Ст. 182 Порушення недоторканності приватного життя

Конституція України в ст. 32 встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однією з гарантій здійснення цього права громадян є ст. 182 КК.

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя.

Предмет злочину — конфіденційна інформація про особу, яка може міститися у публічному виступі, в творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації,

До конфіденційних відносяться такі відомості, які складають особисту або сімейну таємницю особи, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці.

Потерпілим від злочину може бути будь-яка особа, без згоди якої збиралася, використовувалась або поширювалась така конфіденційна інформація.

Об'єктивна сторона злочину виражається в одній з таких альтернативних дій, вчинених без згоди особи: а) незаконному збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) незаконному зберіганні такої інформації; в) незаконному використанні конфіденційної інформації; г) незаконному поширенні вказаної інформації; д) поширенні конфіденційної інформації в публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації.

Злочин вважається закінченим з моменту здійснення хоча б однієї з указаних дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел.

Суб'єкт злочину – загальний.