Податкова система

Введение …………………………………………………
1. Базовые элементы и структура языка PASCAL …….
1.1. Алфавит и словарь языка …………………………...
1.2. Структура программы ………………………………
1.3. Простые типы данных ………………………………
1.4. Константы ……………………………………………
1.5. Стандартные функции ………………………………
1.6. Процедуры ввода-вывода …………………………...
1.7. Знаки операций ……………………………………...
1.8. Совместимость и преобразование типов данных....
1.9. Примеры программ ………………………………….
1.10. Упражнения ………………………………………...
2. Операторы ветвления ………………………………....
2.1 Условный оператор IF ……………………………….
2.2. Оператор выбора ……………………………………
2.3. Примеры программ ………………………………….
2.4. Упражнения ………………………………………….
3. Операторы цикла ……………………………………...
3.1. Цикл While …………………………………………...
3.2. Цикл Repeat ………………………………………….
3.3. Цикл For ……………………………………………...
3.4. Примеры программ ………………………………….
3.5. Упражнения ………………………………………….
4. Одномерные массивы …………………………………
4.1. Описание, принцип работы с одномерными Массивами …………………………………………...
4.2. Заполнение одномерных массивов ………………...
4.3. Примеры ……………………………………………..
4.4. Упражнения ………………………………………….
5. Двумерные массивы …………………………………..
5.1 Описание двумерных массивов ……………………..
5.2. Заполнение двумерного массива …………………..
5.3. Примеры ……………………………………………..
5.4. Упражнения ………………………………………….
6.1 Описание переменных строкового типа ……………
6.2 Примеры ……………………………………………...
6.3 Упражнения …………………………………………..
Приложение. Меню интегрированной среды разработки ……………………………………………….
Литература ………………………………………………..

ПОДАТКОВА СИСТЕМА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для підготовки та написання курсових робіт

для студентів денної форми навчання фінансово-економічного факультету

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

Галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

Напрям підготовки 6.030508 «Фінанси та кредит»

ВІННИЦЯ — 2013

Мараховська Т.М. к.е.н. доц., Колотій С.В. к.е.н., ст. викл. Методичні вказівки для підготовки та написання курсових робіт для студентів фінансово-економічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво», напрям підготовки 6.030508 «Фінанси та кредит»

Вінниця: ВЦ ВНАУ, 2013.- с.

Рецензенти:

С.В.Коляденко, д.е.н., професор кафедри економічної кібернетики ВНАУ

Л.І. Губанова, к.е.н., доцент кафедри фінансів ВТЕІ КНТЕУ

Рекомендовано до видання науково-методичною комісією

Вінницького національного аграрного університету.

Протокол № від 2013 р.

Відповідальні за випуск: Т.М. Мараховська, С.В. Колотій

Т.М. Мараховська,

С.В. Колотій, 2013

ВНАУ, 2013

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………………………4

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ……………………………………….……………………………...5

1. МЕТА ТАЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……….…….……………………………....6

2. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………………………………………….6

3. ПІДБІР ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ....7

4. ВИБІР ОБ`ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………….…......8

5. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ...................................................................8

6. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ…............................................................................11

6.1. Загальні вимоги.......................................................................................................................................11

6.2. Нумерація сторінок, розділів та підрозділів..................................................................................12

6.3. Ілюстрації….......................................................................…………………………………….14

6.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела………………………14

6.7. Оформлення списку використаних джерел…................................................................................15

6.8.Додатки……………..……………………………………………………………………….15

7. ПОДАННЯ НА КАФЕДРУ ТА 3АХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.......................................16

8. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ….....................................................................................16 9. ОРІЄНТОВНІ ПЛАНИ ДЕЯКИХ ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ…….....................................18

10. Додатки….…………………………………………………………………………………..21

ВСТУП

Ставши головним методом акумуляції доходів державного бюджету, податки закріпили за собою також роль основного джерела коштів для фінансування функцій держави та забезпечення її існування.

