Printf(рядок_формату, список_виведення);. printf("%d %d %d \n",*pa, *(pa+2), *pa+2);

{char a[5]={50,30,20,60,80}; char *pa=a;

printf("%d %d %d \n",*pa, *(pa+2), *pa+2);

printf("%d \n",*++pa-1);

printf("%d %d\n", sizeof(a), sizeof(a[3]));

printf("%d %d\n", sizeof(pa),sizeof(*pa));}

char m[2][3]={1,5,7,2,6,8};

char *pm=m[0];

printf("%d %d %d %d\n",**(m+1),*(*(m+1)+1),*pm+2,*(pm+2));

printf("%d %d\n", sizeof(m), sizeof(m[0]));

printf("%d %d\n", sizeof(m[0][0]), sizeof(pm));

}

Література

1. Подбельский В.В. Язык Си++: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2007. – 560 с.

2. Подбельский В.В. Практикум по программированию на языке Си: Учебн. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 576 с.

3. Подбельский В.В., Фомин С.С. Программирование на языке Си: Учебн. пособие. – 2-е изд.,– М.: Финансы и статистика, 2009. – 600с.

4. Павловская Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. СПб: Питер, 2009.– 464 с.

5. Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и С++. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. – 288 с.

6. Фридман А.Л. Основы объектно-ориентированного программиро­вания на языке Си++. –М: Горячая линия. – Телеком. Радио и связь, 1999. –208 с.

7. Уильям Топп, Уильям Форд. Структуры данных в С++. / Пер. с англ.. – М.: ЗАО “Издательство БИНОМ”, 1999. – 816с.: ил.

8. Крячков А.В., Сухинина И.В., Томшин В.К. Программирование на С и С++. Практикум: Учебное пособие для вузов/ А.В.Крячков, И.В.Сухинина, В.К.Томшин.- 2-е изд.,исправ.-М.: Гарячая линия.-Телеком, 2000.-344с.

9. Крупник А. Изучаем Си.- СПб.: Питер.-2001. – 256с.

10. С/С++. Структурное программирование. Практикум/ Т.А. Павлов­ская, Ю.А.Щупак. – СПб.: Питер, 2002. – 240с.

11. Культин Н.Б. С /С++ в задачах и примерах.- СПб.: БХВ: Петербург, 2001. – 288с.

12. Х.М. Дейтел, П.Дж. Дейтел. Как программировать на С++. – 5-е изд. / Пер. с англ. – М.: ООО "Бином-Пресс", 2008.– 1456 с.

13. Шилдт, Герберт. Полный справочник по С++. – 4-е изд. / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2008. – 800 с.

printf(рядок_формату, список_виведення);

Cписок_виведення може містити константи, змінні та будь-які вирази, розділені комами. Рядок_формату записується в подвійних лапках і може містити: послідовність звичайних символів, що виво­дяться на екран; спеціальні символи, що керують розміщенням даних на екрані (ESC– послідовності); спеціфікатори формату даних.

Спеціфікатори формату – це наступна послідовність:

% [довжина поля][.точність][l або L] специфікатор _ типу

де [довжина поля] – кількість позицій для виведення; [.точність] – кількість цифр дробової частини дійсних чисел, чи кількість символів, що виводяться, для рядків; l або L – позначка для чисел типу long, double, long double.

Для виведення даних використовують такі специфікатори типів:

% c – ціле число типу char, int, short у вигляді символу;

% d – ціле число типу char, int, short у 10-ій системі числення (СЧ);

% u – беззнакове ціле число у 10-ій СЧ;

% o – ціле число у 8-ій СЧ;

% x – ціле число в 16-ій СЧ;

% f – дійсне число типу float;

% e – дійсне число типу float в експоненціальній формі;

% lf – дійсне число типу doublе;

% le – дійсне число типу doublе в експоненціальній формі;

% Lf – дійсне число типу long double;

% Le – дійсне число типу long double в експоненціальній формі;

% s – рядок; % p – адреса.

Форматоване введення даних здійснюється функцією: