Реферати

1. Життя і літературна діяльність Петронія.

2. Творчий портрет Ювенала.

3. Життя і літературна діяльність Тацита..

4. Трагедії Сенеки – безсилля людини перед долею.

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть порівняльний аналіз образу Едіпа в трагедії Софокла і в трагедії Сенеки.

2. Проаналізуйте зміст, образи і тематику епіграм Марціала..

3. Проаналізуйте художні особливості історичних праць Тацита. („Аннали” та „Історія”)

4. Проаналізуйте особливості композиції „Метаморфох” Апулея.

Питання для самоконтролю

1. Чи можна вважати історичні твори Тацита достовірним історичним джерелом?

2. Чи справедливо говорити про спадкоємність грецької та римської байки у творчості Федра?

Список рекомендованої літератури

1. Горбунов А.М. Панорама веков: Зарубежная художественная проза от возникновения до ХХ в. Рек. указ. литературы / Гос. б-ка СССР им. В.И.Ленина. – М.: Кн. палата, 1991. – 576 с.

2. Европейский эпос Античности и Средних веков /Сост. И. Нахова. – М.: Дет. лит., 1984. – 735 с.

3. Зарубіжна література ранніх епох. Античність. Середні віки. Відродження / Ф.І. Прокаєв, Б.В. Кучинський, Ю.Л. Булаховська, І.В. Долганов. – К.: Вища школа, 1994. – 406 с.

4. История всемирной литературы: В 9-ти т. / Гл. редкол. Г.П. Бердников (Гл. ред.) и др. – М.: Наука, 1983. – АН СССР, Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. – Тт. 1-2.

5. Лосев А. Ф. Античная литература / Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРо, 1997. – 543 с.

6. Мертлик Р. Античные легенды и сказания. – М.: Республика, 1992. – 480 с.

7. Поэзия народов мира [ От древнейших времён до рубежа ХІХ-ХХ веков] / Сост. В.В. Левина и др. – М.: Худ. лит., 1986. – 719 с.

8. Тронский И. М. История античной литературы. – М.: Высш. шк., 1988. – 464 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Навчальна програма курсу передбачає самостійну роботу студентів, мета якої – формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо.

Сучасні освітні технології, що базуються на використанні комп'ютерів, аудіовізуальних матеріалів тощо, дозволяють значно активізувати процес сприйняття інформації, сприяють більш якісному засвоєнню інформаційного матеріалу та формуванню глибоких знань.

Але найбільш ефективним способом навчальної діяльності є робота з літературними джерелами та першоджерелами. Досвід показує, що студенти не достатньо володіють уміннями орієнтуватися в літературі з гуманітарних наук, самостійно вилучати необхідну інформацію і належним чином її оформляти.

Тому самостійна робота має на меті поглиблення знань студентів з тих тем, які вони вивчають на лекційних та семінарських заняттях, а також самостійне опрацювання літературних творів, першоджерел та окремих проблем і питань відповідно до програми курсу.

Основними напрямами самостійної роботи студентів можна визначити:

– вивчення наукової монографічної літератури, у якій досліджується різноманітна проблематика з курсу;

– робота з мемуарною та епістолярною літературою відомих письменників, літературних критиків, громадсько-культурних діячів, з науковими статтями у фахових часописах;

– опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники тощо);

– робота з бібліотечними каталогами, відбір найважливіших джерел в контексті проблем, що вивчається та їх конспектування.

Завдання для самостійної роботи можуть даватися під час аудиторних занять та консультацій. Крім того перелік завдань для самостійної роботи визначений до кожного семінарського заняття.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студенти повинні набути навичок раціонального читання літературних джерел. Досить корисними можуть бути допоміжні матеріали до видань. Тому студентам необхідно навчитись використовувати всю інформацію з усіх структурних елементів книги: відомостей про автора, вступної статті, післямови. Коментарів, списків літератури тощо. Інформаційну цінність видань підвищують списки літератури, які дають можливість підібрати додаткову літературу з даної тематики.

Опрацьовуючи наукові праці та необхідну літературу, студенти мають використовувати такий вид роботи як конспектування рекомендованих джерел. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та оволодінню науково-понятійним апаратом. Існує декілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотації, резюме, конспект. Вибір форми конспектування – виклад тексту, розширений план чи цитатне конспектування – визначає сам студент.

Можна порадити студентам для систематизації даних, використовувати систем карток. Їх перевага полягає в тому. що кожна довідка реєструється окремо, може бути легко знайдена і дозволяє по різному групувати матеріал. Заносячи довідковий матеріал в картку внизу слід записати назву джерела, вгорі заголовок зі вказівкою того, де матеріал може бути використаний.

Працюючи з довідковими матеріалами студенти повинні навчитися знаходити необхідні матеріали, порівнювати визначення, звертати увагу на авторство статті, на зміст наукової дискусії. Потрібно звертати увагу на рік видання енциклопедії, довідника, вміти виділяти тенденцію у визначення того чи іншого поняття, описовість чи аналітичний характер визначення, повноту охоплення явища тощо. Слід мати на увазі, що використовуючи довідково-статистичні видання, бажано звертатися до найновіших.

