Project for new business center unveiled

KYIV. A presentation of the project for a new business center took place at the Kyiv Administration's Architecture Department March 11. The project was developed for Kyiv company H&F Forum by Ger­man ZBF-Berlin and Kyiv Architecture Union with the participation of architects from Austria and Australia. According to the project, a 4-star hotel, trading area, restaurants, cafes, and office will be built around the Lesya Ukrainka Ploshcha in Kyiv. The complex will cover an area of 42,000 sq. m. Construction of the business center with some invest­ment funds from Germany is expected to start this autumn.

9. «ГАЛИЦЬКІ БУДИТЕЛІ» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький)

У пам'яті нащадків ім'я Маркіяна Шашкевича постає разом з іменами Івана Вагилевича та Якова Головацького - «Руської трійці» громадсько-літературного угруповання, об'єднання

однодумців, яке в 30-х роках XIX стсйііття розпочало подвижницьку справу відродження українства в Галичині. Ще в 1834 р. Шашкевич склав альманах своїх творів, під назвою «Зоря», писаних народною українською мовою, включивши до нього поезії своїх товаришів та народні пісні.

У жовтні 1836 р. було отримано дозвіл, а в грудні того ж року з'явилася датована 1837 роком сама книжка під назвою «Русалка Дністровая». Вона складалася із збірки народних дум, пісень, «ладкань» (веселі наспіви), з «передговором» (вступом) І.Вагилевича, оригінальних творів Шашкевича, перекладів сербського епосу та Краледворського рукопису, які зробили Головацький і Шашкевич.

Незважаючи на поміркованість поглядів «Руської трійці», реакція офіційних властей на видання «Русалки Дністрової» була досить суворою. 800 примірників збірки було затримано у Відні. Багато «небезпечних місць» побачила й львівська цензура і не допустила транспорт з тиражем у місто. Безумовно, «Руську трійцю» не можна порівнювати з «грандами» національної ідеї, їх сучасниками Т.Шевченком, П.Кулішем, М.Костомаровим. Одначе вони були першими, хто пробудив національну свідомість українців у Галичині, залучив їх до загальної справи народу, що перебував на історичному узбіччі. Вони «оживили» українську мову, зірвавши з неї пута книжництва, започаткували нову українську літературу в Галичині. їх хитання і непослідовність, можливо, не йшли від особистих рис характеру, а певною мірою були притаманні українству взагалі, яке дуже часто попри об'єктивні реалії в романтичному запалі виборювало для свого народу право на майбутнє, на щасливішу долю.