КАРТА 14. Політична карта Африки у 1937 р

Картографічне визначення володінь Бельгії (Бельгійське Конго: Руанда - Урунді), Південно-Африканського Союзу (Південно-західна Африка, Оранжева Республіка, Басутоленд, Трансвааль, Свазіленд), Франції (Франзузська західна Африка, Французська Екваторіальна Афріка, Мадагаскар та інш), Італії (Лівія, Ефіопія-Абісінія, Іт.Сомалі, Ерітрея), Великобританії (Нігерія, С’єра- Леоне, Бріт. Сомалі, Англо-Єгипетський Судан,Кенія, Таньганьїка, Південна Родезія, Північна Родезія, Бенуаналенд), Португалії (Мозамбік, Ангола), Іспанії (Ісп. Сахара, Ісп. Мароко, Ісп. Гвінея), Германії до 1919 р (Південно-Західна Африка, Танганьїка, Того, Камерун), Незалежні Республцки Бурів до 1902 (Басутоленд, Трансвааль, Свазіленд).

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 65.; Платонов Ю.П. Народы мира в зеркале геополитики.2000

КАРТА 15. Населення та мови сучасної Африки. Картографічне зображення найцбільше густонаселенних регіонів Африки. Зображення загальних етнічних груп та мов.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 65.; Платонов Ю.П. Народы мира в зеркале геополитики.2000, Энциклопедический справочник: Весь мир. – М.,2002.

КАРТА 16. Субрегіони Австралії та Океанії. Картографічне зображення субрегіонів Австралії та Океанії. Визначення природних зон та зображення розміщення населення. Найбільш урбанізовані райони. Найменьш заселені теріторії.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 65.; Платонов Ю.П. Народы мира в зеркале геополитики.2000; Энциклопедический справочник: Весь мир. – М.,2002.

КАРТА 17. Населення, мови та релігії населення субрегіонів Австралії та Океанії. Картографічне зображення етнонаціонального складу, релігійно-конфесійного та мовного складу населення субрегіонів Австралії та Океанії.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 65.; Платонов Ю.П. Народы мира в зеркале геополитики.2000; Энциклопедический справочник: Весь мир. – М.,2002.

КАРТА 18. Північна Америка. Головні субрегіони Північної Америки. Колонізація Північної Америки до кінця 18 ст. Картографчне зображення колоніальних володінь та теріторій, що находилися під контролем Анголії, Франції, Іспанії, Данії, Росії (Новоархангельськ), Нідерландів, Швеції. В середині 17 ст. В середині 18 ст. в 1775 р. Розвиток США: Перші 13 штатів у 1776 р. Теріторії США у 1783 р. Теріторії США, що пріобретені у Франції – Монтана, Ваоймінг, Денвер, Небраска та інш,; що приобретені у Англії, Мексики.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 73;

КАРТА 19. Головні економічні райони та групи штатів США. Картографічне зображення (кордони) груп штатів по класифікації бюро цензів США: I.Нова Англія (штати: Мен, Вермонт, Нью-Гемпшир, Масачусетс, Кннектікут, Род-Айленд), II.Середньо-Атлантичні штаті (штати: Нью-Йорк, Пенсільванія, Нью-Джерсі, Делавер, Меріленд, Округ Колумбія), III. Північно-Східний центр (штати: Огайо, Індіана, Мічіган, Вісконсін, Ілінойс), IV. Північно- Західний центр (штати: Північна Дакота, Південа Дакота, Канзас, Місурі, Айова, Міннесота), V.Південно-Атлантичні штати (Західна Віргінія, Віргінія, Південна Кароліна, Джорджіа, Джорджіа). VI.Південно-Східний Центр (Місісіпі), VII. Південно-Західний Центр, VIII. Гірські штати, IX. Тихоокеанські штати. Економічні райони: перший економічний район включає I., II., III., IV групи штатів; другий економічний район включає V,VI, VII групи штатів; третій економічний район включає VIII, IX групи штатів.

Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. – М.:КРОН-ПРЕСС, 1998. – с.320 (Ш. 39); Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 73.

КАРТА 20. Південна Америка. Картографічне зображення субрегіонів Латинської Америки. Кордони країн та субрегіонів. Субрегіон Мезоамерики (Мексика, країни Центральної Америки, Вест-Індія) та Південна Америка, в якій виокремлюють два субреіона: андських (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі) та лаплатських країн (Аргентина, Уругвай, Парагвай, Бразилія). Крім того, Аргентина, Уругвай, Парагвай та Чилі об’єднують в субрегіон Південний конус. Пояснювальтна записка щодо визначення кордонів субрегіонів.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 79;. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. – М.:КРОН-ПРЕСС, 1998. – с.343.

КАРТА 21. Латинська Америка до 16 ст. Картографічне зображення теріторій на яких були розташовані Стародавнє царство майя (1-9 ст.), Нове царство майя (10-13 ст); Ацтекське державне утворення в 1527 р.; Теріторії, що належали до держави інків.Найбільш важливі міта та культурні центри з історії Латинської Америки (Теночтитлан, Паленке, Чичен-Ица, Долина статуй, Кахамарка, Чан-чан, Тьяуанаку). Народи групи племен (Таіно, Аравакі, Каріби, Тукано, Кахамарка, Пано, Бороро, Тупі,Діагіти, Араукани, Чарруа, Гуарани, Кайнгуа, Ботокуді, Тупинамба, Каража, Пуельче, Же, Она, Чоно):

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 79;. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. – М.:КРОН-ПРЕСС, 1998. – с.343.; Березкин Ю.Е. Инки: исторический опыт империи. – Л., 1991; Башилов В.А. Древний цивилизации перу и Боливии. –М., 1972; Этнические процессы в Южной Америке. – М.ю, 1981; Гуляев в.И. Города-государства майя. – М., 1979.