Студентам варто звернути увагу на роботу з новими надходженнями до бібліотек, картотеками нових надходжень, з довідковою інформації про нові видання в засобах масової інформації.

Вивченню нового курсу сприятиме ознайомлення з матеріалами фахових журналів та Інтернет-сайтів. Найновіший інформаційний матеріал допомагає студентові у вивченні курсу з урахуванням результатів останніх досліджень.

Завдання для самостійної роботи передбачають підготовку реферативного повідомлення чи доповіді. Це може бути огляд певної групи публікацій, аналіз окремої книги чи журнальної статті. Студент сам може запропонувати тему такого виступу чи повідомлення. Проте, студентові слід мати на увазі, що реферуючи статтю чи книгу, він повинен адекватно передавати позицію автора. Для цього слід уважно проаналізувати вступну частину праці або передмову до видання, висновки до розділів видання та загальні висновки до праці. З ними слід зіставити власні спостереження. Для цього студентові необхідно звернути увагу на рецензії, вміщені в науковому виданні, що допоможе навчитися формулювати власні висновки щодо прочитаної монографії чи статті.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту – його аналіз – вибір інформативних фрагментів їх узагальнення – створення нового тексту(реферату). На останньому етапі здійснюється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад має бути цілісним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням.

Орієнтовні питання для поточного та семестрового контролю.

1. Давньогрецька міфологія.

2. Давньогрецька філософія. Аристотель.

3. Давньогрецька філософія. Платон.

4. Дидактичний епос Гесіода.

5. Діяльність софістів. Риторика.

6. Друга софістика. Лукіан.

7. Загальна характеристика архаїчного періоду давньогрецької літератури.

8. Загальна характеристика атичного періоду давньогрецької літератури.

9. Загальна характеристика Гомерівського епосу. Обставини і місце виникнення поем «Іліада» та «Одісея».

10. Загальна характеристика давньогрецької літератури періоду римського панування.

11. Загальна характеристика давньоримського театру. Тогата, паліата, ателана,

12. Загальна характеристика елліністичного періоду давньогрецької літератури.

13. Загальна характеристика західноєвропейської античної літератури.

14. Загальна характеристика ранньої римської літератури. Римський фольклор.

15. Загальна характеристика римського долітературного періоду.

16. Загальна характеристика римської літератури епохи республіки.

17. Загальна характеристика римської літератури І ст. і початку ІІ ст. н.е.

18. Загальна характеристика римської літератури періоду принципата Августа.

19. Значення античної літератури для розвитку західноєвропейської літератури.

20. Значення мовної реформи Цицерона для розвитку римської літератури.

21. Особливості атичної комедії. Творчість Аристофана.

22. Особливості давньогрецької історіографії.

23. Особливості давньогрецької мелічної поезії.

24. Особливості епічної давньогрецької поезії і творчість Аполонія Родоського.

25. Особливості мовної реформи Цицерона.

26. Особливості новоатичної комедії. Творчість Менандра.

27. Особливості розвитку літератури періоду становлення Римської імперії.

28. Особливості ямбічної та елегійної поезії. Творчість Архілоха.

29. Періодизація античної літератури.

30. Періодизація римської літератури.

31. Післягомерівський епос: кіклічні поеми, гомерівські гімни, пародійний епос.

32. Поезія Катулла.

33. Порівняльна характеристика творчості Есхіла, Софокла та Еврипіда.

34. Походження давньогрецької драми. Особливості давньогрецького театру.

35. Проблема періодизації західноєвропейської античної літератури.

36. Римська література періоду розпаду поліса І ст. до н.е.

37. Сольна мелічна поезія. Творчість Сапфо та Алкея.

38. Сюжет, образна система та художні особливості епічних поем Гомера.

39. Творчість Апулея. «Метаморфози».

40. Творчість Аристофана.

41. Творчість Вергілія.

42. Творчість Горація.

43. Творчість Евріпіда.

44. Творчість Есхіла.

45. Творчість Калімаха.

46. Творчість Лукреція.

47. Творчість Луцилія.

48. Творчість Овідія.

49. Творчість Плутарха.

50. Творчість Полібія та Патрокла.

51. Творчість Сенеки.

52. Творчість Софокла.

53. Творчість Теренція.

54. Творчість Тита Макка Плавта.

55. Творчість Федра.

56. Творчість Феокрита.

57. Творчість Ювенала і Тацита.

58. Фукідид. «Історія».

59. Цицерон. «Про державу».

60. Плутарх. „Біографії”.

61. Апулей. «Метаморфози».

62. Аристофан. «Жаби».

63. Байки Федра.

64. Буколіки Феокрита.

65. Вергілій. «Буколіки».

66. Вергілій. «Георгіки».

67. Вергілій. «Енеїда».

68. Геродот. «Історія».

69. Гесіод. «Праця і дні».

70. Гесіод. «Теогонія».

71. Гомер. «Іліада».

72. Гомер. «Одісея».

73. Еврипід. «Медея».

74. Епіграми Леоніда.

75. Есхіл. «Прометей закутий».

76. Калімах. Збірка «Причини».

77. Лукрецій. «Про природу речей».

78. Меандр. Комедія «Похмурий».

79. Овідій. «Метаморфози».

80. Овідій. «Фасти».