Стародавній Рим

69. Роль символів у духовному житті римського суспільства.

70. Повсякденна культура римського суспільства.

71. Уявлення про культурно–історичний процес у римській історіографії доби пізньої Республіки.

72. Проблема самобутності римської культури у західноєвропейській історіографії.

73. Міф про Рим як складова частина римської ідеології.

Сучасні проблеми дослідження цивілізації етрусків.

Проблема взаємодії римської та грецької культур у ІІІ–І ст. до н. е.

Філософія у контексті римської культури ІІ–І ст. до н.е.

«Старе» та «нове» красномовство у контексті римської культури.

Система римських цінностей доби пізньої Республіки.

Феномен вільного часу у І ст. до н.е.

Ідея гуманності у культурі Риму І ст. до н.е.

Ідея римського панування над світом та її відображення у процесах культури.

Криза культури римського суспільства у I ст. до н. е.

Культурні ідеали римського суспільства за творами Ціцерона.

Освітні стандарти давньоримського суспільства пізньої Республіки.

Культура Риму доби Принципату: проблема творення міфу.

Формування монархічної етики у добу пізньої Імперії.

Інтелектуал у контексті римської культури (пізня Республіка –рання Імперія)

Ідеал людини у культурі пізнього Риму.

Культура римського суспільства за сатиричними творами Ювенала.

Римське право як соціокультурний феномен.

Проблеми розвитку історичної свідомості римського суспільства у добу Імперії.

Сприйняття християнства у римського суспільства ІІ–ІІІ ст.

Вінкельман як дослідник римської культури.

Історія дослідження римського форуму.

Проблеми історії культури Риму у творах О. Штаєрман.

Ф. Зелінський як дослідник римської культури.

Естетика Августина в контексті культури пізньої Імперії.

Наукова діяльність у І–ІІ ст.

Римська інженерна думка І–ІІ ст.

Проблема збереження традицій у римському суспільстві І ст. н.е.

Культура германських племен за римськими джерелами.

Культура Іудеї за творами Іосіфа Флавія.

Побутова культура провінційного римського міста (за матеріалами розкопок Геркуланума та Помпеї).

Кумранська община та дослідження її життя.

Римські культурні традиції за творами Боеція.

Середньовіччя. Західна Європа.

106. Соціокультурна характеристика «типів людини» середньовіччя.

107. Естетичні ідеали людини класичного Середньовіччя.

108. «Світ уявного» середньовічного Заходу як складова частина духовної культури.

109. Свято у контексті культури середньовічного міста.

110. Комунікативність як інструмент розвитку середньовічної культури.

111. Роль символів у культурному житті Середньовіччя.

112. Образ природи в культурі ХІІ–ХІІІ с..

113. Концепція середньовічної культури у творах М.М. Бахтіна.

114. Ідея миру в культурі Західної Європи ХI–ХIII ст.

Ідеал любові у культурі середньовічної Франції ХIIІ–ХIV ст.

Особливості світосприйняття у ранньому Середньовіччі.

«Історія франків» Г. Турського як джерело з історії культури.

118. Місце епосу у середньовічній культурі.

119. Середньовічна куртуазна культура.

Свобода волі як проблема середньовічної культури.

Народна сміхова культура Західної Європи.

Торгівля як чинник розвитку європейської культури.

123. Християнська церква у контексті культури середньовічного міста ХIIІ– ХIV ст.

124. Формування лицарської культури Західної Європи.

Середньовічний монастир як осередок культури.

Формування середньовічної західноєвропейської інтелігенції.

Людина розумової праці у контексті культури ХІІІ–XIV ст.

128. Культурне життя середньовічного міста Франції ХIII ст.

Ранньохристиянська концепція людини.

Час у повсякденному житті середньовічної людини.

Середньовічні західноєвропейські мандрівники країнами Сходу.

Хрестові походи як чинник розвитку європейської культури.

132. Модель світу західноєвропейського середньовіччя.

