Розрахунок захисного заземлення

Описание:

Щелочное моющее низкопенное средство. Удаляет атмосферные, почвенные, органические и другие виды загрязнений со всех типов напольной плитки.

Не оставляет разводов. Не закупоривает форсунки в распыляющих системах.

Экологически безопасно. При размораживании сохраняет свои свойства.

Назначение:

Для мытья ручным и механизированным способом всех типов напольной плитки - матовой, шлифованной, полированной, глазурованной, рельефной.

Область применения:

Для уборки полов в торговых и деловых центрах, гостиницах, спортивно - оздоровительных и культурно - досуговых учреждениях, производственных предприятиях.

Способ применения:

Вид уборки	Применение
Ежедневная влажная уборка поломоечной машиной и ручным способом	Концентрат развести водой из расчета 1:50-1:130 (8 – 20 мл/л) в зависимости от степени загрязнения.
Генеральная уборка ручным способом	Концентрат развести водой из расчета 1:20 (50 мл/л).
Уборка посредством дозирующих систем	Использовать концентрат, согласно инструкции изготовителя дозирующей системы.

Основные характеристики:

Состав: оптимизированная смесь ПАВ, гидротропа, полимерного комплексообразователя, отдушки, красителя и воды.

Плотность: 1,10 г/см³ при t = 20⁰C

Значение pH: 11,0

Упаковка: 1 л (бутылка), 5 л (канистра)

Меры предосторожности:

При длительном контакте использовать резиновые перчатки.

При попадании на кожу или в глаза обильно промыть их водой, обратиться к врачу.

Хранение:

Хранить в плотно закрытой упаковке в сухом темном помещении отдельно от пищевых продуктов. При температуре от +1 до +20^оС. Беречь от детей.

Срок годности: 24 месяца (соблюдать условия транспортировки и хранения).

ВСТУП

Основними причинами нещасних випадків при виконанні робіт в електроустановках (ЕУ) є незнання і порушення вимог їх безпечної експлуатації, незадовільний стан засобів захисту та ін. Для запобігання аваріям і нещасним випадкам необхідно проводити розрахунки з обґрунтуванням вибору елементів засобів захисту.

Метою виконання курсової роботи є ознайомлення студентів із засобами захисту працюючих від дії електричного струму та особливостями їх застосування. У результаті виконання курсової роботи студент отримує навички виконання розрахунків технічних засобів захисту в електроустановках і вибору ефективних систем щодо забезпечення електробезпеки на підприємствах міського електричного транспорту.

До змісту курсової роботи входять розрахунки, що створюють електробезпеку на підприємствах міського електричного транспорту, а саме розрахунок захисного заземлюючого пристрою у трифазній системі з ізольованою нейтраллю, занулення електричної мережі напругою 380 В та блискавкозахисту виробничої будівлі депо.

Курсову роботу оформляють на аркушах формату А-4 (графічну частину – на аркуші формату А-1) згідно з діючими стандартами оформлення технічної документації. Пояснювальна записка до курсової роботи повинна мати титульний аркуш, аркуш завдання згідно з варіантом, зміст, вступ, основну частину записки, висновки й перелік літературних посилань.

Креслення, які виконують після проведення відповідних розрахунків, повинні відповідати змісту запропонованих технічних рішень щодо забезпечення електробезпеки на підприємстві.

Варіант для виконання курсової роботи студент обирає за порядковим номером у списку групи.

РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ

Захисне заземлення – це навмисне електричне з’єднання із землею чи її еквівалентом металевих неструмоведучих частин електроустаткування, що можуть опинитися під напругою в аварійній ситуації (внаслідок замикання на корпус, удару блискавки та ін.).

Мета влаштування захисного заземлення – забезпечення безпеки експлуатації електричного устаткування у разі доторкання людини до корпусу чи інших металевих неструмоведучих частин, які потрапили під напругу внаслідок виникнення аварійної ситуації. Ця мета досягається за рахунок зниження потенціалу обладнання, що заземлено, а також вирівнювання потенціалів основи, де стоїть людина, і обладнання, відносно якого виконано захисне заземлення [1].

Захисному заземленню підлягають металеві неструмоведучі частини обладнання, що є доступними для доторкання людиною і не мають інших засобів електричного захисту. Згідно з [2] захисне заземлення електроустановок слід виконувати: 1) при номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму й 440 В і вище постійного струму - у всіх випадках; 2) при номінальній напрузі від 42 В до 380 В змінного струму й від 110 В до 440 В постійного струму при роботах в умовах з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних згідно з додатком 4 [3].

Принципова схема захисного заземлення зображена на рис. 1.

При виконанні розрахунку захисного заземлення студенту необхідно самостійно опрацювати літературні джерела [1-4] й з’ясувати наступні питання:

1) склад захисного заземлення;

2) типи заземлюючих пристроїв, їх переваги й недоліки;

3) виконання заземлюючих пристроїв;

4) обладнання, що підлягає захисному заземленню;

5) перевірка стану захисного заземлення.

Рис. 1 – Принципові схеми захисного заземлення в мережах трифазного струму: а) в мережах з ізольованою нейтраллю до 1000 В і вище; б) в мережах

із заземленою нейтраллю вище 1000 В; 1 – обладнання, що заземлено;

2 – заземлювач захисного заземлення; 3 – заземлювач робочого заземлення;

r₀, r_з – опір відповідно робочого й захисного заземлення; І_з – струм замикання