу. Ознайомлення із принципами лікування хворих на шигельоз. Основні групи специфічних засобів. Роль дієтотерапії в лікуванні хворих. Критерії виписування реконвалесцентів із стаціонару.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· оцінювати характер випорожнень хворого;
· збирати і висівати інфікований матеріал від хворого на поживні середовища;
· оформляти направлення до бактеріологічної лабораторії;
· готувати хворого до ректороманоскопії.
|
| |
| 69-62
| Самостійна робота: Диференціальна діагностика шигельозу.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання з якими проводиться диференціальна діагностика, скласти порівняльну таблицю. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 63-66
| Холера.
Ознайомлення з режимом роботи холерного госпіталю. Диференціальна діагностика холери.
Тактика медичного працівника в разі виявлення хворого на холеру. Призначення первинної і компенсаторної регідратаційної терапії.
Правила взяття інфікованого матеріалу для проведення бактеріологічного дослідження.
Протиепідемічний режим.
Підготовка і проведення лекцій з профілактики холери для населення і пацієнтів інфекційного відділення.
Практичні навички:
· обстежувати хворого з урахуванням особливостей збирання епідеміологічного анамнезу;
· проводити об’єктивне обстеження: огляд обличчя, шкіри. Визначати ступінь зневоднення організму;
· збирати випорожнення, блювотні маси хворого на холеру та транспортувати матеріал до лабораторії;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом;
· вживати профілактичних заходів в осередку.
|
| |
| 67-69
| Самостійна робота: Режим роботи медичного персоналу в госпіталі для хворих на холеру.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати структуру організації госпіталя для хворих на холеру, режим роботи персоналу. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 70-73
| Харчові токсикоінфекції. Сальмонельоз.
Опитування і огляд хворого на сальмонельоз і харчові токсикоінфекції.
Оцінювання характеру випорожнень хворого на сальмонельоз, наявності патологічних домішок у випорожненнях.
Оцінювання ступеня дегідратації.
Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики. Взяття матеріалу на бактеріологічне дослідження.
Ознайомлення з основними лікарськими засобами для лікування хворих на сальмонельоз і харчові токсикоінфекції.
Надання невідкладної медичної допомоги хворому на сальмонельоз.
Надання невідкладної медичної допомоги хворому на харчові токсикоінфекції.
Проведення патогенетичної терапії.
Догляд за хворим.
Протиепідемічний режим. Критерії виписування зі стаціонару. Профілактичні заходи в осередку. Роль санітарно-гігієнічних знань серед населення у профілактиці сальмонельозу та харчових токсикоінфекцій. Підготовка і проведення лекцій з профілактики сальмонельозу та харчових токсикоінфекцій серед населення та пацієнтів інфекційного відділення.
Практичні навички:
· обстежувати хворого. Обґрунтовувати діагноз згідно з клініко-епідеміологічними даними;
· збирати випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка для дослідження на сальмонельоз;
· оцінювати тяжкість стану хворого, ступінь зневоднення організму;
· брати кров для серологічних реакцій;
· брати сечу для бактеріологічного дослідження;
· надавати невідкладну медичну допомогу хворим у разі харчових токсикоінфекцій і сальмонельозу;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом.
|
| |
| 74-76
| Самостійна робота: Харчові токсикоінфекції (ХТІ). Сальмонельоз. Диференціальна діагностика захворювань.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання з якими проводиться диференціальна діагностика, скласти порівняльну таблицю. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 77-80
| Ботулізм.
Опитування та огляд хворого на ботулізм.
Ознайомлення з основними методами специфічної лабораторної діагностики. Невідкладна медична допомога хворому на ботулізм
Методика введення протиботулінічної сироватки. Можливі ускладнення серотерапії. Невідкладна медична допомога хворому з анафілактичним шоком.
Харчування хворого на ботулізм.
Догляд за хворим.