КАРТА 22. Латинська Америка на початку 19 ст. Картографічне зображення колоніальних володінь Іспанії (Нова Іспанія, Нова Гранада – сучасна Колумбія, Венесуела та частина Бразилії, Перу1 (Еквадор+Перу), Перу (територія сучасного Чилі від м. Антофагаста до о. Чилоэ), Ла-Плата: Болівія, Парагвай, Уругвай та частина Аргентіни), Португалії (Бразилія), Франції (Фр. Гвіана, Гаїті), Англії (Беліз, Ямайка, Москітовий берег – “ теріторія сучасного Нікарагуа та Гондураса, англ. Гвіана - сучасна Гайана), Нідерландів (Нідер. Гвіана – сучасний Сурінам) на теріторії Латинської Америки. Назви та кордони колоній. Теріторія Патагонії.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 79;. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. – М.:КРОН-ПРЕСС, 1998. – с.343.;

КАРТА 23. Населення, мови та раси сучасної Латинської Америки. Картографічне зображння по країнах відсоткового співвідношення рас, що населяють країни. Білі, індейці, чорні, метіси, мулати, індуси (індонезійци). Наприклад: Гайана – 53, 2% Індуси, 30,5 % Чорні, 5, 3% мулати.; або Болівія - 42,% Індейци, 27% білі, 31% метіси. Офіційні мови в країнах.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 79;. Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В.В. Вольского. – М.:КРОН-ПРЕСС, 1998. – с.343.

КАРТА 23. Теріторіальний розвиток Росії. Теріторії, що увійшли до складу Росії до 1544 р., … з 1533 до 1598 р.; з 1598 до 1698 р.; з 1698 р. до 1740 р. з 1740 р. до 1792 р. з 1792 р. до 1867 р., з 1867 р. до 1914 р. после 1939 р.. теріторіїх, що тимчасово входили до складу Росії..Кордони російської Імперії у 1905 р. Кордони РСФСР у 1939 р. Час існування окремих теріторій у складі Росії.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 32.; Марков Е. Россия в Средней Азии. –СПб, 1901.; Костенко Л. Средняя Азия и водворение в ней русской государствнности.. –М., 1988.; Терентьев М.Д. история завоевания Средней Азии. – М., 1906.; Шавров Н. Русская колонизация на Кавказе.; Народы России: финны, эсты, карелы и ливы.

КАРТА 24. Адміністративно-теріторіальний устрій сучасної Росії. Картографічне зображення адмністративно-теріторіального розділення Російської Федерації на 1 січня 2000 р. Північно-Західний Федеральний округ: Республіка Карелія, Республіка Комі, Архангельська область у тому рахунку Ненецкий автономний округ; Вологодська область, Мурманська область, м. Санкт- Петербург, Новгородська область, Псковська облать, Калінінградська область; Центральний Федеральний округ – Брянська область, Владімірська, Івановська, Калужська, Костромська, м.Москва, Московська облать, Орловська область, Рязанська, Смоленська, Тверська, Тульська, Ярославська, Белгородська, Воронежська, Курська, Ліпецька, Тамбовська. Пріволжський Федеральний округ: Республіка Марій Ел; Республіка Мордовія, Чувашська Республіка, Кіровська область, Ніжегородська область, Республіка Татарстан, Пензенська область, Самарська область, Саратовська область, Ульянівська область, Республіфка Башкортостан. Удмурська Республіка; Оренбурська область. Пермська область у тому числі Комі –Пермятський автономний округ. Уральский Федеральний Округ: Курганська область, Свердловська область, Челябінська область, Тюменська область у тому числі: Ханти-Мансійський автономний Округ, Ямало-Ненецький автономний округ.

Південний Федеральний Округ – Республіка Калмикія, Астраханська область, Волгоградська область. Республіка Адигея, Республіка дагестан, Республіка Інгушетія, Чеченська Республіка, Кабардіно-балкарська Республіка, Карачаєво-Черкеська республіка, Республіка Північна Осетія, Осетія-Аланія, Краснодарський край, Ставропольский край, Ростовьска область; Сибірський Федеральний Округ – республіка Алтай, Алтайський край, Кемеровська область, Новосибірська обалсть, Омська область, Томська область, Республіка Бурятія, Республіка Тива, Республіка Хакасія, Красноярський край у отму числі таймирський (Долгано-Ненецький) автономний округ, Евенкійський Автономний округ, Іркутська область у тому числі Усть-Ординський Бурятський автономнй округ, Читінська область у тому числі Агінський Бурятський Автономний округ. Далекосхідний Федеральний округ: Республіка Саха (Якутія), Єврейська Автономна область, Чукотський Автономний округ, Приморський край, Хабаровский край, Амурська область, Камчатська область у тому числі Корякський автономний Округ, Магаданська область, сахалінська область.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 17

КАРТА 25. Фізико-географічне районування Росії. Картографічне зображння фізико-географічних «країн» Росії - Арктичні острови, Фенноскандія, Східно=Європейська (Руська Рівнина), Прикаспійська країна, Кавказсчька гірська країна, Уральські гори, Західна Сибір, Середня Сибір, Алтає-Саянська гірна країна, Гірна країна Прибайкалья, Даурська країна; Північно-Сіхдна Сибір; Амуро-Сахалінська країна, Північно-Притихоокеанська країна.

Географический атлас мира. – М.: РОССМЭН, 2002.- С. 10.;

КАРТА 26. Політико-адміністративна карта сучасної України. Кордони сучасної України. Кордони і центри адміністративних одиниць.

Атлас України. – К., 1999, 2000.