Оподаткування в будь-якій країні було і залишається однією з найскладніших проблем і більшість навіть розвинутих держав продовжує його вдосконалювати. З огляду на проведення економічних реформ, Україна у цьому аспекті не стала винятком. Поряд з тим, жоден із напрямків реформування вітчизняної економічної системи не викликав стільки дискусій у суспільстві, скільки податковий. Хоча зрозуміло, що створити ідеальну податкову систему взагалі неможливо, але можна значно наблизитися до подолання існуючих проблем, максимально врахувавши при побудові перерозподільних механізмів специфіку економічних відносин у суспільстві.

За таких обставин значно зростає роль фінансової підготовки спеціалістів.

Виконання курсової роботи є формою контролю здобутих студентом знань і вмінь відповідно до затвердженої Міністерством аграрної політики та продовольства України освітньо-професійної програми і освітньо-кваліфікаційної характеристики.

У плані спеціальної підготовки вона покликана показати, як студент опанував дисципліну навчального плану. У плані професійної підготовки курсова робота повинна продемонструвати вміння здійснювати дослідження й приймати обґрунтовані управлінські та організаційні рішення в конкретних умовах роботи підприємства, установи чи організації, а також на макрорівні.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсова робота є свідченням вміння студентів самостійно збирати, опрацьовувати інформацію стосовно обраної теми, об’єктивно оцінювати систему оподаткування, приймати самостійні рішення з практичних питань в умовах формування ринкового середовища.

Виконання курсової роботи сприяє розвитку у студентів необхідних навичок пошукової та аналітичної роботи, закріпленню знань, які вони одержують під час аудиторних занять.

Курсова робота являє собою самостійне дослідження студента, яке виконується на фактичних матеріалах конкретного підприємства, установи, організації, статичних даних регіону та держави і носить творчий характер.

Виконання курсової роботи є важливим етапом підготовки студента з дисципліни «Податкова система», а також вирішальним підсумком його підготовки з даної дисципліни. Рівень її захисту враховується як один з критеріїв для оцінки якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми.

За всі відомості, викладені в курсовій роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її написання, достовірність висновків та положень, що в ній захищаються, несе відповідальність студент – автор курсової роботи.

Методичні вказівки являють собою навчальний документ по виконанню курсових робіт з дисципліни «Податкова система».

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Метою курсової роботи з дисципліни «Податкова система» є розширення і поглиблення знань студентів з даної дисципліни, набуття навичок самостійної творчої роботи, опанування уміннями аргументувати власну точку зору, проводити розрахунки, узагальнювати, систематизувати й аналізувати фінансові та економічні показники. Курсова робота свідчить про рівень того як студент застосовує знання, набуті на лекційних і практичних заняттях з предмету «Податкова система».

Написання курсової роботи передбачає самостійне закріплення та розширення теоретичних та практичних знань, які студенти одержують в процесі вивчення курсу, а також дозволяє показати вміння студента аналізувати інформаційні джерела (монографії, підручники, публікації періодичної преси), статистичні і практичні матеріали тощо. Методика такої роботи підвищує професійний рівень підготовки майбутніх спеціалістів.

Основними завданнями курсової роботи є:

- систематизація, закріплення, розширення та використання здобутих на лекційних та практичних заняттях знань з дисципліни «Податкова система»;

- розвиток навиків самостійної роботи з літературними джерелами, нормативними та методичними документами тощо;

- оволодіння методами аналізу з використанням таблиць, графіків, діаграм, схем тощо;

- логічно та послідовно формулювати правильні узагальнення, висновки та пропозиції.

В курсовій роботі студент повинен проявити як глибокі теоретичні знання з даної дисципліни, так і вміння творчо мислити.

2. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Підготовка до написання курсової роботи починається із вибору теми, що є дуже відповідальним завданням.

Студент самостійно обирає тему курсової роботи з переліку або може сам запропонувати свою тему. В такому випадку вона має обов`язково бути погодженою з викладачем-консультантом.

Вибравши тему курсової роботи, студент за допомогою свого керівника складає план і видає студентові завдання з переліком питань, строками виконання окремих розділів та датою подання закінченої роботи на кафедру. Це завдання затверджується науковим керівником курсової роботи.