Роль дотримання правил домашнього консервування у профілактиці ботулізму.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез з урахуванням його особливостей при ботулізмі;
· об’єктивно обстежувати хворого: огляд і пальпація органів травлення, виявлення очних симптомів, перистальтика кишок;
· збирати блювотні маси, промивні води шлунка і випорожнення хворого для бактеріологічного дослідження, транспортувати матеріал у бактеріологічну лабораторію;
· ставити сифонну клізму;
· уводити протиботулінічну сироватку;
· надавати невідкладну медичну допомогу в разі ботулізму.
|
| |
| 81-83
| Самостійна робота: Невідкладна допомога хворому на ботулізм.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти схему надання невідкладної допомоги, виписати лікарські препарати для невідкладної допомоги, показання та протипоказання для їх застосування. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 84-87
| Вірусні гепатити.
Методика обстеження хворих на вірусний гепатит: огляд хворих, виявлення найтиповіших ознак хвороби.
Характер випорожнень і сечі.
Пальпація печінки.
Особливості взяття, зберігання та доставки матеріалів на загальноклінічне, біохімічне та специфічне дослідженя.
Ознайомлення з принципами дієто- і фітотерапії.
Роль стерилізації медичних інструментів у профілактиці вірусних гепатитів.
Передстерилізаційне оброблення медичних інструментів. Правила роботи з одноразовими шприцами.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· проводити огляд очей, склер, кон’юнктиви, ротової порожнини;
· проводити оцінювання сечі;
· оцінювати результати дослідження сечі;
· проводити пальпацію органів черевної порожнини;
· брати кров для біохімічних досліджень;
· брати кров на імуноферментний аналіз та полімеразну ланцюгову реакцію;
· діагностувати і надавати невідкладну допомогу при печінковій комі;
· проводити дезінфекцію, передстерилізаційне оброблення медичних інструментів.
|
| |
| 88-90
| Самостійна робота: Вірусний гепатит С. Етіологія. Епідеміологічна характеристика. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: письмово відповісти на задані запитання, вирішити тести. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Захворювання з переважно повітряно-краплинним механізмом передавання
| | |
| 91-94
| Грип. Гострі респіраторні вірусні інфекції.
Обстеження хворих з метою виявлення типових ознак групи хвороби.
Діагностика. Відпрацювання методики взяття матеріалу змиву з носоглотки, взяття мазків-відбитків для імунофлюоресценції.
Призначення лікування, догляду.
Режим медичного персоналу під час спілкування з хворими на грип та інші ГРВІ. Профілактика грипу.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез при грипі та інших ГРВІ;
· проводити огляд очей, склер, кон’юнктиви;
· перевіряти стан мозкових оболонок;
· отримувати змив зі слизової оболонки задньої стінки глотки, носа;
· брати матеріал для реакції імунофлюоресценції;
· брати кров для серологічного дослідження;
· уводити протигрипозний гамма-глобулін;
· розводити та інтраназально вводити лейкоцитарний інтерферон;
· надавати першу допомогу при гіпертермічному синдромі;
- надавати першу допомогу при больовому синдромі.
|
| |
| 95-97
| Самостійна робота: Грип. Профілактичні заходи в домашніх умовах та в умовах ФАПу. Заходи в осередку.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно:скласти заходи по профілактиці захворювання в домашніх умовах та в умовах ФАПу. Скдасти список заходів профілактики в осередку захворювання. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 98-100
| Самостійна робота: Вітряна віспа. Клініко-епідеміологічні особливості перебігу. Класифікація. Патогенез захворювання. Ускладнення. Наслідки захворювання. Діагностика. Особливості лікування та профілактика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати наслідки захворювання. Вирішити тести. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 101-104
| Інфекційний мононуклеоз. Ангіна.
Обстеження хворих на ангіну, інфекційний мононуклеоз з метою виявлення основних симптомів цих хвороб. Ознайомлення з технікою взяття матеріалу з носа і зіва на мікрофлору, транспортування матеріалу в бактеріологічну лабораторію. Принципи лікування. Профілактика.
