Міжнародні неурядові організації

Сьогодні роль міжнародних неурядових організацій на міжнародній арені невпинно зростає, особливо у сфері охорони довкілля. У сучасних умовах вони стали невід'ємним елементом міжнародно-правового співробітництва у сфері охорони довкілля: самостійно чи об'єднані в асоціації проводять наукові дослідження, реалізують природоохоронні проекти, беруть участь у міжнародних переговорах, проводять експертну оцінку та консультації. Неурядові організації, що діють на міжнародному рівні, тісно співпрацюють із міжурядовими, мають асоційоване членство в ООН та її спеціалізованих установах, Раді Європі та інших ММО. Так, близько 1500 неурядових організацій мають асоційований статус при Департаменті громадської інформації ООН, понад 400 мають консультативний статус при Раді Європи. Діяльність неурядових організацій на міжнародній арені дуже різноманітна, що зумовлено як цілями самих організацій, так і засобами їх реалізації.

Міжнародний союз збереження природи (МСОП)

(IUCN - International Union for Nature Conservation) - очевидно найперша MO, що поставила за головну мету збереження довкілля. МСОП був створений 5 жовтня 1948 р. як громадська організація "Міжнародний союз охорони природи", зареєстрована у Швейцарії. У вітчизняній літературі така назва збереглася і зараз. Однак варто зауважити, що вже в перші роки МСОП охопила криза як фінансова, так й ідеологічна. Маючи пріоритетним "охорону природи від людини", Союз не знайшов підтримки в урядів, особливо країн, що розвиваються. Нова концепція співіснування людини з природою, яка набула широкої підтримки у світі в середині 50-х років XX ст., базувалась на збереженні природи та раціональному використанні природних ресурсів. Тому у 1956 р. Генеральна Асамблея МСОП одноголосно прийняла рішення про перейменування організації на "Міжнародний союз збереження природи та природних ресурсів". Такою є офіційна назва організації і тепер.

Головна мета діяльності МСОП - заохочувати, сприяти та допомагати народам світу зберегти цілісність та різноманіття природи та забезпечити екологічно стале і справедливе використання природних ресурсів. Сучасна криза зникнення видів живої природи нині визнається проблемою людства, боротьба з якою є спільною справою всіх держав. Одним із головних завдань МСОП сьогодні є втрати різноманіття в межах видів, між видами та екосистем. Другим, не менш важливим, завданням є стале використання екосистем та природних ресурсів. Ці завдання завжди були пріоритетними в діяльності МСОП.

Згадана криза Союзу в 50-х роках XX ст. призвела не тільки до зміни назви Організації, а й головних напрямів діяльності. Стале використання природних ресурсів все ж не нівелювало збереження природи як цілі Союзу.

У 1962 р. була розроблена перша Червона книга МСОП, яка була видана для широкого загалу в 1966 р. Це є очевидно найбільш відомий та успішний проект МСОП. Розробка Червоної книги мала наслідком і розвиток науково-дослідницької Союзу, що нині є однією з головних основ реалізації цілей МСОП. За безпосередньої участі МСОП була розроблена Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів 1971 p., Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, яким загрожує знищення 1973 p., та ін. Участь у розробці міжнародних угод - важлива складова діяльності МСОП. Маючи значний досвід, Союз почав розробляти програми (стратегії) збереження довкілля - перша з них була прийнята у 1980 р. (Всесвітня стратегія збереження довкілля). Вона містила аналіз глобальних пріоритетів для дій та рекомендації для країн. Керівними органами МСОП є Генеральна Асамблея, Рада та Секретаріат. МСОП має досить розгалужену внутрішню структуру: вся діяльність здійснюється шістьма комісіями (освіти та зв'язків, екологічної" економічної та соціальної політики, екологічного права, менеджменту екосистем, виживання видів та всесвітньої комісії територій, що охороняються). Загалом штат МСОП нараховує понад 1000 працівників, з яких лише 100 працює у штаб-квартирі (м. Гланд, Швейцарія), решта в регіональних та національних представництвах МСОП у 42 країнах. МСОП здійснює свою діяльність у 180 країнах світу. Особливістю членства у МСОП є те, що держави, державні органи, міжнародні та національні організації (у тому числі неурядові) можуть бути членами Союзу. Тепер МСОП нараховує 980 членів у 140 країнах. Україна представлена в МСОП лише неурядовими організаціями.