Керівник курсової роботи сприяє у процесі збору та отриманні необхідного матеріалу для написання курсової роботи, рекомендує основну літературу, проводить індивідуальні або групові консультації, перевіряє роботу з точки зору правильності виконання консультованих ним питань з теми, робить зауваження і вирішує питання про можливість допуску до захисту.

3. ПІДБІР ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ ІНФОРМАЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Курсова робота виконується на основі глибокого вивчення літературних та статистичних джерел. Підбір і вивчення літератури для виконання курсової роботи є одним з важливих етапів роботи студента. Література по темі роботи може бути підібрана студентом за допомогою предметних і алфавітних каталогів бібліотек.

Для виконання курсової роботи студенту необхідновикористовувати нормативні акти, що відповідають темі дослідження: закони України; укази Президента України; постанови уряду; відомчі нормативні акти та ін.

Роботу над літературними джерелами варто розпочинати з вивчення законодавчих актів України, підручників, навчальних посібників. Це дозволить студенту визначити перелік розділів і коло питань, що відповідають темі дослідження. Потім вивчаються монографії і статті в журналах, для того щоб виявити негативні і позитивні сторони досліджуваної теми, визначити проблеми і різні шляхи їхнього вирішення, вибравши найбільш значимі, з погляду студента.

Поряд із зазначеними літературними джерелами можуть бути використані збірники наукових праць, збірники наукових статей і матеріали наукових конференцій. Записи прочитаного можуть бути зроблені у виді виписок, конспектів. Виписки з тексту роблять звичайно дослівно, у вигляді цитати. При цьому вибирають найбільш важливі, вагомі висловлення, основні ідеї, які необхідно процитувати в роботі. Після кожної цитати, запозиченого висловлення повинні бути посилання на їх автора і джерело. Тому при конспектуванні варто відразу ж робити посилання на автора і джерело інформації (назва, місце і рік видання, видавництво, номер сторінки).

Джерелами фактичної інформації можуть бути планові і звітні показники господарської діяльності, документація податкової, статистичної, бухгалтерської і поточної звітності, результати вибіркових спостережень, опитувань фахівців підприємства. Збір наукової інформації до теми необхідно поєднувати з аналізом опрацьованого матеріалу.

Для написання курсової роботи можно використати статистичні дані, що відповідають темі дослідження на макро- і мікроекономічному рівні. Особливу увагу варто приділити збору статистичних даних, що відповідають темі дослідження на макроекономічному рівні (у цілому поУкраїні та регіону). Зазначені дані можна знайти в різних статистичних збірниках, монографіях, підручниках, навчальних посібниках, періодичній літературі, в інтернеті, на офіційних сайтах Кабінету міністрів України, міністерств, відомств.

До основних матеріалів, що необхідні для виконання курсової роботи на мікрорівні відносяться: установчі документи організації; річний бухгалтерський баланс (з додатками); статистичні звіти; плани роботи організації, установи; податкові звіти та інші дані, що випливають з теми роботи. Також студенти можуть виконувати дослідження на звітних даних фінансово-кредитних установ.

При обробці практичних матеріалів варто використовувати сучасні методи економіко-математичного аналізу (динамічні ряди груп, угруповання, середні величини і показники варіації, кореляційний аналіз і ін.).

За правильність і правдивість наведених у курсовій роботі статистичних даних відповідає її автор.

4. ВИБІР ОБ`ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об`єкт дослідження студент обирає самостійно. Ним може бути будь-яке підприємство, банківські установи, бюджетні установи, страхові компанії та органи державної влади і управління.

5. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Структура курсової роботи - це послідовність розташування її основних частин. Традиційно склалася наступна структура зазначеного дослідження:

1. Титульний лист.

2. Завдання на виконання курсової роботи;

3. Зміст.

4. Вступ. Загальна кількість обсягу тексту 2-3 сторінки друкованого тексту.

5. Перший (теоретичний) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 10-15 сторінок друкованого тексту.

6. Другий (аналітичний) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 15-20 сторінок друкованого тексту.

7. Третій (удосконалення) розділ. Загальна кількість обсягу тексту 5-10 сторінок друкованого тексту.

8. Висновки. Загальна кількість обсягу тексту 2-3 сторінки друкованого тексту.