Практичні навички:
· проводити обстеження хворих на ангіну, інфекційний мононуклеоз;
· проводити обстеження периферичних лімфатичних вузлів;
· проводити огляд ротової порожнини;
· брати мазки із зіва, носа на бактеріологічне дослідження.
|
| |
| 105-107
| Самостійна робота: Ангіна: катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротично-виразкова ангіна Симановського—Плаута—Венсана. Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: провести порівняння проявів різних форм ангін, скласти таблицб диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 108-111
| Дифтерія.
Обстеження хворих. Виявлення опорних симптомів.
Диференціальна діагностика.
Відпрацювання техніки взяття матеріалу з носа і зіва, транспортування матеріалу в бактеріологічну лабораторію.
Відпрацювання методики введення сироватки за методом Безредки.
Профілактика. Лікувально-профілактичні заходи в осередку інфекції. Спостереження за контактними особами.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· проводити обстеження периферичних лімфатичних вузлів;
· проводити огляд порожнини рота, носа;
· брати мазки із зіва, носа на бактеріологічне дослідження;
· надавати невідкладну медичну допомогу при дифтерійному крупі;
· уводити протидифтерійну антитоксичну сироватку.
|
| |
| 112-114
| Самостійна робота: Диференціальна діагностика дифтерії.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти список захворювань, з якимим буде проведено порівняння різних форм дифтерії, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 115-118
| Менінгококова інфекція.
Обстеження хворих. Обґрунтування діагнозу різних варіантів менінгококової хвороби згідно з клініко-епідеміологічними даними. Виявлення менінгеальних симптомів.
Ознайомлення з методами лабораторної діагностики. Техніка виконання спинномозкової пункції. Підготовка хворого до спинномозкової пункції. Техніка взяття і посіву матеріалу з носоглотки на менінгокок.
Принципи лікування, ознайомлення з основними етіотропними та патогенетичними лікарськими засобами. Правила введення антибіотиків. Невідкладна медична допомога при інфекційно-токсичному шоку, набряку головного мозку. Особливості догляду за хворими. Диспансерне спостереження за реконвалесцентами. Лікувально-профілактичні заходи в осередку інфекції.
Тактика фельдшера швидкої допомоги щодо хворих з генералізованими формами менінгококової хвороби.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· визначати основні клінічні ознаки менінгіту: ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзинського, Керніга;
· знати техніку взяття та посіву слизу з носа та зіва на менінгокок;
· готувати хворого і все необхідне до проведення люмбальної пункції, знати техніку виконання;
· транспортувати спинномозкову рідину в бактеріологічну лабораторію;
· надавати невідкладну медичну допомогу хворому при інфекційно-токсичному шоку на догоспітальному етапі;
· діагностувати коматозні стани;
· допомагати хворому з набряком головного мозку.
|
| |
| 119-121
| Самостійна робота: Менінгококова інфекція. Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти список захворювань, з якимим буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передавання.
| | |
| 122-125
| Загальна характеристика трансмісивних інфекцій. Висипний тиф. Хвороба Брілла.
Вивчення орієнтовних історій хвороби.
Догляд за хворими у гарячковому стані.
Лабораторна діагностика. Правила взяття крові для серологічного дослідження.
Принципи лікування хворих. Значення догляду.
Протиепідемічні заходи. Санітарне оброблення хворих. Способи боротьби з педикульозом. Робота в осередку в умовах ФАПу.
Практичні навички:
· проводити огляд хворого. Виявляти і оцінювати висипку;
· оглядати хворого з метою виявлення педикульозу;
· проводити санітарне оброблення хворих на педикульоз;
· доглядати за хворим у гарячковому стані;
· здійснювати протиепідемічні заходи в осередку висипного тифу.
|
| |
| 126-128
| Самостійна робота: Хвороба Брілла. Особливості її перебігу. Підстави для встановлення діагнозу. Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати діагностичні критерії хвороби Брілла, виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 129-132
| Геморагічні гарячки.
Особливості клініко-епідеміологічної діагностики геморагічних гарячок. Основи симптоматики ураження нирок при геморагічній гарячці із нирковим синдромом. Лабораторна діагностика. Лікування. Заходи в осередку.
