Архітектура

Архітектура етрусків була досить розвинена. Краще всього збереглися стіни, що оточували етруські міста, і гробниці. Це було одне з багатьох кращих витворів. Саме такі стіни які будували еструси, збереглися в Древньому Римі, як особистий винахід архітектурної пам’ятки і використовувалися при будівництві мостів і акведуків. Будинки в Етрурії зводилися з необпаленої цеглини, фундамент складали з річкових каменів. Будинки, швидше за все, були одноповерховими. Етруски використовували плоску або зігнуту черепицю. У VII столітті до н.е. для спорудження помилкових зведень і арок використовувалася кам'яна кладка, справжнє циліндрове зведення почало споруджуватися в період еллінізму. Саме древнє етруське зміцнення — земляний вал в Поджіо-Буко (VII століття до н. е.). Після відмови від кремації етруски стали захоронювати покійних в гробницях. Їх вирубували в скелях, зверху часто насипали курган. У Сутрі зберігся етруський амфітеатр, вирубаний в скелі. Амфітеатр – це звичайний театр для того щоб дивитися різні бої, поєдинки, вистави. Амфітеатр – це звичайний театр але без даху. Довкола круглої або овальної арени ступенеобразно підносяться ряди сидінь. Вся будова оточена високими стінами або поглиблена в землю. Найбільш відомим амфітеатром є Колізей в Римі, побудований в 80 році і вміщаючий до 50 тисяч глядачів. Саме цей факт і є одним із тих доказів що Риська архітектура дуже схожа на етруську, але є ще інші пояснення. Що саме етруски вели будівництво в Римі, після того як Римська республіка звертає увагу етрусків на положення Риму, для торгових шляхів. Довкола нього зводяться оборонні стіни і інженерні споруди, будуються культові і палацові будівлі на Капітолійському горбі, укріпленому особливо надійно. З розвитком рабовласницької демократії етруські царі були вигнані з Риму в кінці VІ століття до н.е. і вся Етрурія стала під владою Римської республіки, але щодо архітектури, то римська культура наслідувала етруську и продовжувала розвивати закладені нею напрями в архітектурі.

З якнайдавніших часів в релігійних обрядах етруски використовували відкриті святилища, храмове будівництво почалося пізніше. Найраніше одно цільова споруда датується першою половиною VI століття до н.е. Докладний опис етруського храму можна знайти у Вітрувія. Центральна целла була трохи більше бічних, портик підтримували два ряди колон. Дах покривався черепицею. По краях крівлі поміщали антефікси. На фризі зображалися спочатку групи богів або людей, пізніше — квітковий орнамент. Вся теракотова обробка розфарбовувалася в яскраві кольори.[7;189]

Храмова архітектура етрусків багато в чому відрізнялася від грецького. Архітектори Стародавньої Еллади в VІ-V століттях до н.е. будували переважно храми типу періптера з вапняку і мармуру. Етруски вживали набагато менш міцні матеріали: камінь використовували тільки для фундаменту, каркас будівлі робили з дерева, а стіни викладали з сирцових цегли. Храми стояли на високій підставі-подіумі, до якої вели багатоступінчаті сходи. Глибокий портик акцентував головний фасад будівлі. Етруски багато прикрашали свої культові споруди різнокольоровими рельєфами і статуями з теракоти, поширеними в період архаїки по всьому античному світу.