Збір інформації

Таким чином ми дійшли до чергового питання в нашій серії. Це питання про те, як шукати дані та інформацію. З-поміж великої кількості технік і способів збирання інформації в цьому розділі зупинюсь на найпопулярніших з них, а також зазначу деякі проблеми і небезпеки, які пов'язані з цим етапом оцінювання.

Можливо, це прозвучить банально, але досконалих технік накопичення даних просто не існує - кожна з них має свої недоліки і переваги. Нашим завданням е мінімалізація перших і максималізація других. Це можна здійснити шляхом належного відбору.

Традиційно вважається, що чотири найпопулярніші способи збирання інформації - це:

- анкети;

- інтерв'ю;

- спостереження;

- аналіз документів.

Всі вони займають належне місце в наукових дослідженнях, бізнесі чи в опитуваннях громадської думки. Варто визначити, яку роль вони можуть виконати в процесі оцінювання діяльності юридичних клінік.

Анкети є корисними насамперед тоді, коли нашою метою є швидкий збір інформації від великої кількості людей. З огляду на те, що це відбувається через запитання, які ми скеровуємо до адресатів, особливо важким завданням може виявитись точне їх формулювання. Насамперед, запитання повинні бути сформульовані так, щоб кожна відповідь надавала корисну інформацію. Слід уникати питань, які є недоречними з точки зору досягнення мети оцінювання.

Досить розповсюдженою помилкою є поєднання двох питань в одному, що призводить до того, що респондент має певні проблеми з наданням однозначної відповіді. Ось приклад такого запитання: Чи ходили ви коли-небудь на безкоштовні юридичні консультації до нашої юридичної клініки чи до юридичної клініки “X”? Можливі відповіді "Так" і "Ні". Як повинен відповісти респондент, який ходив на безкоштовні консультації до обидвох юридичних клінік в різний час. В принципі він може відповісти "так", але чи ця відповідь влаштує того, хто збирає інформацію? Звичайно, що ні.

Складність у цьому конкретному випадку (і в подібних до нього) можна усунути двома способами. Можна задати два питання або задати одне і сформулювати список відповідей, наприклад:

- ходив лише до X;

- ходив лише до V;

- не ходив до жодної.

Раніше ми говорили про розуміння питань. До цього додається ще й проблема їхньої правильної інтерпретації. Погано сформульоване питання може призвести до непорозумінь і нести непотрібну інформацію. Наприклад, на питання "Як ви себе почуваєте?" можна відповісти, наприклад, так:

- почуваюсь добре;

- почуваюсь самотнім;

- почуваюсь незатишно, тому що змінив місце роботи;

- вже рік в мене болить серце і т.п.

Через те, що неможливо описати всі подібні пастки, варто заохочувати всіх до глибоких роздумів та точності. Хорошою ідеєю є проведення консультацій по проекту з фахівцями.

Техніка інтерв'ю відрізняється від анкети тим, що збирання інформації відбувається методом особистого контакту того, хто питає і того, хто відповідає. Інтерв'ю або опирається на чіткий запитальник, в якому записуються відповіді, або на план інтерв'ю, тобто сукупність питань, які потрібно задати і записати те, що відповідає респондент. Обидва "інструменти" допомагають уникнути ситуації, коли кожне інтерв'ю проводиться інакше і кожен респондент відповідає на інші запитання.

Для людей менш досвідчених у проведенні інтерв'ю кращим є запитальник, а "вишукані" дослідники надають перевагу плану. Застосування техніки інтерв'ю забирає багато часу як у фазі реалізації, так і у фазі впорядкування даних. Додаткова складність полягає в тому, що особа, яку запитують, може мимоволі потрапити під вплив того, хто запитує і "пристосовувати" відповіді до його очікувань. Цей останній ефект можна мінімалізувати, доручаючи проведення інтерв'ю людям, які мають досвід у цій сфері.

Третя зі згаданих технік - це спостереження, що може носити характер простого спостереження і спостереження з участю. У першому випадку спостерігач бере участь в безпосередній роботі юридичної клініки та дивиться на неї, начебто зсередини. У другому випадку "стоїть збоку" і описує реальність з цієї точки зору. В обидвох випадках важливо визначити, що предметом спостереження е щоденник, де спостерігач систематично записує, що діється. Слід, однак, пам'ятати, що спостерігач описує факти з власної перспективи і може легко впливати на те, як їх прочитають та інтерпретують. Ключовий характер тут має обов'язок ретельності та об'єктивізму

Важливим джерелом інформації є документ. Це до них ми заглядаємо (аналіз документів), коли шукаємо офіційні дані чи статистику. Щоб уникнути нагромадження надмірної кількості інформації слід спочатку ознайомитись із документами, які будуть предметом дослідження і скласти запитальник, який буде зручним путівником по невідомій території. Припустимо, що предметом пошуку будуть матеріали оподаткування неприбуткових організацій. Початкове ознайомлення з ними дозволить зрозуміти їх специфіку (наприклад, велика кількість видів діяльності) і дозволить сконцентрувати увагу на важливих питаннях. Хороший запитальник дозволить впорядковано записувати інформацію, а також гарантуватиме, що кожен зробить це так само.

Згадані техніки збирання даних є найпопулярнішими, але не єдиними. Можна, наприклад, записувати на магнітофон дискусії робочих груп, а потім аналізувати запис. Джерелом інформації може бути також витяг з архіву розглянутих юридичними клініками справ.