Тема 8. Інституціональні зміни і ефективність

1. Інституціональні зміни це:

а) сукупність різних інститутів, використання яких веде до економічного та соціального ефекту;

б) процес трансформації формальних або неформальних обмежень, а також відповідних механізмів контролю над їх дотриманням;

в) одна із форм вертикальної інтеграції, яка передбачає покриття всіх поточних витрат, а також використання наявних ресурсів для досягнення оптимуму у створенні кінцевого продукту.

2. Ефект блокування це:

а) створення перешкод на практиці (ухвалення законів, видання указів), що веде до погіршення умов виробництва вартості;

б) усунення перешкод на практиці, що веде до поліпшення умов виробництва вартості;

в) відсутність дієвих матеріальних та організаційних чинників, що є перепоною до ефективної економічної стратегії та тактики на виробництві.

3. Інституційна рівновага це:

а) ситуація, за якої учасники контрактних відносин вбачають вигоди від реструктуризації угод, які були укладені раніше;

б) ситуація, за якої учасники контрактних відносин не вбачають вигоди від реструктуризації угод, які були укладені раніше;

в) ситуація, за якої учасники контрактних відносин мають рівні права і можливості щодо отримання інформації, кредитів тощо.

4. Назвіть основні причини інституціональних змін:

а) схильність людей до непрагматичної творчої діяльності і експекрементування, конфлікти між інститутами;

б) об’єктивна необхідність формування у різних індивідів альтернативних моделей поведінки;

в) необхідність продовження траєкторії попереднього розвитку на

новій інноваційній основі.

5. Інституціональні зміни, які здійснюються, виникають і розповсюджуються без попереднього задуму і плану, називають:

а) кумулятивні;

б) безперервні;

в) цілеспрямовані;

г) спонтанні.