133. Роль латинської мови в розвитку середньовічної культури.

Концепція середньовічної культури французьких дослідників 50–80–х рр.

Унікальне як феномен середньовічної культури.

Е. Панофські як дослідник середньовічної культури.

Візантія

Концептуальні основи роботи «Культура Византии» (У 3 тт.).

Проблеми культури Візантії у дослідженнях С.С. Аверінцева.

Іконоборчий рух та його культурні наслідки.

Твори Прокопія Кесарійського як джерело з історії культури.

Історіографія як феномен візантійської культури.

Православна церква як чинник розвитку культури.

Образ «варварів» за творами Іордана.

Інтелектуал у контексті візантійської культури.

Богословська думка у контексті візантійської культури (за творами І. Дамаскіна).

Придворна культура доби Комнінів.

Мемуари як джерело з історії культури Візантії.

148. Культурні контакти Візантії із прилеглими країнами та етнічними групами.

149. Особливості розвитку візантійського гуманізму.

150. Концепція порядку у візантійській політичній думці.

Ідеал людини у творах візантійських богословів.

Порівняльна характеристика католицького та православного менталітету.

Ісихазм та його культурні наслідки.

Середньовічний Схід

Культурне життя середньовічного Сходу за творами Карпіні, Рубрука, Марко Поло.

Проблеми історії культури Китаю у творах Л. Васильєва.

Л. Гумілев як дослідник історії культури середньовічного Сходу.

Естетична культура середньовічного Китаю.

Культура ранньосередньовічної Японії (за Ніхон Сьокі).

Придворна культура арабського суспільства доби Омейядів.

Подорож Ібн Фадлана на Волгу.

Побутова культура індійського суспільства (за прозовими творами).

Індійські казки як джерело з історії культури.

Інтелектуал у контексті культури Середньої Азії (за творами Біруні).

Місце та роль іранської культури у арабо–мусульманському світі.

Етична культура мусульманського світу (за творами Фарабі).

Буддизм та середньовічна культура народів Центральної Азії.

Жінка у культурі середньовічної Японії.

Історія культури близькосхідного регіону у трудах А.Кримського.

Проблеми мусульманської культури у трудах В. Бартольда.

Проблеми арабо–мусульманського культурного життя у творах Грюнебаума.

Дослідження арабської середньовічної літератури у творах І. Фільштінського.

172. Арабська середньовічна географічна наука.

Термінологія арабського походження у мовах європейського регіону

Етика Корана та її історичний розвиток.

Культурне життя мусульманського Сходу (за творами Насіра Хусрау, ібн Джубайра).

Повсякденне життя близькосхідного міста X–XIII ст.

«Книга 1000 та однієї ночі» як джерело з історії близькосхідної культури.

Образ жінки у арабо–мусульманській культурі.

Наукова діяльність у контексті культури Середньої Азії.

179. «Культурна політика» арабів на підкорених територіях.

180. Ідея справедливого суспільного устрою в трактатах середньовічних арабських філософів.

181. Мусульманська Іспанія як посередник між культурами Сходу і Заходу.

182. Розвиток естетичних уявлень таджикських і іранських народів.

183. Освіта як феномен арабо–мусульманської культури.

184. Держава і право і проблема формування та теоретичного забезпечення.

Культура Відродження

185. Менталітет італійського суспільства другої половини ХV ст.

186. Авантюризм як феномен доби Відродження.

187. Використання античної спадщини у філософії Відродження.

Проблема формування цілісного ренесансного світосприйняття.

Великі географічні відкриття як великі культурні відкриття.

Проблеми виховання нової людини (за творами XV ст.)

Ідеал людини у філософській думці Відродження ХV ст.

Науковець у контексті культури Відродження.

«Нове життя» за творами Петрарки.

194. Ренесансний митець ХVI ст.: стиль життя.

195. Повсякденне життя італійської інтелігенції наприкінці ХV – на початку ХVI ст.

196. Природа і людина у мистецтві Відродження.