9. Список літератури.

10. Додатки.

Загальний обсяг не повинен перевищувати 30-40 сторінок без врахування списку використаних джерел і додатків.

Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи і оформляється у відповідності до встановлених вимог. Зразок оформлення титульного листа роботи наведено в додатку.

Завдання на курсову роботу – це документ, який визначає термін виконання студентом роботи, вихідні дані і перелік питань, які мають бути розроблені.Цей документ розробляється науковим керівником і повинен містити підписи наукового керівника, студента. Зразок оформлення титульного листа роботи наведено в додатку.

У змісті стисло представлені усі найважливіші смислові компоненти роботи, основні розділи, що мають різні підрозділи. У змісті наводяться всі заголовки роботи і вказуються сторінки, з яких вони починаються. Зміст включає вступ, усі заголовки основної частини роботи, висновок, список літератури, додатки.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.

У вступі звичайно освітлюється актуальність обраної теми, мета дослідження і зміст поставлених завдань, для досягнення поставленої мети, визначаються об'єкт і предмет дослідження, вказуються обрані методи дослідження.

Структура вступу курсової роботи повинна виглядати наступним чином:

1.Актуальність теми дослідження;

2. Мета і основні завдання;

3. Об’єкт та предмет та об’єкт дослідження;

4. Методи наукового дослідження;

5. Інформаційна база дослідження;

Актуальність - це обов'язкова вимога до будь-якої наукової праці, тому цілком зрозуміло, що її вступ повинен починатися з обґрунтування актуальності обраної теми.

Рекомендується така послідовність викладання цієї частини вступу:

1. Формулювання сутності проблемної ситуації.Доцільно звернути увагу, що правильна постановка та ясне формулювання нових проблем часом має не менше значення, ніж їх вирішення.

2. Після цього варто оцінити ступінь вивченості досліджуваної проблеми, вказати, які аспекти даної проблеми теоретично і практично вирішені, а які є дискусійними, по-різному висвітлені в науковій літературі.

Характеризуючи стан наукових робіт з обраної тематики, варто назвати вчених, які внесли значний вклад у її розробку.

Мета курсової роботи – це той результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Мета викладається одним реченням, вона повинна бути лаконічною, вказувати на бажаний кінцевий результат, а не деталізувати етапи її досягнення. Останнє конкретизується у завданнях курсової роботи, розкриваючи які студент демонструє шлях досягнення поставленої мети.

Завдання дослідження формулюються в двох варіантах: перший – у вигляді самостійно закінчених етапів дослідження; другий – як послідовне вирішення окремих проблем дослідження по відношенню до загальної проблеми всієї курсової роботи.

Формулювання завдань повинно починатися словами:"дослідити", "виявити", "вивчити", "проаналізувати", "узагальнити", "систематизувати", "обґрунтувати", "розробити", "встановити", "розкрити", "визначити", "розробити", "спрогнозувати" і т. п.), тобто завдання вказують на спосіб досягнення мети. Формулювати і конкретизувати завдання слід дуже ретельно, оскільки описання їх вирішення становить зміст підрозділів кожного з розділу курсової роботи. Вирішення поставлених завдань і досягнення мети засвідчується у висновках курсової роботи.

Приклад:

Мета роботи полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств з урахуванням напрацювань економічної науки та світового досвіду оптимізації податків.

Для досягнення мети дослідження були визначені такі завдання:

1) узагальнити сутність економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств;

2) проаналізувати систему оподаткування та виявити податки, що найбільш суттєво впливають на економічну діяльність суб’єктів господарювання;

3) узагальнити зарубіжний досвід функціонування економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств;

4) дослідити економіко-організаційний механізм оподаткування та сформувати систему показників оцінки податкового навантаження на підприємство;

5) розробити основні напрями вдосконалення економіко-організаційного механізму оподаткування підприємств на основі планування та прогнозування податкових платежів.

Наступний етап роботи над вступом - є формулюванняоб'єкту і предмету дослідження.