Практичні навички:
· збирати епідеміологічний анамнез при геморагічних гарячках;
· брати кров для серологічного методу діагностики;
· доглядати за хворими з патологією нирок при ГГНС;
· дотримувати правил особистої безпеки медичного персоналу в оточенні хворого.
|
| |
| 133-136
| Самостійна робота: Кримська геморагічна гарячка. Етіологія, епідеміологія, патогенез захворювань. Клінічна картина, методи діагностики. Принципи лікування. Профілактика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти конспект за схекмою. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Всього:
|
|
|
| | 3 курс VI семестр
| | |
| | Лекції
| | |
| 137-138
| Малярія
Визначення захворювання, етіологія (типи збудників, їх особливості, цикл розвитку), епідеміологія, сучасні особливості, поширення захворювання. Патогенез. Клінічна картина малярії залежно від форми, зміни в організмі під час нападу та в період між нападами. Ускладнення малярії (малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки). Методи діагностики (загальний аналіз крові, паразитоскопія). Лікування (групи протималярійних препаратів, особливості їх застосування). Профілактика.
|
| |
| | Захворювання з переважно рановим та інокуляційним механізмами передавання
| | |
| 139-140
| ВІЛ-інфекція
Характеристика захворювання. Етіологія. Епідеміологія. Значення різних механізмів і шляхів поширення збудника. Клінічна картина. Тривалість інкубаційного періоду, основні синдроми, тривалість перебігу хвороби, наслідки.
Методи обстеження. Опортуністичні інфекції, їх значення в перебігу хвороби. Принципи лікування. Профілактика.
|
| |
| 141-143
| Самостійна робота: Сучасні методи специфічної діагностики ВІЛ/СНІД.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати основні методи діагностики захворювання, охарактеризувати тест-системи для виявлення антитіл проти ВІЛ. Значення для діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 144-145
| Сказ.
Клініко-епідеміологічна характеристика сказу. Основні клінічні прояви хвороби. Лабораторна діагностика. Медична допомога хворому. Значення первинного оброблення вкушеної рани. Профілактика сказу серед населення. Профілактичні заходи в осередку.
|
| |
| 146-147
| Бешиха. Правець.
Клініко-епідеміологічна характеристика бешихи. Класифікація. Особливості клінічного перебігу. Діагностика. Принципи лікування. Профілактика захворювання.
Етіологія та епідеміологія правця. Особливості клініки правця. Лабораторна діагностика. Основні етапи лікування хворого на правець. Роль первинного хірургічного оброблення рани в профілактиці правця. Планова і екстрена профілактика правця. Заходи в осередку.
|
| |
| 148-149
| Лептоспіроз. Бруцельоз.
Особливості етіології та епідеміології лептоспірозу. Природноосередкове захворювання. Патогенез. Клінічні ознаки: геморагічний синдром, жовтяничні та безжовтяничні форми. Ускладнення. Діагностика. Принципи лікування. Профілактика хвороби.
Особливості етіології та епідеміології. Патогенез. Клінічні ознаки і перебіг хвороби. Характер температурної кривої. Ураження органів опорно-рухового апарату, нервової, сечової та статевої систем, інших органів і систем. Методи лабораторної діагностики. Лікування. Вакцинотерапія. Диспансерне спостереження за реконвалесцентами. Профілактика.
|
| |
| | Захворювання з переважно множинним механізмом передавання
| | |
| 150-151
| Чума. Туляремія.
Чума як особливо небезпечна хвороба. Характеристика. Природні осередки чуми. Етіологія. Епідеміологія. Патогенез. Клінічна картина різних форм захворювання. Ускладнення. Методи дослідження. Значення бактеріологічного методу діагностики. Біологічний метод діагностики. Лікування. Значення етіотропних засобів. Профілактичні заходи на ендемічній території та в осередку інфекції.
|
| |
| 152-153
| Самостійна робота: Методи обстеження в діагностиці туляремії: бактеріологічний, серологічний, біологічний, алергологічний.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати основні лабораторні методи діагностики туляремії, охарактеризувати їх, дати діагностичну цінність. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 154-155
| Сибірка.
