Стаття 22. Права особи, яка дала згоду стати донором, і живого донора

Особа, яка дала згоду стати донором, до взяття гомотрансплантата має право відмовитися від даної нею раніше на це згоди.

На випадок смерті донора, зараження його інфекційною хворобою, виникнення у нього інших хвороб чи розладів здоров'я у зв'язку з виконанням ним донорської функції він підлягає обов'язковому державному страхуванню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Донору в порядку, встановленому законом України, відшкодовується шкода, заподіяна ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням ним донорської функції з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.

Стаття 23. Соціальний захист донора та членів його сім'ї

Інвалідність донора, що настала у зв'язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Уразі смерті донора, що настала внаслідок виконання ним донорської функції, членам сім'ї померлого, які були на його утриманні, призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про трансплантацію

Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про трансплантацію, несуть відповідальність згідно із законами України.

ТЕМА №4. БІОЕТИЧНІ, ПРАВОВІ І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА БІОБЕЗПЕКА МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ, ГЕННОЇ ІНЖЕНЕРІЇ І ГЕННОЇ ТЕРАПІЇ, ГЕНЕТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МОДИФІКАЦІЙ ПРИРОДИ ЛЮДИНИ І ТВАРИН. МЕДИКО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН

МЕТА РОБОТИ:

1. Ознайомити студентів з новітніми зарубіжними і вітчизняними розробками в області біомедичної етики, нормами і принципами міжнародного і українського права, що стосуються розглянутих проблем.

2. Сприяти розвитку морально-правової культури лікаря, удосконалювати навички культури спілкування лікаря з пацієнтами, враховуючи новий етичний імператив медицини – повага прав пацієнтів, його системи цінностей і релігійної орієнтації.

3. Виховувати студентів (слухачів) у дусі соціально-правової, моральної і професійної відповідальності.

4. Ознайомити студентів з етико-нормативними актами медичної діяльності з метою підготовки їх до роботи в умовах страхової системи, у приватних страхових компаніях і т.д.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Біоетичні та соціальні проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.

2. Правові проблеми медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.

3. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.

4. Медико-етичні проблеми клонування людини та тварин.

ЗАВДАННЯ: Розкрити зміст понять біоетики на основі поданого теоретичного матеріалу, розглянути основні біоетичні проблеми та обговорити шляхи їх вирішення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. W sprawie całkowitego zakazu klonowania człowieka. Wystąpienie w nowojoskiej siedzibie ONZ (23. 11. 2002). Abp R. R. Martino. H. Krzanowska i M. Tischner. Klonowanie. Oprac. Red. D. Strączek. – Kraków 1998. – С. 81-82.

2. Etyczne problemy genetyki Jan Paweł, 1998: – С. 251-252.

3.. Сгречча Э, Тамбоне В.. Биоэтика. – Москва, 2001. – С. 109-117, 122-123.

4. Кобзак Д.К. Место социального риска в стратегии обеспечения безопасности человека: биоэтико-социальные аспекты.

5. Медичне право України.