Об'єкт -це соціально-фінансовий чи техніко-економічний процес або явище у діяльності фінансово-кредитної установи чи підприємства, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Не слід називати об’єктом дослідження конкретне підприємство, організацію або їхні структурні підрозділи.

Предмет дослідження деталізує конкретну проблему в рамках об’єкта дослідження та являється його частиною в певному аспекті розгляду.

Приклад:

Об’єкт дослідження – система фінансових відносин, що виникають між суб’єктами господарювання та державою в процесі оподаткування прибутку підприємств.

Предмет дослідження – податок на прибуток підприємств і його вплив на інвестиційну діяльність підприємств.

Методи дослідження єобов’язковим елементом вступу курсової роботи є також перелік методів дослідження,що слугують інструментом у добуванні фактичного матеріалу та його обробки і є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети.

Вирішення поставлених у курсовій роботі завдань необхідно здійснювати з використанням наступних методів:

- загальнонаукові методи: аналогія, системний аналіз, формалізація;

- методи логічної абстракції: аналіз і синтез, індукція та дедукція;

- економіко-математичні методи: факторний, системно-структурного аналізу;

- методи економіко-статистичного аналізу: табличний, графічний, групування, класифікації.

Приклад:

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. У процесі дослідження історичних аспектів функціонування податку на прибуток використано метод наукової абстракції; для дослідження ролі та сутності податку на прибуток підприємств – методи якісного аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для характеристики структури і динаміки фінансових відносин між суб’єктами господарювання і державою у процесі справляння податку на прибуток – методи кількісного аналізу економічних показників (спостереження, порівняння, групування, структурування та узагальнення).

Інформаційна база дослідження не повинна дублювати перелік використаних джерел. Студент повинен у цій частині вступу дати загальну характеристику основних джерел інформації, використаних в процесі написання дипломної роботи (офіційних, статистичних, наукових, літературних, бібліографічних та інших).

Приклад:

Інформаційною базою курсової роботи є законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють податкові та інвестиційні процеси в Україні; монографічні дослідження і наукові публікації вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів; статистичні матеріали та результати одноразових статистичних спостережень Державного комітету статистики України; звітні та оперативні дані Міністерства податків та зборів України, Міністерства фінансів України, Національного банку України; аналітичні доповіді, результати опитування проведені міжнародними фінансовими інститутами (Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк); статистичні дані Обласного управління фінансів, електронні ресурси світової мережі Internet.

Зміст розділів основної частини повинний відповідати темі роботи і цілком її розкривати. Ці розділи повинні показати уміння дослідника стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал, викладення і оформлення якого повинно відповідати вимогам, що висуваються до курсових робіт.

Обов'язковим для курсової роботи є логічний зв'язок між розділами і послідовний розвиток основної теми протягом усієї роботи.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ носить загальнотеоретичний характер. У ньому на основі вивчення робіт вітчизняних і закордонних авторів:

- визначається сутність і соціально-економічний зміст предмета дослідження;

- формулюються принципи, основні, вихідні положення побудови предмета дослідження, його функції і місце в загальному об'єкті дослідження, у визначеному аспекті розгляду;

- дається порівняльний аналіз різних економічних теорій і концепцій, що відповідають темі бакалаврської роботи;

- аналізуються причини і фактори, що впливають на предмет дослідження і змінюють його.

- предмет дослідження класифікується як цілісна система, тобто визначаються його складові частини і структура.

При викладі зазначених питань і проблем:

- критично розглядаються різні підходи до їхнього вирішення, визначається відношення автора до дискусійних питань;

- враховується історичний і закордонний досвід рішення поставлених у роботі проблем, виявляються визначені закономірності і рекомендації з їхнього використання в нашій фінансовій науці.

Другий розділ носить аналітичний характер. У ньому дається глибокий аналіз складових частин предмета дослідження (класифікованих у першому розділі), з використанням різних методів дослідження. Базою даних для проведення аналізу повинні бути статистичні матеріали, що стосуються практики фінансово-кредитної роботи конкретного підприємства, організації чи установи за кілька років.

При написанні цього розділу студент не обмежується констатацією фактів, а виявляє тенденції розвитку, розкриває недоліки і причини, що їх обумовили, намічає шляхи їхнього можливого усунення. Цей розділ повинен служити економічним обґрунтуванням висновків і пропозицій, до яких прийде студент у процесі виконання курсової роботи.