197. О.Н. Веселовський як дослідник італійського Відродження.

198. Культура Відродження як дослідницька проблема науки ХIХ ст.

199. Мистецькознавчий вплив на формування загальної концепції культури Відродження.

200. Роль літературознавства у дослідженні культури Відродження.

201. Формування нової моралі у італійському суспільстві.

202. Проблема секуляризації культури і освіти у італійському суспільстві.

203. Характерні риси італійського гуманізму (за трактатом «Про гідність людини» Піко делла Мірандоли).

204. Архітектура ідеального міста за творами ренесансних майстрів.

205. Інженерна думка Леонардо да Вінчі у контексті доби.

206. Твори Дж. Вазарі як джерело з історії культури італійського Відродження.

207. Матеріальна культура та побут доби Відродження (за образотворчими джерелами).

208. Етика Монтеня в культурному контексті доби.

Ренесансний індивідуалізм та італійське суспільство.

210. Проблема кризи італійського Відродження.

211. Художня картина світу доби Відродження.

212. Утопія й ідеал в епоху Відродження.

213. Католицька церква та культура Відродження: проблеми взаємодії.

214. Неоплатонізм епохи Відродження.

215. Роль Фортуни у ренесансному світосприйнятті.

216. Образотворче мистецтво ХV–ХVI ст. як джерело з історії культури доби.

217. Історичний процес в уявленні Данте.

218. Ренесансна психологія творчості.

219. Лютеранство та ренесансна культура Німеччини.

220. Проблема свободи волі у творах Еразма Роттердамського.

221. Зміна просторових уявлень у добу Відродження.

222. Проблема Відродження у творах Й. Гейзінгі.

223. О.Ф. Лосєв як дослідник культури Відродження.

224. Шекспір та італійське Відродження.

225. Естетичні та художні принципи пізнього Ренесансу (за творами Шекспіра та Сервантеса).

226. Образ смерті в добу Ренесансу.

227. «Мудрий простець» у творах М. Кузанського і Вольфрама фон Ешенбаха («Простець про мудрість» і «Парціфаль»).

Західна Європа ХVII–ХVIII ст.

228. Культурна політика у часи правління Людовіка XIV.

229. Культура і влада у Англії у др. пол. XVII cт.

230. Наукова думка Голландії ХVII ст.

231. Проблема самопізнання у культурі XVII ст.

232. Культурні типи XVII–XVIII ст.

233. Особливості сприйняття картини світу у культурі барокко.

234. Культура як предмет теоретичних досліджень ХVIII ст.

Ідея миру у політичній думці ХVII ст.

Науковець у контексті європейської культури XVII ст.

237. Видавнича діяльність та її місце у культурі ХVIII ст.

Особливості культурного життя Англії у ХVIII ст.

Повсякденна культура європейського міста ХVIII ст.

Жінка як учасник культурного життя XVIII ст.

Художнє життя Франції XVIII ст. (за «Салонами» Дідро).

Формування громадянського суспільства у ХVII–ХVIII ст.

Особливості розвитку гуманітарних наук у ХVIII ст.

Мемуари Сен–Сімона як джерело з історії культури Франції XVIII ст.

Культура Західної Європи XVIII ст. за свідченнями росіян.

Проблема витоків американської культури.

Колоніальна політика європейських держав і проблема сприйняття позаєвропейських культур.

Подорожі як культурно–освітній феномен європейської культури ХVIII ст.

Творча особистість у контексті культури ХVII ст.

Проблема відмови від європоцентризму у європейській літературі XVIII ст.

Філософ у контексті культури ХVII–ХVIII ст.

Проблеми естетичного виховання у Англії XVIII ст.

Театр у культурному житті Європи XVIII ст.

Проблеми історії культури у творах Вольтера та Руссо.

Зміна нормативних меж особистих відносин у др. пол. XVIII ст.

«Страждання юного Вертера» Гете як культурний феномен.

Політична культура європейського суспільства ХVIII ст.