Основи етіології та епідеміології сибірки. Клінічні прояви локалізованої та генералізованої форм сибірки. Лабораторна діагностика. Принципи лікування. Антибіотикотерапія. Імунотерапія. Профілактика. Заходи в осередку інфекції.
|
| |
| 156-157
| Токсоплазмоз.
Етіологія. Цикли розвитку токсоплазм. Епідеміологія. Антропургійні та природні осередки хвороби. Патогенез. Особливості клінічного перебігу. Прогноз. Діагностика. Принципи лікування. Профілактика токсоплазмозу.
|
| |
| 158-159
| Самостійна робота: Ускладнення токсоплазмозу.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (1 година).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати ускладнення токсоплазмозу. Вирішити тести. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Всього:
|
|
|
| | Навчальна практика під керівництвом викладача
| | |
| 160-163
| Малярія.
Вивчення орієнтовних історій хвороб, температурних кривих за різних форм малярії, обстеження хворих, збирання матеріалу для мікроскопічного методу діагностики. Догляд за хворими в гарячковому стані, призначення специфічного лікування, вивчення груп препаратів різного напрямку дії. Диспансеризація. Заходи в осередку. Виявлення джерела інфекції серед різних груп населення (осіб, які прибули з регіонів із тропічним кліматом), профілактичне лікування.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· обстежувати хворого;
· приготувати мазок і товсту краплю крові;
· замінити білизну (постільну та натільну);
· доглядати за хворими, що перебувають у гарячковому стані.
|
| |
| 164-166
| Самостійна робота: Ускладнення малярії (малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки).
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати основні ускладнення малярії та їх клінічні прояви. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Захворювання з переважно рановим та інокуляційним механізмами передавання
| | |
| 167-170
| ВІЛ-інфекція.
Обстеження хворих з лімфаденопатією, зі зниженою масою тіла, запальними захворюваннями легень, мигдаликів тощо.
Обговорення основних клінічних синдромів та супутніх захворювань.
Значення епідеміологічного обстеження для діагностики захворювання.
Тест-системи для виявлення антитіл проти ВІЛ. Значення для діагностики.
Контингент, що підлягає обстеженню на СНІД.
Методи профілактики. Індивідуальна профілактика медичних працівників.
Практичні навички:
· обстежувати хворих;
· збирати епідеміологічний анамнез;
· дотримуватися принципів деонтології під час спілкування з хворими;
· проводити огляд периферичних лімфатичних вузлів;
· діагностувати первинні симптоми ВІЛ-інфекції;
· брати кров для серологічного методу дослідження;
· проводити дезінфекцію, передстерилізаційне оброблення медичних інструментів;
· застосовувати протиснідний набір;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом.
|
| |
| 171-174
| Сказ.
Ознайомлення з основними симптомами хвороби, формами перебігу. Обґрунтування діагнозу. Принципи лікування і догляду. Діагностика. Поведінка медичного персоналу. Профілактичні заходи в осередку.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· визначати основні клінічні симптоми;
· проводити первинне оброблення рани;
· уводити антирабічну вакцину;
· уводити антирабічний імуноглобулін.
|
| |
| 175-177
| Самостійна робота: Сказ. Особливості догляду та принципи лікування хворих. Профілактика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: скласти схему лікування та догляду за хворими, скласти заходи по профілактиці сказу. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 178-181
| Бешиха.
Методика обстеження хворого.
Опитування і огляд хворого. Локальний огляд.
Діагностика. Диференціальна діагностика бешихи.
Принципи лікування. Догляд за хворими. Реабілітація.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· проводити локальний огляд пацієнта з бешихою;
· уводити антибіотики.
|
| |
| 182-184
| Самостійна робота: Бешиха. Особливості клінічного перебігу. Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 185-188
| Правець.