Третій розділ може будуватися двома методами.

1. Він може мати перспективний характер. У ньому студент розробляє шляхи удосконалювання предмета дослідження, дає пропозиції і рекомендації з підвищення ефективності використання фінансово-кредитних технологій. Базою для розробки конкретних рекомендацій служить проведений аналіз досліджуваної проблеми в другому розділі, а також наявний прогресивний вітчизняний і закордонний досвід.

2. Може бути присвячений продовженню аналізу і дослідженню практики роботи підприємства чи організації. При цьому висновки і пропозиції варто дати в заключній частині.

Курсова робота закінчується заключною частиною, що так і називається "висновки". Він носить форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез – послідовний, логічно стрункий виклад отриманих підсумків і їхнє співвідношення з загальною метою і конкретними задачами, поставленими і сформульованими у вступі.

Після висновку міститься бібліографічний список використаної літератури. Бібліографічний апарат - дуже значима частина курсової роботи спеціаліста, що відображає самостійну творчу роботу дослідника.

Кожне літературне джерело, включене у такий список, повинне мати відображення в рукописі дослідження. Якщо його автор робить посилання на які-небудь запозичені факти чи цитує роботи інших авторів, то він повинний обов'язково вказати в посиланні, звідкіля узяті наведені матеріали. У бібліографічний список можна включати не тільки роботи, що цитуються автором, але і ті на які немає посилань у тексті роботи, але які фактично були використані при її написанні.

Допоміжні чи додаткові матеріали, що недоцільно використовувати в тексті основної частини роботи, розміщують у додатках. По змісту додатки можуть бути дуже різноманітні. Це, наприклад, можуть бути статистичні дані, копії справжніх документів, витяги зі звітних матеріалів, виробничі плани і т.п. За формою вони можуть являти собою текст, великі за розміром таблиці, графіки і т.д.

У тексті курсової роботи на всі додатки мають бути надані відповідні посилання.

6. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6. 1 Загальні правила оформлення

Курсову роботу оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм).

При друці на комп'ютері використовуються:

- кегль шрифту Times New Roman Суг (розмір символів) – 14;

- полуторний(1,5) міжрядковий інтервал.

Текст роботи варто друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів: ліве - 30 мм, праве – 15мм., нижнє і верхнє - 20 мм.

Абзацний відступповинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см). У рядках з вирівнюванням по центру та в таблицях абзацного відступу немає.

Список літератури курсової роботи повинен мати не менш ніж 50 літературних джерел.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та,підрозділи, що повинні мати заголовки. Заголовки повинні чітко і коротко відображати їхній зміст.

Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", друкують великими літерами посередині рядка.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між назвою підрозділу і наступним текстом повинна дорівнювати одному порожньому інтервалу. Між заголовками розділу і підрозділу витримують теж один інтервал. Відстані між рядками заголовків приймають такими ж, як у тексті. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовку не допускається.

Вступ, кожний розділ, загальні висновки і список використаних джерел починають з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

6. 2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. Нумерація починається з другої сторінки вступу. Номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини диплому, як завдання, зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу,

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблицінеобхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж. табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж. табл.1.2".

Формули в роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

6.3. Оформлення таблиць і посилань на таблиці

Цифровий матеріал, коли його багато чи коли є необхідність у зіставленні й виведенні визначених закономірностей, оформляють у курсовій роботі у вигляді таблиць. Таблиці застосовують для кращого уточнення та зручності порівнювання показників.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиці необхідно подаватибезпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Якщо в розділі курсової роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Назву слід розміщувати безпосередньо над таблицею посередині рядка, напівжирним шрифтом.

Таблиці позначають словом "Таблиця" в правому верхньому куті над заголовком таблиці. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці в межах цього розділу, між якими ставиться крапка. Крапку у кінці назви таблиці і після номера таблиці ставити не треба.

