Тема 7. Т.Парсонс: перехід від теорії соціальної дії до теорії соціальних систем

Поняття елементарної дії. Системи дії. Поняття соціальної дії. Складові соціальної дії: діюча особа, нормативна орієнтація, мета, ситуація, інша діюча особа, взаємні орієнтації, цінності.

Функціоналістська концепція соціальної дії. Три основні підсистеми дії: культурна, особистісна і соціальна. Вимога включення у кожну з підсистем елементів інших двох. Нове формулювання поняття дії та її складових: орієнтація на досягнення цілей, ситуація, нормативне регулювання, мотивація. Основні елементи дії: діюча особа, ситуація, орієнтація діючої особи на ситуацію.

Поняття типових змінних. П’ять специфічних виборів діючої особи у ситуації: афективність - афективна нейтральність; орієнтація на себе - орієнтація на групу; універсалізм - партикуляризм; заданість - досягання; специфічність - дифузність. Типові перемінні як засіб поєднання теорії соціальної дії і функціонального підходу.

Теорія функціональних вимог соціальних систем як розвиток концепції соціальної дії. Соціальна система як підсистема більш загальної системи дії. Чотири основні підсистеми дії: поведінковий організм, особистість, соціальна система, культура. Збереження зразка, інтеграція, досягнення мети і адаптації - функціональні вимоги до будь-якої системи дії. Соціальна система як основа людських систем дії, що пов’язує між собою інші підсистеми дії.

Поняття інституціоналізації, інтерналізації й соціалізації. Роль, колектив, норма, цінність як основні структурні категорії, що описують взаємодію індивідів в соціальній системі.

Система та оточуюче середовище. Проблеми екології та соціальні системи.