Менталітет католиків та протестантів у першій половині ХVIII ст.

Проблема свободи особистості у добу Просвітництва.

Культурне життя Прусії др. пол. XVIII ст.

ХІХ–ХХ ст.

Велика французька революція та наукова думка Франції на початку ХІХ ст.

Особливості формування культури романтизму у Франції.

Преса як чинник розвитку культури першої пол. ХІХ ст.

Природничі науки другої пол. ХІХ ст. у загальноєвропейському контексті.

Європейські мандрівники на Близькому Сході.

Географічні та етнокультурні дослідження країн Африки, Азії, Далекого Сходу.

Історична наука ХІХ ст. провідних європейських країн.

Культура Англії першої пол. ХІХ ст. очима російських мандрівників.

Особливості розвитку культури США у др. пол. ХІХ ст.

Художня культура Росії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Культурні зв’язки Росії та Італії у першій пол. ХІХ ст.

Технічний розвиток Європи у др. пол. ХІХ ст.

Ідеал культурної людини у Європі ХІХ ст.

Католицька церква у контексті розвитку культури ХІХ ст.

Культурне життя Франції останньої третини ХІХ ст.

Розвиток громадянського суспільства у Західній Європі ХІХ ст.

Масова культура європейських країн 20–30 рр. ХХ ст.

Політика Німеччини у галузі культури у 30–ті рр. ХХ ст.

Проблема культурних контактів СРСР та країн Європи у 50–80 рр.

Особливості розвитку культури в умовах індустріального суспільства.

Міграційні процеси та розвиток культури ХХ ст.

281. Права людини як фундаментальна цінність культури ХХ ст.

282. Проблеми розвитку сучасної інформаційної культури.

283. Б. Суходольський як культуролог.

284. Емансипація як культурний феномен ХХ ст.

285. Культурологічні концепції Ю. Лотмана.

286. Школа «Анналів» та її вплив на дослідження історії культури другої пол. ХХ ст.

287. Проблеми методології історії культури у дослідженнях 90–х рр.

288. Діяльність ЮНЕСКО у галузі збереження пам’яток світової культури.

289. Друга світова війна та втрати у сфері культури.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття за курсом «Історія світової культури» орієнтовані на реалізацію двох взаємозалежних цілей: розширення загального культурного багажу студентів і формування в них професійних навичок зі спеціальності «Викладач історії та теорії культури». Відповідно до цієї позиції в ході проведення семінарських занять перед усім звертається увага на вирішення наступних задач: показ феноменів конкретної культури в широкому історичному контексті, послідовне збагачення досвіду компаративного мислення й історико–культурної типологізації; системне засвоєння студентами фактичного матеріалу; формування в студентів гуманітарного інструменарія, який дозволяє продуктивно осмислювати конкретні події і явища історії культури, виходячи із сучасних уявлень про сутність цивілізаційної моделі і характеру її еволюції; виділення культурних «моделей» як цілісних і самодостатніх систем культури з однорідною типологією і механізмом духовного життя.

Семінарські заняття припускають вивчення конкретних літературних, релігійних і філософських пам'ятників досліджуваної епохи. Зміст семінарських занять пов'язаний з лекційним курсом, доповнює і поглиблює положення, висунуті викладачем. Ціль семінарів – навчити студентів самостійно мислити, розбирати й аналізувати важкі для розуміння твори. У процесі семінарських занять проводяться дискусії з проблем, поставлених авторами досліджуваних текстів. Можлива підготовка доповідей з окремих питань, що представляють інтерес для освоєння курсу. Вибираються в основному найбільш типові тексти, які дозволяють осягнути культурну парадигму даної епохи. Студенти вчаться знаходити загальне в окремому, виявляти поняттєво–логічні і символічні зв'язки між, наприклад, художніми і філософськими творами. Культурологічний підхід припускає пошук рівнобіжних «зрізів», що допомагають пояснити чи конкретизувати ті питання, що неминуче виникають при читанні текстів інших епох.

ТЕМА 1.