Ознайомлення з основними симптомами хвороби. Визначення початкових симптомів правця.
Ознайомлення з принципами лікування. Догляд за хворим.
Планова і екстрена профілактика правця.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· оцінювати стан пацієнта;
· доглядати за хворим при гіпертермії, психомоторному збудженні;
· уводити протиправцеву сироватку за методом Безредки;
· проводити первинне хірургічне оброблення рани для запобігання правцю.
|
| |
| 189-191
| Самостійна робота: Диференціальна діагностика. Профілактика правця.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Виписати препарати для екстреної і планової профілактики правця, схему щеплень. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 192-195
| Лептоспіроз.
Методика обстеження хворих: опитування та огляд, визначення симптому Пастернацького. Диференціальна діагностика лептоспірозу. Взяття матеріалу на лабораторне дослідження. Догляд за хворими. Дезінфекція та профілактичні заходи в осередку.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідемічний анамнез;
· збирати сечу для мікроскопічного та бактеріологічного дослідження;
· перевіряти симптом Пастернацького;
· брати кров для серологічних досліджень і посіву;
· забезпечувати особисту безпеку під час роботи з хворими та інфікованим матеріалом.
|
| |
| 196-198
| Самостійна робота: Лептоспіроз.Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Захворювання з переважно множинним механізмом передаваня
| | |
| 199-202
| Бруцельоз.
Огляд та опитування хворих. Виділення основних клінічних ознак. Ознайомлення з основними методами лабораторної діагностики. Особливості взяття інфікованого матеріалу. Вивчення методик проведення діагностичних процедур: внутрішньошкірної проби Бюрне, взяття крові для проведення бактеріологічного аналізу і серологічних реакцій. Методика введення бруцельозної вакцини.
Ознайомлення з методами лікування. Профілактика.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· проводити взяття крові для бактеріологічного дослідження;
· проводити взяття матеріалу для серологічного дослідження;
· ставити внутрішньошкірну алергійну пробу Бюрне;
· уводити протибруцельозну вакцину.
|
| |
| 203-205
| Самостійна робота: Бруцельоз. Диференціальна діагностика.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| 206-209
| Чума. Туляремія.
Вивчення орієнтовних історій хвороб. Обстеження хворих з лімфаденітом, пневмонією.
Диференціальна діагностика.
Організація карантинних заходів.
Взяття матеріалу для бактеріологічного, серологічного, біологічного методів дослідження.
Проведення алергійних проб.
Принципи лікування хворих.
Демонстрація протичумного костюма.
Практичні навички:
· збирати клініко-епідеміологічний анамнез;
· обстежувати хворих;
· збирати матеріал для бактеріологічного дослідження;
· збирати матеріал для серологічного дослідження;
· збирати матеріал для біологічного дослідження;
· проводити алергійну пробу;
· заповнювати картку екстреного повідомлення;
· транспортувати інфікований матеріал в лабораторію;
· користуватися протичумним костюмом.
|
| |
| 210-213
| Сибірка.
Догляд за хворими.
Основні симптоми хвороби. Клінічні форми.
Діагностика, лікування, догляд.
Техніка безпеки медичного персоналу.
Профілактичні заходи в осередку.
Практичні навички:
· збирати анамнез, оглядати, оцінювати тяжкість стану хворих;
· проводити шкірно-алергійні проби з антраксином;
· проводити взяття інфікованого матеріалу від хворих на сибірку;
· забезпечувати особисту безпеку під час взяття та транспортування матеріалу в лабораторію.
|
| |
| 214-216
| Самостійна робота: Сибірка. Диференціальна діагностика. Принципи лікування.
Самостійна робота проводиться в бібліотеці і комп’ютерному залі (1 година) і вдома (2 години).
Під час виконання роботи на основі методичних рекомендацій необхідно: виписати захворювання, з якими буде проведено порівняння, скласти таблицю диференціальної діагностики. Виписати основні напрями в лікуванні. Роботу захистити під час навчальної практики.
| |
|
| | Всього:
|
|
|