Наприклад:

Таблиця 2.1

Розрахунок ціни акцій корпорації

Курс, дол.	Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище	Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Над іншими частинами друкують слова "Продовж. табл." із зазначенням номера таблиці.

Наприклад:

Таблиця 2.1

Розрахунок ціни акцій корпорації

Курс, дол.	Надійшло пропозицій про продаж за встановленою ціною і вище	Надійшло пропозицій про покупку за встановленою ціною і вище

наступна сторінка

Продовж. табл. 2.1

На всі таблиці в роботі повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті, де студенту треба вказати на неї, пишуть скорочено "табл." з номером у вигляді виразу в круглих дужках "(табл. 3.1)". Не варто оформлювати посилання на таблиці як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово "дивись" (див. табл. 3.1).

У таблиці обов’язково слід показувати одиниці виміру. Якщо всі показники мають однакову розмірність, то вони виносяться в заголовок. У випадку різної розмірності одиниці виміру надаються окремо в заголовках граф чи рядків. Одиниці виміру вказуються в скороченому вигляді відповідно до діючих стандартів.

6.4. Оформлення графічного матеріалу і посилань на нього

Важливою складовою частиною курсової роботи є графічний матеріал Основними видами ілюстративного матеріалу в роботі є схема, діаграма і графік.

Схема – це зображення, що передає за допомогою умовних позначок і без дотримання масштабу основну ідею якого-небудь пристрою, предмета, споруди чи процесу і показує взаємозв'язок їх головних елементів. На схемах усіх видів повинна бути витримана товщина ліній зображення основних і допоміжних ліній і товщина їх зв'язків.

Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. Діаграми складають для наочності зображення й аналізу даних. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об'ємні.

Графік – умовне зображення величин і їх співвідношень через геометричні фігури, крапки й лінії. Графіки використовуються як для аналізу, так і для підвищення наочності ілюстрованого матеріалу. Крім геометричного образу, графік повинен містити ряд допоміжних елементів: загальний заголовок графіка; словесні пояснення умовних знаків й змісту окремих елементів графічного образу; числові дані, що доповнюють чи уточнюють величину нанесених на графік показників.

Графічний матеріал розміщується безпосередньо після першого посилання на нього, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку (посилання на графічний матеріал в тексті роботи є обов'язковим). Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включаються до загальної нумерації сторінок.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається матеріал, пов'язаний з ілюстрацією, і де авторові треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис. 3.1) " або оборот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис 3.1". У повторних посиланнях на ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. рис. 3.1".

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку в межах цього розділу, між якими ставиться крапка. Крапка також ставиться після останньої цифри номера рисунку. Назву слід розміщувати безпосередньо під рисунком з абзацного відступу, вирівнюючи по ширині рядка. Крапку у кінці назви рисунку ставити не треба. Назва міститься через один рядок після ілюстрації чи приміток до ілюстрації.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі дипломної роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Рисунок (схему, діаграму, графік), як правило, слід виконувати на одній сторінці.Приклад оформлення рисунка:

Рис. 2.1 Сума і питома вага податку на прибуток в загальній сумі доходів бюджету м. Вінниці за 201 -201 роки [8, с.6]

6. 5.Оформлення формул і посилань на них

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (•).

Наприклад:

ОП=Д-СВ-ІВ (2.1)

ОП- оподатковуваний прибуток;

Д- доход;

СВ- собівартість;

ІВ- інші витрати.

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках (... у формулі (2.1)).

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера..

6.6 Посилання на використані джерела, цитування

При написанні курсової роботи студент повинен посилатися на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі, або на основі яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота.

Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках.

1. Посилання без вказування сторінок. При цьому в дужках вказується тільки порядковий номер джерела у списку використаних джерел (наприклад, [3]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел.

2. Посилання з вказуванням сторінок.У необхідних випадках (звичайно при використанні цифрових даних чи цитати) вказуються і сторінки, на яких міститься джерело, що використовується. При цьому в дужках вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та відповідна сторінка джерела (наприклад, [3, с.18]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел, яка знаходиться на сторінці 18).

Для підтвердження власних аргументів шляхом посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

Запозичена з літературних або статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) також потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, із яких узято інформацію.