Оцінка ефективності нововведень

Перш, ніж оцінити економічну ефективність інновацій слід врахувати чинники ризикованості їх реалізації. Ризики інновацій пов'язані з часовим лагом, що виникає між впровадженням нововведень і одержанням корисного результату. Ймовірність виникнення втрат від нововведень зумовлює необхідність оцінювання ризиків реалізації інноваційних рішень. З економічної точки зору ці втрати можуть суттєво вплинути на ефективність нововведень.

Тому оцінювання доцільності інноваційних процесів вимагає необхідності розгляду факторів, що формують ризики нововведень з урахуванням особливостей економічного середовища. Серед факторів, що впливають на ефективність інноваційних проектів, можна виділити дві великі групи: зовнішні ризикові фактори (ризики порушення стабільності партнерських відносин; ризики функціонування банківської системи; ризики порушення стабільних схем постачання; ризики зміни податкової системи; ринкові ризики, пов'язані з коливаннями попиту-пропозиції тощо) та внутрішні ризикові фактори (ризики недостатності науково-технічного потенціалу; ризики можливого зриву намічених інноваційних програм; ризики скорочення фінансування; ризики виникнення помилок в економічних розрахунках, прогнозах тощо).

Економічний ефект характеризує абсолютну величину переви­щення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над су­марними витратами ресурсів за розрахунковий період і обчислюєть­ся за загальноприйнятою методикою.

Сумарні витрати на реалізацію технічного нововведенняза розрахунковий період охоплюють витрати на виробництво та ви­трати на використання продукції.

Оцінка внутрішньовиробничого (комерційного) економічного ефекту зазвичай здійснюється з використанням таких показників:

- прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (нау­кової організації);

- похідних вимірників – внутрішньої норми прибутковості, терміну окупності ка­пітальних витрат тощо.

Інноваційний процес тісно пов’язаний із вирішенням питання інвестиційного його забезпечення. Саме в інвестиційній політиці в сфері інновацій слід приділяти увагу розподілу прибутку в часі, тобто скласти такий проект інвестиційного забезпечення інновацій, який мак­симально вигравав би в часі, незалежно від розмірів витрат на його фінансування.

Об'єкти інвестування, як правило, пов'язані з нововведен­нями й можуть відрізнятися за характером:

- нові машини та обладнання, закуплені для розширення справи, що амортизуються протягом 3-5 років;

- заміна існуючого устаткування (оцінка доцільності інвестицій у такі проекти пов'язана не лише з вартістю нового обладнання, а й з доходом від продажу старих машин);

- інвестиції в дослідження, вдосконалення продукції, довгострокову рекламу, збут, навчання персоналу;

- інвестиції в соціально-етичний маркетинг (охорона пра­ці, охорона навколишнього середовища);

- купівля землі, розширення конторських споруд, купівля патен­тів і ліцензій.

Складовою прийняття рішень про доцільність проекту інвести­цій в інновації є початкова вартість як алгебраїчна сума початкових витрат і доходу, що дорівнює сумі початкових витрат за мінусом по­чаткового доходу.

Сума початкових витрат дорівнює ціні нововведення (напри­клад, устаткування) плюс витрати на перевезення, монтаж і конт­роль за нарахуванням податків з продажу старого устаткування.

Сума початкового доходу дорівнює доходу від продажу старого устаткування із врахуванням зміни норм податкових платежів.

Обгрунтування ефективності, рентабельності інвестицій можливе за умови використання інформації про такі параметри: поточні доходи (прибутки); поточні (експлуатаційні) витрати (видатки); початкова вартість інвестицій; залишкова (ліквідаційна) вартість інвестицій; інвестиційний період; розрахунковий розмір ренти.

Оцінюючи поточні доходи, необхідно ретельно вивчати зміни обся­гу продажу з часом. Перш ніж нова продукція знайде свою нішу на рин­ку й збільшиться обсяг продаж, проходить 2-3 роки. Згодом продукція набуває популярності на ринку й збут досягає максимуму. Обсяг прода­жу зберігається ще деякий час, далі збут скорочується, спадає, і на зміну даній продукції на ринку повинна прийти більш досконала, нова.

Якщо фірма безперервно розробляє нову продукцію, вона має можливість зберігати свої ринкові позиції і навіть покращувати їх.

Поточні витрати пов'язані з результатом упровадження та вико­ристання інновацій.

Початкова вартість інвестицій – це великі одноразові витрати, що здійснюються на початку інвестиційного періоду й призначені для придбання об'єкта капіталовкладень.

Залишкова (ліквідаційна) вартість інвестицій – вартість інвестицій наприкінці інвестиційного періоду. Інвестиційний пері­од як компонент інвестицій необхідно враховувати при ви­вченні питання про рентабельність варіантів.